Постанова

від 31.03.2025 по справі 360/2890/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа №360/2890/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Кобець К.В., за участю представника позивача Доброреза В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (головуючий суддя І інстанції Кисельова Є.О.), складену в повному обсязі 24 грудня 2021 року у м. Сєвєродонецьк, у справі № 360/2890/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «ОКТАВА» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми ОКТАВА (далі ТОВ ВТФ ОКТАВА, позивач) з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі Держпраця, відповідач), в якому просило суд:

-визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо проведення позапланового державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА у формі інспекційного відвідування;

-визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.04.2021 № СМУ611/1110/АВ/П-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА штрафу в сумі 240000,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.04.2021 № СМУ611/1110/АВ/П-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА штрафу в сумі 240000 (двісті сорок тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, з таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не надання судом першої інстанції правильної оцінки обставинам справи, винесення рішення без урахування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позаплановий захід державного контролю, щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ ВТФ ОКТАВА проведено правомірно із дотриманням чинного законодавства України, під час якого встановлені порушення з боку позивача, тому спірна постанова скасуванню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 Порядку № 823, керуючись Конвенцією №81, статті 259 Кодексу законів про працю України, на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 № 10033/1/1-21 та окремого доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 12.03.2021 № Д - 124/1/5.3-21 Міжрегіональним управлінням винесено Наказ від 13.03.2021 р. № 294 «Про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» у період з 12.03.2021 по 25.03.2021

Одночасно відповідачем було винесено направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.03.2021 р. № 37/4.6

На виконання вказаного наказу посадовою особою Міжрегіонального управління розпочато проведення інспекційного відвідування ТОВ ВТФ «ОКТАВА» за адресою: виробничих приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця: 93100, Україна, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, буд. 63.

12.03.2021 направлення було отримано в.о. директора Курятник О.С., на якому міститься підпис про її отримання.

15.03.2021 р. інспектором праці складено вимогу про надання документів від 15.03.2021 р. № СМУ611/1110/НД, якою зобов`язано позивача надати Міжрегіональному управлінню відповідні документи у строк до 09.00 год. 19.03.2021 р., отримала вимогу в.о. директора Курятник О.С., на якій міститься підпис про її отримання

25.03.2021 інспектором праці складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (далі-Акт) № СМУ611/1110/АВ від 25.03.2021, який був направлений позивачу рекомендованим листом Укрпошта, що підтверджується такими документами: накладною Укрпошти № 9310007528967 від 25.03.2021 р.; описом вкладення Укрпошти; службовим чеком до відправлення Укрпошти № 9310007528967 від 25.03.2021

Дослідженням змісту цього акту, судом встановлено, що 12.03.2021 було здійснено вихід на об`єкт виробничих приміщень ТОВ ВТФ ОКТАВА, розташованого за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Московська, 63, де було виявлено дві особи, одна з яких знаходилась в приміщенні для здійснення розрахунку за паливо, а інша виконувала роботу щодо заправки автомобілю. Під час бесіди з цими особами, з`ясовано, що вони працюють на зазначеному підприємстві на посадах оператора АЗС та оператора наливу. Від надання анкетних даних відмовились. Також зазначили, що на даному об`єкті працює чотири оператора АЗС та чотири оператора наливу згідно графіку роботи доба через три, один з яких працює на умовах цивільно-правового договору та підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та графіку роботи. Дану подію було зафіксовано засобами відеотехніки. За наслідками встановлених обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту першого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю.

05.04.2021 складено припис про усунення виявлених порушень № СМУ611/1110/АВ/П, який був направлений позивачу 05.04.2021 рекомендованим листом Укрпошта № 9312002381197

Від отримання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (далі-Акт) № СМУ611/1110/АВ від 25.03.2021 та припису від 05.04.2021 про усунення виявлених порушень № СМУ611/1110/АВ/П позивач відмовився, про складені акти про відмову від підпису від 05.04.2021 № СМУ 611/1110/АВ/ВП, від 14.04.2021 № СМУ 611/1110/АВ/ВП

Постановою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.04.2021 № СМУ611/1110/АВ/П-ФС накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА штраф в сумі 240000,00 грн.

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафних санкцій на позивача за порушення норм законодавства про працю.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем законодавства про працю, скасувавши спірну постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 від 05 квітня 2007 року (далі Закон №877) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений вказаною Постановою, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Пунктом 5 Порядку визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно до частин 1-5 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: - найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; - найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; - місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; - номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; - дата початку та дата закінчення заходу; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу; - інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Судами встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідачем перед початком здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» надано наказ від 13.03.2021 № 294 «Про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» у період з 12.03.2021 по 25.03.2021», направлення на проведення інспекційного відвідування, які отримано уповноваженою особою позивача Курятник О.С.

Оскільки відповідачем на виконання положень Закону № 877 перед початком здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» уповноваженій особі позивача вручено наказ від 13.03.2021 № 294 «Про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» у період з 12.03.2021 по 25.03.2021 та направлення на проведення інспекційного відвідування, тому суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення (здійснення) відносно позивача позапланового державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.

Щодо правомірності прийняття Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці постанови від 14.04.2021 № СМУ611/1110/АВ/П-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА штрафу в сумі 240000,00 грн, суд зазначає наступне.

25.03.2021 інспектором праці складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (далі-Акт) № СМУ611/1110/АВ від 25.03.2021, який був направлений позивачу рекомендованим листом Укрпошта, що підтверджується такими документами: накладною Укрпошти № 9310007528967 від 25.03.2021 р.; описом вкладення Укрпошти; службовим чеком до відправлення Укрпошти № 9310007528967 від 25.03.2021

Дослідженням змісту цього акту, судом встановлено, що 12.03.2021 було здійснено вихід на об`єкт виробничих приміщень ТОВ ВТФ ОКТАВА, розташованого за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Московська, 63, де було виявлено дві особи, одна з яких знаходилась в приміщенні для здійснення розрахунку за паливо, а інша виконувала роботу щодо заправки автомобілю. Під час бесіди з цими особами, з`ясовано, що вони працюють на зазначеному підприємстві на посадах оператора АЗС та оператора наливу. Від надання анкетних даних відмовились. Також зазначили, що на даному об`єкті працює чотири оператора АЗС та чотири оператора наливу згідно графіку роботи доба через три, один з яких працює на умовах цивільно-правового договору та підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та графіку роботи. Дану подію було зафіксовано засобами відеотехніки. За наслідками встановлених обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту першого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю.

05.04.2021 складено припис про усунення виявлених порушень № СМУ611/1110/АВ/П, який був направлений позивачу 05.04.2021 рекомендованим листом Укрпошта № 9312002381197

Від отримання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (далі-Акт) № СМУ611/1110/АВ від 25.03.2021 та припису від 05.04.2021 про усунення виявлених порушень № СМУ611/1110/АВ/П позивач відмовився, про складені акти про відмову від підпису від 05.04.2021 № СМУ 611/1110/АВ/ВП, від 14.04.2021 № СМУ 611/1110/АВ/ВП

Позивачем в якості доказів оформлення працівників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава» до матеріалів справи надано трудові договори та договори цивільно-правового характеру, оформлених з особами, що працюють на підприємстві, а саме: трудовий договір від 30.12.2019 № 01/1219, від 20.01.2017 № 05/0117, від 03.08.2017 № 01/0817, договір цивільно-правового характеру від 01.2021; витяги з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та накази про прийом на роботу вказаних осіб; штатний розпис товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Октава»; докази подання звітності за перевіряємий період

Таким чином, у ТОВ ВТФ «Октава», за перевіряємий період було працевлаштовано сім осіб, що підтверджено належними доказами у справі.

Частинами 1 та 2 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295), який був чинний на час проведення інспекційного відвідування, встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі також - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України перебачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 203 ЦК України закріплює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодного доказу в підтвердження допущення працівників до роботу у ТОВ ВТФ «Октава» без оформлення трудового договору.

Відповідачем в підтвердження допущення позивачем порушення частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту першого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України до матеріалів справи надано відеозапис, яким зафіксовані результати проведення 25.03.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.

Суд першої інстанції визнав цей доказ, як неналежний, оскільки він не містить дати проведення відеозйомки, а інспектором Держпраці не встановлено паспортних даних опитаних осіб, не відібрано письмових пояснень з питання їх працевлаштування у ТОВ ВТФ «ОКТАВА».

Оскільки суд першої інстанції не прийняв цей запис як належний доказ у справі, рішення суду не прийнято на підставі інформації, зазначеної на відеозапису, суд зазначає, що невідновлення втраченого судового провадження відповідно до ухвали суду першої інстанції від 06.02.2024 в частині відеозапису перевірки не впливає на правильне вирішення даного спору судом.

Відтак, відповідачем до матеріалів справи матеріалами справи не надано жодного та належного доказу в підтвердження порушення позивачем частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту першого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України, а судом не встановлено, відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.04.2021 № СМУ611/1110/АВ/П-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма ОКТАВА штрафу в сумі 240000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апелянтом не доведено суду правомірність прийняття спірної вимоги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 360/2890/21 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 360/2890/21 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 31 березня 2025 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2025 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць