Рішення

від 04.04.2025 по справі 198/595/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/595/24

провадження № 2/0198/49/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ГайдарІ.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Ільченко І.В., представника відповідачки адвоката Герасимовської Н.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способів участі бабусі у вихованні онука,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні із онуком та визначення способів участі бабусі у вихованні онука.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 26.01.2022 її син ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 уклали шлюб. У шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.10.2024 позивачка отримала сповіщення про те, що її син ОСОБА_3 зник безвісти 12.05.2024, виконуючи військовий обов`язок із захисту Вітчизни під час ведення бойових дій.

Після зникнення сина стосунки між позивачкою та відповідачкою погіршилися, ОСОБА_2 змінила місце проживання, перестала виходити на зв`язок, заблокувала її контакт в усіх месенджерах, чим фактично створила позивачці перешкоди у спілкуванні з онуком.

Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 невідоме ані зареєстроване місце проживання, ані місце фактичного проживання відповідачки та онука, а також немає будь-яких зв`язків із ними, проте позивачка має намір брати участь у вихованні онука та спілкуватися з ним, вона змушена звернутися до суду та просить зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди у спілкуванні з онуком, визначити їй способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком шляхом встановлення часу для побачення та спілкування як за місцем проживання дитини, так і за місцем проживання позивачки та стягнути з відповідачки судові витрати.

Ухвалою суду від 13.12.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

06 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачки про передачу справи за підсудністю до іншого суду за фактичним місцем проживання ОСОБА_3 , підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Заявили про стягнення з відповідачки витрат на првову допомогу.

Представник відповідачки заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, сторона відповідача стверджує, що ОСОБА_1 знає про місце проживання відповідачки та дитини, оскільки приїздила до них в Харків в травні 2024 року. Позивачці не створюються перешкоди у спілкуванні з онуком, на думку відповідачки ОСОБА_1 сама не виявляє бажання приїхати. Сторона відповідачки не погодилась із запропонованим позивачкою графіком зустрічей з дитиною, вважаючи достатнім встановити можливість побачення бабусі з онуком один раз на місяць протягом двох годин тільки за місцем проживання дитини через несприятливу атмосферу в сім`ї позивачки та воєнний стан в країні. Просили стягнути з позивачки витрати на правову допомогу.

Представник органу опіки та піклування в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв з повідомленням причин неявки або з проханням відкласти розгляд справи не надала.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заявах по суті справи, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, з`ясувавши обставини, факти та відповідні їм правовідносини, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останній 26.01.2022 уклав шлюб з відповідачкою, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_4 .

Отже, позивачка є бабусею малолітнього ОСОБА_4 .

Як виходить з акта обстеження проживання ОСОБА_1 , складеного 29.11.2024 представниками органу місцевого самоврядування, з березня 2021 року по лютий 2022 року відповідачка та син позивачки проживали разом з останньою за вказаною вище адресою.

Батько дитини ОСОБА_3 був мобілізований до лав Збройних Сил України, а 17.10.2024 ОСОБА_1 отримала сповіщення про те, що 12.05.2024 він зник безвісті при захисті Батьківщини, виконуючи військовий обов`язок під час ведення бойових дій.

Після травня 2024 року за твердженням позивачки між сторонами склались неприязні відносини, однак бабуся бажає спілкуватись із онуком та брати участь у його вихованні. Вирішити це питання в позасудовому порядку з відповідачкою не вдається, оскільки ОСОБА_2 з незрозумілих мотивів уникає спілкування, не відповідає на телефонні дзвінки та не повідомляє бабусю про місцезнаходження дитини, що не спростовано відповідачкою.

Мати дитини, ОСОБА_2 , не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає в м. Харків в орендованому житловому приміщенні, де створені належні матеріально-побутові умови для забезпечення всіх потреб малолітньої дитини, про що свідчить акт обстеження, складений 21.03.2025 службою у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

Місце проживання малолітнього ОСОБА_5 зареєстровано разом з бабусею та батьком за адресою: АДРЕСА_1 , де позивачка і проживає фактично.

Положеннями ст. 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За змістом ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Як встановлено нормами ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Отже, під час вирішення спору у вихованні дитини береться до уваги ставлення осіб до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я особи, яка бажає брати участь у вихованні дитини, зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ЦК України та ст. 1 Закону україни «Про охорону дитинства» фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Контакт з дитиною це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Таким чином, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері є родичами дітей, тому батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Звертаючись до суду, позивачка з метою усунення перешкод у вихованні онука просила визначити такі способи участі у його вихованні:

-один раз на місяць з 14-00 години суботи до 16-00 години неділі другого тижня місяця за місцем проживання бабусі;

-один раз на місяць за попередньою домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання дитини не менше 2 годин у будь-який день тижня;

-щороку у літній період у липні або в іншому місяці літа за попередньою домовленістю з матір`ю дитини не менше 30 днів підряд за місцем проживання бабусі;

-щороку під час кожних зимових канікул не менше 7 днів підряд за місцем проживання бабусі;

-з моменту набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку.

Орган опіки та піклування у відповідному висновку від 31.12.2024 вважає доцільним встановити аналогічні способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_5 (а.с. 34-36).

Однак, суд критично ставиться до вказаного висновку, адже під час його складання не проводилось обстеження умов проживання хлопчика, розпорядок дня дитини та стан здоров`я, тому виникають сумніви в його об`єктивності.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні відомості, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з матір`ю в м. Харків в орендованій квартирі, а також зареєстрований в комунальному закладі «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 12 Харківської міської ради», який не відвідує в зв`язку з припиненням освітнього процесу через воєнний стан. Хлопчик має ураження нервової системи, що за висновком лікарів потребують спостереження невролога та педіатра, а також дотримання психогігієнічного режиму (а.с. 39-41, 94, 100).

Крім того, судом встановлено, що відповідачка постійно змінює місце фактичного проживання, взагалі не маючи зареєстрованого місця проживання. При цьому доказів того, що вона повідомляє про це позивачку, тобто бабусю хлопчика, не надано.

Навіть під час судового розгляду ОСОБА_2 , будучи зобов`язаною повідомляти суд про зміну місця проживання, вчергове його змінила, про що суд та інші учасники справи дізнались тільки з акта обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

Отже, на думку суду, відповідачка такими діями фактично створює позивачці перешкоди у спілкуванні з онуком, адже складно уявити ситуацію, коли бабуся, навіть знаючи про те, що онук разом з мамою проживає в м. Харків, зможе самостійно відшукати їх місце проживання в місті з мільйонним населенням, щоб зустрітись з хлопчиком.

Крім того, як виходить із доводів заяв по суті справи, пояснень учасників справи та їх представників, між сторонами існує спір щодо спілкування бабусі з онуком.

Тому суд відхиляє доводи відповідачки та її представника про те, що ОСОБА_2 не чинить перешкоди в спілкуванні з онуком, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити. На думку суду, це порушить принцип правової визначеності, так як сторонами не погоджено способи участі позивачки у вихованні онука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, а тому наявний спір про право, який підлягає вирішенню судом (подібна правова позиція висловлена постановах ВС від 22 липня 2020 року у справі №295/13297/18 та 12 лютого 2020 року у справі №638/19703/17).

Разом з тим, суд не повністю погоджується із запропонованими позивачкою способами спілкування з дитиною, тому частково задовольняє позов та з огляду на вік дитини (3 роки), можливість відновлення відвідування дитиною дошкільного загальноосвітнього закладу, необхідність перебування дитини під наглядом лікарів, та доволі тривалий для такого віку період відсутності спілкування між бабусею та онуком, місце проживання останніх, вважає можливим визначити такі способи участі бабусі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_6 та його вихованні:

1) до досягнення дитиною шестирічного віку:

- два рази на місяць за попередньою домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання дитини не менше 2 годин у будь-який день тижня;

- за згодою матері дитини один раз на три місяці з 14-00 години суботи до 16-00 години неділі за місцем проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину непізніше встановленогочасу замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку;

2) після досягнення дитиною шестирічного віку:

- два рази на місяць за попередньою домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання дитини не менше 2 годин у будь-який день тижня;

- один раз на три місяці з 14-00 години суботи до 16-00 години неділі за місцем проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину непізніше встановленогочасу замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- щороку в період з червня по серпень за домовленістю між бабусею та матір`ю дитини не менше 7 днів підряд в місці проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- щороку в період зимових шкільних канікул 4 дні підряд в місці проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини ;

- необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку.

Під час визначення способів участі у вихованні дитини враховано відсутність обставин для обмеження права бабусі у спілкуванні з онуком та втрату сталого психологічного зв`язку між бабусею та дитиною.

Оскільки тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею, може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини, суд вважає, що саме такий порядок на даний момент є доцільним, не буде порушувати режим навчання, відпочинку дитини, сталий уклад життя сторін.

При цьому судом не беруться до уваги доводи відповідачки та її представника, що перебування дитини не в м. Харків, а у позивачки ОСОБА_1 в с. Бразолово Павлоградського району Дніпропетровської області, буде небезпечним для дитини в умовах воєнного стану. Адже загальновідомою є та обставина, що наразі саме м. Харків майже кожного дня потерпає від нападів країни-агресора.

Також необхідно звернути увагу учасників справи, що виходячи з пріоритету дотримання законних прав та інтересів малолітнього, а також профілактики розвитку у нього тривожного стану, необхідно дати можливість дитині по досягненні відповідного віку самій брати участь в обранні режиму зустрічей з бабусею. До того ж останній та матері хлопчика при спілкуванні слід демонструвати поважне відношення один до одного, не чинити перешкод в обраному дитиною порядку взаємодії, не допускати спілкування з ним в режимі надмірного психоемоційного збудження.

Судом встановлено, що і стороною позивачки, і стороною відповідачки до винесення рішення по суті справи заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу та подано докази розміру понесених судових витрат.

Так, з матеріалів справи виходить, що правову допомогу позивачці відповідно до ордеру на надання правничої допомоги, виданого на підставі договору № 68 від 28.11.2024, здійснювала адвокат Ільченко І.В.

Акт виконаних робіт від 25.03.2025 свідчить, що адвокатом Ільченко І.В. надано відповідні юридичні послуги із зазначенням їх переліку, а згідно з квитанцією ОСОБА_1 здійснено оплату послуг на суму 15 000,00 грн.

Правову допомогу відповідачці відповідно до ордеру на надання правничої допомоги, виданого на підставі договору № 18.12/24 від 18.12.2024, здійснювала адвокат Герасимовська Н.М.

Адвокатом на підтвердження наданих юридичних послуг подано попередній розрахунок вартості наданих послуг та виконаних робіт від 30.12.2024, в якому зазначено, що факт надання правової допомоги буде підтверджуватись актом наданих послуг та доказами сплати відповідно до договору про надання правової допомоги.

Разом з тим, представником відповідачки не надано ні акта фактично наданих послуг, ні доказів сплати таких, а також за правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів не заявлено про надання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За викладених вище обставин, виходячи з положень статті 81 ЦПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, фактичні витрати на правову допомогу не доведені відповідачкою належними та допустимими доказами.

Необхідно відмітити, що обидві сторони заперечували проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та необґрунтованими, при цьому не зазначаючи в чому саме це полягає.

Відповідно до частини третьоїстатті 141ЦПК України привирішенні питанняпро розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши наведений в акті про отримання правової допомоги обсяг виконаних адвокатом Ільченко І.В. робіт, її участь в судових засіданнях, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторін і результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 9 000,00 грн.

Щодо розподілу з огляду на вимоги пропорційності судового збору, суд, хоча і задовольняє позов частково, однак зауважує, що позов не носить майнового характеру, а часткове задоволення пов`язано лише з тим, що суд не в повній мірі погодився із запропонованими позивачкою способами участі у спілкуванні з онуком, разом з тим таке не спростовує факту існування спору між сторонами, для вирішення якого ОСОБА_1 звернулась до суду, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 43, 76-81, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способів участі бабусі у вихованні онука задовольнити частково.

Визначити такі способи участі бабусі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його вихованні:

1) до досягнення дитиною шестирічного віку:

- два рази на місяць за попередньою домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання дитини не менше 2 годин у будь-який день тижня;

- за згодою матері дитини один раз на три місяці з 14-00 години суботи до 16-00 години неділі за місцем проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину непізніше встановленогочасу замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку;

2) після досягнення дитиною шестирічного віку:

- два рази на місяць за попередньою домовленістю з матір`ю дитини за місцем проживання дитини не менше 2 годин у будь-який день тижня;

- один раз на три місяці з 14-00 години суботи до 16-00 години неділі за місцем проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину непізніше встановленогочасу замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- щороку в період з червня по серпень за домовленістю між бабусею та матір`ю дитини не менше 7 днів підряд в місці проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини;

- щороку в період зимових шкільних канікул 4 дні підряд в місці проживання бабусі за умовиособисто забиратита повертатидитину замісцем проживаннядитини зматір`ю та обов`язковим дотриманням режиму дня та харчування дитини ;

- необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп.

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_2 (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_3 );

- орган опіки та піклування виконавчий комітет Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (адресамісцезнаходження:51300,Дніпропетровська область,Павлоградський район,с-ще Юріївка,вул.Центральна,буд.67/1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено, підписано та проголошено 04 квітня 2025 року.

Суддя І. О. Гайдар