Ухвала від 03.04.2025 по справі 522/6268/25

Справа № 522/6268/25

1-кп/522/2288/25

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

03.04.2025 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисників- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою укримінальному провадженніза №42024022420000674 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст 358 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.5 ст. 27 ч.1 ст.368 КК України,

УСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується.

На розгляді у Приморському районномусуді м.Одеси перебуває кримінальне провадженняза №42024022420000674 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст 358 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.5 ст. 27 ч.1 ст.368 КК України.

Ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.04.2025 без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Враховуючи те,що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.

1. Клопотання прокурора.

До початку підготовчогосудового засіданняпрокурор подавсуду письмовеклопотання пропродовження строкутримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього як обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

До початку підготовчогосудового засіданняпрокурор подавсуду письмовеклопотання пропродовження строкутримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений Спарінапті може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього як обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.

У підготовчому судовому засіданніпрокурорпідтримав клопотання про продовження строків тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, просив суд їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подав письмове заперечення на клопотання прокурора, у якому вказав, що ризики, які зазначені прокурором нічим не підтверджені, його підзахисний раніше несудимий і ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, зокрема, дружину, яка є вагітною, має на утриманні неповнолітню дитину, є діючим військовослужбовцем. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника.

Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 вказав, що наразі неможливо обрати інший запобіжний захід його обвинуваченому, зважаючи на фактичні обставини справи, хоча практика судів є неоднозначною з цього приводу. Надав довідку гарнізонної ВЛК № 6387 від 07.08.2023 щодо ОСОБА_7 , якою підтверджено отримання травми важкого ступеня.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи свого захисника.

ІІІ. Положення закону, яким керувався суд

За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 315 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно зч.1 ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Участині 2 статті 177 КПК Українивизначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимогст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правиламич.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимогч.ч.1, 3 ст.28 КПК Українипід час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

ІV. Висновки та мотиви суду.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд доходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зважаючи на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

На думку суду, обставини цього кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_6 , який між іншим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру пов`язану з допитом осіб, які є свідками на стадії судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Тому, у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній матиме можливість здійснювати на них вплив, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку суду у цьому кримінальному провадженні існує ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я. Стороною захисту суду також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою, з урахуванням посилання на погіршення стану здоров`я обвинуваченого.

Також суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022, дію якого було продовжено до теперішнього часу. Воєнний стан введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації та повномасштабним вторгненням на територію України.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» №2198-IX, внесені зміни стосовно застосування запобіжних заходів.

Так, ст. 176 КПК доповнено частиною 6 наступного змісту: «Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109114-2, 258258-5, 260, 261, 437442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті». Пункт 5 ч.1 ст.177 КПК встановлює вид запобіжного заходу - тримання під вартою.

Отже, внесенням згаданих змін законодавець імперативно встановив, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі, передбачених ст.114-1 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження Кримінального кодексу України.

Тобто в умовах введеного на території України воєнного стану, до ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому дій, може бути застосовано виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, що регламентовано положеннями ч.6 ст.176, ч.4 ст.183 КПК.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому дій, з метою нівелювання існуючих ризиків, зокрема переховування від суду та незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень суд вважає, що на цей час, існують достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та слугуватиме виконанню положень ст.2 КПК.

Доводи захисника ОСОБА_5 про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і є по суті декларативними з підстав вказаних вище.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд доходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зважаючи на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

На думку суду, обставини цього кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_7 , який між іншим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру пов`язану з допитом осіб, які є свідками на стадії судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Тому, у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній матиме можливість здійснювати на них вплив, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку суду у цьому кримінальному провадженні існує ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я. Стороною захисту суду також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою, з урахуванням посилання на погіршення стану здоров`я обвинуваченого.

Також суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022, дію якого було продовжено до теперішнього часу. Воєнний стан введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації та повномасштабним вторгненням на територію України.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» №2198-IX, внесені зміни стосовно застосування запобіжних заходів.

Так, ст. 176 КПК доповнено частиною 6 наступного змісту: «Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109114-2, 258258-5, 260, 261, 437442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті». Пункт 5 ч.1 ст.177 КПК встановлює вид запобіжного заходу - тримання під вартою.

Отже, внесенням згаданих змін законодавець імперативно встановив, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі, передбачених ст.114-1 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження Кримінального кодексу України.

Тобто в умовах введеного на території України воєнного стану, до ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому дій, може бути застосовано виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, що регламентовано положеннями ч.6 ст.176, ч.4 ст.183 КПК.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому дій, з метою нівелювання існуючих ризиків, зокрема переховування від суду та незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень суд вважає, що на цей час, існують достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та слугуватиме виконанню положень ст.2 КПК.

Керуючись ст. ст. 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 задовольнити.

Застосований до обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до кожного з них окремо, запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 червня 2025 року.

Строк дії ухвали суду в частині продовження щодо кожного з обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить до 01 червня 2025 року, включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайномувиконанню післяїї оголошеннята може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1