Постанова

від 01.04.2025 по справі 183/917/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2208/25 Справа № 183/917/22 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку з фактичного користування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агроволодар про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку з фактичного користування.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРТ №058718, виданого 14 вересня 2012 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П. за р.№ 2-2993, їй належить земельна ділянка загальною площею 5,510 га., кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, та яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Право власності на вказану земельну ділянку за нею зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 11 липня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Куліш Д.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4498130 від 29 липня 2013 року, номер запису про право власності: 1896707. 11 серпня 2016 року між нею та ТОВ Агроволодар (орендар) було укладено Договір оренди землі №130, який було зареєстровано 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30982100 від 17 серпня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16053465. Відповідно до п. 1.1, 2.1, 3.1 Договору оренди вона надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,510 гаю, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 7 років. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66529691 від 24 серпня 2016 року, строк дії Договору оренди землі до 11 серпня 2023 року. Однак, їй стало відомо, що згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29676622776 від 28 січня 2022 року строк дії Договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 5,510 га., кадастровий номер 1223210500:02:036:0610 було змінено, а саме визначено 12 років, починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації та діє до 31 грудня 2028 року. Підставою для внесення до реєстру зазначених змін слугувала Додаткова угода, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року. Позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона Додаткової угоди до Договору оренди землі з відповідачем не укладала та своєї згоди на продовження строку дії Договору оренди землі не надавала. Крім того, вона не має наміру передавати належну їй земельну ділянку будь-кому у користування на правах оренди. ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст.ст. 215, 218, 236 ЦК України вважає, що оскільки вона ніяких угод щодо продовження строку договору оренди не укладала та не підписувала, Додаткова угода №ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року має бути визнана судом недійсною, а земельна ділянка повинна бути повернута їй після закінчення строку договору оренди землі, тобто після 11 серпня 2023 року. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року (до Договору оренди землі, серії та номер: 130 від 11 серпня 2016 року, зареєстрованого 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30982100 від 17 серпня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16053465), укладену між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ТОВ Агроволодар, код ЄДРПОУ 40419480 щодо земельної ділянки загальною площею 5,510 га, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; зобов`язати ТОВ Агроволодар, код ЄДРПОУ 40419480 повернути законному власнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 земельну ділянку загальною площею 5,510 га, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з фактичного користування, що виникло на підставі Додаткової угоди серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер: 130 від 11 серпня 2016 року, зареєстрованого 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30982100 від 17 серпня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16053465.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Витребувано у ТОВ Агроволодар на користь ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,510 га, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ТОВ Агроволодар на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.; витрат на проведення судової експертизи у розмірі 955 грн. 92 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 800 грн., а всього у розмірі 8 967 грн. 12 коп.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року заяву відповідача ТОВ Агроволодар про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ Агроволодар просить заочне рішення суду від 21травня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне зясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ямковий В.Ф. просить заочне рішення суду від 21 травня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ Агроволодар залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга, четверта статті 207 ЦК України).

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановлених договором або законом.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У справі встановлено, позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРТ № 058718, виданого 14 вересня 2012 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П. за р.№ 2-2993 належить земельна ділянка загальною площею 5,510 га., кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.7).

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 11 липня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Куліш Д.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4498130 від 29 липня 2013 року, номер запису про право власності: 1896707 що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7138397 від 29 липня 2013 року, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 66529691 від 24 серпня 2016 року та № 296762776 від 28 січня 2022 року (а.с.8, 12).

11 серпня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Агроволодар (орендар) було укладено Договір оренди землі №130, було зареєстровано 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30982100 від 17 серпня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16053465, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 66529691 від 24 серпня 2016 року та № 296762776 від 28 січня 2022 року (а.с.9, 10, 12).

Відповідно до п. 1.1, 2.1, 3.1 Договору оренди позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,510 га, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 7 років.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 66529691 від 24 серпня 2016 року вбачається, що строк дії Договору оренди землі до 11 серпня 2023 року (а.с.12).

Встановлено, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 29676622776 від 28 січня 2022 року строк дії Договору оренди землі земельної ділянки площею 5,510 га., кадастровий номер 1223210500:02:036:0610 було змінено, а саме визначено 12 років, починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації та діє до 31 грудня 2028 року.

Підставою для внесення до реєстру зазначених змін слугувала - Додаткова угода, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року (а.с.14).

Звернувшись до суду з цим позивом, ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст.ст. 215, 218, 236 ЦК України, просила суд про визнання недійсною Додаткової угоди №ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі № 130 від 11 серпня 2016 року та в порядку усунення перешкод у праві користування просила зобов`язати відповідача повернути їй земельну ділянку після закінчення строку дії Договору оренди землі № 130 від 11 серпня 2016 року, тобто після 11 серпня 2023 року, посилаючись на те, що Додаткову угоду до нього №ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року вона не підписувала, не укладала з відповідачем та своєї згоди на продовження строку дії Договору оренди землі не надавала.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2022 року було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000 м. Дніпропетровськ вул. Січеславська Набережна 17/361). На вирішення експерту поставлено наступні запитання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 напроти її прізвища у графі «реквізити сторін» у Додатковій угоді, серія та номер: ПП/0666/031, від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер : 130 від 11 серпня 2016 року особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. На вимогу експерта судом будуть направлені матеріали цивільної справи, оригінали документів, зразки підпису, вільні зразки підпису та почерку, тощо. Оплату проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 ). Провадження у справі зупинено до проведення експертизи (а.с.43).

На адресу суду першої інстанції надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів (а.с.47).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі. Зобов`язано ТОВ Агроволодар у строк до 21 листопада 2022 року надати на адресу суду оригінал Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер: 130 від 11 серпня 2016 року. Зобов`язано ОСОБА_1 в строк до 21 листопада 2022 року надати на адресу суду вільні зразки підпису та почерку, виконані у період часу найближчий до складання досліджуваних документів за 2013-2013 роки. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи (а.с.49).

07 березня 2023 року із експертної установи на адресу суду першої інстанції надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта у цій справі, з тих підстав, що не виконане клопотання про надання додаткових матеріалів та не здійснено попередню оплату за проведення експертизи (а.с.57, 58).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої експертам було поставлено питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 напроти її прізвища у графі «реквізити сторін» у Додатковій угоді, серія та номер: ПП/0666/031, від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер : 130 від 11 серпня 2016 року особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. На вимогу експерта судом будуть направлені матеріали цивільної справи, оригінали документів, зразки підпису, вільні зразки підпису та почерку, тощо. Оплату проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 ). Провадження у справі зупинено до проведення експертизи (а.с.68).

29 серпня 2023 року із експертної установи на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с.71, 72).

08 листопада 2023 року із експертної установи на адресу суду першої інстанції надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта у цій справі, з тих підстав, що не виконане клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с.79-81).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року поновлено провадження у справі у зв`язку із надходженням від експертної установи повідомлення про неможливість надання висновку експерта, оскільки для проведення експертизи не було надано оригінал досліджуваного документу.

Слід зазначити, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року на виконання вимог експерта було зобов`язано відповідача ТОВ Агроволодар у строк до 21 листопада 2022 року надати на адресу суду оригінал Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер: 130 від 11 серпня 2016 року.

Однак вищезазначені витребувані судом документи, які необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи - Додаткова угода, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серія та номер: 130 від 11 серпня 2016 року, до суду відповідачем не надані та ухвала суду про витребування доказів відповідачем ТОВ Агроволодар виконана не була.

Положеннями ст. 109 ЦПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі експертизі якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від надання на вимогу експерта та суду досліджуваного спірного оригіналу Додаткової угоди № ПП/0666/03 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі № 130 від 11 серпня 2013 року, у зв`язку з чим проведення судової почеркознавчої експертизи є неможливим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не підписувала спірну Додаткову угоду щодо належної їй земельної ділянки тобто, наявні підстави для визнання факту для з`ясування якого експертиза була призначена.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року було витребувано у ТОВ Агроволодар докази: - Завірену копію та оригінал для огляду у судовому засіданні Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серії та номер: 130 від 11 серпня 2016 року, зареєстрованого 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є.А., укладену між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ТОВ Агроволодар, код ЄДРПОУ 40419480 щодо земельної ділянки загальною площею 5,510 га, кадастровий номер 1223210500:02:036:0610, яка розташована на території Перещепинської міської ради Самарівського (колишня назва Новомосковського) району Дніпропетровської області (а.с.241, 242).

Вказана ухвала апеляційного суду від 11 лютого 2025 року про витребування доказів була отримана відповідачем ТОВ Агроволодар, однак виконана не була (а.с.249, 250).

У судовому засіданні в апеляційному суді представник ТОВ Агроволодар пояснив, що ТОВ Агроволодар не можуть надати суду витребувану Додаткову угоду у звязку з її втратою.

Отже, витребувана ухвалою апеляційного суду від 11 лютого 2025 року Додаткова угода, серія та номер: ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі, серії та номер: 130 від 11 серпня 2016 року відповідачем також і апеляційному суду надана не була.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач ОСОБА_1 довела, що вона не підписувала та не укладала з відповідачем ТОВ Агроволодар Додаткової угоди № ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року до Договору оренди землі № 130 від 11 серпня 2016 року, а тому Додаткова угода № ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 року та дійшов висновку, що вказана угода є неукладеною.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі 6-48цс15, зазначаючи, що правочин який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можливо заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

За таких обставин, враховуючи викладене, Додаткова угода № ПП/0666/031 від 15 листопада 2019 не може бути визнана судом недійсною, оскільки вона є неукладеною, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ефективним способом захисту права позивача ОСОБА_1 , є саме усунення перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки, строк дії договору оренди якої закінчився у серпні 2023 року, шляхом її повернення позивачу.

Слід зазначити, судова почеркознавча експертиза у цій справі двічі призначалася відповідними ухвалами суду першої інстанції від від 09 вересня 2022 року та від 27 квітня 2023 року, однак судова почеркознавча експертиза проведена не була у звязку з ненаданням відповідачем ТОВ Агроволодар на вимогу експерта досліджуваного спірного оригіналу Додаткової угоди №ПП/0666/03 від 15 листопада 2019 року, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 995 грн. 92 коп., яка у цій справі проведена не була.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення з ТОВ Агроволодар на користь ОСОБА_1 витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 995 грн. 92 коп. підлягає скасуванню та у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи слід відмовити.

Стосовно витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі №922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно доп.8ч.2ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ОСОБА_1 навела попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 16 759 грн. 52 коп., які складаються із: витрат на професійну правничу допомогу 13 600 грн., судового збору за подання позову 1 211 грн. 20 коп. та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи 955 грн. 92 коп.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги № 07/01-22 від 20 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Ямковим В.Ф.; додаткову угоду № б/н від 20 січня 2022 року до договору про надання правової допомоги № 07/01-22 від 20 січня 2022 року, згідно якої сторони погодили розмір гонорару адвоката в сумі 13 600,00 грн.; ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1126010 від 03 лютого 2022 року на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 07/01-22 від 20.01.2022 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2554 від 18 червня 2012 року; посвідчення адвоката № 2231 від 18 червня 2012 року та розрахунок надання послуг адвоката від 20 січня 2022 року, згідно якого вартість послуг складає 13 600,00 грн., з яких: вартість консультації 1 500,00 грн., вартість послуг щодо аналізу та збору доказів 1 500,00 грн., вартість послуг зі складання та подання до суду позовної заяви 5 000,00 грн. та вартість послуг щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції 6 600,00 грн. (а.с.22-24).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Сторона відповідача з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи не зверталася, зокрема заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат до суду не подавала.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи те, що позивачем в передбачені законом строки подано належні докази понесення нею витрат на правничу допомогу, при цьому суд за відсутності відповідних заперечень відповідача з власної ініціативи позбавлений права зменшувати розмір цих витрати, а тому враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідач на користь позивача витрати на професійну правничу допомогупропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить6800 грн.

Стосовно посилань в апеляційній скарзі на те, що позивач отримала орендну плату від відповідача за 2024 рік, на підтвердження чого відповідач надав апеляційному суду копію платіжної інструкції №823 від 03 жовтня 2024 року, слід зазначити, що вказана виплата у сумі 12 763 грн. 80 коп. була проведена відповідачем вже після звернення позивача до суду з цим позовом у лютому 2022 року. Доказів на підтвердження того, що рахунок, відкритий у АТ ПУМБ належить ОСОБА_1 суду не надано (а.с.193).

Слід зазначити, орендна плата позивачу виплачувалася відповідачем за попередні роки 2020, 2021, 2022, 2023 - з оформленням видаткових касових ордерів, в яких містяться підписи позивача (а.с.192, 193, 194).

Представник позивача в судовому засіданні у апеляційному суді пояснив, що з відповідною заявою до відповідача про виплату орендної плати на картковий рахунок позивач не зверталася. Така заява в матеріалах справи відсутня.

Доказів щодо узгодження сторін про виплату орендної плати відповідачем саме на картковий рахунок позивача матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги про обрання позивачем неефективного способу захисту у цій справі, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими належними доказами у справі.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар - задовольнити частково.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністюАгроволодар провизнання недійсноюдодаткової угодидо договоруоренди землі,зобов`язання повернутиземельну ділянкуз фактичногокористування скасуватив частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар на користь ОСОБА_1 995 грн. 92 коп. витрат на проведення судової експертизи та відмовити у задоволенні вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Вступна та резолютивна частини постанови

проголошена у судовому засіданні 01 квітня 2025 року.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2025 року.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В.Свистунова