Рішення від 01.04.2025 по справі 902/186/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2025 р. Cправа № 902/186/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул.А.Аболмасова, 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 42502769)

до: Фізичної особи-підприємця Надобних Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідент код НОМЕР_1 )

про стягнення 13 440,00 грн.

Представники сторін:

позивача: Гуйда Д.М.

В С Т А Н О В И В :

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Надобних О.В. 13 440,00 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором № КБР-75/05/23-Н від 01.05.2023 року про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 року вказану позовну заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

Ухвалою від 21.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/186/25. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 01.04.2025 року - 14:30 год.

Ухвалою від 27.02.2025 року задоволено заяву ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" б/н від 24.02.2024 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/186/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" адвоката Гуйди Д.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/186/25, яке призначено на 01.04.2025 року - 14:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на позов та будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо причин неявки до суду не подав.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 21.02.2025 року, копію якої було надіслано засобами поштового зв`язку за адресою: вул. Келецька, 94, кв. 23, м. Вінниця, 21000 (яка також є адресою реєстрації згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та на відому суду електронну поштову адресу: Olegnad77@i.ua (яка зазначена у договорі).

При цьому, копія ухвали суду від 21.02.2025 року, надіслана на поштову адресу відповідача повернута до суду органом поштового зв`язку з відміткою про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідача та третіх осіб.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо заявлених позовних вимог, підтримав їх в повному обсязі та просив задоволити.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, за змістом позовних вимог та наявних матеріалів справи вбачається, що 01.05.2023 року між ГС "Українська ліга авторських і суміжних прав" (Суміжна організація) та ФОП Надобних О.В. (Користувач) було укладено договір №КБР-75/05/23-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав, за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна Організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній Організації на розрахунковий рахунок який вказаний у відповідному виставленому Суміжною Організацією рахунку Розмір Винагороди (Роялті) узгоджується Сторонами у додатках до нього Договору Відповідний загальний щорічний платіж має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

У договорі надано визначення наступним термінам:

Користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності фонограм та виконань (далі - "Об`єкти суміжних прав");

Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку А"1 до Ліцензійної угоди.

Строк використання "Об`єктів суміжних прав", на який наданий дозвіл (невиключна ліцензія), що відповідає строю цієї Ліцензійної угоди, зазначеному у п 4.1. цієї Ліцензійної угоди, а у випадку коли строк зазначений у п. 4.1. закінчився, але ця Ліцензійна у сода залишилась чинною - строк визначений на підставі п 4.2. цієї Ліцензійної угоди

Винагороди (Роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена Користувачем Суміжній Організації (стосовно Строю) щомісячними платежами за використання Об`єктів суміжних прав на умовах цієї Ліцензійної угоди.

Об`єкти суміжних прав - фонограми та зафіксовані у них виконання, які передані в управління Суміжної Організації (розмішені за веб-адресою: https://ulasp.com.ua/katalog/) і інші фонограми та зафіксовані у них виконання без обмежень і виключень, щодо яких

Суміжною Організацією здійснюється колективне управління. Всі зазначені об`єкти вважається Каталогом Суміжної Організації.

Ліцензійна угода - договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав

Заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.

Якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити Суміжній Організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки Суміжна Організація набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за Строк в повному обсязі (п. 2.2.).

Розмір Винагороди (Роялті) не залежить від кількості Об`єктів суміжних прав, що використовуватимуться Користувачем під час дії Договору, та частоти їх використання (п. 2.4.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік. а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 4.1).

У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди виключно протягом місяця до настання дати закінчення її строку, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих умовах і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання об`єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних У цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа. а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення означеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії нього Договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і тд). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли Договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин Користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться Суміжна Організація (п. 4.2.).

У додатку № 1 до договору №КБР-75/05/23-Н від 01.05.2023 року про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав наведено перелік закладів, в яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав.

Згідно п. 2 додаткової угоди, Сторонами погоджено наступний розмір щорічного платежу за використання Об`єктів авторських прав: 6 720,00 грн.

Після закінчення Воєнного стану в Україні, щорічний тариф буде змінений та складатиме: 14 400,00 грн. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем (п. 2.1.).

Згідно п. 3, щорічний платіж за використання Об`єктів суміжних прав перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Суміжної Організації відповідно до умов Ліцензійної угоди. Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше 5 днів з моменту укладання Ліцензійної угоди.

Загалом Відповідачем було сплачено 6 720,00 грн за Договором.

Дата сплати щорічного платежу за використання Об`єктів суміжних прав, який не було здійснено, настала 26.04.2024 року.

Від Відповідача не надходило належного повідомлення про припинення договору у строк, передбачений договором. Отже, договір було пролонговано на 1 (один) рік з травня 2024 року по квітень 2025 року.

Дата сплати щодо платежу щодо другого року дії Договору - року, дія Договору у який є автоматично пролонгованою, настала 26.04.2024 року.

Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 6 720 грн за другий рік дії Договору (за період з травня 2024 року по квітень 2025 року).

Також, Позивачем нараховано Відповідачу штраф в розмірі 6 720,00 грн. згідно п. 2.2. Договору, в зв`язку з наявністю в останнього заборгованості за 12 місяців дії Договору.

З огляду на викладене, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 13 440,00 грн., з яких: 6 720,00 грн. основного боргу та 6 720,00 грн. штрафу.

Відповідач відзиву на позов чи будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень по справі до суду не подав.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (ч. 2 ст. 418 ЦК України).

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами ч. 1 ст. 420 ЦК України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

Стаття 11 ЦК вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, за змістом якої господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1,3 ст.1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Згідно з ч.1 ст.1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, 01.05.2023 року між ГС "Українська ліга авторських і суміжних прав" (Суміжна організація) та ФОП Надобних О.В. (Користувач) було укладено договір №КБР-75/05/23-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав, за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна Організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній Організації на розрахунковий рахунок який вказаний у відповідному виставленому Суміжною Організацією рахунку Розмір Винагороди (Роялті) узгоджується Сторонами у додатках до нього Договору Відповідний загальний щорічний платіж має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити Суміжній Організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки Суміжна Організація набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за Строк в повному обсязі (п. 2.2.).

Розмір Винагороди (Роялті) не залежить від кількості Об`єктів суміжних прав, що використовуватимуться Користувачем під час дії Договору, та частоти їх використання (п. 2.4.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік. а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 4.1).

У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди виключно протягом місяця до настання дати закінчення її строку, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих умовах і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання об`єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних У цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення означеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії нього Договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і тд). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли Договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин Користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться Суміжна Організація (п. 4.2.).

У додатку № 1 до договору №КБР-75/05/23-Н від 01.05.2023 року про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав наведено перелік закладів, в яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав.

Згідно п. 2 додаткової угоди, Сторонами погоджено наступний розмір щорічного платежу за використання Об`єктів авторських прав: 6 720,00 грн.

Після закінчення Воєнного стану в Україні, щорічний тариф буде змінений та складатиме: 14 400,00 грн. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем (п. 2.1.).

Згідно п. 3, щорічний платіж за використання Об`єктів суміжних прав перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Суміжної Організації відповідно до умов Ліцензійної угоди. Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше 5 днів з моменту укладання Ліцензійної угоди.

Загалом Відповідачем було сплачено 6 720,00 грн за Договором.

Дата сплати щорічного платежу за використання Об`єктів суміжних прав, який не було здійснено, настала 26.04.2024 року.

Від Відповідача не надходило належного повідомлення про припинення договору у строк, передбачений договором. Отже, договір було пролонговано на 1 (один) рік з травня 2024 року по квітень 2025 року.

Дата сплати щодо платежу щодо другого року дії Договору - року, дія Договору у який є автоматично пролонгованою, настала 26.04.2024 року.

Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 6 720 грн за другий рік дії Договору (за період з травня 2024 року по квітень 2025 року).

Відтак, враховуючи наведені вище обставини, оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 6 720,00 грн. - основного боргу.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф в розмірі 6 720,00 грн. згідно п. 2.2. Договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 2.2. договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити Суміжній Організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки Суміжна Організація набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за Строк в повному обсязі.

З огляду на наведені вище обставини та положення закону, враховуючи, що відповідач допустив прострочення платежу більше ніж на чотири місяці, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 720,00 грн. штрафу також підлягають задоволенню, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Відтак, зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн, підлягають віднесенню на Відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

При цьому, суд зауважує, що представником Позивача разом з позовною заявою було заяву про надання п`ятиденного строку на подання до суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України (та таку заяву було підтримано в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України суд дійшов висновку про призначення судового засідання для вирішення питання про вказані судові витрати Позивача та встановлення Позивачу строк для подання до суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 12, 13, 14, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Задоволити позов ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" до ФОП Надобних О.В. про стягнення 13 440,00 грн. у справі № 902/186/25, повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Надобних Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідент код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул.А.Аболмасова, 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 42502769) 13 440,00 грн., з яких: 6 720,00 грн. основного боргу та 6 720,00 грн. штрафу; а також 3 028,00 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 10.04.2025 року - 10:00 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, м. Вінниця вул. Пирогова, 29, 3 поверх, зал №6).

5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

6. Копію рішення направити згідно переліку рекомендованим листом; та на відомі суду адреси електронної пошти: ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" - 42502769@mail.gov.ua, представнику ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" адвокату Гуйді Д.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФОП Надобних О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 04 квітня 2025 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим. :

1 - до справи

3 - ФОП Надобних О.В. ( АДРЕСА_1 )