Ухвала

від 03.04.2025 по справі 359/840/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/840/19 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.

Провадження №22-ц/824/917/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

03 квітня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбача Ігора Володимировича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Спецінвест» до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович та Приватне акціонерне товариство «АЙБОКС БАНК», про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання акта про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсними, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі» до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у задоволенні позовів дочірнього підприємства «Спецінвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі», третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 відмовлено.

01 квітня 2025 року з апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у даній справі за допомогою системи «Електронний суд» звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Горбач Ігор Володимирович.

Перевіривши зміст апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга не оплачена судовим збором та скаржником пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Так, відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 2 статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником в апеляційній скарзі не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження , клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин для його поновлення не подано.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, підписаної представником ОСОБА_1 - адвокатом Горбачем І.В., ОСОБА_1 дізнався про оскаржуване рішення 01 квітня 2024 року, оскільки останній проходить військову службу за мобілізацією.

З матеріалів справи № 359/840/19 вбачається, що ОСОБА_1 24 лютого 2023 року було подано заяву до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про заміну сторони у справі у зв`язку з договірним правонаступництвом, а саме: заміну третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що апелянту було відомо про розгляд справи в суді першої інстанції з лютого 2023 року, про ухвалене у даній справі судове рішення з 01 квітня 2024 року, однак з апеляційною скаргою скаржник звернувся 01 квітня 2025 року, тобто більше ніж понад рік.

Таким чином, для вирішення судом питання про відкриття апеляційного провадження у справі, скаржнику необхідно подати суду апеляційної інстанції клопотання, в якому вказати належні підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").

Крім того, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбача І.В. не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум у 2019 році становив 1 921,00 грн., отже сума судового збору, яка підлягала сплаті в суді першої інстанції становила 768,40 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір при подачі даної апеляційної скарги на рішення суду становить 922,08 грн (768,40*150%*0,8).

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.

За правилами частини другої статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору на суму 922,08 грн та подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку, із зазначенням підстав, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбача Ігора Володимировича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Таргоній