Ухвала від 02.04.2025 по справі 161/16771/23

Справа № 161/16771/23

Провадження № 8/161/3/25

У Х В А Л А

іменем України

02 квітня 2025 року Луцький міськрайонний суду Волинської області

у складі

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

за участі:

позивача (заявника) ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про зобов`язання вчинити дії, визнання заяви про звільнення недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів, -

В С Т А Н О В И В:

10.03.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування якої зазначив, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа № 161/16771/23 за його позовом до ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про встановлення факту вчинення фізичного та психічного тиску на його волевиявлення, стягнення заподіяної моральної шкоди за вчинене насильство. Розгляд даної справи завершився ухваленням судом першої інстанції 20.02.2024 року рішення про відмову в задоволенні позову. Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2025 року по кримінальній справі № 161/2824/25 було скасовано постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження № 12022035580000668, внесеного до ЄРДР 10.06.2022 року за ст. 125 КК України. Судом констатовано, що при здійснення даного кримінального провадження не було враховано висновок експерта № 107, яким встановлено факт заподіяння йому тілесних ушкоджень. Вказаний висновок також був взятим до уваги при розгляді адміністративної справи № 140/4793/22. Тобто, зазначеним висновком № 107 встановлено факт заподіяння йому тілесних ушкоджень, що, у розумінні вимог ЦПК Україні, є нововиявленою обставиною, яка має істотне значення для ухвалення правомірного у цивільній справі № 161/16771/23 та якої не існувало на час здійснення провадження судом. Враховуючи наведене, просить суд переглянути судове рішення у цивільній справі № 161/16771/23 та, як наслідок: визнати факт вчинення щодо нього 25.11.2021 року фізичного насильства відповідачем; визнати незаконним факт вчинення щодо нього станом на 29.11.2021 року зі сторони відповідача психічного тиску на його волевиявлення, що призвело до звільнення за власним бажанням; визнати незаконним факт вчинення щодо нього станом на 29.11.2021 року зі сторони відповідача фізичного тиску на його волевиявлення, що призвело до звільнення за власним бажанням; визнати факт укладення ним станом на 29.11.2021 року із відповідачем правочину, який призвів до його звільнення за власним бажанням, як незаконної угоди, яка укладена без наявності добровільного волевиявлення та на вкрай невигідних для нього умовах (а.с. 206-207).

31.03.2025 року від відповідача ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» надійшов до суду відзив на вищевказану заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених вимог останній зазначає, що ОСОБА_1 посилається на судові рішення у справах № 161/2824/25 та № 140/4793/22 проте в жодній мірі не обґрунтовує того, яким саме чином такі впливають на висновки суду, зроблені при розгляді цивільної справи № 161/16771/23 та змінює суть спірних правовідносин. Дана обставина не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити повністю (а.с. 217-219).

В судовому засіданні заявник (позивач) заявлені вимоги підтримав з підстав, які викладені у його заяві, просив задовольнити їх у повному обсязі. Додатково суду пояснив, що у контексті заявлених ним вимог, єдиною нововиявленою обставиною у даній цивільній справі він вважає встановлення факту заподіяння йому тілесних ушкоджень на підставі висновку експерта ВОБ СМЕ № 107 від 19.02.2024 року.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилаючись на аргументи, які викладені у відзиві на вказану заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа № 161/16771/23 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про зобов`язання вчинити дії, визнання заяви про звільнення недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2024 року (а.с. 95-97), яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 11.04.2024 року (а.с. 148-151) та постановою Верховного Суду від 08.11.2024 року (а.с. 188-193) у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.

У своїй заяві ОСОБА_1 просить переглянути судове рішення в цивільній справі № 161/16771/23 саме за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд зазначає, що до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких гуртуються заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, суд визначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «resjudicata» принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд враховує, що у п. 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти рф», заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Праведная проти рф» від 18.11.2004 року суд визначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Суд також зазначає, що нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Тобто, не є нововиявленими обставинами ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 року у справі № 420/20522/21.

Як встановлено судом із пояснень ОСОБА_1 та як слідує зі змісту поданої ним заяви, останній, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на висновок експерта ВОБ СМЕ № 107 від 19.02.2024 року, яким встановлено факт заподіяння заявнику 25.11.2021 року тілесних ушкоджень. В основу даного висновку покладена довідка КП «МО Луцького МТГ» № 11506 від 25.11.2021 року (а.с. 208).

Вищевказаний висновок складений в межах кримінального провадження № 12022035580000668, внесеного до ЄРДР 10.06.2022 року за ст. 125 КК України.

Будь-яких інших доказів ОСОБА_1 до своєї заяви не долучає.

Тобто, станом на дату звернення ОСОБА_1 із позовом до ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про встановлення факту вчинення фізичного та психічного тиску на його волевиявлення, стягнення заподіяної моральної шкоди за вчинене насильство, який був предметом розгляду цивільної справи № 161/16771/23, факт заподіяння заявнику тілесних ушкоджень йому був достовірно відомим.

При цьому, про існування вищевказаної обставини ОСОБА_1 повідомляв у своїй позовній заяві, до якої він також долучив довідку КП «МО Луцького МТГ» № 11506 від 25.11.2021 року, а тому відповідним доводам заявника (позивача) судом було надано правову оцінку при ухваленні судового рішення.

Суд зауважує, що обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно вважати конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

З огляду на наведене, висновок експерта ВОБ СМЕ № 107 від 19.02.2024 року, у розумінні чинного законодавства України, не є нововоявленою обставиною.

Частиною 3 ст. 429 ЦПК України визначено виключний перелік процесуальних рішень суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, а саме (суд може):

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 259-261, 352, 354, 423, 424, 429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про зобов`язання вчинити дії, визнання заяви про звільнення недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 04 квітня 2025 року

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська