Постанова від 02.04.2025 по справі 320/4238/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4238/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Грибан І.О., Кобаля М.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

представника відповідача - Малої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00277020704 від 21.10.2022, яким було зменшено у декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на 8 503 272,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00277050704 від 21.10.2022, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 11 218 003,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - на 8 974 402 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 243 601 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00277030704 від 21.10.2022, яким до ТОВ «ФАВОРИТ КАЗНО КОМПАНІ» було застосовано штраф на суму 3 400,00 грн за відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки діяльність позивача є об`єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах. Натомість, відповідач помилково тлумачить зміст п. 196.1.4. ст. 196 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і безпідставно поширює норми цього пункту на всю діяльність позивача. Внаслідок такого поширення відповідач одночасно застосовує до позивача п. п. а п. 198.5 ст. 198 ПК України. Тобто, відповідач фактично покладає на позивача обов`язок по нарахуванню податкових зобов`язань з ПДВ, який не передбачений нормами ПК України. Також, сторона позивача вказує на те, що у відповідача немає правових підстав відносити діяльність позивача з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино до операцій, які не є об`єктами оподаткування ПДВ, за виключенням тих, що прямо вказані в пункті 196.1.4. ст. 196 ПК України, а саме: операцій з продажу гравцям фішок, жетонів, отримання іншої плати за учать у грі, та виплата виграшів гравцям.

Вказує, що в акті перевірки відповідач посилався на випадки порушень, які, на його думку, допустив позивач, і які нібито призвели до завищення від`ємного значення з ПДВ та заниження податкового зобов`язання з ПДВ до сплати. При цьому, відповідач вказував конкретні суми ПДВ на підставі документів первинного обліку, наданих йому позивачем під час перевірки, тому, в акті перевірки відповідач правильно встановив обставини і суми, які були віднесені позивачем до податкового кредиту з ПДВ, натомість, на переконання позивача, відповідач зробив неправильні висновки щодо права позивача на нарахування таких сум податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не взяв до уваги наведених обставин, і тому вказав в акті перевірки випадки порушень, яких позивач фактично не допускав.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення № 00277020704 від 21.10.2022, № 00277050704 від 21.10.2022, № 00277030704 від 21.10.2022 були прийняті на підставі помилкових висновків Головного управління ДПС у м. Києві, які суперечать нормам п. 196.1.4. ст. 196, а також ст. 198 ПК України, у зв`язку з чим, не можуть розглядатись, як законні та обґрунтовані і підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та від 11 лютого 2025 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 квітня 2025 року о 11:50 год.

24 березня 2025 року відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу.

28 березня 2025 року представником позивача адвокатом Сердюк О.О. подано клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав залучення до участі у іншій судовій справі в якості представника ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ».

Протокольною ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Сердюк О.О. про відкладення розгляду справи відмовлено, з підстав відсутності належних та допустимих доказів залучення даного представника до іншої судової справи, зокрема, але не виключно ордеру, судової повістки, розписки або інших процесуальних документів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень на перевірку від 01.09.2022, наказів від 01.09.2022 № 3417-п та від 07.09.2022 № 3539-п, у період з 01.09.2022 по 09.09.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість (законності декларування у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132791496 від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, березень 2022 року).

З результатами перевірки було складено акт від 16.09.2022 № 25323/26-15-07-04-04/44101120, відповідно до висновків якого позивачем було порушено:

п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п.п. а), г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 8 503 272,00 грн та занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на загальну суму 8 974 402,00 грн за червень 2022 року;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме відсутність реєстрації податкових накладних.

Позивач не погодився зі змістом і висновками, які були викладені в акті перевірки, і звернувся до відповідача із запереченням від 29.09.2022 № 29/09-22 на акт перевірки та додатковими документами, які додавались до заперечення. Натомість, відповідач залишив без змін висновки акта перевірки, про що повідомив листом «Про розгляд заперечення» від 17.10.2022 № 13216/1/26-15-07-04-04-07.

На підставі висновків, що вказані в акті перевірки, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-податкове повідомлення-рішення № 00277020704 від 21.10.2022, яким позивачу було зменшено у декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на 8 503 272,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення № 00277050704 від 21.10.2022, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 11 218 003,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями на 8 974 402,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 243 601,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення № 00277030704 від 21.10.2022, яким до позивача було застосовано штраф на суму 3 400,00 грн за відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення, подавши скаргу від 03.11.2022 вих. № 03/11-22, проте за результатами розгляду скарги позивача, Державна податкова служба України прийняла рішення від 02.12.2022 № 15907/6/99-00-06-01-05-06, яким залишила без змін прийняті відповідачем ППР, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а висновки в акті, що стали підставою для їх винесення безпідставними і необґрунтованими, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення - рішення та визначено податкові зобов`язання.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пунктів 171.1, 171.2 «а» статті 171 ПК України податковий агент- це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Податкового кодексу, а також нести відповідальність за порушення норм Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 176.2 «а» статті 176 ПК України особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податків та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Оподаткування виграшів та призів регулюється пунктом 170.6 статті 170 ПК України, яким встановлено, що податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до підпункту 170.6.3. пункту 170.6 статті 170 ПК України оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документу на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.1.4 пунктом 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід, який надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до приписів підпункту 196.1.4 статті 196 ПК України не є об`єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість); випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб`єктом господарювання, який проводить азартні ігри; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб`єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород; постачання негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по:

-придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

-придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 189.1 ст. 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/ послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 199.3 статті 199 ПК України, платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Згідно з пунктом 199.4 статті 199 ПК України, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Відповідно до пункту 199.5 статті 199 ПК України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 ПК України, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов`язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 ПК України. Результати перерахунку сум податкових зобов`язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Так, предметом спірних правовідносин є не нарахування ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» податкових зобов`язань на суму ПДВ, що сплачено у вартості товарів (грального обладнання), але включено до податкового кредиту за червень 2022 року у сумі 1 882 183 грн.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» є надання послуг з організації азартних ігор у гральному закладі казино, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К), на 1-му та 2-му поверхах майнового комплексу - готелю «МЕRСURЕ КYІV CONGRESS», а також надання супутніх послуг (ресторанні послуги, що становить приблизно 2,5%).

Контролюючим органом встановлено, що вказані послуги в межах організації та проведення азартних ігор підпадають під операції, що не є об`єктом ПДВ.

У зв`язку із наведеним, у платника податків виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.п. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України (у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починаю використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування (за винятком перерахованих у п. 198.5 ст. 198 ПК України) незалежно від місця їх постачання).

Так, за матеріалами перевірки, позивачем не нараховано та не задекларовано податкові зобов`язання на гральне обладнання (гральні автомати та машини для перемішування карт), як на такі, що придбані для використання в неоподатковуваній господарській діяльності.

Зокрема, ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» надавало послуги з організації азартних ігор лише з грудня 2021 року по лютий 2022 року, водночас у період виникнення від`ємного значення ПДВ здійснювало лише імпорт товарно-матеріальних цінностей (грального обладнання, меблів та ін.) на суму 15 742 459 грн.

Відповідно до пунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Позивачем було надано додаткову угоду про повернення товару від 16.05.2022 до договору № 0403, укладену між ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» (продавець) та «SVIJET ZABAVE JEDAN» D.О.О. (Хорватія, Покупець).

Відповідно до вказаної угоди товар повертається у незмінному стані у якості та кількості відповідно до Специфікації №1 до договору від 02.03.2022 № 0403.

У зв`язку із чим, оформлено митну декларацію від 03.06.2022 № 048736 в митному режимі «Реімпорт товарів: грального обладнання (гральні автомати у кількості 41 од. та шаф - машини в кількості 26 од.)» та нараховано ПДВ в сумі 1 882 182, 69 грн.

У бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином:

-Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» (визнання інших доходів від реалізації (відвантаження) за березень 2022 року) 9 937 078,29 грн;

-Дт 704 «Розрахунки з іноземними покупцями» (коригування вартості товарів у зв`язку із їх поверненням за червень 2022 року) Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» 9 937 078,29 грн.

Водночас, актом обстеження приміщення ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» контролюючим органом встановлено, що з фактично наявних гральних автоматів встановлено лише 13 із 41 та встановлено машини для перемішування карт лише 4 із 14, які експортувалися у березні 2022 року та були реімпортовані в червні 2022 року.

Також, контролюючий орган вказав, що у червні 2022 року ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» не здійснювало реалізацію товару, що є об`єктом оподаткування, згідно даних ЄРПН.

Надаючи оцінку твердженням апелянта щодо помилкового тлумачення судом першої інстанції змісту п. 196.1.4. ст. 196 Податкового кодексу України і безпідставного поширення норми цього пункту на всю діяльність позивача, колегія суддів враховує, що не є об`єктом оподаткування операції з придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб`єктом господарювання, який проводить азартні ігри; виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород. Втім, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані/виготовлені з податком на додану вартість, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Податкового кодексу України - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу.

Отже, у спірному випадку визначальною умовою є саме використання товарів/послуг, необоротних активів, що придбані/виготовлені з податком на додану вартість, в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Податкового кодексу України.

У зв`язку з тим, що гральні автомати почали використовуватися в неоподатковуваних операціях не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулося таке використання, позивач повинен здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації.

У постанові від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 89.9 статті 189 цього Кодексу).

З урахуванням наведеного у сукупності, доводи апелянта у даній частині не є спроможними.

У контексті тверджень апелянта про те, що пункт 196.1.4 статті 196 ПК України не містить переліку будь-яких інших операцій, які не є об`єктами оподаткування ПДВ, в тому числі у межах діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральному казино, колегія суддів зауважує, що відповідних обставин поширення дії вказаної статті на всю діяльність позивача, за змістом акту оскаржуваної перевірки не вбачається.

З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів висновує, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» неправомірно не нарахував податкові зобов`язання на суму ПДВ, що сплачено у вартості товарів (грального обладнання), але включено до податкового кредиту за червень 2022 року у сумі 1 882 183 грн.

У контексті заперечень апелянта щодо висновку контролюючого органу про нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із реалізацією (списанням) грального обладнання в сумі ПДВ 9 127 787,00 грн, колегія суддів враховує наступне.

Під час проведення перевірки директору ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» вручені листи ГУ ДПС у м. Києві від 01.09.2022 №10146/1/26-15-07-04-04-07 «Про проведення інвентаризації» та №10147/1/26-15-07-04-04-07 «Про доступ до обстеження територій, приміщень».

На вказані листи ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» листом від 02.09.2022 №0209/22-1 надано відповідь, у якій повідомлено про проведення 01.09.2022 інвентаризації фактично наявних товаро - матеріальних цінностей та інших активів без присутності представників ГУ ДПС у м. Києві. До вказаного листа додані: акти інвентаризації товарів на складі № 1 від 01.09.2022 (основний склад); акти інвентаризації товарів на складі № 2 від 01.09.2022 (основний склад); акти інвентаризації товарів на складі № 3 від 01.09.2022 (основний склад); інвентаризаційний опис необоротних активів № 1 від 01.09.2022 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К)).

Відповідно до наданих актів інвентаризації та згідно з даними бухгалтерського обліку встановлено інформацію щодо фактичної наявності: 146 гральних автоматів на суму 65 643 756,28 грн та 25 машинок для перемішування карт на суму 12 877 752,09 грн, а саме:

- акт інвентаризації товарів на складі № 1 від 01.09.2022 (основний склад) - алкогольні/безалкогольні напої, тютюнові вироби тощо, всього найменувань 282, на суму 740 193,68 грн;

- акт інвентаризації товарів на складі № 2 від 01.09.2022 (основний склад) - всього найменувань 470, на суму 55 044 186,33 грн, (у тому числі 96 гральних автоматів на суму 44 449 030, 53 грн, 4 машинки для перемішування карт на суму 2 116 017,42 грн);

- акт інвентаризації товарів на складі № 3 від 01.09.2022 (основний склад) - всього найменувань 20, на суму 7 113 255,31 грн (у тому числі 12 гральних автоматів на суму 4 033 361,97 грн, 8 машинок для перемішування карт на суму 3 079 893,34 грн);

- інвентаризаційний опис необоротних активів №1 від 01.09.2022 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К) - всього найменувань 99, на суму 30 186 438,12 грн (у тому числі 38 гральних автоматів на суму 17 161 363,78 грн, 13 машинок для перемішування карт на суму 7 681 841,33 грн).

При проведені перевірки та огляду приміщень, які орендовані ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» відповідно до договорів суборенди від 07.12.2020 № КС/1-0712 та №КГ/1-0712, укладених із ТОВ «ВЕНД СОЛЮШН», що знаходяться на 1-му та 2-му поверхах майнового комплексу - готелю «MERCURE KYIV CONGRESS» за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К), контролюючим органом було встановлено наявність 65 гральних автоматів, 6 машин для перемішування карт, а також в лаунж - зоні 3 гральних автоматів, про що зазначено в акті обстеження (огляду) приміщення від 02.09.2022 № 3816/26-15-07-04-04.

Таким чином, з фактично наявних гральних автоматів встановлено лише 13 із 41 та встановлено машини для перемішування карт лише 4 із 14, які експортувалися у березні 2022 року та були реімпортовані в червні 2022 року.

Такі гральні автомати та машинки для перемішування карт були зазначені в акті інвентаризації товарів на складі № 2 від 01.09.2022 (основний склад); акті інвентаризації товарів на складі № 3 від 01.09.2022 (основний склад); інвентаризаційному описі необоротних активів, № 1 від 01.09.2022 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К)).

Також під час проведення перевірки, позивачу направлено запит від 08.09.2022 № 3 щодо надання інформації (пояснень) та її документальне підтвердження, зокрема:

-регістри бухгалтерського обліку щодо порядку ведення обліку та руху (переміщення) основних засобів (у тому числі гральних автоматів та інших) по місцях їх зберігання/використання у господарській діяльності;

-пояснення щодо встановлених розбіжностей по окремих позиціях основних засобів/ТМЦ (зокрема, гральні автомати, машини для перемішування карт та інші) в фактичній наявності (тобто, за результатами проведення огляду станом на 02.09.2022) та їх наявністю, що зазначена у наданих актах інвентаризації від 01.09.2022 і даних по рахунках 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції», 28 «Товари» (на дату проведення інвентаризації). Тобто, вибірковим порядком встановлено, що відповідно до даних актів інвентаризації підприємства: гральних автоматів та машин - 165 од., тоді як встановлено фактично - 71 од.

Крім того, контролюючий орган запитував документальне підтвердження щодо обліку руху (переміщення) вказаних основних засобів/ТМЦ та надати оборотно-сальдові розгорнуті рахунка - 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції», 28 «Товари» (на дату проведення інвентаризації).

На вказаний запит позивач надав договір оренди нерухомого майна від 20.05.2022 №20/05/22, укладений між ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» (орендар) та ТОВ «ГАЛКОЙ» (орендодавець), та акт приймання-передачі нежитлове приміщення.

Згідно з умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування нежитлове приміщення площею 300 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Бойківська, 5.

Контролюючий орган виснував, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» не надано пояснення та документального підтвердження щодо відсутнього обладнання та документів, що підтверджують реалізацію вказаних основних засобів/ТМЦ, а також станом на проведення інвентаризації відсутня реєстрація податкових накладних по операціям з продажу вказаних товаро - матеріальних цінностей на суму ПДВ 9 127 787,00 грн.

Крім того, відсутні докази, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» подавало повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП щодо інших об`єктів оподаткування, крім адреси: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42 (літера К), та фактично вже після проведення інвентаризації було повідомлено про оренду у ТОВ «ГАЛКОМ» нежитлового приміщення площею 300 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Бойківська, 5, на підставі договору оренди від 20.05.2022 № 20/05/22.

ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» листом від 07.09.2022 №0709/2022-1 повідомлено, що для зберігання грального обладнання ним на підставі договору оренди нерухомого майна №20/05/22 від 20.05.2022 орендовано складське приміщення площею 300,00 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Бойківська, 5, де на даний час зберігається гральне обладнання товариства.

Втім, проведена інвентаризація 01.09.2022 грального закладу та його огляду за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К) містить розбіжності між обліковими даними бухгалтерського обліку (оборотно- сальдовими відомостями по рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 28 «Товари») та фактичними даними, тобто відсутність окремих позицій товаро - матеріальних цінностей (грального обладнання) на суму ПДВ 9 127 787,00 грн, що належними та допустимими доказами позивачем не спростовано.

Колегія суддів визнає спроможними висновки суду першої інстанції в тій частині, що перевіркою не можливо підтвердити інформацію, зазначену в акті інвентаризації товарів на складі № 1 від 01.09.2022 (основний склад); акті інвентаризації товарів на складі № 2 від 01.09.2022 (основний склад); акті інвентаризації товарів на складі № 3 від 01.09.2022 (основний склад); інвентаризаційному описі необоротних активів №1 від 01.09.2022 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К)).

Поряд з цим, ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» не надано інформації щодо руху (переміщення) гральних автоматів, машин для перемішування карт та відповідного документального підтвердження

Крім того, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 року № 768-IX (далі Закон № 768-IX) гральне обладнання розміщується виключно у приміщеннях гральних закладів (у спеціальних гральних зонах). Забороняється розміщувати гральне обладнання поза межами гральних закладів (спеціальних гральних зон), за винятком окремого зберігання організатором азартних ігор непрацюючого або резервного обладнання.

Кожна одиниця грального обладнання, розміщеного в гральному закладі (крім гральних столів, у тому числі з кільцем рулетки), має бути підключена до онлайн-системи організатора азартних ігор, що пов`язана каналами зв`язку із Державною системою онлайн-моніторингу та забезпечує передачу інформації в режимі реального часу до Державної системи онлайн-моніторингу, або напряму до Державної системи онлайн-моніторингу.

Гральні автомати, розміщені в гральному закладі, повинні належати організатору азартних ігор на праві власності та бути підключені до Державної системи онлайн-моніторингу або до онлайн-системи організатора азартних ігор, поєднаної каналами зв`язку з Державною системою онлайн-моніторингу.

Наведеним відповідно спростовуються твердження апелянта про відсутність законодавчої заборони зберігати гральні автомати поза межами гральних закладів, зокрема в спірному випадку - готелю.

Так, згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

Зважаючи на викладене у сукупності, ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» неправомірно не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку із реалізацією грального обладнання в сумі 9 127 787,00 грн.

Таким чином, висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2022 року на загальну суму 11 009 970 грн є спроможними.

Також, судом першої інстанції досліджено, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» включено до складу податкового кредиту товари/послуги (перелік податкових накладних наведено у додатку № 3 до акта перевірки) на суму ПДВ 2 300 408,00 грн, без врахування та застосування частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/ неоподатковуваних операціях та виснувано, що позивач в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п.п. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2022 року на загальну суму 2 300 408,00 грн.

Відповідно до даних ЄРПН, у позивача відсутні відомості про реалізацію товарів/послуг у січні-листопаді 2021 року.

Позивач проти таких висновків заперечує та вказує, що правомірно включив такі суми до податкового кредиту, оскільки такі операції є об`єктом оподаткування на загальних підставах та посилається на приписи п.196.1.4. статті 196 ПК України.

При цьому, позивачем не спростовано відсутність подання до контролюючого органу додатку 6 до Декларації «Розрахунок частки використання товарів/послуг необоротних активів в оподатковуваних операціях».

Поміж тим, як уже встановлено колегією суддів, у платника податків виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.п. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України (у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починаю використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування (за винятком перерахованих у п. 198.5 ст. 198 ПК України) незалежно від місця їх постачання).

Надалі, позивач заперечує проти висновків суду першої інстанції щодо неправомірності коригування податкових зобов`язань ПДВ у бік зменшення на суму 4 167 296,00 грн.

Так, згідно з п. 3.1 договору поставки від 02.03.2022 № 0403, укладений між ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» (продавець) та «SVIJET ZABAVE JEDAN» D.О.О. (Хорватія, Покупець) загальна вартість товару, що постачається, становить 2 110 000 євро. Сторони погоджуються, що оплату вартості на банківський рахунок продавця товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів після отримання відповідного інвойсу, але не пізніше 01.03.2023.

Відповідно до п. 3.6. договору право власності на товар переходить від продавця покупцю в момент передачі товару в місці поставки та підписання обома сторонами відповідного акту приймання-передачі товару.

До вказаного договору надано інвойс від 02.06.2022 № 1 на суму 299 573,67 євро та пакувальний лист до нього, в яких зазначено найменування товарів, кількість: гральні автомати у кількості 41 од. та шафл машини у кількості 26 одиниць.

На виконання умов договору оформлено митну декларацію від 22.03.2022 № 020425 щодо експорту грального обладнання у кількості 67 одиниць (гральні автомати у кількості 41 одиниць та шафл машини у кількості 26 од.) на суму 299 573,67 євро.

ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» зареєстровано податкову накладну на загальну суму 9 937 078,00 грн.

Також, спірною перевіркою встановлено, що зазначене гральне обладнання придбано у квітні, червні, липні, листопаді 2021 року. Суми ПДВ з придбання відповідно до податкових накладних та митних декларацій включено товариством до складу податкового кредиту у квітні, червні, липні, листопаді 2021 року.

ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» у квітні, червні, липні, листопаді 2021 року зареєстровані податкові накладні щодо нарахування податкових зобов`язань відповідно до вимог п.п. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України.

У подальшому, ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» зареєстровано розрахунки коригування до раніше зареєстрованих зведених податкових накладних щодо зменшення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 4 167 295,75 грн:

-розрахунок коригування від 21.03.2022 № 1 до зведено ї податкової накладної від 30.04.2021 № 1 на суму ПДВ 379 828,16 грн;

-розрахунок коригування від 21.03.2022 № 2 до зведеної податкової накладної від 30.06.2022 № 1 на суму ПДВ 856 750,09 грн;

-розрахунок коригування від 21.03.2022 № 3 до зведено ї податкової накладної від 31.07.2021 №1 на суму ПДВ 116 452,95 грн;

-розрахунок коригування від 21.03.2022 № 4 до зведено ї податкової накладної від 30.09.2021 № на суму ПДВ 720 476,75 грн;

-розрахунок коригування від 21.03.2022 № 5 до зведеної податкової накладної від 30.11.2021 № 1 на суму ПДВ 1 044 787,84 грн.

На підставі вказаних розрахунків ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» проведено та задекларовано коригування податкових зобов`язань на суму 4 167 296,00 грн у рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року.

У подальшому, між ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» (продавець) та «SVIJET ZABAVE JEDAN» D.О.О. (Хорватія, Покупець) укладено додаткову угоду про повернення товару від 16.05.2022 до договору № 0403.

Відповідно до вказаної угоди товар повертається у незмінному стані у якості та кількості відповідно до Специфікації № 1 до договору від 02.03.2022 № 0403.

У зв`язку з чим оформлено митну декларацію від 03.06.2022 № 048736 в митному режимі «Реімпорт товарів: грального обладнання (гральні автомати у кількості 41 од. та шафл машини у кількості 26 од.)» та нараховано ПДВ в сумі 1 882 182,69 грн.

Позивач вказує, що розбіжності між загальною вартістю товару, що вказана в п. 3.1 договору (2 100 000 євро) та вартістю, що вказана в інвойсі (299 573,67 євро), пояснюються, тим що сторони договору мають право визначати загальну вартість товарів на власний розсуд і вказувати таку вартість в договорі; в бухгалтерському обліку була відображена тільки вартість фактично поставленого товару на суму 299 573,67 євро. Щодо розрахунків між сторонами, позивач вказує, що п. 3.4. договору передбачено оплату після отримання інвойсу, але не пізніше 01.03.2023. Також, розрахунки між сторонами не проводились.

Станом на 30.06.2022 заборгованість по рахунку бухгалтерського обліку № 362 по розрахунках із нерезидентом «SVIJET ZABAVE JEDAN» D.O.O. відсутня.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» документально оформлено операції з постачання (експорту) та не доведено факту використання грального обладнання в оподатковуваних операціях, оскільки вказані товари поверненні, у зв`язку із чим неправомірно проведено коригування податкових зобов`язань у сумі 4 167 296,00 грн ПДВ (до зменшення), з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вбачає обґрунтованим висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту на загальну суму 6 467 704 грн.

Колегія суддів враховує відсутність доводів апелянта щодо податкового повідомлення-рішення № 00277030704 від 21.10.2022, яким до ТОВ «ФАВОРИТ КАЗНО КОМПАНІ» було застосовано штраф на суму 3 400,00 грн за відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

У постанові від 14.02.2020 (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що в даному спірному випадку платником податків не спростовано правомірність висновків контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; ст. 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання, насамперед, національного законодавства та оцінювання національними судами (зокрема, рішення у справі «Суомінеен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97).

У п. 96 рішення у справі «Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу» (Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg, №76240/01) та у п. 72 рішення у справі «Фабрі проти Франції» (Fabris v. France, №16754/08) ЄСПЛ підкреслив, що навіть якщо суди не зобов`язані викладати мотиви відмови стосовно кожного доводу сторін, вони не звільнені від обов`язку розглядати їх належним чином і надавати оцінку основним наданим доводам. Крім того, якщо ці доводи стосуються прав і свобод, що гарантовані Конвенцією і протоколами до неї, національні суди повинні розглядати їх в обов`язковому порядку і з особливою ретельністю, тому що йдеться про засади принципу субсидіарності.

ЄСПЛ також неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36).

На підставі вищенаведеного колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2025 року

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: І.О. Грибан

М.І. Кобаль