Постанова від 25.03.2025 по справі 580/7124/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7124/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гаращенко В.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі: Литвин С.В.

за участю:

представників позивача: Михайленка Д.О., Огороднікової І.Т.,

представників відповідача: Левенець А.М., Шевченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Любава Сіті») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №9173/23-00-23-04 від 27.06.2024.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у задоволенні значеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 17.05.2024 № 1188-п та направлень від 20.05.2023 № 2014/23-00-23-04 та від 20.05.2023 № 2015/23-00-23-04, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Любава Сіті», з питань дотримання вимог податкового законодавства України, в частині оподаткування доходів нерезидента, із джерелом їх походження з України, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатами проведеної перевірки позивача, контролюючим органом складено акт перевірки від 30.05.2024 № 6319/23-00-23-04/37067359 (далі по тексту - акт перевірки).

Копію наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 17.05.2024 № 1188-п вручено під підпис 20.05.2024 директору ТОВ «Любава Сіті» Олександру Чорному, якого також під підпис 20.05.2024 ознайомлено з направленнями на право проведення перевірки від 20.05.2023 № 2014/23-00-23-04 та від 20.05.2023 № 2015/23-00-23-04.

Так, під час проведення перевірки, посадовими особами відповідача встановлено здійснення ТОВ «Любава Сіті» виплат доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України у вигляді процентів за користування позикою від компанії NESKI VENTURES LIMITED (Республіка Кіпр), отриманою згідно Договору позики від 09.03.2011 № 0903. Всього виплачено нерезиденту проценти за договором позики від 09.03.2011 № 0903 у розмірі 646 996,22 дол. США (17 038 920 грн), з яких утримано та перераховано до бюджету податок за ставкою 2% у сумі 12 939,92 дол. США (340 778,29 грн).

Також, перевіркою встановлено нарахування ТОВ «Любава Сіті» відсотків на загальну суму 1035 835,62 дол. США (27 842 970,94 грн) за договором позики від 03.12.2011 № 0312, укладеним з NESKI VENTURES LIMITED (Республіка Кіпр).

За результатами дослідження вказаних господарських операцій, податковим органом встановлено порушення позиачем вимог п.103.2, п. 103.3 ст.103, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок із доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, в сумі 2 214 162 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 25% (553 540,50 грн).

За результатами перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Д») від 27.06.2024 № 9173/23-00-23-04, яким ТОВ «Любава Сіті» нараховано грошові зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб (код платежу 11020500) на загальну суму 2 767 702,5 грн, в т.ч. податкового зобов`язання на суму 2 214 162,00 грн та штрафних санкцій на суму 553 540,50 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).

Вважаючи оскаржуване ППР відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід не повинна застосовуватись, оскільки, NESKI VENTURES LIMITED не є їх фактичним власником, а тому, процентний дохід сплачений ТОВ «Любава Сіті» на користь NESKI VENTURES LIMITED підлягає оподаткуванню по ставці 15%, що визначена підпунктом 141.4.2 статті 141 ПК України, та сплачується за рахунок таких доходів.

Отже, за висновками суду першої інстанції, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, а тому, оскаржуване ППР є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що не відповідає нормам чинного законодавства і порушує законні права позивача, з огляду на наступне.

У даному випадку, спірним є питання:

- дотримання ТОВ «Любава Сіті» вимог податкового законодавства України в частині оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2017, в частині заниження ТОВ «Любава Сіті» суми належного до сплати податку на прибуток нерезидента з джерелом походження на території України у загальній сумі 2214162 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто 16.06.2024).

Так, підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 ПК України визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт а) цього підпункту).

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно пунктів 1-2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 (ратифіковано Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ) (далі - Конвенція), проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 ПК України.

Так, пунктом 103.2. статті 103 ПК встановлено, зокрема, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Отже, абзац перший п.103.2 ст.103 ПК України висуває дві умови для можливості самостійного застосування резидентом звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку при виплаті доходу нерезиденту:

- перша умова нерезидент має бути бенефіціарним власником отриманого доходу,

- друга умова нерезидент має бути резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

За правилами пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 статті 103 ПК України встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, у момент виплати доходу на користь нерезидента достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі № 817/1045/17 та в постанові від 26.01.2023 року по справі №160/2959/20.

Пунктом 9.1. коментарів до статті 11, пунктом 12.1. коментарів до статті 10 Модельної конвенції ОЕСР роз`яснено, що термін «бенефіційний власник» не повинен використовуватись у вузькому технічному сенсі, натомість він повинен розумітись в його контексті, у практичному відношенні до слів «сплачений резиденту» та у світлі об`єкту та цілей Конвенції, а саме - уникнення подвійного оподаткування та запобіганню ухилення та уникнення сплати податків.

Відповідно до пункту 10.2 коментарів до статті 11 та пункту 12.4 коментарів до статті 10 Модельної конвенції ОЕСР, у таких різних прикладах (агент, номінант, кондуїтна компанія, що діє як довірена особа чи адміністратор), прямий отримувач процентів/дивідендів не є «бенефіціарним власником», тому що права отримувача використовувати проценти є обмеженими договірними чи законними обов`язками передавати отримані виплати іншій особі.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

За приписами пункту 103.3 статті 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

Пункт 10.2 Коментарів до Статті 11 Модельної конвенції ОЕСР щодо визначення права користуватись і отримувати вигоду без обмежень договірним або юридичним обов`язком передати такий дохід іншій особі зазначається (агент, номінант, кондуїтна компанія, що діє як довірена особа чи адміністратор) прямий отримувач процентів не є «бенефіціарним власником», тому що права отримувача використовувати та отримувати вигоду від процентів є обмеженими договірними чи законними/юридичними обов`язками передавати отримані виплати іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з відповідних юридичних документів, але також може бути встановлений на підставі фактів та обставин які показують, що по суті отримувач доходу явно не має права користуватись і отримувати вигоду без обмежень договірними або законними/юридичними зобов`язаннями щодо передачі такого доходу іншій особі.

Отже, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Любава Сіті» на підтвердження, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, надана довідка про податковий статус резидента, видана 18.12.2017 управлінням податкових зборів районного управління міста Лімасола податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якою засвідчено, що NESKI VENTURES LIMITED зареєстровано у республіці Кіпр з 19.10.2009. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М. (а.с.Т.1 а.с.56).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 640/8578/19 вказав на ознаки, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, якими є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків , щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлюючи порушення податкового законодавства, податковий орган дійшов до висновку, що перевіркою правильності оподаткування доходів, виплачених NESKI VENTURES LIMITED, встановлено безпідставне застосування ТОВ «Любава Сіті» зменшеної ставки податку, оскільки за результатами аналізу інформації, отриманої від компетентного органу Республіки Кіпр встановлено, що NESKI VENTURES LIMITED в контексті кредитних договорів не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходів у вигляді відсотків, що сплачувалися Компанії позивачем за користування кредитними коштами.

Податковий орган виходив з того, що компанія NESKI VENTURES LIMITED виступає як проміжна ланка за операціями з кредитування позивача, та не може визначати подальшу економічну долю отриманих доходів за кредитними угодами, і відповідно, не може бути бенефіціарним власником отриманих доходів за вказаними договорами, оскільки джерелом походження коштів, за рахунок яких було надано позики українським підприємствам, були кошти компанії ALARAC VENTURES LTD (Британські Віргінські острови) - материнської компанії, а не власні кошти NESKI VENTURES LIMITED.

Отже, для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити, чи є NESKI VENTURES LIMITED кінцевим бенефіціарним власником доходу, у вигляді процентів, який виплачувався позивачем за умовами кредитних договорів у перевіреному періоді.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши учасників справи, колегія суддів апеляційнї інстанції зазначає наступне.

Так, згідно відомостей Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/AV.275 Р.989 від 21.12.2022 щодо NESKI VENTURES LIMITED встановлено наступне (Т.2 а.с.43-105):

NESKI VENTURES LIMITED зареєстрована на Кіпрі 19 жовтня 2009 року, як товариство з обмеженою відповідальністю з реєстраційним номером НЕ 256449, Основними видами діяльності Компанії є холдинг інвестицій та фінансування, включаючи заробіток відсотків від діяльності; статутний капітал компанії при створенні складав 5 000 євро.

Бенефіціарним власником Компанії є пан ОСОБА_2, громадянин України, проживав в Україні до 26.11.2018, на даний момент проживає на Кіпрі.

Відповідно до Реєстратора компаній за період з 2017-2020:

Акціонери NESKI VENTURES LIMITED:

з 09.08.2016 по 07.11.2017:

- BUDHOUSE GROUP LIMITED - Кіпр - 1000/1000 пакету акцій;

з 07.11.2017 по дату надання відповіді компетентним органом Республіки Кіпр:

- BUDHOUSE GROUP LIMITED - Кіпр - 1000/1001 пакету акцій;

- ALARAC VENTURES LIMITED - Британські Віргінські Острови - 1/1001 пакету акцій;

Директори NESKI VENTURES LIMITED:

- з 30.03.2015 по 27.12.2017: ОСОБА_3 - Республіка Кіпр;

- з 27.12.2017 по 01.03.2019: ОСОБА_4 - Республіка Кіпр;

- з 01.03.2019 по дату надання відповіді ІКО: A-Zevs Finance Limited - Республіка Кіпр.

Корпоративний директор A-Zevs Finance Limited дозволяє Компанії займати та використовувати офіс разом з використанням туалетів, коридорів, столової, меблів та офісного обладнання (комп`ютери, принтери, факси і тд.) за адресою: Griva Digeni, Panayides Building, 2nd floor, flat 3, 3030 Limassol, Cyprus, тобто офісне приміщення 3(3) (пункт 4).

Компанія не має найманих працівників крім її директорів. Корпоративний директор А-Zevs Finance Limited надає NESKI VENTURES LIMITED в належній кількості кваліфікований персонал у повне його розпорядження (пункт 5).

NESKI VENTURES LIMITED, TOB "Любава Сіті" та інші суб`єкти підприємницької діяльності формують групу компаній (пункт 26).

Компанія NESKI VENTURES LIMITED є платником корпоративного податку на прибуток за ставкою 12,5%.

Згідно отриманої відповіді ІКО встановлено, що між компаніями NESKI VENTURES LIMITED (Республіка Кіпр) - Позичальник - та ALARAC VENTURES LTD (Адреса: Waterfront Drive, 19 Road Town. Tortola. P.O.Box 3540. VG 1110, BRITISH VIRGIN ISLANDS - Британські Віргінські острови) - Позикодавець - укладено наступні договори позик:

- від 23.07.2010 № 23/07 - сума позики, яку зобов`язується надати Позикодавець, складає 1 630 000 доларів США під 9% річних за користування;

- від 10.06.2011 № 1006 - сума позики, яку зобов`язується надати Позикодавець, складає 5 000 000 доларів СІЛА під 10,65% річних за користування;

- від 14.05.2013 № 14/05 - сума позики, яку зобов`язується надати Позикодавець, складає 50 000 000 доларів США під 10,65% річних за користування;

- від 28.11.2013 № 28/11 - сума позики, яку зобов`язується надати Позикодавець, складає 50 000 000 доларів США під 10,65% річних за користування;

- від 10.09.2014 № 10/09 - сума позики, яку зобов`язується надати Позикодавець, складає 50 000 000 доларів США під 10,65% річних за користування.

07.11.2017 NESKI VENTURES LIMITED випустила додаткову акцію з номінальною вартістю 1 євро (1,18 доларів США) і з премією 156 406,887 тис євро (184 028,343 тис доларів США) та додано акціонера ALARAC VENTURES LINITED (Waterfront Drive. 19 Road Town. Tortola. P.O.Box 3540. VG 1110. British Virgin Islands - Британські Віргінські острови) (Примітка 19 до фінансової звітності, відповідь ІКО)".

На сторінці 28 фінансової звітності «NESKI VENTURES LIMITED» за 2017 рік зазначено: «У 2013 року компанія підписала угоду про поруку про надання фінансової підтримки, якщо це необхідно, компанії Fabrika Investment Ventures Limited, пов`язаній компанії, що знаходиться під спільним контролем, з метою погашення кредиту в розмірі 16 622,025 доларів США, станом на 31 грудня 2017 (31 грудня 2016 року: 18 795,409 тис доларів США) з ABVL Bank. Директори вважають, що для Компанії не виникне жодних зобов`язань щодо цього зобов`язання, оскільки станом на 31 грудня 2017 року та 31 грудня 2016 року Fabrika Investmentes Limited відповідала умовам договорів».

Акціонером Компанії є Budhouse Group Limited, зареєстрований на Кіпрі, який володіє 99,99% акцій компанії. Станом на 31 грудня 2017 року зареєстрованим акціонером Budhouse Group Limited (Материнської компанії Neski) є Pavlina Sirides в якості довіреної особи (далі - довірена особа) траст - PDT Trust Settlement, створено на Кіпрі актом про врегулювання від 14 лютого 2017 року. Відповідно до положення Трастового акту, Довірена особа має право, серед іншого, сплачувати, привласнювати або застосовувати всю або частину доходу цільового фонду, оскільки Довірена особа на свій розсуд вважає за потібне на користь всіх або одного або декількох бенефіціарів Трасту заявляти, що особа або особи або члени класу бенефіціарів Трасту перестають бути бенефіціарами Трасту, Станом на 31 грудня 2017 року основним бенефіціаром Трасту є ОСОБА_2 , громадянин України.

07.11.2017 Компанія випустила додаткову акцію з номінальною вартістю 1 євро (1,18 доларів США) і з премією 156 406,887 тис євро (184 028,343 тис доларів США) (Примітка 15 до фінансової звітності) пов`язаної сторони під загальним контролем (Примітка 14)

У фінансової звітності «NESKI VENTURES LIMITED» (Cyprus) за 2017 рік зазначено (відповідь ІКО, сторінка 30):

07 листопада 2017 року Компанія випустила звичайну акцію з номінальною вартістю 1 євро (1,18 доларів США) і з премією 156 406,887 тис євро (184 028,343 тис доларів США).

Випуск 7 листопада 2017 року привілейованих акцій було обумовлено погашенням кредиторської заборгованості перед пов`язаною стороною - компанією ALARAC VENTURES LIMITED.

У звіті про рух грошових коштів за 2017 роки наявні операції з погашення/викупу привілейованих акцій у свого акціонера ALARAC VENTURES LIMITED на загальну суму 174 573,69 тис доларів США. Погашено наступні позики:

- позика на суму нуль доларів США (2016: 2 574,105 тис доларів США) була незабезпеченою, з відсотковою ставкою 9% річних з терміном погашення у 2016 році.

- позика на суму нуль доларів США (2016: 5 467,177 тис доларів США) була незабезпеченою, з відсотковою ставкою 10,65% річних з терміном погашення у 2016 році.

- позика на суму нуль доларів США (2016: 128 576,930 тис доларів США) була незабезпеченою, з відсотковою ставкою 10,65% річних з терміном погашення у 2018 році.

- позика на суму нуль доларів США (2016: 21 871,406 тис доларів США) була незабезпеченою, з відсотковою ставкою 10,65% річних з терміном погашення у 2016 році.

Нараховані відсотки в розмірі (2016 рік 16 084,072 тис доларів США). Загальна сума 174 573,69 тис доларів США».

Основними безготівковими операціями протягом 2017 року були (стор.26 фінансової звітності за 2017 рік, відповідь ІКО):

1) погашення кредиторської заборгованості пов`язаній стороні під спільним контролем шляхом випуску однієї звичайної акції номінальною вартістю 1,18 доларів США із премією 184 028,343 тис доларів США;

2) списання залишків із пов`язаними сторонами на суму 52 505 доларів США (7 501 498 доларів США), яке було включено у звіт про зміни у капіталі.

У фінансовій звітності компанії NESKI VENTURES LIMITED у звіті про рух грошових коштів за 2017 роки наявні операції з погашення/викупу привілейованих акцій у свого акціонера ALARAC VENTURES LIMITED (Т.2 а.с.98).

Позики були надані для фінансування довгострокової діяльності підприємств, в яких Компанія також має інвестиції в капітал або знаходяться під спільним контролем з Компанією.

Як встановлено контролюючим органом в акті документальної планової виїзної перевірки, ТОВ «Любава Сіті» від 12.03.2015 № 28/23-01-22-01/37067359, що проводилася ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, станом на 01.01.2012 заборгованість ТОВ «Любава Сіті», перед NESKI VENTURES LIMITED за договором позики від 09.03.2011 №0903 складала 6 269 960,50 дол. США. Таким чином, позика NESKI VENTURES LIMITED українському позичальнику ТОВ «Любава Сіті», яка надана під відсоткову ставку 11 % річних. профінансована за рахунок позикових коштів від ALARAC VENTURES LTD за договорами від 23.07.2010 № 23/07 та від 10.06.2011 № 1006, які надані кіпрській компанії відповідно під 9% та 10,65% річних, тобто з мінімальною маржою, шо може свідчити про створення умов для отримання прибутків компанією ALARAC VENTURES LTD (Британські Віргінські острови при використанні NESKI VENTURES LIMITED /Кіпр) як посередника для отримання переваг в оподаткуванні згідно міжнародної Конвенції з Україною, тоді як з Британськими Віргінськими островами міжнародна угода відсутня і застосовуються норми, встановлені Податковим кодексом України.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні поову дійшов висновку, що згідно аналізу копій реєстру транзакцій банківських рахунків NESKI VENTURES LIMITED за 2017 рік кошти в сумі 863,56 тисяч доларів США, отримані компанією від ТОВ «Любава Сіті» за 2017 рік в якості оплати відсотків за отриманими позиками, відразу перераховувалися на адресу інших компаній, зокрема, для погашення отриманих NESKI VENTURES LIMITED позик від компанії ALARAC VENTURES LTD (додаток 9 до відповіді ІКО).

Так, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу, що наведені операції свідчать про транзит отриманих компанією NESKI VENTURES LIMITED процентів від українського підприємства пов`язаній компанії ALARAC VENTURES LTD, яка є фактичним отримувачем доходу. Перераховані протягом 2017 року кошти від ТОВ «Любава Сіті» в якості оплати відсотків за отриманими кредитами, спрямовувалися компанією «NESKI VENTURES LIMITED» на погашення їхніх зобов`язань перед іншими компаніями, зокрема перед компанією «ALARAC VENTURES LINITED», яка є фактичним власником доходу. Дані фінансової звітності компанія «NESKI VENTURES LIMITED», станом на 31 грудня 2017 року, підтверджують той факт, що протягом 2017 року поточні зобов`язання погашено в повній мірі.

З наведеного вбачається, що отримані проценти від українського підприємства направлені в рахунок погашення процентів за позикою від компанії ALARAC VENTURES LTD (Британські Віргінські острови). В свою чергу у фінансовій звітності NESKI VENTURES LIMITED ці операції відображені як викуп привілейованих акцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, з огляду на наступне.

Як вже вище зазначалося судом, з метою доведення дотримання ТОВ «Любава Сіті» вимог податкового законодавства України, в частині оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2017, в частині заниження ТОВ «Любава Сіті» суми належного до сплати податку на прибуток нерезидента з джерелом походження на території України у загальній сумі 2214162 грн., позивачем надано довідку про податковий статус резидента (а.с.Т.1 а.с.56).

Як вбачається з вказаної довідки, яка видана 18.12.2017 управлінням податкових зборів районного управління міста Лімасола податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, засвідчено, що NESKI VENTURES LIMITED зареєстровано у республіці Кіпр з 19.10.2009. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М.

За змістом пункту 103.8 статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Згідно пунктів 1-2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 (ратифіковано Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ) (далі - Конвенція), проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

У свою чергу, термін «проценти» при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов`язань Термін «проценти» не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями цієї Конвенції.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що платник податку має право застосувати звільнення (зменшення) від оподаткування при виплаті доходів нерезиденту за наявності таких умов:

- якщо це передбачено положеннями чинного міжнародного договору України з країнами резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати;

- якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, що підтверджується відповідною довідкою (або її нотаріально засвідченою копією), яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати відповідно до мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як «уникнення від сплати податків», і з урахуванням таких основних принципів, як «запобігання зловживання положеннями договору».

Для визнання особи як фактичного отримувача доходу (бенефіціарного власника) необхідним є не тільки наявність правових підстав для безпосереднього отримання доходу, але і того, що така особа повинна бути безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримує вигоду від доходу та визначає його подальшу економічну долю.

У даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час надання NESKI VENTURES LIMITED позики в іноземній валюті ТОВ «Любава Сіті», підлягали сплаті відсотки за позикою, а не дохід ТОВ «Любава Сіті».

Тобто, відповідно до правової природи договору позики, обов`язок позичальника повернути грошові кошти та проценти від суми позики саме позикодавцю.

Звільнення від оподаткування або пільгові ставки податку не можна застосувати в разі, коли дохід у межах угоди (серії угод) із джерелом його походження з України виплачують таким чином, що нерезидент, який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді процентів, виплачує весь дохід або більшу його частину іншому нерезиденту, який не міг би застосовувати пільгову ставку, коли такий дохід виплачується останньому.

При визначенні фактичного отримувача доходу слід також враховувати виконувані функції та покладені на нерезидента ризики.

Отже, передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку, не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу.

Подібні правові висновки з питань тлумачення положень пункту 103.3 статті 103 ПК України наведені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня 2020 року у справі №803/188/17, від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня 2023 року у справі №804/3765/16.

Відтак, в контексті спірних у цій справі правовідносин згідно Конвенції та статтею 103 ПК України головною умовою для застосування звільнення (зменшення) від оподаткування при виплаті доходів нерезиденту є його статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Так, відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11 Модельної конвенції ОЕСР вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства.

Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Таким чином, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та його контролю;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

У справі, яка розглядається, свою позицію про відсутність підстав для кваліфікації операцій між ТОВ «Любава Сіті» та NESKI VENTURES LIMITED, як таких, що не підпадають під дію угоди про уникнення подвійного оподаткування (Конвенції), податковий орган побудував на висновках, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що компанія NESKI VENTURES LIMITED визнається «технічною», адже у діяльності компанії відсутні ознаки окремої частини бізнесу, платежі мають транзитний характер, діяльність компанії не пов`язана з фінансовими та іншими ризиками, які характерні для підприємницької діяльності, компанія не розпоряджається отриманим доходом, а співробітники здійснюють функцію контролю і управління компанією на рівні та в інтересах Групи, а не на рівні та в інтересах NESKI VENTURES LIMITED.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевказана інформація та дані наведені в акті перевірки податкового органу свідчить про те, що NESKI VENTURES LIMITED за 2017 рік не є бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, отриманих від позивача, оскільки, фактично вся частина отриманого доходу перераховувалась на виконання зобов`язань за договором позики.

Колегія судді апеляційної інстанції зазначає, що вказані висновки податкового органу є безпідставними та необгрунтованими, оскільки станом на 31.12.2027 року, фінансова звітність компанії NESKI VENTURES LIMITED за 2017 рік (Т.2 а.с.43-106), а саме баланс, свідчить про відсутність у компанії будь-яких зобов`язань, у тому числі дзеркальних за позиками / кредитами перед іншими особами.

Окрім того, відповідно до наданого звіту і даними балансу, у компанії NESKI VENTURES LIMITED наявні грошові кошти для надання кредитів іншим компаніям, зокрема, станом на 31.12.2017 року, у компанії наявні активи у вигляді виданих позик пов`язаним особам: довгострокових у сумі 58 799 689,00 дол. США, та короткострокові в сумі 57 993 283,00 дол. США. Також, компанією NESKI VENTURES LIMITED, станом на 31.12.2017 року, збільшено власний капітал до розміру 116 732 505 дол. США, порівняно із 77 725 159 дол. США у 2016 році.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що ТОВ «Любава Сіті» має право на зменшення ставки оподаткування доходів нерезидента, оскільки позивачем виконано одночасно обов`язкові вимоги, передбачені нормами чинного законодавства, а саме:

- нерезидент NESKI VENTURES LIMITED є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- NESKI VENTURES LIMITED надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; NESKI VENTURES LIMITED є бенефіціарним власником доходу.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням вищевикладених висновків суду зазначає, що ТОВ «Любава Сіті» має право на зменшену ставку оподаткування доходів нерезидента, оскільки NESKI VENTURES LIMITED дійсно є бенефіціарним (фактичним) власником доходу, у розумінні пунктів 103.2 та 103.3 ст. 103 ПК України, а тому оскаржуване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року по справі №826/6241/17.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача, з огляду на що, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 30 280,00 грн. судового збору за подання адміністративного позову, та 45 420,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, загальна сума 75 700,00 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» - задовольнити повністю.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області № 9173/23-00-23-04 від 27 червня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (ЄДРПОУ ВП 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Сіті» (ЄДРПОУ 37067359) витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 75 700,00 грн (сімдесят п`ять тисяч сімсот грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 02.04.2025 року