Постанова

від 03.04.2025 по справі 560/8536/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8536/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

03 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Транс-Авто-Д" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Транс-Авто-Д" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з позовом до Державної митної служби України Хмельницька митниця, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00000092619 від 02.03.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби (крім транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року «Про внесенні змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів») та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами» на суму 577265 грн. 71 коп;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00000082619 від 02.03.2022 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком)" на суму 126 998 грн. 45 коп. з яких 115 453 грн. 14 коп. - основний платіж, 11545 грн. 31 коп. - штрафна санкція;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Хмельницької митниці на користь позивача - Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» суму судового збору у визначеному розмірі.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 25.09.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що листами уповноважених органів Польщі від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.27.2021 та від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.36.2021 (доведенні листом Держмитслужби України від 05.10.2021 № 15/15-03/7.12/4331) повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що сертифікати переміщення EUR.1 є автентичними. Сертифікати переміщення EUR.1 були підтвердженні митницею в Стараховіце. Під час перевірки експортер не довів преференційного походження товару з ЄС. При цьому, суд зазначає, що доводи позивача, щодо того, що компанія-виробник ввезених транспортних засобів знаходиться на території Європейського Союзу, а за реєстраційним номер транспортного засобу значиться, що він був вироблений на території Європейського Союзу, є недостатніми, оскільки, товари мають бути не лише вироблені на території Європейського Союзу, а й вироблені з матеріалів, що вироблені у Європейському Союзі.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що рішення суду першої інстанції в цій справі прийнято за результатами повного і всебічного з`ясування обставин у справі, крізь призму дослідження наданих сторонами доказів та юридичної оцінки спірних правовідносин за наслідками застосування відповідних норм матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство "Транс-Авто-Д" подало до митного оформлення транспортні засоби за митними деклараціями типу IM40ДЕ:

- №UA401160/2021/001739 від 26.01.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN 18.480 TGX, номер кузова, шассі: НОМЕР_1 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 353кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2017. Фірма виробник MAN Truck Bus, Німеччина. Торгівельна марка-MAN.»;

- №UA401160/2021/001740 від 26.01.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN 18.440 TGX, номер кузова, шассі: НОМЕР_2 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 324 кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2017. Фірма виробник MAN Truck Bus, Німеччина. Торгівельна марка-MAN.»;

- №UA401160/2021/001741 від 26.01.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN 18.440 TGX, номер кузова, шассі: НОМЕР_3 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 324кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2016 Фірма виробник та торгівельна марка-MAN.»;

- №UA401160/2021/001742 від 26.01.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN 18.480 TGX, номер кузова, шассі: НОМЕР_4 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 353кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2016 Фірма виробник та торгівельна марка-MAN.»;

- №UA401160/2021/003080 від 05.02.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN 18.480 TGX, номер кузова, шассі: НОМЕР_5 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 353 кВт, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2016 Фірма виробник та торгівельна марка-MAN Truck Bus AG.»;

- №UA401160/2021/004556 від 18.02.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN TGX 18.480 4х2 BLS, номеркузова, шассі: НОМЕР_6 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 353кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску-2016. Виробник - MAN Truck Bus AG. Торгівельна марка - MAN.»;

- №UA401160/2021/007037 від 11.03.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN TGX 18.460 4х2 LLS-U, номер кузова, шассі: НОМЕР_7 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 338 кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2017, модельний рік випуску - 2017. Виробник - MAN Truck Bus AG. Торгівельна марка - MAN.»;

- №UA401160/2021/007036 від 11.03.2021 товару «Сідельний тягач, марки: MAN TGX 18.460 4х2 LLS-U, номер кузова, шассі: НОМЕР_8 , призначений для перевезення напівпричіпів, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна 12419 см.куб., потужністю 338 кВТ, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2017, модельний рік випуску -2017. Виробник - MAN Truck BusAG. Торгівельна марка - MAN.».

В першій частині графи 36 вищевказаних митних декларацій зазначено код пільги в обкладенні товару ввізним митом -410/ Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони.

Вищезазначені товари оформленні із застосуванням преференційного режиму в рамках Доповнення І «Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Доповнення І).

Для підтвердження преференційного походження товарів ПП «Транс-Авто- Д» надано сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0275158 від 19.01.2021, PL/MF/AR 0275156 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275155 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275157 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275807 від 02.02.2021, №PL/MF/AR 0275841 від 10.02.2021, №PL/MF/AR 0275882 від 02.03.2021, №PL/MF/AR 0275881 від 02.03.2021 (відправник «Przedsiebiorstwo Handlowo-Uslugowe MAGPOL Miroslaw Grzejszczyk», Польща).

У вказаних сертифікатах зазначена інформація про те, що товари мають преференційне походження з Європейського Союзу.

Подільською митницею Держмитслужби направлено запити від 11.02.2021 № 7.12-08-1/15/15/1033 та від 22.03.2021 № 7.12-08-1/15/15/2001 до Держмитслужби України з подальшим перенаправленням уповноваженим органам Польщі, з проханням надати допомогу в проведенні перевірки вищезазначених документів про походження товарів та даних, які у них містяться.

Листами уповноважених органів Польщі від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.27.2021 та від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.36.2021 (доведенні листом Держмитслужби України від 05.10.2021 № 15/15-03/7.12/4331) повідомлено, що преференційне походження товарів не підтверджено. Експортер не довів походження товарів, тому ці товари не мають преференційного походження з ЄС.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 351 МКУ, у зв`язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження відомостей, які містяться у сертифікаті з перевезення товару EUR.1, на виконання наказу Хмельницької митниці від 20.01.2022 №12 «Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ПП «Транс-Авто-Д» вимог законодавства України з питань митної справи» посадовими особами Хмельницької митниці проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ПП «Транс-Авто-Д» вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності нарахування митних платежів за товари, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 26.01.2021 №UA401160/2021/001739, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001740, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001741, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001742, від 05.02.2021 №UA401160/2021/003080, від 18.02.2021 №UA401160/2021/004556, від 11.03.2021 №UA401160/2021/007037 та від 11.03.2021 №UA401160/2021/007036.

За результатами перевірки складений акт від 11.02.2022 №3/22/19/34412482, яким встановлені порушення ПП «Транс-Авто-Д»:

- частини першої статті 281 Митного кодексу України, в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, в результаті чого занижено податкове, зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД від 26.01.2021 №UA401160/2021/001739, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001740, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001741, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001742, від 05.02.2021 №UA401160/2021/003080, від 18.02.2021 №UA401160/2021/004556, від 11.03.2021 №UA401160/2021/007037 та від 11.03.2021 №UA401160/2021/007036 на загальну суму 577265,71 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 26.01.2021 №UA401160/2021/001739, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001740, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001741, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001742, від 05.02.2021 №UA401160/2021/003080, від 18.02.2021 №UA401160/2021/004556, від 11.03.2021 №UA401160/2021/007037 та від 11.03.2021 №UA401160/2021/007036 на загальну суму 115453,14 грн.

На підставі висновків перевірки Хмельницька митниця прийняла:

- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2022 №00000092619, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби (крім транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року «Про внесенні змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів») та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами» на суму 577265 грн. 71 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2022 №00000092619, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком)" на суму 126998 грн. 45 коп. з яких 115453 грн. 14 коп. - основний платіж, 11545 грн. 31 коп. - штрафна санкція.

Позивач, не погоджуючись із винесеними рішеннями відповідача, звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються, зокрема, Митним кодексом України (далі - МК України) та Податковим кодексом України (далі - ПК України), у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України N 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифікувала Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Стаття 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I "Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва" (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Стаття 29 частини 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

За змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I).

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частина третя статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті Кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За змістом частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Слід також зазначити, що на підставі аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 460/8509/21, сформував правові висновки про таке.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 01 березня 2021 року у справі № 240/7093/19 та від 11 квітня 2022 року у справі № 260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Як встановлено судом першої інстанції, Подільською митницею Держмитслужби направлено запити від 11.02.2021 № 7.12-08-1/15/15/1033 та від 22.03.2021 № 7.12-08-1/15/15/2001 до Держмитслужби України з подальшим перенаправленням уповноваженим органам Польщі, з проханням надати допомогу в проведенні перевірки документів про походження товарів (сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0275158 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275156 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275155 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275157 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275807 від 02.02.2021, №PL/MF/AR 0275841 від 10.02.2021, №PL/MF/AR 0275882 від 02.03.2021, №PL/MF/AR 0275881 від 02.03.2021 (відправник «Przedsiebiorstwo Handlowo-Uslugowe MAGPOL Miroslaw Grzejszczyk», Польща) та даних, які у них містяться.

Листами уповноважених органів Польщі від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.27.2021 та від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.36.2021 (доведенні листом Держмитслужби України від 05.10.2021 № 15/15-03/7.12/4331) повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що сертифікати переміщення EUR.1 є автентичними. Сертифікати переміщення EUR.1 були підтвердженні митницею в Стараховіце. Під час перевірки експортер не довів преференційного походження товару з ЄС.

Таким чином, оцінивши відповідні листи, суд першої інстанції приходить до висновку, що інформація, яка зазначена в них, вказує про неможливість підтвердження преференційного походження оформлених на адресу позивача товарів в рамках Протоколу І та Доповнення 1 до Угоди в силу наведених у них обставин.

При цьому зазначає, що листи уповноважених органів Польщі від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.27.2021 та від 13.09.2021 №2601-ЮА.4331.36.2021 є достатнім доказом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, оскільки в матеріалах справи та перевірки не містяться докази походження товару з Європейського Союзу, а експортером товарів не надано під час проведення відповідної перевірки документів, які б підтверджували статус походження товару.

Отже, позивачем не наведено обґрунтованих та підтверджених належними доказами те, що інформація, зазначена у листах компетентних органів Польщі щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, що надавались позивачем, в тому числі для митного оформлення товарів, є недостовірною, або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.

При цьому, доводи позивача, щодо того, що компанія-виробник ввезених транспортних засобів знаходиться на території Європейського Союзу, а за реєстраційним номер транспортного засобу значиться, що він був вироблений на території Європейського Союзу, є недостатніми, оскільки, як було зазначено вище, товари мають бути не лише вироблені на території Європейського Союзу, а й вироблені з матеріалів, що вироблені у Європейському Союзі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що за результатами проведеної перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноваженого органу іноземної держави (відповідь уповноважених органів Польщі), відповідно до частини 14 статті 354 МК України за митними деклараціями від 26.01.2021 №UA401160/2021/001739, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001740, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001741, від 26.01.2021 №UA401160/2021/001742, від 05.02.2021 №UA401160/2021/003080, від 18.02.2021 №UA401160/2021/004556, від 11.03.2021 №UA401160/2021/007037 та від 11.03.2021 №UA401160/2021/007036 та сертифікатами з перевезення товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0275158 від 19.01.2021, PL/MF/AR 0275156 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275155 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275157 від 19.01.2021, №PL/MF/AR 0275807 від 02.02.2021, №PL/MF/AR 0275841 від 10.02.2021, №PL/MF/AR 0275882 від 02.03.2021, №PL/MF/AR 0275881 від 02.03.2021, встановлено порушення вимог пункту 1 статті 281 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП "Транс-Авто-Д" податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на суму 577265,71 грн. та заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 115453,14 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно строків винесення та вручення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, колегія суддів враховує наступне.

Так, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президенту України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

02.03.2022 опубліковано повідомлення Державної податкової служби України щодо призупинення документальних, камеральних та фактичних перевірок.

Державна податкова служба повідомила про зупинення проведення документальних, фактичних та камеральних перевірок, що були розпочаті до 24 лютого 2022 року та не були завершеними, на період по останній день календарного місяця (включно) у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом Президента України. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Перебіг строків, встановлених ст. 86 та ст. 56 ПКУ, зупинено на період по останній календарний день місяця (включно), у якому завершиться дія воєнного стану.

Законом України від 20.03.2024 року №3613-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів» скасовано запроваджену на час до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану заборони та обмеження в частині документальних перевірок.

Згідно з підпунктом 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України (в редакції Закону України від 20.03.2024 №3613-ІХ) повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи поновлено з 01.05.2024.

Таким чином, для обрахування визначених статтею 102 ПК України строків давності необхідно враховувати їх зупинення на період з 17.03.2022 до 30.04.2024.

Водночас, акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок, податкові повідомлення-рішення, процедуру вручення яких не завершено до 24 лютого 2022 року, надсилаються (вручаються) до 01 липня 2024 року.

Як встановлено судом першої інстанції, 02.03.2022 Хмельницькою митницею зареєстровано податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 00000092619 щодо сплати грошового зобов`язання по ввізному миту на суму 577265,71 грн. та №00000082619 щодо сплати грошового зобов`язання по ПДВ на суму 115453,14 грн. та штрафної санкції в сумі 11545,31 грн.

21.05.2024 на адресу позивача надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02.03.2022 року № 00000092619 щодо сплати грошового зобов`язання по ввізному миту на суму 577265,71 грн. та №00000082619 щодо сплати грошового зобов`язання по ПДВ на суму 115453,14 грн. та штрафної санкції в сумі 11545,31 грн, які позивачем отримано 23.05.2024.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в межах спірних відносин митний орган діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а також обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог частини 1 статті 281 МК України, вимог пункту 190.1 статті 190 ПК України, таким чином оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, а заявлений позивачем позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Транс-Авто-Д" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.