Ухвала

від 26.03.2025 по справі 392/387/25

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/387/25

Провадження № 1-кс/392/85/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Мала Виска

Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска клопотання прокурора Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000414 від 06.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_5 , в якому просив накласти арешт із позбавленням права на відчуження, розпорядження на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- квартиру загальною площею 64,3 кв.м. (реєстраційний номер майна 3533103), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/1;

- земельну ділянку, площею 4.632 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923951435238), кадастровий номер: 3523882500:02:001:9002, розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район (Новомиргородський), Йосипівська сільська рада.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024121090000414 від 06.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що виконувач обов`язків директора Новомиргородського психоневрологічного інтернату ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, в інтересах ФОП ОСОБА_7 , всупереч інтересам служби підписав платіжне доручення № 19 від 24.01.2022 року, № 172 від 13.04.2023 року та № 342 від 12.07.2023 року достовірно знаючи, що фактична поставка пелетів з лушпиння соняшника, кількістю 35 тон на суму 157500 грн відповідно до договору поставки № 1 від 13.01.2022 року та пелетів з лушпиння соняшника, кількістю 34 тон на загальну суму 204000 грн відповідно до договору поставки № 1 від 17.01.2023 року не відбулась, чим, згідно висновку судової економічної експертизи від 30.01.2025 року, завдав збитків Новомиргородському ПНІ на суму 361500 грн, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Крім того, 24.01.2022 року, 13.04.2023 року та 12.07.2023 року ОСОБА_6 у денний час, перебуваючи на території м. Новомиргород , будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що фактична поставка пелетів за договором № 1 від 13.01.2022 року кількістю 35 тон на загальну суму 157500 грн та за договором № 1 від 17.01.2023 року кількістю 34 тони на загальну суму 204000 грн фактично не відбулась, власноруч підписав та скріпив печаткою Новомиргородського ПНІ завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: платіжне доручення № 19 від 24.01.2022 року, платіжне доручення № 172 від 13.04.2023 року та платіжне доручення № 342 від 12.07.2023 року.

Після чого вказані платіжні доручення, разом із видатковими накладними № ПП-000019 від 13.01.2022 року, № ПП-000124 від 05.04.2023 року та № ПП-000184 від 04.07.2023 року, надав до управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі для оплати договорів про постачання товарів № 1 від 13.01.2022 року на загальну суму 157500 грн та № 1 від 17.01.2023 року на 204000 грн.

На підставі вищевказаних фіктивних документів, в період з 25.01.2022 року по 13.07.2023 року з розрахункового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Державній казначейській службі України на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Укрсибанк», перераховано грошові кошти на загальну суму 361500 грн.

Крім того, ОСОБА_6 у денний час, перебуваючи у службовому кабінеті в приміщенні Новомиргородського ПНІ, будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що фактична поставка паливних пелетів за договором № 1 від 13.01.2022 року не відбулась не пізніше березня 2022 року затвердив своїм підписом відомості на видачу матеріалів на потреби Новомиргородського ПНІ за січень 2022 року в кількості 31, 6337 т, за лютий 2022 року в кількості 3,3663 т, які містили завідомо неправдиві відомості, на підставі яких були списані паливні пелети, які фактично до закладу не поставлялись.

Також, ОСОБА_6 у денний час, перебуваючи у службовому кабінеті в приміщенні Новомиргородського ПНІ, будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що фактична поставка паливних пелетів за договором № 1 від 17.01.2023 року не відбулась не пізніше жовтня 2023 року затвердив своїм підписом відомості на видачу матеріалів на потреби Новомиргородського ПНІ за лютий 2023 року в кількості 3,256 тон, за травень 2023 року в кількості 3,294 тон, за липень 2023 року в кількості 3,007 тон, за серпень 2023 року в кількості 3,294 тон та за вересень 2023 року в кількості 3,791 тон, які містили завідомо неправдиві відомості, на підставі яких були списані паливні пелети, які фактично до закладу не поставлялись.

На початковому етапі розслідування, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування, було встановлено, що за підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано на підставі права власності наступне нерухоме майно:

- квартира загальною площею 64,3 кв.м. (реєстраційний номер майна 3533103), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/1;

- земельна ділянка, площею 4.632 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923951435238), кадастровий номер: 3523882500:02:001:9002, розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район (Новомиргородський), Йосипівська сільська рада.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин (ч. 2 ст. 364 КК України), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за що передбачено покарання у вигляді штрафу від 2000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з метою запобігання можливості його приховування та відчуження, а також забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

В судовому засіданні прокурор частково підтримав клопотання, з урахуванням відсутності належних доказів, які підтверджують право власності підозрюваного ОСОБА_6 на вказану в клопотанні квартиру, просив накласти арешт із позбавленням права на відчуження, розпорядження на земельну ділянку, площею 4.632 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923951435238), кадастровий номер: 3523882500:02:001:9002, розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район (Новомиргородський), Йосипівська сільська рада, яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 . При цьому зазначив, що метою накладення арешту є забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, яка буде пред`явлена шляхом подання цивільного позову в межах даного кримінального провадження.

Від захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 на адресу суду надійшло клопотання, зареєстроване судом 26.03.2025 року за вх. № 3073, відповідно якого просив розгляд даного клопотання проводити у відсутність підозрюваного та його захисника. Просив врахувати, що ОСОБА_6 будь-якого відношення до квартири в м. Харкові не має, і твердження прокурора є безпідставним. Зазначив, що клопотання прокурора не обґрунтоване та суперечить вимогам КПК.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000414 від 06.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (а.к. 10-12).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024121090000414 від 06.09.2024 року № 1990/24-27 від 30.01.2025 року завдано збитків Новомиргородському психоневрологічному інтернату на суму 361500 грн (а.к. 86-94).

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 418858912 від 20.03.2025 року, ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , є власником нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 4.632 га, кадастровий номер: 3523882500:02:001:9002, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район (Новомиргородський), Йосипівська сільська рада (а.к. 96-97).

Слідчий суддя, звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 418858372 від 20.03.2025 року, проведено пошук за РНОКПП НОМЕР_3 ( ОСОБА_6 ), та за частковим співпадінням наявна інформація про право власності ОСОБА_6 на квартиру загальною площею 64,3 кв.м. (реєстраційний номер майна 3533103), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/1. При цьому, у пункті «Причина відсутності коду» в розділ «Відомості про права власності» вказано інша причина відсутності ІдН. З вказаного вбачається, що неможливо достеменно встановити власника зазначеної квартири (а.к. 98-99).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 418859233 від 20.03.2025 року, постановою державного виконавця Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_9 від 06.08.2021 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 100-101).

Матеріали клопотання про арешт майна, які були дослідженні в судовому засіданні слідчим суддею, а саме копії: рапорту про виявлення кримінальних правопорушень від 06.09.2024 року; висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1990/24-27 від 30.01.2025 року; висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 1786/24-27 від 04.11.2024 року; висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 1574/24-27 від 29.08.2024 року, містять достатню кількість даних, які вказують на причетність ОСОБА_6 до оголошеної підозри у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, які відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжкого та нетяжкого злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, в подальшому, такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024121090000414 від 06.09.2024 року, слідчий суддя з метою запобігання можливості відчуження майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на земельну ділянку із позбавленням права на відчуження, належну на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 .

При цьому, у задоволені клопотання в частині накладення арешту із позбавленням права на відчуження, розпорядження на належну на праві власності ОСОБА_6 квартиру загальною площею 64,3 кв.м. (реєстраційний номер майна 3533103), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/1, з врахуванням позиції прокурора та крім того, оскільки прокурором не доведено та при розгляді клопотання не встановлено, що власником вказаного майна є підозрюваний ОСОБА_6 , слід відмовити.

Також, при прийнятті рішення, слідчий суддя приймає до уваги, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчужувати його (тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього, а лише є тимчасовим обмеженням).

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу зникла потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 369- 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , площею 4, 632 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923951435238), кадастровий номер: 3523882500:02:001:9002, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Йосипівська сільська рада, - із забороною на відчуження.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10