Ухвала

від 03.06.2025 по справі 910/15310/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"03" червня 2025 р. Справа№ 910/15310/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24 (суддя Усатенко І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" про стягнення 399 116,97 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24 позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24 залишено без руху та встановлено скаржнику 10-тиденний строк дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для подання доказів оплати судового збору у розмірі 7 184,10 грн, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24.

В межах встановленого судом десятиденного строку скаржником подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази оплати судового збору, а також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення було прийняте судом 03.04.2025 без виклику представників сторін, отже у такому випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення повинен обчислюватися з дати складання його повного тексту.

Відповідно останнім днем строку, в який рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 23.04.2025.

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24 - 28.04.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що оскільки розгляд даної справи здійснювався судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідач отримав можливість ознайомитися з повним текстом рішення 07.04.2025, тобто після того як судом забезпечено надання загального доступу до нього в Єдиному держаному реєстрі судових рішень.

Отже, як вказує скаржник, з апеляційною скаргою він звернувся протягом 20-ти днів після фактичного ознайомлення з повним текстом рішення.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

05.10.2021 набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).

Отже, 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистеми відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (див. п.7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22).

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Судом апеляційної інстанції отримано доступ до справи в електронному вигляді.

Відповідач зареєстрований в підсистемі "Електронний суд".

З даних електронної справи судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24 було надіслано до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" та доставлено його 04.04.25 о 12:52.

Таким чином, датою вручення апелянту оскаржуваного рішення у даній справі є 04.04.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, двадцятиденний строк з дня отримання скаржником повного тексту рішення суду сплив 24.04.2025, тоді як апеляційну скаргу було подано 28.04.2025, тобто з пропуском строку.

Наведеним вище спростовуються доводи заявника про ознайомлення ним з текстом судового рішення 07.04.2025, тобто після того як судом забезпечено надання загального доступу до нього в Єдиному держаному реєстрі судових рішень.

Так, колегія суддів зазначає, що звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним, воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007, справа "Трух проти України" від 14.10.2003).

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів враховує, що з огляду на наведене положення процесуального закону, повторне залишення без руху апеляційної скарги, з підстав визнання причин пропуску строку неповажними, поданого на виконання ухвали про залишення без руху, процесуальним законодавством не передбачено.

Отже, оскільки у даному випадку причини наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/15310/24.

2. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями: 03.06.2025.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко