Постанова

від 02.04.2025 по справі 320/43537/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43537/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2023 року Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-27-010036-а від 19.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держаудитслужба необґрунтовано дійшла висновку про допущення Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", як замовником під час процедури закупівлі, порушень вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ТОВ «Підприємство «Маст-Буд», з урахуванням оприлюдненого замовником повідомлення з вимогою надання документів, надало тендерну пропозицію, яка повністю відповідала встановленим тендерною документацією кваліфікаційним вимогам до учасників закупівлі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року адміністративний позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-27-010036-а від 19.05.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Північного офісу Держаудитслужби подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та від 04 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до фактичних обставин справи, Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» 27 березня 2023 року через електронну систему закупівель було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів за предметом: «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь за кодом ДК 021:2015 - 45230000-8 (послуги з виконання протиаварійних робіт з ремонту деформаційних швів на: Південний міст через р. Дніпро; Правобережна естакада «В» Південного мостового переходу (з боку мосту ім. Є. О. Патона); Естакада на магістралі від Наддніпрянського шосе до проспекту Науки «Н» (збоку с. Корчувате), а також тендерну документацію до даної процедури (https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2023-03-27-010036-а).

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 24.04.2023 № 106 «Про початок моніторингу закупівель», відповідачем 25.04.2023 здійснено моніторинг процедури закупівлі за унікальним номером на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2023-03-27-010036-а, за результатом чого складено висновок UA-2023-03-27-010036-а від 19.05.2023.

У спірному висновку зазначено, що встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Підприємство «Маст-Буд», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону.

Такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наступного:

- відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до ТД Учасник повинен надати скановану довідку у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідних для надання послуг, а також бази для складання будівельних матеріалів. Учасником у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання, яке планується використовувати при виконанні робіт на об`єкті від 03.04.2023 №01-117, яка не містить інформацію про наявність бази для складання будівельних матеріалів, чим не виконано вимогу підпункту 1.1.1 і пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до ТД;

- відповідно до підпункту 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до ТД для документального підтвердження наявності зазначеного у довідці матеріально-технічної бази учасник повинен надати скановану(і) копію(ї) «відповідного (их) документу (ів), що підтверджує право власності або договору(-ів) (оренда, лізинг, тощо). Відповідно до інформації, зазначеної в Довідці від 03.04.2023 №01-117 ТОВ «Підприємство «Маст-Буд» використовує на підставі права власності 6 Апаратів зварювальних інверторних ММА - 350 та Компресор AIR500 100 л/хв. Однак, жодних документів, що підтверджували б право власності на вищезазначене обладнання у складі тендерної пропозиції переможця не надано, чим не дотримано вимоги підпункту 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до ТД;

- в примітці до підпункту 1.2.2. пункту 1.2 Розділу 2 Додатку 2 до ТД зазначено, що учасник у складі пропозиції повинен надати скан-копію кваліфікаційного сертифікату інженер - геодезиста. Як зазначено у довідці про кваліфікацію і досвід працівників ТОВ Підприємство «Маст-Буд», які будуть залучені до виконання договору про закупівлю від 03.04.2023 №01-118 посаду геодезиста обіймає ОСОБА_1 . Проте, у складі тендерної і пропозиції ТОВ Підприємство «Маст-Буд» відсутній кваліфікаційний сертифікат, виданий ОСОБА_1 , чим не виконано вимогу, встановлену в примітці до підпункту 1.2.2. пункту 1.2 Розділу 2 Додатку 2 до ТД.

Крім того, у висновку в частині усунення виявлених порушень зазначено, що Північний офісу Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі Північного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1).

Підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом частин першої та другої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин шостої та десятої статті 8 названого Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частинами першою, другою статті 13 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Частиною другою статті 21 Закону №922-VIII передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII обумовлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII обумовлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Предметом оскарження у цій справі є висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-27-010036-а від 19.05.2023.

Згідно вказаного висновку, за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Також вказано про порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Підприємство «Маст-Буд», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, а уклав договір від 24.04.2023 №04-39 на суму 85 451 048,82 гривні.

Суд першої інстанції, скасовуючи оспорюваний висновок відповідача як протиправний, спирався головним чином саме на те, що Товариство з обмеженої відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» надало всі документи, які вимагалися відповідно до підпункту 1.1.1 та 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації, чим повністю виконало вимоги тендерної документації щодо підтвердження наявності в учасника бази для складання будівельних матеріалів; доводи відповідача про наявність підстав для відхилення Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» в зв`язку з ненаданням в складі тендерної пропозиції інформацію про наявність в учасника апаратів зварювальних інверторних ММА - 350 та Компресора AIR500 100л/хв не знайшли свого підтвердження.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» надало в складі тендерної пропозиції довідки про кваліфікацію та досвід працівників, які будуть залучені до виконання договору №01-118 від 03.04.2023, штатний розклад ТОВ «Підприємство» Маст-Буд» від 30.03.2023 та свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-геодезиста ПК 38639433/000645-21 від 01.10.2021, тобто підтвердило свою відповідність кваліфікаційним вимогам позивача щодо наявності в його штаті сертифікованого інженера - геодезиста.

Так, за усталеною практикою Верховного Суду, невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника. У разі не здійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (постанови від 04.11.2021 у справі № 620/6134/20, від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020 та від 15.06.2023 у справі № 160/5101/22 та ін).

Щодо висновку відповідача про відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ «Підприємство» Маст-Буд» інформації про наявність бази для складання будівельних матеріалів, чим не виконано вимогу підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації учасник повинен надати скановану довідку у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідних для надання послуг, а також бази для складання будівельних матеріалів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» надало в складі тендерної пропозиції інформацію про наявність бази для складування будівельних матеріалів та техніки за адресою: м. Київ, Віто-Литовський провулок, 14, договір оренди майна № 01/12/2022-08 від 01.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» та Товариством з обмеженої відповідальністю «МЗБК», відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне орендне користування відкриті забетоновані майданчики та під`їзні шляхи, загальною площею 720 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, Віто-Литовський провулок, 14, що підтверджується актом приймання-передачі відкритих та забетонованих майданчиків від 01.12.2022 (Додаток №3 до Договору оренди майна № 01/12/2022-08 від 01.12.2022). Також, у пункті 2.1 Договору оренди сторонами передбачено, що майданчик передається орендарю для зберігання майна (будівельних матеріалів, конструкцій тощо).

Вищенаведене у свою чергу спростовує покликання апелянта на ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» в складі тендерної пропозиції інформації про наявність бази для складання будівельних матеріалів.

Надалі, в контексті висновків відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» вимог підпункту 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації, що виявилось у не наданні документів, що підтверджували б право власності на 6 Апаратів зварювальних інверторних ММА - 350 та Компресор AIR500 100л/хв у складі тендерної пропозиції», судова колегія враховує наступне.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» надало у складі тендерної пропозиції договір про оренду технологічних агрегатів, будівельної техніки та автотранспорту № 2303-МБ від 02.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» та Товариством з обмеженої відповідальністю «МОСТОБУДІВЕЛЬНА МЕХАНІЗАЦІЯ». Відповідно до умов даного договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування (оренду) технологічні агрегати, будівельну техніку та автотранспорт, вказані у Специфікації.

Як передбачено Специфікацією, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» відповідно до умов договору оренди отримало в тимчасове користування 16 (шістнадцять) одиниць апаратів зварювальних інверторних (позиція 145-150 Специфікації) та 16 (шістнадцять) одиниць компресорів (позиція 162-173 Специфікації).

Також, відповідно до підпункту 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації для документального підтвердження наявності зазначеного у довідці матеріально-технічної бази учасник повинен надати скановану(і) копію(ї) відповідного(их) документу, що підтверджує право власності або договору(-ів) (оренда, лізинг, тощо)

З наведеного вбачається, що подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» договору про оренду технологічних агрегатів, будівельної техніки та автотранспорту № 2303-МБ від 02.01.2023 свідчить про дотримання ним вимог підпункту 1.1.3 пункту 1.1 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації, оскільки право користування відповідними зварювальними апаратами та компресорами може підтверджуватись, в тому числі, і договором оренди.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» інформації про право власності на вищезазначене обладнання у складі тендерної пропозиції, є спростованими.

В контексті тверджень апелянта про відсутність у складі тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» кваліфікаційного сертифікату геодезиста ОСОБА_1, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації учасник повинен надати скановану довідку, що містить інформацію про кваліфікацію та досвід працівників, що будуть залучені до надання послуг, що є предметом цієї закупівлі, складена за встановленою формою.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженої відповідальністю «Підприємство «Маст-Буд» надало в складі тендерної пропозиції Свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-геодезиста ПК 38639433/000645-21 від 01.10.2021 (а.с.30).

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи також долучено витяг з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.32).

Відтак, покликання апелянта в даній частині не є спроможними та спростовуються матеріалами справи.

На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відхилення пропозиції ТОВ «Підприємство» Маст-Буд» на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII.

Поряд з цим, у оскаржуваному висновку Північного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-27-010036-а від 19.05.2023 зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Законом №922-VIII встановлено виключно два варіанти поведінки у разі виявлення порушень законодавства з питань публічних закупівель, а саме: внесення змін до тендерної документації (частина 2 статті 24) та відміна тендеру (пункт 2 частини 1 статті 32).

За наведеного вбачається, що відповідачем встановлено не передбачений законодавством спосіб усунення порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Поряд з цим, встановлюючи незаконний обов`язок замовнику та зобов`язуючи вчинити певні дії (припинити зобов`язання, тобто розірвати договір) відповідач не конкретизував правові норми та обставини які дозволяють їх застосувати.

Зобов`язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідач не врахував, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації, які за характером допущення неможливо віднести до порушень, що вплинули на конкурентоздатність учасників процедури закупівлі.

Крім того, у оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні посилання на неефективне, незаконне або ж нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.

Разом з тим, відповідачем залишено поза увагою, що в даному випадку виконання зобов`язальної частини оскаржуваного висновку завдасть шкоди майновим інтересам переможця процедури закупівлі та призведе до порушення принципу правової визначеності і свідчитиме про втручання органу державного фінансового контролю в права як позивача, так і ТОВ «Підприємство» Маст-Буд».

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 120/1297/20-а.

Проводячи системний аналіз норм права стосовно ступеня конкретизації дій, які має вчинити замовник, Верховний Суд у пункті 26 Постанови від 10 грудня 2019 року №160/9513/18 зазначив, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень та очевидно, що такий варіант поведінки має бути реальним.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Разом з тим, оскільки укладеним договором або законом не передбачено розірвання договору за приписом або вказівкою контролюючих органів, розірвання договору можливе лише за угодою сторін або в судовому порядку.

Поряд з цим, встановивши протиправність спірного висновку, колегія суддів не аналізує посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, сформованих у справах №620/11437/23, №160/4436/21, №140/13717/21 та №160/563/20 щодо визначення контролюючим органом способу усунення виявлених недоліків.

При розгляді даної справи судом враховано правові позиції Верховного Суду у постановах від 06 березня 2025 року № 520/28124/23, від 19 лютого 2025 року № 640/19571/22, від 30 грудня 2024 року № 420/3553/23.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан