Ухвала

від 31.03.2025 по справі 760/29038/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/29038/24 2/760/1415/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2025 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.,

при секретарі -Черчукан В.О.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача- Василик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

13.11.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 29.01.2025 о 11.30 год.

29.01.2025 представник відповідача -адвокат Бігунець І.М. подала клопотання про відкладення підготовчого судового засідання посилаючись на необхідність ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки до розгляду справи у підготовчому судовому засіданні.

У зв`язку з поданим клопотанням представника відповідача, підготовче судове засідання було відкладено на 12.02.2025 о 14.30 год.

10.02.2025 представник відповідача подала до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання посилаючись на те, що адвокат Бігунець І.М. буде приймати участь, як представник у слуханні справи, яка перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва.

Крім того, у клопотанні зазначено, що 12.02.2025 об 14.00 год. адвокат Бігунець І.М. та ОСОБА_5 вимушені прибути до ВД Оболонського УП ГУНП у м.Києві для проведення слідчих дій, допиту ОСОБА_6 , як свідка у кримінальному провадженні №120251050500000038 від 13.01.2025. Інших адвокатів відповідач не має, а вона як представник бажає бути присутньою та брати участь у підготовчому судовому засіданні, а тому просила перенести розгляд справи.

Ухвалою суду від 12.02.2025 підготовче судове засідання було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 03.03.2025 о 14-45 год.

03.03.2025 адвокат Бігунець І.М. подала клопотання про перенесення розгляду справи та неможливості її явки до суду у даній справі, внаслідок представлення інтересів іншої сторони у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

У судовому засіданні 03.03.2025 представник відповідача Василик В.В.звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та перебування адвоката Бігунець І.М. у відрядженні у м. Біла Церква Київської області.

Внаслідок поданих клопотань представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 31.03.2025 на 15.00 год.

Разом з цим, 02.03.2025 до суду від представника відповідача-адвоката Бігунець І.М. надійшло клопотання про повернення до підготовчого судового засідання та проведення судової -почеркознавчої експертизи, а 03.03.2025 письмові пояснення на позов у порядку ст.43 ЦПК України.

У судовому засіданні 31.03.2025 представник відповідача Василик В.В. підтримав подане клопотання адвоката Бігунець І.М. від 02.03.2025.

Представник позивача проти поданного клопотання заперечував посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність. Подав письмові пояснення по суті поданного клопотання.

Вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Згідно постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Вимогами ст. 198 ЦПК України визначено порядок проведення підготовчого судового засідання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач та його представник адвокат Бігунець І.М. були повідомленні про слухання справи у підготовчому судовому засіданні призначеному на 29.01.2025 о 11.30 год. та повторно на 12.02.2025 о 14.30 год., проте у судове засідання не з`явилися.

Вимогами ст.223 ЦПК України передбачено наслідки неявки у судове засідання учасника справи.

Представником відповідача двічі було подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

З урахуванням вимог ст.223 ЦПК України та вислухавши думку представника позивача, суд вважав повторну неявку сторони відповідача у підготовче засідання неповажною.

При цьому, відзиву на позов, будь-яких клопотань, у порядку визначеному ст.ст.189, 191 ЦПК України не подано, хоча така можливість у сторони відповідача об`єктивно наявна була.

Подання відзиву чи будь-яких інших клопотань, що входить до мети та вирішення питання під час підготовчого засідання, що визначені ст.197 ЦПК України можливо і шляхом їх направлення засобами поштового зв`язку, електронною поштою чи через систему електронний суд та не обмежуються їх поданням безпосередньо стороною у справі у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.02.2025 підготовче судове засідання було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 03.03.2025 о 14-45 год.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства, що випливає з приписів п.п.2, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав.

З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що поважних причин, які б перешкоджали подати відзив на позов та клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої екпертизи, представник відповідача не обгрунтував та не надав.

Оцінюючи фактичні обставини справи та процесуальну поведінку сторони відповідача та його представника, суд не вбачає правових підстав для повернення розгляду справи до підготовчого судового засідання.

З огляду на те, що клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи подано поза межами підготовчого судового засідання та суд відмовив у задоволенні клопотання про повернення розгляду справи до підготовчого судового засідання, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення поданного клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, клопотання представника відповідача про повернення справи до підготовчого судового засідання та призначення судової почеркознавчої експертизи від 02.03.2025, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2,12, 43,46,189, 197,198,223, 259 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення справи до підготовчого судового засідання та призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.04.2025.

Суддя О.М. Букіна