УХВАЛА
02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №804/2231/16
адміністративне провадження № К/990/7279/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Стандарт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 21.02.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Скаржником вказано, підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосуванням судами п.п.7.6.1, п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» у взаємозв`язку з пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.138.12.1 п.138.12 ст.138 Податкового кодексу України, оскільки суд зазначив про наявність коригування позивачем відповідних сум від`ємного фінансового результату окремого податкового обліку операцій з цінними паперами - акціями в Деклараціях з податку на прибуток та Додатках ЦП (КЗ) за звітний період, однак під час перевірки такого коригування не відбулось. Також контролюючим органом зазначено про неправильне застосування судом апеляційної інстанції Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193, у взаємозв`язку з п.п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, оскільки суд дійшов висновку про віднесення платником податків збитку (від`ємного значення курсових різниць) до витрат по операціях з цінними паперами окремого обліку фінансових результатів, у той час як збиток (від`ємне значення курсових різниць) по операціях з цінними паперами окремого обліку фінансових результатів повинен бути віднесений до інших витрат, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зауважує, що скаржником допущено помилку при визначенні підстав касаційного оскарження, посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки підстава касаційного оскарження у випадку неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, передбачена пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Слід зазначити, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Верховний Суд формулює правові висновки лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не обґрунтовано, як мають застосовуватися відповідні норми права, який висновок Верховного Суду має бути сформовано у даній справі.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва В.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2025 |
Оприлюднено | 04.04.2025 |
Номер документу | 126310167 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні