Ухвала

від 03.04.2025 по справі 5009/4799/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 5009/4799/12

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх. № 1385/2025)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024

у складі колегії суддів: Мороза В. Ф - головуючого, Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б.

у справі № 5009/4799/12

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В:

28.12.2012 постановою Господарського суду Запорізької області у справі №5009/4799/12 Фізичну особу-підприємця Шевченка Володимира Миколайовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

07.07.2020 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №5009/4799/12 введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

20.03.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №5009/4799/12 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Боржника - ОСОБА_1 частково - у розмірі 1 094 197,22 грн основного боргу та 34 850,34 грн пені, а саме:

- за кредитним договором № 904/4 від 14.10.2008 - у розмірі 256 985,70 грн основного боргу та 16 304,76 грн пені, які забезпечені заставою майна Боржника,

- за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 - у розмірі 51 558,82 грн основного боргу та 995,12 грн пені, які забезпечені заставою майна Боржника,

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 - у розмірі 81 811,20 грн основного боргу та 2 243,30 грн пені,

- за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 у розмірі 70 3841,50 грн основного боргу та 15 307,16 грн пені.

В іншій частині (у загальній сумі 2 003 860,62 грн) - грошові вимоги відхилено.

19.12.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови підписано 29.01.2025) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі №5009/4799/12 задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі №5009/4799/12 змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а абзаци 1 та 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

"Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Боржника - ОСОБА_1 частково - у розмірі 2 823 205,46 грн (з яких 560 883,94 грн забезпечені заставою майна Боржника), а саме:

- за кредитним договором № 904/4 від 14.10.2008 - у розмірі 517 330,00 грн (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних та втрати від інфляції, пеня), які забезпечені заставою майна Боржника, та 94 126,69 грн (конкурсні);

- за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 - у розмірі 52 553,94 грн (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних та втрати від інфляції, пеня), які забезпечені заставою майна Боржника;

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 - у розмірі 84 054,50 грн (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних, пеня);

- за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 у розмірі 2 075 140,33 грн (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних та втрати від інфляції, пеня).

В іншій частині (у загальній сумі 274 852,38 грн) грошові вимоги відхилити".

В решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі № 5009/4799/12 - залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 443,00 грн

23.02.2025 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі № 5009/4799/12.

Також скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 5009/4799/12.

26.02.2025 відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О. О., Картере В. І.

17.03.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку обранням судді Банаська О. О. до Великої Палати Верховного Суду для розгляду справи № 5009/4799/12 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

17.03.2025 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Запорізької області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 5009/4799/12, зокрема, ті, в яких міститься оригінал постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у цій справі та докази її надсилання учасникам справи. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №5009/4799/12, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

25.03.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Господарський суд Запорізької області надійшли матеріали справи №5009/4799/12.

Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня- 2 481 грн.

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №5009/4799/12, ухвалену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9 924 грн (2 481 х 2 х 200 %).

Натомість, скаржником до касаційної скарги додано документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 056 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 5009/4799/12 ОСОБА_1 зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд вказав, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі зазначає, що:

- відсутня норма права чи висновок Верховного Суду, що суд апеляційної інстанції у справі про неплатоспроможність фізичної особи (справа розпочата за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") в одному судовому рішенні може приймати до уваги введений у справі про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів відносно одних правочинів між Банкрутом і Банком та безпідставно ігнорувати зазначений мораторій відносно інших угод між такими особами;

- відсутня норма права чи висновок Верховного Суду, що суд апеляційної інстанції у справі про неплатоспроможність фізичної особи (справа розпочата за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") має право ігнорувати введений в справі про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів та включати до складу зобов`язань фінансової установи грошові суми, незаконно нараховані Банком вже в процедурі банкрутства та з порушенням приписів статті 1050 ЦК України;

- відсутня норма права чи висновок Верховного Суду, що суд апеляційної інстанції у справі про неплатоспроможність фізичної особи (справа розпочата за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") має право ігнорувати чіткі та однозначні висновки Верховного суду щодо позовних вимог Банку за кредитним договором в межах окремого провадження під час розгляду справи про банкрутства, жодним чином не враховуючи приписи статті 1050 ЦК України.

Однак, зазначені скаржником доводи не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі не вказав, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, відповідно, належним чином не обґрунтував у чому полягає помилка суду при застосуванні норми права та яку, на думку скаржника, єдину практику застосування правової норми необхідно сформувати Верховному Суду.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі обґрунтування визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

- надати документ, що підтверджує сплату (доплату) судового збору у розмірі 3 868 грн (9 924 - 6 056);

- належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 5009/4799/12 буде розглянуто Верховним Судом після усунення скаржником вказаних вище недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №5009/4799/12 - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков