Рішення

від 03.04.2025 по справі 620/1287/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1287/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

31.01.2025 ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» (ТОВ «ПВКФ «Сяйво») звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 17.02.2025 про повернення позивачу його позовної заяви у частині позовних вимог, просить:

визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443;

визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 №А102.010313, від 07.09.2022 №А102.013441, від 12.10.2022 №А102.013739, від 03.11.2022 №А102.014017, від 09.08.2022 №А102.013154, від 01.09.2022 №А102.013405, від 10.11.2022 №А102.014125, від 09.08.2022 №А102.013155, від 19.09.2022 №А102.013532, від 17.08.2022 №А102.013233 за повідомленням від 10.10.2024 №7.11-2/15-02/13/5125.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» вказує на протиправність оспорюваних рішень відповідача, оскільки ненавмисні технічні помилки при заповненні митних декларацій, зокрема щодо назви виробника, його адреси, не впливає на правомірність отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1, оскільки країна походження товару залишається Україна, та не свідчить про заявлення експортером недостовірних відомостей про преференційне походження товару(ів) з України при видачі сертифіката EUR.1. Тому, на думку позивача ним законно застосувалась тарифна пільга зі сплати вивізного мита на сільськогосподарську продукцію рослинного походження зібрану в Україні та придбану у її виробників. До того ж позивач вказує на те, що відповідач при анулюванні йому сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 застосувала норму Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 (далі Порядок № 139), яка на момент їх оформлення не була чинною. Таким чином, на думку, ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» неправильно застосовані відповідачем норми права лягли в основу неправомірно прийнятого рішення про скасування сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 отриманих ним та позбавило його законної преференції та пільги зі сплати митних платежів, неправильного визначення додаткових податкових зобов`язань товарів на загальну суму 700797, 12 грн на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 17.02.2025 позовну заяву ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

У відзиві на позовну заяву представник Чернігівської митниці заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує, зокрема, на те, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 06.01.2021 по 26.04.2024 щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, відповідачем виявлено, що при видачі Сертифікатів позивачем заявлялися недостовірні дані про преференційне походження товару, зокрема щодо виробників ТОВ «Онікс Агро Трейд», СФГ «Роксолана», у зв`язку із чим такі сертифікати були анульовані, тому, з урахуванням положень статті 15 Доповнення I та пункту 3 розділу VIII Порядку за митними деклараціями від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6, 23.09.2022 № UA102030/2022/000842, 12.10.2022 № 22UA102030000899U7, 13.10.2022 № 22UA102030000900U1, 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, 21.11.2022 № 22UA102030001059U4, 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, 10.08.2022 № UA102030/2022/000655, 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, 21.09.2022 № UA102030/2022/000829, 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, 19.08.2022 № UA102030/2022/000697 були відсутні підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 3,6% та 4,5% згідно з Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток I-С).

У зв`язку з вищевикладеним, на думку відповідача, товари підлягали оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10% митної вартості товару відповідно до Закону України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», що й стало підставою для донарахування позивачу суми грошового зобов`язання на загальну суму 700 797, 12 грн на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Наказом Чернігівської митниці від 20.08.2024 № 171 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «ПВКФ «Сяйво» (код ЄДРПОУ 14242528) вимог законодавства України з питань митної справи» на підставі пункту 7 частини першої статті 336, статті 345, частин першої шостої статті 346, статті 347, статті 349, статті 355, пунктами9-12 та 9-34 розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України (далі МК України), Плану графіку документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби від 04.06.2024 № 752 вирішено провести документальну планову виїзду перевірку дотримання ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» вимог законодавства України з питань митної справи, за період з 06.01.2021 по 26.04.2024, тривалістю 30 робочих днів з 05.09.2024.

Повідомлення про проведення вказаної перевірки та копію зазначеного вище наказу Чернігівська митниця надіслала на адресу позивача листом від 22.08.2024 № 7.11-1/19/13/4313.

За результатом проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» посадовими особами Чернігівської митниці складено акт від 25.10.2024 № 19/24/7.11-19/14242528 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 06.01.2021 по 26.04.2024».

Зокрема, при проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від сплати вивізного мита, посадовими особами відповідача було встановлено та зафіксовано у вказаному акті перевірки таке:

1. За митною декларацією від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6 типу ЕК10АА позивачем було оформлено товари: 1) «Насіння льону коричневого ДСТУ 4967:2008. Вологість 7,5 %; частка сміттєвої домішки - 0, 02 %. Колір та запах властивий. Не містить ГМО». Код товару згідно з УКЕЗЕД 1204009000; 2) «Насіння соняшнику. ДСТУ 7011:2009. Вологість 6, 4 %, частка сміттєвої домішки - 0, 4 %. Колір та запах властивий. Не містить ГМО». Код товару згідно з УКЕЗЕД 1204009000.

Позивач при оформленні митної декларації від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6 на експорт товарів у графі 36 заявляв код преференції зі сплати вивізного (експортного) мита «410», у графі 34 - код країни походження «EU», у графі 44 - реквізити сертифіката з перевезення товару EUR.1, на підставі якого підтверджено преференційне походження товарів з України та застосовано знижену ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 3,6% митної вартості відповідно до Угоди.

У графі 31 митної декларації для товару № 2 ) «Насіння соняшнику. ДСТУ 7011:2009. Вологість 6, 4 %, частка сміттєвої домішки - 0, 4 %. Колір та запах властивий. Не містить ГМО» позивачем за формою «електронного інвойсу» задекларовано виробника товару «насіння соняшнику вагою нетто 11000 кг» -ТОВ «Онікс Агро Трейд».

Також у декларації від експортера, що подавалася для отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 28.10.2022 № А102.013930 вказано ТОВ «Онікс Агро Трейд».

В ході проведеної перевірки митницею направлені запити до Головного управління ДПС у Чернігівській області від 09.02.2023 № 7.11-1/7.11-20- 03/8.16/764 щодо виробника ТОВ «Онікс Агро Трейд», на який отримана відповідь від 02.03.2023 № 945/5/25-01-04-02-07 про те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за 2021-2022 роки відсутня реалізація насіння соняшника ТОВ «Онікс Агро-Трейд» (код ЄДРПОУ 41956255) на адресу позивача.

Чернігівською митницею відповідно до пункту 1 Розділу VIII Порядку № 139 у зв`язку із тим, що експортером ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» завлено недостовірні відомості про преференційне походження насіння соняшнику, а саме в декларації від експортера заявлено відомості про виробника ТОВ «Онікс Агро-Трейд», який не вирощує сільськогосподарські продукти, у тому числі соняшник, та не здійснював його продаж та постачання на адресу позивача, було анульовано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 28.10.2022 № А102.013930, про що позивача було проінформовано листом від 11.08.2023 № 7.11-1/7.11-15-01/14/4348.

У зв`язку із відсутністю підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита для товарів зазначених у митній декларації від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6 у розмірі 3, 6 % згідно із Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток І-С), товар підлягає оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10 %, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита за вказаною митною декларацією на загальну суму 36856, 17 грн.

23.09.2022 ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» (код ЄДРПОУ 14242528) оформило митну декларацію від 23.09.2022 № UA102030/2022/000842, на товар «насіння льону жовтого для промислової переробки» у кількості 21,5 т.

12.10.2022 ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» (код ЄДРПОУ 14242528) оформило митну декларацію від 12.10.2022 №UA102030/2022/000899 (нова нумерація від 12.10.2022 № 22UA102030000899U7), в тому числі на товар 2 «насіння льону жовтого для промислової переробки» у кількості 1 т.

13.10.2022 ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» (код ЄДРПОУ 14242528) оформило митну декларацію від 13.10.2022 №UA102030/2022/000900 (нова нумерація від 13.10.2022 № 22UA102030000900U1), в тому числі на товар 2 «насіння льону жовтого для промислової переробки» у кількості 3,5 т.;

02.11.2022 року ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» (код ЄДРПОУ 14242528) оформило митну декларацію від 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, на товар «насіння льону золотистого для промислової переробки» у кількості 21т.;

21.11.2022 року ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» (код ЄДРПОУ 14242528) оформило митну декларацію від 21.11.2022 №22UA102030001059U4, на товар «насіння льону золотистого для промислової переробки» у кількості 21т.;

При складанні цих митних декларацій та декларацій від експортера для отримання сертифікатів EUR.1 від 23.09.2022 № А102.013599, від 12.12.2022 № А102.013740,від 13.10.2022 № 102.013748, від 02.11.2022 № А102.014008, від 21.11.2022 № А102.01.4258 виробником зазначено: СФГ «Роксолана», Україна, 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Степова, будинок 1, корпус А.

У заявах для видачі сертифікатів з перевезення товарів з України за формою «EUR.1» зазначено країну походження товару Україна.

На запит Чернігівської митниці №7-11-3/7.11-20-03/14/2494 від 10.05.2023, головою СФГ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 23687258) листом від 18.05.2023 №63 повідомлено, що СФГ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 23687258) не здійснювалось вирощування льону у 2021 та 2022 роках та не укладалися договори купівлі продажу (постачання) товару «насіння льону» з ТОВ "Просвітньо-виробничо комерційна фірма "СЯЙВО", також не здійснювалось постачання насіння льону на адресу ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО».

Чернігівською митницею відповідно до пункту 1 Розділу VIII Порядку № 139 у зв`язку із тим, що експортером ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» завлено недостовірні відомості про преференційне походження насіння льону, а саме в декларації від експортера заявлено відомості про виробника СФГ «Роксолана», Україна, 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Степова, будинок 1, корпус А, який не вирощував льон у 2021 та 2022 роках та не здійснював його продаж та на адресу позивача, було анульовано сертифікати з перевезення товарів EUR.1 від 23.09.2022 № А102.013599, від 12.12.2022 № А102.013740,від 13.10.2022 № 102.013748, від 02.11.2022 № А102.014008, від 21.11.2022 № А102.01.4258, про що позивача було проінформовано листом від 11.08.2023 № 7.11-1/7.11-15-01/14/4348.

У зв`язку із відсутністю підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита для товарів зазначених у митних деклараціях 23.09.2022 № UA102030/2022/00842, від 12.10.2022 №22UA102030000899U7, від 13.10.2022 № 22UA102030000900U1, від 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, від 21.11.2022 №22UA102030001059U4 у розмірі 3, 6 % згідно із Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток І-С), товар підлягає оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10 %, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита за вказаною митною декларацією на загальну суму 214378, 29 грн.

Щодо митної декларації від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, типу ЕК10АА оформлено товар: «Насіння льону для промислової переробки, ДСТУ 4967:2008. Вологість - 5,9%, частка сміттєвої домішки - 0,1%. Колір та запах - властивий. Не містить ГМО». Код товару згідно з УКТЗЕД 1204009000, а акті перевірки зафіксовано, що позивач у графі 31 МД від 19.03.2021 № ПА 102190/2021/050273 за формою «електронного інвойсу» задекларовано виробника товару: ТОВ «Агро-Бета» для насіння льону для промислової переробки вагою нетто 21000 кг; у графі 36 заявлено код преференції зі сплати вивізного (експортного) мита «410», у графі 34 - код країни походження «EU», у графі 44 МД вказано реквізити сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 № А102.010313, на підставі якого підтверджено преференційне походження товару з України та застосовано знижену ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 4,5% митної вартості відповідно до Угоди.

У декларації від експортера, що подавалася для отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 № А102.010313 виробника не зазначено.

З метою перевірки достовірності відомостей про виробника ТОВ «Агро-Бета» вказаного у митній декларації від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273 відповідачем було надіслано лист від 30.05.2023 № 7.1 Г-2/7.Г 1-19/9/2785 на адресу ТОВ «Агро-Бета», у відповідь на який останнє листом від 07.06.2023 № 48 повідомлено відповідача, що між ТОВ «Агро-Бета» та позивачем відсутні операції щодо постачання льону. Листом від 27.09.2023 № 7.11-2/7.11-15-01/13/5098 Чернігівська митниця звернулася до позивача з питання достовірності відомостей про виробника насіння льону, на яке листом від 23.10.2023 № 123-029 та поясненнями від 24.09.2024 № 124-011 ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» повідомило відповідача про те, що насіння льону, експортоване за митною декларацією від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273 у кількості 21000 кг, є продуктом рослинного походження, зібраним в Україні сільськогосподарським виробником ТОВ «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590, Україна. 57437. Миколаївська обл., с. Новофедорівка, вул. Приморська, буд. 56), а також надано додаткові документи на підтвердження виробника ТОВ «ВВІ-АГРО».

За результатами аналізу документів, поданих до митного оформлення, первинних документів, даних бухгалтерського обліку відповідачем в акті перевірки зафіксовано, що згідно з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України «Єдине вікно подання електронної звітності» за період з 01.01.2020 по 26.04.2024 постачальником ГОВ «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590) зареєстровано 2 податкові накладні щодо реалізації ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» насіння льону загальною кількістю 40 080 кг.

Також в акті перевірки зафіксовано, що митному оформленню від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, щодо якого надано пояснення ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» від 24.09.2024 № 124-011 передувала митна декларація від 16.02.2021 № UA 102190/2021/050148. у графі 31 якої за формою «електронного інвойсу» ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» задекларовано виробника ТОВ «ВВІ-АГРО» для насіння льону для промислової переробки вагою нетто 21000 кг, тому на думку відповідача після відвантаження на експорт за митною декларацією від 16.02.2021 № UA 02190/2021/050148 насіння льону виробництва ТОВ «ВВІ-АГРО» у кількості 21000 кг. його залишок склав 19080 кг, якого не вистачає для відвантаження за митною декларацією від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, що стало підставою для висновку про те, що відвантаження за митною декларацією від 19.03.2021 № UA 102190/2021/050273 насіння льону у кількості 21000 кг. придбаного сільськогосподарського виробника ТОВ «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590), документально не підтверджуються.

Внаслідок чого 09.10.2024 Чернігівською митницею відповідно до пункту 1 Розділу VIII Порядку № 139 анульовано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 № А102.0103ГЗ, про що поінформовано експортера ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» листом Чернігівської митниці від 11.10.2024 № 15/15-02/4094 Таким чином, відомості, надані ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» для підтвердження преференційного походження товару за сертифікатом з перевезення (походження) товару EUR.l від 15.03.2021 № А102.010313, є недостовірними.

У зв`язку із відсутністю підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита для товару зазначеного в митній декларації від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273 відсутні підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 4.5% згідно з Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток І-С) товар підлягає оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10 %, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита за вказаною митною декларацією на загальну суму 28 758,07 грн.

Щодо митних декларацій від 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, від 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, від 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, від 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, від 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, від 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, від 19.08.2022 № UA102030/2022/000697 в акті перевірки зафіксовано за цими митними деклараціями відвантажувалось на експорт насіння льону врожаю 2022 року з Кодом товару згідно з УКТЗЕД 1204009000 із реквізитами сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 07.09.2022 № А102.013441, 12.10.2022 № А102.013739, 03.11.2022 № А102.014017, 01.09.2022 № А102.013441, від 10.11.2022 № А102.014125, від 09.08.2022 № А102.013155, від 17.08.2022 № А102.013233 відповідно із застосуванням зниженої ставки вивізного (експортного) мита в розмірі 3,6 % митної вартості відповідно до Угоди, проте відповідачем за результатами аналізу документів до митного оформлення, первинних документів, даних бухгалтерського обліку, наданих до відповідних пояснень позивача, встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивачем у заявлених ним виробників придбавався льон урожаю 2021 року.

Внаслідок чого, 09.10.2024 Чернігівською митницею відповідно до пункту 1 Розділу VIII Порядку № 139 було анульовано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 07.09.2022 № А102.013441, від 12.10.2022 № А102.013739, від 03.11.2022 № А102.014017, 01.09.2022 № А102.013441, від 10.11.2022 № А102.014125, від 09.08.2022 № А102.013155, від 17.08.2022 № А102.013233, про що поінформовано експортера ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» листом Чернігівської митниці від 11.10.2024 № 15/15-02/4094. Таким чином, відповідач зробив висновки про те, що відомості, надані ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» для підтвердження преференційного походження товару за вказаними сертифікатами з перевезення (походження) товару EUR.l, є недостовірними.

У зв`язку із відсутністю підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита для товару зазначеного в митних деклараціях від 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, від 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, від 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, від 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, від 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, від 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, від 19.08.2022 № UA102030/2022/000697 у розмірі 3.6% згідно з Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток І-С) товар підлягає оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10 %, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита за вказаною митною декларацією на загальну суму 46793, 58 грн - за митною декларацією від 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, 38936, 22 грн за митною декларацією від 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, 41133, 65 грн -за митною декларацією від 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, 44191, 40 грн за митною декларацією від 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, 39513, 17 грн за митною декларацією від 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, 93906, 07 грн за митними деклараціями від 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, від 19.08.2022 № UA102030/2022/000697.

Щодо митних декларацій від 10.08.2022 № UA102030/2022/000655, від 21.09.2022 № UA102030/2022/000829 в акті перевірки зафіксовано за цими митними деклараціями відвантажувалось на експорт насіння льону врожаю 2021 року з Кодом товару згідно з УКТЗЕД 1204009000 із реквізитами сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 09.08.2022 № А102.013154, від 19.09.2022 № А102.013532, відповідно із застосуванням зниженої ставки вивізного (експортного) мита в розмірі 3,6 % митної вартості відповідно до Угоди, проте відповідачем за результатами аналізу документів до митного оформлення, первинних документів, даних бухгалтерського обліку, наданих до відповідних пояснень позивача, встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивачем у заявлених ним виробників придбавався льон урожаю 2022 року.

Внаслідок чого, 09.10.2024 Чернігівською митницею відповідно до пункту 1 Розділу VIII Порядку № 139 було анульовано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 09.08.2022 № А102.013154, від 19.09.2022 № А102.013532, про що поінформовано експортера ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» листом Чернігівської митниці від 11.10.2024 № 15/15-02/4094. Таким чином, відповідач зробив висновки про те, що відомості, надані ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» для підтвердження преференційного походження товару за вказаними сертифікатами з перевезення (походження) товару EUR.l, є недостовірними.

У зв`язку із відсутністю підстави для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита для товару зазначеного в митних деклараціях від 10.08.2022 № UA102030/2022/000655, від 21.09.2022 № UA102030/2022/000829 у розмірі 3.6% згідно з Графіком скасування вивізного (експортного) мита до Угоди (Додаток І-С) товар підлягає оподаткуванню вивізним (експортним) митом за ставкою 10 %, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита за вказаною митною декларацією на загальну суму 57423, 47 грн за митною декларацією від 10.08.2022 № UA102030/2022/000655 та на суму 58907, 03 грн за митною декларацією від 21.09.2022 № UA102030/2022/000829.

За результатами проведеної перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування відповідачем встановлено порушення Позивачем статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, додатку I-C до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (графік скасування вивізного (експортного) мита), статті 15 Доповнення I «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євросередземноморські преференційні правила походження (далі Угода), частин першої та восьмої статті 257 МК України та, як наслідок, відсутність підстав для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті вивізного мита за митними деклараціями (далі МД) від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6, 23.09.2022 № UA102030/2022/000842, 12.10.2022 № 22UA102030000899U7, 13.10.2022 № 22UA102030000900U1, 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, 21.11.2022 № 22UA102030001059U4, 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, 10.08.2022 № UA102030/2022/000655, 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, 21.09.2022 № UA102030/2022/000829, 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, 19.08.2022 № UA102030/2022/000697 на загальну суму 700 797,12 грн.

Не погоджуючись із вказаним актом перевірки від 25.10.2024 за №19/24/7.11-19/14242528, позивач надіслав відповідачу заперечення від 31.10.2024 № 124-121. Листом від 07.11.2024 за вих. № 7.1-2/19/13/5508 відповідач повідомив позивача про залишення висновків акта перевірки без змін.

Внаслідок обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки через відсутність підстав для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита відповідно до Угоди про асоціацію за вказаними митними деклараціями відповідачем на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України (далі ПК України) було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2024 № UA102000202443, яким Чернігівською митницею донараховано грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що вивозяться суб`єктами господарювання, на суму 700 797,12 грн.

Листом від 12.11.2024 за вих. № 7.11-2/19/13/5565 позивачу надіслане вказане податкове повідомлення-рішення від 12.11.2024 № UA102000202443

19.11.2024 за вих. № 124-125 позивач звернулося до Державної митної служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 12.11.2024 № UA102000202443.

За результатами розгляду скарги позивача Державною митною службою України прийнято рішення від 20.01.2025 № 1/10-06/13/371, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.11.2024 № UA102000202443 без змін.

Вважаючи протиправними податкове повідомлення-рішення від 12.11.2024 №UA102000202443 та рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 №А102.010313, від 07.09.2022 №А102.013441, від 12.10.2022 №А102.013739, від 03.11.2022 №А102.014017, від 09.08.2022 №А102.013154, від 01.09.2022 №А102.013405, від 10.11.2022 №А102.014125, від 09.08.2022 №А102.013155, від 19.09.2022 №А102.013532, від 17.08.2022 №А102.013233 за повідомленням від 10.10.2024 №7.11-2/15-02/13/5125, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України від 13.03.2012 №4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

У свою чергу, у силу вимог приписів статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

При цьому, декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Частиною третьою статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорт», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із частиною шостою статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина восьма статті 264 МК України).

Відповідно до частини першої статті 270 МКУ правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 271 МК України мито це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Вивізне мито є одним із видів мита, що застосовуються в Україні.

Статтею 273 МК України визначено, що вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» затверджено ставки вивізного (експортного) мита, зокрема, на насіння льону, подрібнене або неподрібнене (код товару 120400 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (код товару 120600 згідно з УКТ ЗЕД), у розмірі 10% митної вартості товару (станом на період, що перевірявся).

З 01.01.2016 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі Угода).

Згідно з положеннями статті 31 (2) Вивізне (експортне) мито Глави 1 «Національний режим та доступ товарів на ринки» розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» Угоди, існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку I-С до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку I-С до цієї Угоди. У разі внесення змін до митного законодавства України зобов`язання, взяті відповідно до Графіку, що містяться у Додатку I-С до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів.

Відповідно до Графіку скасування вивізного (експортного) мита, зазначеному у Додатку I-С до Угоди, розмір зниженої ставки вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібнене або неподрібнене (код товару 120400 згідно з УКТ ЗЕД), та насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (код товару 120600 згідно з УКТ ЗЕД), складає: - 4,5% у 2021 році, - 3,6% у 2022 році, - 2,7% у 2023 році, - 1,8% у 2024 році.

Статтею 26 (1) «Сфера застосування» Глави 1 «Національний режим та доступ товарів на ринки» розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» Угоди встановлено, що положення цієї глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

У статті 26 (2) Угоди визначено, що для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди (далі Протокол І).

Згідно із Законом України від 08.11.2017 № 2187-VIII «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

З метою застосування положень зазначеної Регіональної конвенції Підкомітетом Україна-ЄС з питань митного співробітництва прийнято рішення від 21.11.2018 № 1/2018 про заміну Протоколу I, яке набрало чинності з 01.01.2019.

Відповідно до статті 1 даного Рішення Протокол I замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

Зокрема, з урахуванням статті 1 Додатку до вказаного Рішення, з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні Угоди.

Відповідно до статті 2 Доповнення I з метою впровадження відповідної Угоди, зокрема, наступні продукти вважаються такими, що вироблені в Договірній Стороні при експорті в іншу Договірну Сторону:

(a) товари цілком вироблені в певній країні відповідно до статті 4;

(b) товари, отримані в Договірній Стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови, що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних Сторонах відповідно до статті 5.

У статті 4 Доповнення I визначено перелік товарів, що повинні вважатися цілком виробленими в Договірній Стороні, коли вони експортуються в іншу Договірну Сторону, до них відносяться: (b) продукти рослинного походження, зібрані на території країни.

Відповідно до статті 15 Доповнення I товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку IIIа;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку IIIb;

(c) у випадках, вказаних у статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

Згідно зі статтею 16(1) Доповнення 1 сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заявки, що містить декларацію від експортера (зразок наведений у Додатку IIIа до Доповнення I)(стаття 16 (2) Доповнення I).

Відповідно до статті 16(3) Доповнення I експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Митні органи, які видають сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними (стаття 16(7) Доповнення I).

Статтею 27 Доповнення I визначено, що документи, зазначені в Статтях 16(3) та 21(5), що використовуються для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, або декларації про походження або декларації про походження EUR-MED можуть бути визнані такими, що походять з Договірної Сторони й відповідають іншим вимогам цієї Конвенції, можуть включати, серед іншого, наступне:

(1) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у внутрішній системі обліку;

(2) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні, якщо застосування таких документів відповідає національному законодавству;

(3) документи, що підтверджують обробку матеріалів у відповідній Договірній Стороні, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні, якщо застосування таких документів відповідає національному законодавству;

(4) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, або декларації про походження або декларації про походження EUR-MED, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні згідно з цією Конвенцією;

(5) належні свідчення про обробку або переробку, виконані за межами відповідної Договірної Сторони згідно з положеннями Статті 11, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Аналіз наведених норм міжнародного законодавства та законодавства України дає підстави для висновку, що однією із передумов для використання переваг, передбачених Угодою про асоціацію, є підтвердження походження товару з України, зокрема, сертифікатом з перевезення (походження) товару EUR.1.

Процедуру заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» (далі - Конвенція), а також міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED визначає Порядок № 139.

У розділі X Порядку № 139 визначені права та обов`язки експортера.

Зокрема, згідно із пунктами 3 та 4 розділу X Порядку № 139 експортер зобов`язаний складати заяву та декларацію(ї) лише на товар, який відповідає правилам визначення преференційного походження товарів, встановленим Конвенцією або Угодами.

Експортер зобов`язаний під кожне постачання зберігати копію виданого витягу електронного сертифіката EUR.1 або сертифіката EUR.1 або EUR-MED та декларацію(ї) разом з документами, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, протягом трьох років з дати видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED.

Експортер несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за достовірність відомостей, що містяться в документах, які подаються які подаються митниці для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED (пункт 7 розділу X Порядку № 139).

Наказом Міністерства фінансів України від 05.05.2023 № 232 «Про затвердження Змін до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-МED» Порядок № 139 доповнено розділом VIII, яким визначено підстави для анулювання сертифіката EUR.1 або EUR-MED.

На час прийняття оспорюваних рішень пунктом 1 розділу VIII Порядку № 139 було визначено такі підстави для анулювання Митницею виданого сертифікату EUR.1 або EUR-MED:

якщо сертифікат EUR.1 або EUR-MED не прийнято з технічних причин митними органами країни імпорту та на заміну його видається сертифікат EUR.1 або EUR-MED після експорту (реекспорту) відповідно до розділу IV цього Порядку;

виявлення підробки (фальсифікації) документів, на підставі яких видано сертифікат EUR.1 або EUR-MED, або заявлення експортером недостовірних відомостей про преференційне походження товару(ів) з України при видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED на товари, які оподатковуються вивізним митом за зниженими ставками за Угодами.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII цього Порядку анульований Сертифікат втрачає чинність з дати його видачі.

Розміщений у програмно-інформаційному комплексі єдиної автоматизованої системи митного оформлення Сертифікат переводиться у статус «анульований» (пункт 5 розділу VIII даного Порядку).

Тобто чинним законодавством чітко врегульовано порядок видачі та анулювання Сертифіката.

Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до статті 24 Протоколу 1 Угоди про асоціацію «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» строк дії сертифіката з перевезення товару EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати їх видачі у країні експорту, при цьому в межах зазначеного періоду вони мають бути надані митним органам країни імпорту.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що 11.08.2023 Митницею було анулюванні сертифікати EUR.1 від 23.09.2022 № А102.013599, 28.10.2022 № А102.013930, 12.10.2022 №А102.013740, 13.10.2022 № А102.013748, 02.11.2022 № А102.014008, 21.11.2022 № А102.014258; а 09.10.2024 сертифікати від 15.03.2021 № А102.010313, 07.09.2022 № А102.013441, 12.10.2022 № А102.013739, 03.11.2022 № А102.014017, 09.08.2022 № А102.013154, 01.09.2022 № А102.013405, 19.09.2022 № А102.013532, 10.11.2022 № А102.014125, 09.08.2022 № А102.013155, 17.08.2022 № А102.013233.

Тобто, таке анулювання відбулось щодо сертифікатів, строк дії яких, в силу вимог статті 24 Протоколу 1 Угоди про асоціацію «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва», - закінчився.

Судом встановлено, що підставою для висновку про порушення позивачем статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, додатку I-C до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (графік скасування вивізного (експортного) мита), статті 15 Доповнення I «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-ередземноморські преференційні правила походження, частин першої та восьмої статті 257 МК України, що на думку відповідача, призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати вивізного (експортного) мита, стосовно всіх митних декларацій по яких відповідач дійшов таких висновків, були відомості про те, що на дату написання акта перевірки відповідні сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 у програмно-інформаційному комплексі єдиної автоматизованої системи митного оформлення мали статус «анульованих» та відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку № 139 втратили чинність з дати його видачі.

Разом з цим, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені у численних рішеннях. Цей Суд неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13.12.2007, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11.06.2009).

Тобто, здійснюючи анулювання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, строк дії яких, в силу вимог статті 24 Протоколу 1 Угоди про асоціацію «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва», - закінчився, відповідач не дотримавшись принципу «належного урядування», необґрунтовано та несвоєчасно прийняв рішення по таких сертифікатах.

До того ж, суд враховує доводи позивача в частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріпленої у частині першій статті 58 Конституції України, з огляду на доповнення Порядку № 139 новим розділом VIII, яким, зокрема врегульовано підстави для анулювання сертифіката EUR.1 або EUR-MED, оскільки у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Разом з цим, суд вважає за необхідне вказати на те, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 336 МК України проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів є однією з форм митного контролю.

Так, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (пункти 1, 2 частини третьої статті 345 МК України).

Документальні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України (частина друга статті 345 МК України).

Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При цьому, відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, вказаною нормою ПК України встановлено відповідальність за використання сум податків, не сплачених до бюджету внаслідок отримання пільг всупереч умовам їх надання згідно із законодавством, що регулює відповідний податок.

Зважаючи на зазначене, у випадку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, внаслідок неправомірного отримання пільг зі сплати вивізного мита, настає відповідальність, передбачена пунктом 123.2 статті 123 ПК України, оскільки сам факт сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок зазначення у митній декларації зниженої ставки вивізного (експортного) мита через відсутність факту преференційного походження товару з України, є підставою для донарахування недоплачених податкових зобов`язань (митних платежів).

Тобто, на думку суду для встановлення факту порушення позивачем статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, додатку I-C до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (графік скасування вивізного (експортного) мита), статті 15 Доповнення I «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-ередземноморські преференційні правила походження, частин першої та восьмої статті 257 МК України та, як наслідок, відсутність підстав для застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита, та відповідно для можливості донарахування контролюючим органом податкового зобов`язання по сплаті вивізного мита за митними деклараціями, ключовим є встановлення факту відсутності підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, оскільки саме з обставиною наявності підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, законодавець пов`язує можливість застосування зниженої ставки вивізного (експортного) мита.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що за митною декларацією від 28.10.2022 № 22UA102030000963U6 типу ЕК10АА позивачем експортувались насіння льону та насіння соняшнику, у якій позивачем помилково внаслідок технічної помилки зазначено виробником товару (насіння соняшнику) ТОВ «Онікс Агро Трейд», а не ПСП «Авангард» (код ЄДРПОУ 03794704).

Суд зазначає, що така технічна помилка не виплинула визначення походження цього товару, яка залишилась Україною та не свідчить про недостовірність відомостей про преференційне походження цього товару.

Щодо митних декларацій від 23.09.2022 № UA102030/2022/000842, від 12.10.2022 № 22UA102030000899U7, від 13.10.2022 № 22UA102030000900U1, від 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, від 21.11.2022 №22UA102030001059U4, за якими позивачем експортувалось насіння льону, при їх складанні від експортера для отримання сертифікатів EUR.1 від 23.09.2022 № А102.013599, від 12.12.2022 № А102.013740,від 13.10.2022 № 102.013748, від 02.11.2022 № А102.014008, від 21.11.2022 № А102.01.4258 виробником помилково зазначено: СФГ «Роксолана», Україна, 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Степова, будинок 1, корпус А.

Натомість згідно довідки від 15.09.2022 №32, виданої С(Ф)Г «Роксолана» (код ЄДРПОУ 22514455), господарством було відвантажено насіння льону в рахунок ТОВ ПВКФ «Сяйво», код ЄДРПОУ 14242528, та реалізоване згідно договорів поставки та видаткових накладних у кількості 94,02 тонни, вирощене їхнім підприємством на полях Роздільнянського р-ну Одеської області, має українське походження.

Із змісту акта перевірки видно, що відповідачем для перевірки відомостей про виробника надсилався запит листом від 10.05.2023 №7-11-3/7.11-20-03/14/2494 до СФГ «Роксолана» (код ЄДРПОУ 23687258), тобто до іншого суб`єкта господарювання, про що свідчить інший код ЄДРПОУ відмінний від коду ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, який відвантажувало позивачу насіння льону, реалізоване згідно договорів поставки та видаткових накладних підприємством на полях Роздільнянського р-ну Одеської області, має українське походження.

До того ж суд зазначає, що Новозаводським районним судом м. Чернігова розглядалась справа № 751/6789/23 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статті 485 МК України щодо тих самих митних декларацій від 23.09.2022 № UA102030/2022/000842, від 12.10.2022 № 22UA102030000899U7, від 13.10.2022 № 22UA102030000900U1, від 02.11.2022 № 22UA102030000978U6, від 21.11.2022 №22UA102030001059U4, за наслідком розгляду якої постановою від 30.08.2023, яка була залишена без змін постановою Чернігівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого: ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО», генеральний директор, про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У цих судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що даному випадку, сам по собі факт ненавмисної технічної помилки в деклараціях і заявах експортера ТОВ ПВКФ «Сяйво» не може бути доказом того, що дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу і не може вважатися порушенням митних правил.

Щодо митної декларації від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, за якою позивачем експортувалось насіння льону та у якій помилково зазначено ТОВ «Агро-Бета» як виробника цього товару замість ТОВ «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590), яке за даними зареєстроваих податкових накладних реалізувало ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» насіння льону загальною кількістю 40 080 кг. Водночас підставою претензієї відповідача до позивача стало те, що митному оформленню від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273, щодо якого надано пояснення ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» від 24.09.2024 № 124-011 передувала митна декларація від 16.02.2021 № UA 102190/2021/050148, у графі 31 якої за формою «електронного інвойсу» ТОВ «ПВКФ «СЯЙВО» задекларовано виробника ТОВ «ВВІ-АГРО» для насіння льону для промислової переробки вагою нетто 21000 кг, тому на думку відповідача після відвантаження на експорт за митною декларацією від 16.02.2021 № UA 02190/2021/050148 насіння льону виробництва ТОВ «ВВІ-АГРО» у кількості 21000 кг. його залишок склав 19080 кг, якого, на думку відповідача не вистачало для відвантаження за митною декларацією від 19.03.2021 № UA102190/2021/050273.

Заперечуючи проти таких висновків відповідача позивач зазначав, що фактично за митною декларацією від 16.02.2021 № UA 102190/2021/050148 було експортовано насіння льону, що було придбане у виробника СТОВ «Роздольне» (код ЄДРПОУ 31001727) на підтвердження чого позивачем надавались відповідачу відповідні копії картки рахунку, накладної від 11.09.2020 № 788, договору поставки від 08.09.2020 № 820-033, яким відповідач не надав оцінку та не спростував факту українського походження цього товару.

Щодо митних декларацій від 09.09.2022 № UA102020/2022/003926, від 12.10.2022 № 22UA102030000898U8, від 03.11.2022 № 22UA102030000985U3, від 05.09.2022 № UA102030/2022/000802, від 10.11.2022 № 22UA102030001010U4, від 11.08.2022 № UA102030/2022/000665, від 19.08.2022 № UA102030/2022/000697, по яких в акті перевірки зафіксовано за цими митними деклараціями відвантажувалось на експорт насіння льону врожаю 2022 року з Кодом товару згідно з УКТЗЕД 1204009000 із реквізитами сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 07.09.2022 № А102.013441, 12.10.2022 № А102.013739, 03.11.2022 № А102.014017, 01.09.2022 № А102.013441, від 10.11.2022 № А102.014125, від 09.08.2022 № А102.013155, від 17.08.2022 № А102.013233 відповідно із застосуванням зниженої ставки вивізного (експортного) мита в розмірі 3,6 % митної вартості відповідно до Угоди, проте відповідачем за результатами аналізу документів до митного оформлення, первинних документів, даних бухгалтерського обліку, наданих до відповідних пояснень позивача, встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивачем у заявлених ним виробників придбавався льон урожаю 2021 року, та щодо митних декларацій від 10.08.2022 № UA102030/2022/000655, від 21.09.2022 № UA102030/2022/000829,по яких в акті перевірки зафіксовано за цими митними деклараціями відвантажувалось на експорт насіння льону врожаю 2021 року з Кодом товару згідно з УКТЗЕД 1204009000 із реквізитами сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 09.08.2022 № А102.013154, від 19.09.2022 № А102.013532, відповідно із застосуванням зниженої ставки вивізного (експортного) мита в розмірі 3,6 % митної вартості відповідно до Угоди, проте відповідачем за результатами аналізу документів до митного оформлення, первинних документів, даних бухгалтерського обліку, наданих до відповідних пояснень позивача, встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивачем у заявлених ним виробників придбавався льон урожаю 2022 року, суд враховує надані відповідачу зовнішньоекономічні договори, та які наявні в матеріалах справи, за об`ємом поставок яких позивач вочевидь мав на складі перехідні залишки насіння льону урожаю 2021 року, тому відвантаження урожаю 2021 року чи нового урожаю 2022 року, жодним чином не змінює походження насіння льону, зібраного в Україні та придбаного безпосередніх його виробників-сільськогосподарських підприємств України.

Таким чином, судом встановлено, що факт українського походження товару, що експортувався позивачем, підтверджується зазначеними обставинами та документами, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443та рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 №А102.010313, від 07.09.2022 №А102.013441, від 12.10.2022 №А102.013739, від 03.11.2022 №А102.014017, від 09.08.2022 №А102.013154, від 01.09.2022 №А102.013405, від 10.11.2022 №А102.014125, від 09.08.2022 №А102.013155, від 19.09.2022 №А102.013532, від 17.08.2022 №А102.013233 за повідомленням від 10.10.2024 №7.11-2/15-02/13/5125, не відповідають критеріям визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 28.01.2025 № 955 позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 10511, 96 грн.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений ним судовий збір в розмірі 10 511, 96 грн.

Керуючись статтями 2, 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 12.11.2024 №UA102000202443.

Визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської митниці про анулювання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 15.03.2021 №А102.010313, від 07.09.2022 №А102.013441, від 12.10.2022 №А102.013739, від 03.11.2022 №А102.014017, від 09.08.2022 №А102.013154, від 01.09.2022 №А102.013405, від 10.11.2022 №А102.014125, від 09.08.2022 №А102.013155, від 19.09.2022 №А102.013532, від 17.08.2022 №А102.013233 за повідомленням від 10.10.2024 №7.11-2/15-02/13/5125.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» судовий збір у розмірі 10 511, 96 грн сплачений згідно із платіжною інструкцією від 28.01.2025 № 955.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Прощенка Станіслава, 7-А, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16608, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14242528).

Відповідач: Чернігівська митниця (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 6, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43985581).

Суддя Марія ДУБІНА