Постанова

від 01.04.2025 по справі 320/37534/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/37534/24 Головуючий у 1 інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Державне підприємство «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо зняття з Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України зняти з Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 510 112,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо зняття з державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України зняти з державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 510 112,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що уточнюючий розрахунок з ПДВ подається до податкової декларації з метою уточнення (виправлення) показників такої декларації. Тому, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до декларації (з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку). Таким чином, апелянт вважає, що чинним законодавством не передбачено можливості скасування або виправлення нарахованої штрафної санкції з ПДВ, що відображена у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ контролюючим органом, оскільки: сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки, не є показником декларації; платник самостійно обчислив за нарахував суму відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, і сума штрафної санкції вважається узгодженою.

Також, не погодившись із рішенням суду, відповідач - Державна податкова служба України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги Державної податкової служби України повторюють доводи, викладені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у м. Києві.

03 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення у справі.

11 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» надійшов відзив на апеляційні скарги відповідачів, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 лютого 2024 року під час подання Державним підприємством «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року, Державним підприємством «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» було самостійно нараховано 3% штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн.

Сума нарахованого штрафу відображена у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку, що призвело до виникнення податкового боргу позивача в розмірі 510 112,00 грн.

У зв`язку з помилковим нарахуванням штрафних санкцій, Державне підприємство «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» 22 лютого 2024 року звернулось до Головного управління ДПС у м. Києві з листом, в якому просило зняти помилково нараховані 3% штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн.

Листом від 22.03.2024 №26870/6/26-15-04-13-08 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що вживає заходи, у відповідності до пункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо зняття помилково самостійно нарахованих штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно підпунктів 16.1.2-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Абзацом першим пункту 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

В силу вимог пункту 49.1 статті 44 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Так, згідно абзацу першого пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до абзацу 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2024 року Державним підприємством «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року (а.с. 8-10).

У вищевказаному уточнюючому розрахунку позивачем було самостійно нараховано 3% штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн., про що зазначено у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку.

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Вказаним Законом був доповнений підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Отже, в умовах дії підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, платники мають право не заповнювати рядок в уточнюючій податковій звітності з відповідного податку, який передбачає самостійне нарахування штрафної санкції.

Колегія суддів зазначає, що у суді апеляційної інстанції представник Головного управління ДПС у м. Києві підтвердила, що на Державне підприємство «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» поширюється дія норм підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому, позивач був звільнений від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що, у зв`язку з цим, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з листом від 22 лютого 2024 року №37-56, в якому просив зняти помилково нараховані 3% штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн. (а.с. 11).

Головне управління ДПС у м. Києві листом від 22 березня 2024 року №26870/6/26-15-04-13-08 повідомило Підприємство, що вживає заходи, у відповідності до пункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (а.с. 12).

В подальшому, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м.Києві з запитом на отримання інформації від 01.08.2024 №37-256, в якому просив надати інформацію про хід виконання заходів щодо зняття з останнього помилково нарахованих 3% штрафних санкцій в розмірі 510 112,00 грн. (а.с. 13).

У відповідь на вищевказаний запит, Головне управління ДПС у м. Києві листом від 02 серпня 2024 рок №508/ЗПІ/26-15-04-13-10 повідомило позивача, що в умовах дії пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України задекларовані платником суми штрафу в уточнюючих розрахунках вважаються самостійно узгодженими платником. Кодексом не передбачено можливості скасування або виправлення нарахованої штрафної санкції з ПДВ, що відображена в рядку 18.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки: сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки, не є показником декларації; платник самостійно обчислив та нарахував суму відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, і сума штрафної санкції вважається узгодженою. Роз`яснено право оскарження до суду відповіді (а.с. 15-18).

Отже, згідно вищевказаного, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не заперечується право на зняття з Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково нарахованих 3% штрафних санкцій в сумі 510 112,00 грн.

При цьому, в листі від 22.03.2024 №26870/6/26-15-04-13-08 Головним управлінням ДПС у м. Києві додатково було зазначено про вжиття заходів у відповідності до пункту 69.38 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ.

Разом з тим, станом як на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів щодо вжиття заходів у відповідності до пункту 69.38 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, відповідачем зауважено про відсутність у позивача можливості скасувати чи виправити самостійно нараховану штрафну санкцію, що відображена в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги наявність у позивача права на звільнення позивача від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби України зняти з Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» помилково самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 510 112,00 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 03.04.2025 р.