Ухвала від 03.04.2025 по справі 905/172/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

03.04.2025 № 905/172/25

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши

позовну заяву: ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» , м. Одеса

про зобов`язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» м. Одеса про зобов`язання відповідача повернути в натурі майно Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» м. Дніпро - «Лом мідного дроту» вагою 20000кг нетто, яке належить ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», м. Дніпро на праві власності.

Позивач вказує що будучи засновником та єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" є постраждалою стороною, так як не отримав ні спірне майно, ні доходу на що законно розраховував, вклавши в це майно свої кошти та інвестувавши у своє підприємство. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у справі №916/3137/21 (сторони - ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА») судом встановлено, що відповідачем не забезпечено виконання предмету укладеного між сторонами договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, що завадило досягти цілей замовлених послуг. Позивач вважає, що з причини неналежного виконання відповідачем зазначеного договору транспортного експедирування останній заволодів майном ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», яке отримав у березні 2019 року та мав експедирувати та перевезти. Посилаючись на розірвання договору транспортного експедирування 31.12.2021 позивач вважає що відповідач безпідставно утримує спірне майно.

У вступній частині позовної заяви позивач зазначив третю особу ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» м. Дніпро. Водночас, клопотання про залучення вказаної третьої особи у позовній заяві або шляхом подання окремого клопотання позивачем не заявлялось.

Враховуючи приписи статті 50 Господарського процесуального кодексу України, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Таким чином, саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку передати позовні матеріали за підсудністю, з огляду на наступне.

Позивач вказує що має право обирати суд відповідно до п.8 та п.16 статті 28 ЦПК України, адже місцем виконання умов договору та місцем доставки вантажу згідно товарнотранспортної накладної CMR № 043670 від 04.03.2019 було вказано місто Дружківка.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальна юрисдикція полягає в наявності компетенції того чи іншого однорідного суду для розгляду справ, залежно від території на яку поширюється їх юрисдикція.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК України).

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу (ч. 1 ст. 29 ГПК України).

Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило, встановлене ч.5 ст.29 ГПК України, застосовується у випадках, коли місце виконання зобов`язання чітко передбачено у договорі або у випадку, коли таке зобов`язання може бути виконано лише в певному місці, зважаючи на його особливий характер.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

У випадку, коли така особливість не визначена або не вбачається зі специфіки спірних правовідносин, то підсудність визначається за загальними правилами підсудності відповідно до ст. 27 ГПК України.

Статтею 532 ЦК України встановлено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться зокрема, за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;

Позивач визначив підставою позову порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, а саме експедитор не здійснив доставку спірного вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС (далі клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІТРІДАТ ОДЕСА (далі відповідач, експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 (далі - договір), який відповідно до п.1.1 регулює взаємовідносини сторін при організації, здійсненні та оплаті транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитором, при комбінованих перевезеннях експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта.

За умовами п.1.2 договору клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, які перевозяться залежно від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу, морським (у тому числи контейнера), залізничним та автомобільним транспортом по території України, країн СНД та інших держав. При цьому, на кожне перевезення вантажу, шляхом підписання додаткової угоди до договору до відповідної заявки клієнта, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відправлення вантажу, порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, які пов`язані з виконанням даного договору, угоджені між сторонами.

Таким чином, у договорі його сторонами погоджено, що на підставі заяви клієнта на кожне перевезення буде укладатися Додаткова угода до договору, яка є його невід`ємною частиною, у якій сторони в тому числі погоджують пункти призначення вантажу, тобто місце виконання договору.

Відповідно до умов п.8.3 договору всі зміни, додатки та доповнення до даного договору є його невід`ємною частиною та дійсні у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані представниками обох сторін.

Стосовно спірного перевезення позивачем приєднана до матеріалів справи підписана лише ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС Додаткова угода №1 від 25.02.2019 до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, за якою визначені умови поставки спірної партії вантажу CIF порт Одеса, графа адреса вивантаження не заповнена. Приймаючи до уваги викладене, сторонами в даному договорі не була досягнута згода у конкретизації (визначенні) умов спірного перевезення щодо місця доставки вантажу, який є предметом розгляду за даним позовом.

Відповідно до вимог п.8.3 договору єдиного документа у формі Додаткової угоди до договору транспортного експедирування, складеного та підписаного уповноваженими представниками клієнта та експедитора, у якому згідно з п.1.2 договору погоджене в тому числі місце доставки вантажу, матеріали справи не містять.

Таким чином, сторонами у договорі не визначено конкретного місця виконання договору. Також із умов договору не вбачається, що цей договір можливо виконувати лише у певному місці. У прохальній частині позову позивач не просить відповідача повернути майно у конкретно визначене місце, що також опосередковано свідчить про можливість виконання договору у будь-якому місці.

Пунктом 6.1. договору, укладеного між його сторонами, останні чітко визначили, що сторони повинні вжити всіх заходів для врегулювання спорів та розбіжностей, які виникають при виконанні даного договору, шляхом переговорів. Якщо згоди не буде досягнуто, спори та розбіжності вирішуються в Господарському суді Одеської області.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський суд звертає увагу, що сторони договору були не позбавлені права визначити у встановленому договором порядку (п.1.2, п.8.3 договору) шляхом укладання Додаткової угоди до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 умови щодо конкретного місця його виконання та як наслідок, реалізувати право на звернення до суду за місцем виконання зобов`язання, що передбачене ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Частиною 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститься відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені).

З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» зареєстровано за адресою: 65082, Одеська обл., м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 7А, код ЄДРПОУ 36110921.

Таким чином, зобов`язаною стороною здійснити повернення майна є відповідач, який знаходиться у Одеській області.

За таких обставин, враховуючи, що самим договором не передбачено конкретне місце виконання договору (місце виконання спірного зобов`язання), зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, суд дійшов висновку про те, що підсудність цієї справи повинна визначається за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача, а саме у Господарському суду Одеської області.

Посилання на міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №043670 від 04.03.2019 не має вирішального значення у визначенні підсудності, адже не відповідає погодженим сторонами умовам п.1.2 та п.8.3 договору, за своєю правовою природою зазначена накладна є трьохстороннім договором перевезення між вантажовідправником - компанія HEBEI DUOFENG IMPORT and EXPORT TRADE Co.,LTD (CHINA), перевізником ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» та одержувачем - ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС (ст. 909 ЦК України). У даному випадку спір виник між експедитором - ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» та ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС за двостороннім договором транспортного експедирування, а не між вантажовідправником, вантажоодержувачем, перевізником, як це властиво правовідносинам за договором перевезення. Зокрема, з зазначеного у накладній місця розвантаження «Дружковка, Україна» неможливо встановити точне місцезнаходження складу отримувача, а відтак і конкретне місце виконання.

Враховуючи вищевикладене, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань в чітко визначеному місці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» м. Одеса про зобов`язання повернути в натурі майно надіслати за підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29).

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, визначені ст.ст.255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.04.2025.

Суддя Ю.В. Макарова