Рішення від 03.04.2025 по справі 910/15310/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2025Справа № 910/15310/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт"

про стягнення 399116,97 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 399116,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 4600006595 від 04.10.2022.

Ухвалою суду від 19.12.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 19.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкрито провадження у справі № 910/15310/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

20.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить поновити строк на його подання. У відзиві відповідач проти позову заперечує, оскільки, строк на виконання першого етапу робіт ним був пропущений через форс-мажорні обставини та прострочення з боку позивача. Також відповідач просив застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відмовлено відповідачу у поновленні строку на подання відзиву, оскільки, він не був пропущений та долучено відзив до матеріалів справи.

25.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує доводи відповідача, оскільки, суду не було надано доказів наявності прострочення з боку позивача та відповідачем не дотримано порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Також позивач наголошує, що сторонами було внесене зміни в графік виконання робіт і при укладенні означеної додаткової угоди, було враховано строки, запропоновані самим відповідачем. Позивач зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

04.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" (підрядник) укладено договір № 4600006595 на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Будівництво системи лінійної телемеханіки Бібрського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на території Львівської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт), зазначені в завданні на проектування № 22.74.04, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Згідно п. 1.2 договору склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток № 1 до цього Договору) та Договірною ціною на виконання проектних, науково-проєктних робіт, вишукувальних робіт (Додатком № 2 до цього Договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до Календарного графіку виконання проєктних робіт (далі - Календарний графік (Додаток № 3 до цього Договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 300 календарних днів з дати укладання Договору.

В подальшому додатковою угодою № 4 від 27.03.2024 сторони виклали п. 1.3 договору в наступній редакції: "строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до Календарного графіку виконання проєктних робіт (далі - Календарний графік (Додаток № 3 до цього Договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 547 календарних днів з дати укладання Договору."

Ціна Договору становить 4685490,00 грн без ПДВ (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.11 договору у разі настання об`єктивних документально підтверджених обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна додаткова угода.

Відповідно до пункту 5.5 договору за кожний етап виконаних робіт Підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт.

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п`яти) робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт за відповідний етап роботи або надати мотивовану відмову від його підписання (пункт 5.6 договору).

Згідно пункту 12.1 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 27.03.2024 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 23.07.2024 (включно), в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Додатком № 3 до Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 27.03.2024 сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за Договором, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в три етапи всього за 547 календарних днів вартістю 4685490,00 грн:

І етап робіт вартістю 2660779,83 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 150 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 960652,05 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 357 календарних днів.

ІІІ етап робіт вартістю 1064058,12 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 40 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 1 від 23.05.2023, яким сторони підтвердили виконання відповідачем першого етапу робіт на суму 2660779,83 грн. Суд зазначає, що вказані акти підписані електронно-цифровим підписом уповноважених представників сторін, про що міститься відмітка на таких актах без зауважень та претензій.

Первинно акт був наданий замовнику для підписання 10.04.2023 з супровідним листом № 1-10/04. У відповідь замовником було направлено лист № ТОВИХ-23-5383 від 27.04.2023 "Щодо коригування звіту з інженерних вишукувань", з долученням службових записок з зауваженнями.

Як вбачається з супровідного листа відповідача від 08.05.2023 № 01-08/05 зауваження замовника були враховані, а недоліки усунуті. Акт приймання передачі був направлений повторно, і як уже було зазначено вище підписаний 23.05.2025 замовником без зауважень.

Згідно доводів позивача, у відповідності умов Договору роботи з І етапу виконано 23.05.2023 з простроченням виконання на 80 днів, оскільки кінцевим терміном їх виконання сторонами погоджено - до 03.03.2023.

Зазначене стало підставою для нарахування позивачем на підставі пункту 8.3 Договору пені - 212862,39 грн та штрафу - 186254,59 грн згідно наданого суду розрахунку.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією № ТОВВИХ-23-14137 від 06.10.2023 щодо необхідності сплати штрафних санкцій.

Відповідач листом від 16.02.2024 № 5-16/02 надав відповідь на претензію, в якій заперечував проти вимог позивача, посилаючись на форс-мажорні обставини щодо перебоїв з електропостачанням, спричинених військовою агресією рф.

Позивачем надано відповідь на вище вказаний лист, в якій зазначено про не дотримання вимог договору щодо повідомлення про форс-мажорні обставини та їх підтвердження. Крім того позивач вказував, що в графік виконання договору було внесено зміни, з урахуванням обставин відключення електроенергії та враховано строки, які пропонував сам відповідач.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом вище, строки виконання робіт за Договором встановлені та погоджені сторонами у Додатку № 3 до Договору "Календарний графік" (в редакції додаткових угоди).

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт за І етапом, оскільки останні мали бути виконані у строк до 03.03.2023, а виконані 23.05.2023, тобто допущено 80 днів прострочення.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка від вартості не виконаних робіт, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості не виконаних робіт (пункт 8.3 Договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій суд дійшов висновку, що він є обгрунтованим та арифметично вірним. З відповідача підлягають стягненню пеня у розмірі 212862,39 грн за період з 04.03.2023 по 22.05.2023 та штраф у розмірі 186254,59 грн.

Щодо заперечень відповідача про існування форс-мажорних обставин.

Пунктами 10.2, 10.3 договору передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана у встановлений строк (10 календарних днів) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України). Невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс мажорні обставини.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Суду не було надано доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у строки, визначені договором. Як і не надано доказів, які обумовлені договором в підтвердження настання відповідних обставин та неможливість своєчасного виконання зобов`язань саме в зв`язку існуванням форс-мажорних обставин.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

В зв`язку з зазначеним, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності в зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Відповідачем у відзиві було заявлено про пропуск позивачем строків позовної давності, в зв`язку з чим, відповідач просив відмовити у позові в повному обсязі.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.

Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Чинною редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (набрала чинності 30.01.2024) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже послідовно та безперервно з 12.03.2020 по 05.12.2024 (дату звернення позивача з позовом) строки позовної давності, як загальні так і спеціальні, були продовжені на строк дії карантину, та строк дії воєнного стану. З 30.01.2024 строки позовної давності були зупинені.

Отже, за зобов`язаннями відповідача по сплаті штрафних санкцій позивачем не було пропущено строк на звернення до суду.

Суд також відзначає, що строки виконання робіт були продовжені сторонами шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 27.03.2024, в тому числі з урахуванням пропозицій щодо продовження строків, наданих самим відповідачем.

Суд також наголошує, що відповідачем не було надано доказів наявності прострочення з боку позивача у виконанні своїх зобов`язань, яке могло вплинути на строки виконання робіт відповідачем. Листи, долучені до відзиву, щодо надання технічних умов датовані 26.05.2023 та 30.05.2023, тобто після прийняття позивачем робіт за 1 етапом, а отже не підтверджують не можливість виконати роботи за 1 етапом без отримання технічних умов.

Судом досліджено долучене до матеріалів справи листування сторін, але воно не впливає на висновки суду та обгрунтованість позовних вимог.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позов у повному обсязі.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Kеруючись ст.74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова Михайла, буд. 2-А, прим. 429; ідентифікаційний код 36376572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т. Гузара Любомира, 44; ідентифікаційний код 42795490) пеню у розмірі 212862 (двісті дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) 39 коп., штраф у розмірі 186254 (сто вісімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 5986 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 75 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко