Постанова від 27.03.2025 по справі 160/23063/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23063/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, (суддя суду першої інстанції Ільков В.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/23063/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

26.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування при переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1 до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 періодів роботи на підземних роботах з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року, що складає 01 рік 05 міс. 02 дня пільгового страхового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та, відповідності до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, додатково до загального страхового стажу - 01 роки 05 міс. 02 дня (загалом до загального страхового стажу 02 роки 10 міс. 04 дня), а також до загального страхового стажу, у відповідності до трудової книжки, 01 рік 08 міс. 05 днів у періоді роботи з 11.07.1991 року по 05.10.1998 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з розміру пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 1366,46 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області здійснити при переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1 належний перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи на підземних роботах з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року, що складає 01 рік 05 міс. 02 дня пільгового страхового стажу на підземних роботах за Списком № 1 з відповідним заробітком та, у відповідності до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, додатково до загального страхового стажу - 01 роки 05 міс. 02 дня (загалом до загального страхового стажу 02 роки 10 міс. 04 дня), а також до загального страхового стажу, у відповідності до трудової книжки, 01 рік 08 міс. 05 днів у періоді роботи з 11.07.1991 року по 05.10.1998 року, здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум дня переведення на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області включити до загального розміру пенсії з дня переведення на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1 1366,46 грн. та здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум дня переведення на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач протиправно не враховано всі періоди його пільгового стажу при переведення його з пенсії за віком на пенсію за Списком №1, не застосовано ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтерської праці». Також, позивач наголошує, що відповідачем протиправно обмежено індексацію його пенсії, у зв`язку з чим, просить зобов`язати відповідача здійснити виплату недоотриманої пенсії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невключення ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу роботи період його роботи з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу роботи період його роботи з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року та здійснити з 10.06.2024 року перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за даними державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період роботи ОСОБА_1 , в ДП «Артемвугілля» з 01.07.2014 по 30.11.2014 відсутні відомості про сплату страхових внесків, за період роботи з 01.12.2014 по 02.12.2015 відомості про нарахування доходу (заробітної плати) та сплату страхових внесків. Таким чином законні підстав для зарахування стажу за період з 01.07.2014 по 02.12.2015 відсутні.

ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду в цій справі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що наявні розбіжності в страховому стажі позивача за період з 11.07.1991 по 05.10.1998. Також, позивач не погоджується з відмовою в задоволенні позовних вимог про зобов`язання виплатити індексацію без її обмеження. Суд зазначає, що спірна індексація розрахована позивачу у розмірі 1568.75грн. Позивач вважає протиправним відрахування з загального розміру пенсії 1366.46 грн., якщо перевищенням граничного розміру індексації є лише 68.75 грн.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетроській області не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 19.04.2021 року та отримував пенсію по інвалідності в розмірі 50% пенсії за віком, обчислену за нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.06.2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні на підставі заяви про взяття на облік від 29.05.2024 року та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.02.2023 року №1250-5002560705.

10.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Згідно протоколу від 30.07.2024 року ОСОБА_1 з 10.06.2024 року переведено на пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням норм Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці.

З урахуванням норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці загальний розмір пенсійної виплати станом на 10.06.2024 року складає 15691,34 грн., у тому числі: 11235,63 грн. основний розмір пенсії; 424,98 грн. доплата за 18 років понаднормативного стажу; 135,00 грн. - надбавка на індексації 01.03.2022 року, 100,00 грн - надбавка на індексації 01.03.2023р.; 100,00 грн. - надбавка на індексації 01.03.2024; 5062,19 грн. - доплата до пенсії по Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"; 1366,46 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023 року.

Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) обрахованого по 31.03.2021 року, страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 50 років 08 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком №1 на підземних роботах складає 27 років 06 місяців 10 днів.

Так, згідно долучених до матеріалів справи доказів, до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 01.07.2014 по 02.12.2015 р.р.

25.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням спірного стажу та виключенням зменшення розміру індексації.

Відповідачем надано відповідь від 30.07.2024 року, у якій відповідач повідомив про те, що за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Довідка ОК-5) за період роботи ОСОБА_1 в ДП Артемвугілля (код 32270533) з 01.07.2014 по 30.11.2014 відсутні відомості про сплату страхових внесків, за період роботи з 01.12.2014 по 02.12.2015 відомості про нарахування доходу (заробітної плати) та сплату страхових внесків. Таким чином, для зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2014 по 02.12.2015 р.р., відсутні законні підстави. Відповідно до розрахунку страхового стажу (Форма РС-право) до загального страхового стажу позивача у відповідності до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 зараховано періоди роботи та служби з 11.07.1991 по 16.11.1992, з 18.11.1992 по 17.11.1994 р.р. - військова служба, з 04.01.1995 по 07.02.1995 по 18.11.1997 р.р. військова служба інша, з 03.02.1998 по 02.09.1998 р.р.. Записи трудової книжки серії НОМЕР_1 не містять відомостей про період роботи з 03.09.1998 по 04.10.1998 р.р. За повідомленням Державної служби статистики України показник зростання споживчих цін за 2022 рік становить 26,6%. Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначена відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 № 4-4 Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, враховується для обчислення пенсії, становить: за 2019, 2020, 2021 роки 10846,37 грн за 2020, 2021, 2022 роки 12236,71 грн. Показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках) обчислено за формулою: ЗСЗ = 12236,71 грн / 10846,37 грн х 100% - 100% = 12,82%. Коефіцієнт збільшення відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058 в 2023 році обчислено за формулою: К = (26,6% + 12,82%) х 50% / 100% +1 = 1,197. При цьому розмір щорічного збільшення, обчислений згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1058, не може бути встановлений більш ніж в розмірі 12236,71 грн х 12,82% = 1568,75 грн. 24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 Про індексацію пенсійних виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі Постанова № 168). Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 з 1 березня 2023 року встановлено, що: розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Відповідно до протоколу від 30.07.2024 року ОСОБА_1 загальний розмір пенсійної виплати станом на 10.06.2024 складає 15691,34 грн, у тому числі сума обмеження в індексації пенсії з 01.03.2023 складає 1366.46 грн. Враховуючи норми пункту 10 Постанови №168, для проведення індексації пенсії Позивача на суму, що перевищує 1500,00 грн., немає законних підстав.

Позивач вважає таку бездіяльність/дії пенсійного органу щодо незарахування при переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах на підземних роботах за Списком № 1 до його страхового стажу періодів роботи на підземних роботах з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року, що складає 01 рік 05 міс. 02 дня пільгового страхового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та, відповідності до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, додатково до загального страхового стажу - 01 роки 05 міс. 02 дня (загалом до загального страхового стажу 02 роки 10 міс. 04 дня), а також до загального страхового стажу, у відповідності до трудової книжки, 01 рік 08 міс. 05 днів у періоді роботи з 11.07.1991 року по 05.10.1998 року, а також щодо обмеження індексації, звернувся до суду із цією позовною заявою, за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на зарахування до стажу періоду з 01.07.2014 року по 02.12.2015 року не зважаючи на фактичну несплату роботодавцем страхових внесків. Натомість дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення інших вимог, зокрема вказав на правомірність обмеження виплати індексації у розмірі 1500 грн.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із такого.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут і далі - в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За приписами статті 113 Закону №1058-IV держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами 4-6, 9 статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Згідно із положеннями частини 10 статті 20 Закону №1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено саме на роботодавця, який здійснює нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Таким чином, позивач не має відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Наведена правова позиція узгоджується з правовими висновками, неодноразово викладеними Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/16-а, від 01.03.2021 у справі № 423/757/17, від 27.05.2021 у справі № 343/659/17).

Як видно з матеріалів справи, позивач у спірний період здійснював свою трудову діяльність, у тому числі в ДП Артемвугілля (код 32270533) з 01.07.2014 по 30.11.2014р.р

Відтак, відповідачем протиправно не був зарахований спірний період роботи позивача з 01.12.2014 по 02.12.2015 р.р. до пільгового стажу через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.

Також, судом встановлено про те, що відповідно до розрахунку страхового стажу (Форма РС-право) до загального страхового стажу позивача у відповідності до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 зараховано періоди роботи та служби з 11.07.1991 по 16.11.1992, з 18.11.1992 по 17.11.1994 військова служба, з 04.01.1995 по 07.02.1995 по 18.11.1997 військова служба інша, з 03.02.1998 по 02.09.1998.

Записи трудової книжки серії НОМЕР_1 не містять відомостей про період роботи з 03.09.1998 по 04.10.1998 р.р.

Позивач зазначає, що відповідачем не враховано до його стажу 01 рік 8 мсяців 5 днів в періоді роботи з 11.07.1991 по 05.10.1998.

Водночас, не зазначає, який саме проміжок часу у відповідному періоді не врахований відповідачем.

Отже, доводи позивача про незарахування до загального страхового стажу 1 рік 8 місяців 5 днів його роботи в періоді стажу з 11.07.1991 року по 05.10.1998 року, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

Стосовно обмеження індексації пенсії на суму 1366.46 грн. суд зазначає таке.

Так, ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядком перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (далі - Порядок №124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку №124, перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону №1058-IV.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100%

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Таким чином, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком №124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тобто, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01.03.2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

У разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Також, пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Разом з цим, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV та стаття 64 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX Кабінет Міністрів України 24.02.2023 року прийняв постанову №168 (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови №118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Тож, з метою забезпечення у 2021- 2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно з постановою №168.

При цьому, у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого постановою №118.

Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком №124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)]/2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону №1058-IV).

У зв`язку із чим, у 2023 році Кабінет Міністрів України постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком №124 та, відповідно, повністю узгоджується із ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.

У свою чергу, пунктом 10 Постанови №168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, як положеннями ст.42 Закону №1058-IV, так і положеннями ст.64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн..

При цьому, Верховний Суд у справі № у справі № 160/28752/23 висловив правову позицію, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

Верховний Суд висновував, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Повертаючись до обставин цієї справи колегія суддів зазначає, що обмеженню підлягає підвищення пенсії внаслідок індексації якщо перерахунок проведений із застосуванням коефіцієнтів збільшення, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в разі якщо індексація перевищує суму 1500 грн.

Колегія суддів зазначає, що як видно з розрахунку розміру пенсії позивача станом на червень 2024 року, розмір його пенсії становить 15691.34 грн., він визначений наступним чином: 11235.63 грн основний розмір пенсії; 424.98 грн. доплата за 18 років понаднормового стажу; 135 грн надбавка на індексацію 01.03.2022; 100 грн набдавка на індексацію 01.03.2023; 100 грн надбавка на індексацію 01.03.2024, 5062.19 грн доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтерської праці»; 1366.46 грн обмеженя в індексації з 01.03.2023.

Ні з розрахунку пенсії, ні з відзиву відповідача на позовну заяву не вбачається, що позивачу була проведеня індексація із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідними постановами КМУ на кожен рік. Матеріали справи не містять також жодних розрахунків індексації пенсії позивача, а також підтверджень того, що підвищення до пенсії внаслідок проведеної індексації перевищує 1500 грн.

Умови та підстави індексації пенсії позивача при переведенні його на пенсію за віком на пільгових умовах з пенсії по інвалідності відповідчем також необгрнутована.

Таким чином, відповідачем не підтверджено правомірності зменшення пенсії ОСОБА_1 на 1366.46 грн на підставі п. 10 Постанови КМУ №168, на пенсійний орган він посилаєтсья як на підставу такого зменшення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідає вимогам щодо законності та обгрнутованості, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його зміни час скасування в цій частині відсутні.

Водночас, суд першої інстанції дійшов необгрнутованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру його пенсії на суму 1366.46 грн., відтак рішення суду в цій частині слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спосіб захисту порушеного права має бути ефективним, відтак з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача колегія суддів вважає за необхідне частково вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів приходить до висновку, що належним спсобом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 на суму 1366.46 грн, зобов`язання Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області нархувати та виплатити ОСОБА_1 утриману з пенсії суму 1366.46 грн з 10.06.2024 дня призначення йому пенсії за віком на пільговий умовах.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без здоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетроського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в адміністративній справі № 160/23063/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних ОСОБА_1 до Головного управлінн Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язаня зарахувати до загального розміру пенсії суму 1366.46 грн та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 на суму 1366.46 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, без зменшення її розміру на суму 1366.46 грн з 10.06.2024, з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в адміністративній справі № 160/23063/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник