Ухвала

від 03.04.2025 по справі 453/1802/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1802/24

№ провадження 1-кс/453/143/25

УХВАЛА

про арешт майна

03 квітня 2025 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні №12024141300000233, -

в с т а н о в и в :

у провадженні слідчого відділу відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141300000233 від 04 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, за підозрою ОСОБА_3 . Зокрема, ОСОБА_3 упродовж серпня вересня 2024 року (більш точної дати встановити органу досудового розслідування не представилось можливим), не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні прибережній захисній смузі річки Опір в смт. Славсько Стрийського району Львівської області. Так, ОСОБА_3 ,будучи користувачемземельних ділянокз кадастровимномерам 4624555700:01:001:0478 та 4624555700:01:001:0080, які належать на праві приватної власності його дружині ОСОБА_4 , що у селищі Славсько, Стрийського району Львівської області, маючи умиселна самовільнезайняття земельноїділянки водногофонду,з метоюїї самовільноговикористання увласних цілях,діючи всупереч положення ст.ст.116,123,126 ЗК України, які регламентують порядок набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу її у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також в порушення ст.ст.58,60,61,81,112 ЗК України, ст.ст.85,87,88,89 Водного кодексу України,відповідно дояких прибережнізахисні смугиє природоохоронноютериторією зрежимом обмеженоїгосподарської діяльності,а такожвказаними статямипередбачений правовийпорядок користуванняземлями водногофонду,самовільно зайнявземельну ділянку,яка перебуваєу комунальнійвласності Славськоїселищної ради,Стрийського районуЛьвівської області,без кадастровогономеру таюридичної адреси,загальною площеюблизько 0,0484га,яка знаходитьсяв селищіСлавсько,Стрийського районуЛьвівської області,з якихплощею 0,0330га.із земельводного фондув межахприбережної захисноїсмуги річкиОпір,тобто вохоронній зоні,та якавідноситься доземель комунальноївласності Славськоїселищної ради,Стрийського районуЛьвівської області,шляхом штучногостворення земляногонасипу,влаштування бетонногофундаменту ізметалевими стовпцямидля огородженнятакої самовільнозайнятої земельноїділянки тав результатіприєднання їїдо земельнихділянок зкадастровим номерами 4624555700:01:001:0478 та 4624555700:01:001:0080.

Старший слідчийСВ відділенняполіції №3Стрийського РУПГУНП уЛьвівській області ОСОБА_5 ,за погодженняміз прокуроромСколівського відділуСтрийської окружноїпрокуратури Львівськоїобласті ОСОБА_6 ,звернулась ізклопотанням пронакладення арештуна майно, а саме на: - самовільно зайняту земельну ділянку, без кадастрового номеру та юридичної адреси, загальною площею близько 0,0484 га, яка знаходиться в селищі Славсько, Стрийськогорайону Львівськоїобласті,з якихплощею 0,0330га ізземель водногофонду вмежах прибережноїзахисної смугирічки Опір,та якавідноситься доземель комунальноївласності Славськоїселищної радиСтрийського районуЛьвівської області,а такожбетонний фундаментіз металевимистовпцями,яким такасамовільно зайнятаземельна ділянкаприєднана доземельних ділянокз кадастровиминомерами 4624555700:01:001:0478та 4624555700:01:001:0080,з метою збереження їх як речових доказів у кримінальному провадженні №12024141300000233 від 04 вересня 2024 року.

18 березня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні.

18 березня 2025 року вище вказану самовільно зайняту земельну ділянку а також бетонний фундамент із металевими стовпцями, яким така самовільно зайнята земельна ділянка приєднана до земельних ділянок з кадастровими номерами 4624555700:01:001:0478 та 4624555700:01:001:0080, визнано речовими доказами, оскільки вони є матеріальними об`єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а саме самовільного зайняття земельної ділянки, відтак необхідно забезпечити їх збереження як речового доказу, шляхом накладання на них арешту.

У судове засідання зацікавлені особи не з`явились.

Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні просить клопотання задоволити.

Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження №12024141300000233, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Частиною 1 ст. 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що самовільно захоплена земельна ділянка та бетонний фундамент із желізними стовпцями, є об`єктами кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, дослідження та збереження речей, має важливе значення для кримінального провадження,майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.Вказані обставини є достатніми підставами, які передбаченими п.1 ч.2 ст. 167 КПК України, для арешту майна.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, приходжу до висновку, що клопотання в частині накладення арешту є обґрунтованим, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131,132,170,172,173, 234, 235 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Накласти арештна самовільнозайняту земельнуділянку,без кадастровогономеру таюридичної адреси,загальною площеюблизько 0,0484га,яка знаходитьсяв селищіСлавсько,Стрийського районуЛьвівської області,з якихплощею 0,0330га ізземель водногофонду вмежах прибережноїзахисної смугирічки Опір,та якавідноситься доземель комунальноївласності Славськоїселищної радиСтрийського районуЛьвівської області,а такожбетонний фундаментіз металевимистовпцями,яким такасамовільно зайнятаземельна ділянкаприєднана доземельних ділянокз кадастровиминомерами 4624555700:01:001:0478 та 4624555700:01:001:0080, з метою їх збереження, які є речовими доказами у кримінальному провадженні №12024141300000233 від 04 вересня 2024 року.

Зобовязати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1