Постанова

від 03.04.2025 по справі 229/5344/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/252/25 Справа № 229/5344/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м.Кривий Ріг

справа № 229/5344/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 квітня 2024 року, яке ухвалено суддею Хомченко Л. І. у м. Дружківка Донецької області та повне судове рішення складено 19 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особаКомунальне підприємство«Комсервіс»Дружківської міськоїради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності.

30 травня 2023 року позивач виявила, що в її ванній кімнаті провисла натяжна стеля, яка була залита водою, спостерігаються мокрі плями у ванній кімнаті та частково пошкоджено сантехнику і меблі.

Одразу вона з чоловіком піднялись на поверх вище до квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає відповідач ОСОБА_2 для з`ясування причин виникнення скупчення води. Однак відповідач не впустив їх до своєї квартири з тих причин, що в нього в квартирі все сухо, заперечував що причина залиття існує саме в його квартирі.

Позивач звернулась до КП «Комсервіс» Дружківської міської ради для встановлення факту підтоплення квартири. 02 червня 2023 року, за результатами її звернення комісією у складі представників КП «Комсервіс», Дружківської міської ради було складено акт про залиття квартири в якому зазначено що 30 травня 2023 року в будинку 44 квартири АДРЕСА_3 трапилось залиття в наслідок чого у ванній кімнаті провисла натяжна стеля площею 2,68 м.кв., під якою є скупчення води, що тягне за собою псування матеріалів і надалі ремонтні роботи. Причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів. Діями відповідача позивачу заподіяні матеріальні збитки на суму 7 763 гривень.

На підставі наведеного вище позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 7 763 грн, моральну шкоду в розмірі 7000 грн та судові витрати у справі.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 18 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7 763 гривень, моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень, за судові витрати 3 200 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави за судовий збір 1 226 гривень.

В апеляційнійскарзі відповідачставить питанняпро скасуваннярішення судупершої інстанціїта ухваленнянового рішенняпо справіпро відмовув задоволенніпозовних вимогпозивача посилаючисьна те,що акт про залиття є таким що суперечить ч 1. ст.78 ЦПК України а наданий позивачем звіт Про оцінку розміру матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 від 26 червня 2023 року є таким, що суперечить вимогам ч.7 ст.102,ч.5 ст.105 ЦПК України і є неналежним доказом у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційній скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, відповідно до акту від 02 червня 2023 року складеного КП «Комсервіс» Дружківської міської ради, під час обстеження квартири АДРЕСА_1 встановлено, що 30 травня 2023 року трапилось залиття квартири АДРЕСА_1 в результаті чого у ванній кімнаті провисла стеля площею 2,68 м.2 під яким є скупчення води, що тягне за собою псування матеріалу і далі ремонтні роботи. Причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів, при обстеженні виявлено, що зливне відведення і сифон під ванною стали непридатними через вплив вологи на метал на що власник квартири не звертав уваги, рекомендовано провести заміну зливної системи під ванною (а.с.5).

Згідно акту від 05 червня 2023 року складеного КП «Комсервіс», Дружківської міської ради проведено ремонтні роботи за адресою квартира АДРЕСА_4 по заміні частини центрального стояка каналізації та заміни сифона під ванною (а.с.6).

Згідно звіту про оцінку розміру матеріального збитку від 26 червня 2023 року розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 становить 7 763 гривень (а.с.15-52).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи установлено неправомірність дій відповідача, наявність вини останнього у спричиненій позивачу матеріальної та моральної шкоди, а також наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та наслідками, які настали.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно ч.4,5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до положень статті322 ЦК України,власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею382 ЦК Україниквартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст.ст. 151, 179 ЖК Українита пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Згідно п. 18 Правил власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Так, судом першої інстанції установлено, що 30 травня 2023 року трапилось залиття квартири АДРЕСА_1 в результаті чого у ванній кімнаті провисла стеля площею 2,68 м.2 під яким є скупчення води, що тягне за собою псування матеріалу і далі ремонтні роботи.

Причиною залиття належної позивачу квартири стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів, при обстеженні виявлено, що зливне відведення і сифон під ванною стали непридатними через вплив вологи на метал на що власник квартири не звертав уваги, рекомендовано провести заміну зливної системи під ванною). (а.с.5).

Вказане затоплення зафіксовано актом від 02 червня 2023 року, який складено КП «Комсервіс» Дружківської міської ради.

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

Відповідно до додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Перевіряючи доводи апелянта щодо неналежності доказу, а саме акту від 02 червня 2023 року, який складено КП «Комсервіс» Дружківської міської ради, та посилання апелянта на те, що його вина у заподіянні матеріальних і моральних збитків позивачу та на те, що відповідачу не відомо внаслідок чого сталося залиття ванної кімнати у квартирі позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 95ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так,з акту від 02 червня 2023 року вбачається, що під час обстеження квартири АДРЕСА_1 встановлено що 30 травня 2023 року трапилось залиття квартири АДРЕСА_1 в результаті чого у ванній кімнаті провисла стеля площею 2,68 м.2 під яким є скупчення води, що тягне за собою псування матеріалу і далі ремонтні роботи. Причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічних приладів, при обстеженні виявлено ,що зливне відведення і сифон під ванною стали непридатними через вплив вологи на метал на що власник квартири не звертав уваги, рекомендовано провести заміну зливної системи під ванною (а.с.5).

Актом від 05 червня 2023 року відповідно до якого проведено ремонтні роботи за адресою квартира АДРЕСА_4 по заміну частини центрального стояка каналізації та заміни сифона під ванною (а.с.6).

Отже, вина відповідача у залитті квартири, що належить позивачу доведена як належними та допустимими письмовими доказами, так і поясненнями свідків наданими в судовому засіданні в суді першої інстанції, які вказали, що залиття у ванній кімнаті позивача відбулось тому що прийшов у непридатність сифон під ванною у квартирі відповідача.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача про недопустимість, як доказу, звіту про оцінку розміру матеріального збитку від 26 червня 2023 року, відповідно до якого розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 становить 7 763 гривень, оскільки вказаний доказ є належним та допустимим доказом у справі.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідачем, який був обізнаний про наявність даного спору в суді, не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є процесуальним обов`язком сторін по справі, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: