Постанова від 29.05.2025 по справі 905/172/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Харків Справа № 905/172/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач суддіПопков Д.О. Стойка О.В., Склярук О.І.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Дніпрона ухвалу господарського суду Донецької області постановлену03.04.2025 у справі №905/172/25 (суддя Макарова Ю.В.) за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпродо Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» , м. Одесапрозобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25 позовну заяву ОСОБА_1 м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» м. Одеса про зобов`язання повернути в натурі майно надіслано за підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29).

2. Означена ухвала суду вмотивована тим, що сторони договору були не позбавлені права визначити у встановленому договором порядку (п.1.2, п.8.3 договору) шляхом укладання Додаткової угоди до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 умови щодо конкретного місця його виконання та як наслідок, реалізувати право на звернення до суду за місцем виконання зобов`язання, що передбачене ч. 5 ст. 29 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що самим договором не передбачено конкретне місце виконання договору (місце виконання спірного зобов`язання), зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, суд дійшов висновку про те, що підсудність цієї справи повинна визначатись за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача, а саме у Господарському суду Одеської області.

Посилання на міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №043670 від 04.03.2019 не має вирішального значення у визначенні підсудності, адже не відповідає погодженим сторонами умовам п.1.2 та п.8.3 договору, за своєю правовою природою зазначена накладна є трьохстороннім договором перевезення між вантажовідправником - компанія HEBEI DUOFENG IMPORT and EXPORT TRADE Co.,LTD (CHINA), перевізником ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» та одержувачем - ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС (ст. 909 ЦК України). У даному випадку спір виник між експедитором - ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» та ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС за двостороннім договором транспортного експедирування, а не між вантажовідправником, вантажоодержувачем, перевізником, як це властиво правовідносинам за договором перевезення. Зокрема, з зазначеного у накладній місця розвантаження «Дружковка, Україна» неможливо встановити точне місцезнаходження складу отримувача, а відтак і конкретне місце виконання.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

3. ОСОБА_1 , м. Дніпро, не погодившись з постановленою ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25, звернувся з апеляційної скаргою, якою просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду по суті.

4. Підставою для задоволення вказаних апеляційних вимог Скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що позов пов`язаний з виконанням умов договору, де місце виконання чітко визначене у CMR-накладній №043670 від 04.03.2019. Також ніде не зазначено та Відповідачем не оспорювалось, що він повинен був доставити вантаж- майно до міста Дружківка, Україна.

4.1. У постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №910/6541/21 зазначено, що: "CMR накладна є належним доказом погоджених сторонами умов договору перевезення, зокрема щодо місця і дати виконання зобов`язань."

Позивач зараз не вказує, щоб Відповідач виконав доставку майна до міста Дружківка Донецької області, тому що зараз це небезпечна територія де ведуться оборонні бойові дії.

4.2. Згідно тлумачення ст.ст.1212-1215 ЦК України не важливо, де зараз знаходиться майно, повернення майна в натурі може відбуватися в будь-якому погодженому місті між сторонами або в місті, визначеним судом.

Позивач клопоче про повернення майна у натурі, а саме «Лому мідного дроту» вагою 20000 Кг нетто у місті Дніпро. Для судового рішення про повернення майна в натурі місце виконання не має бути вирішальним.

У випадках, коли в договорі експедирування не визначено місце доставки вантажу, судова практика України визнає, що підсудність спору може визначатися на підставі положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR).

4.3. Відповідно до статті 31 Конвенції, Позивач має право звернутися до суду країни, де знаходиться місце прийняття вантажу до перевезення або місце, передбачене для доставки, якщо інше не передбачено угодою сторін.

На думку Апелянта, навіть за відсутності чіткого визначення місця доставки в договорі експедирування, підсудність може визначатися на підставі місця прийняття вантажу до перевезення, зазначеного в CMR-накладній, або місця надання експедиторських послуг місця розвантаження. Для того і предназначені договори транспортного експедирування, щоб відповідально отримати та довезти (доставити) вантаж (майно) до узгодженого пункту призначення в умовах договору або в CMR- накладній.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

5. Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» в межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, обґрунтовуючи наступним.

5.1. Суд першої інстанції вірно наголосив в оскаржуваній ухвалі, що судочинство в господарських судах здійснюється на підставі Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Саме ГПК визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК).

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці. У випадку, коли така особливість не визначена або не вбачається зі специфіки спірних правовідносин, то підсудність визначається за загальними правилами підсудності відповідно до ст. 27 ГПК України.

Таким чином, у договорі його сторонами погоджено, що на підставі заяви клієнта на кожне перевезення буде укладатися Додаткова угода до договору, яка є його невід`ємною частиною, у якій сторони в тому числі погоджують пункти призначення вантажу, тобто місце виконання договору.

5.2. Стосовно спірного перевезення ТОВ « НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС» Додаткова угода №1 від 25.02.2019 до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, за якою визначені умови поставки спірної партії вантажу CIF порт Одеса, графа адреса вивантаження не заповнена. Приймаючи до уваги викладене, сторонами в даному договорі не була досягнута згода у конкретизації (визначенні) умов спірного перевезення щодо місця доставки вантажу, який є предметом розгляду за даним позовом.

Також із умов договору не вбачається, що цей договір можливо виконувати лише у певному місці. У прохальній частині позову позивач не просить відповідача повернути майно у конкретно визначене місце, що також опосередковано свідчить про можливість виконання договору у будь-якому місці.

5.3. Господарський суд першої інстанції вірно звернув увагу, що сторони договору були не позбавлені права визначити у встановленому договором порядку (п.1.2, п.8.3 договору) шляхом укладання Додаткової угоди до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 умови щодо конкретного місця його виконання та як наслідок, реалізувати право на звернення до суду за місцем виконання зобов`язання, що передбачене ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Відповідно до позову зобов`язаною стороною здійснити повернення майна є Відповідач, який знаходиться у Одеській області. За таких обставин, враховуючи, що самим договором не передбачено конкретне місце виконання договору (місце виконання спірного зобов`язання), зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, суд дійшов висновку про те, що підсудність цієї справи повинна визначатися за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача, а саме у Господарському суду Одеської області.

5.4. Також Відповідач зазначив, що в провадженні Господарського суду Одеської області знаходилась справа №916/2675/22 за позовом ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС» до ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» про повернення внатурі безпідставно набутого майна.

Предметом позову був той же самий лом (брухт) мідного дроту» за вагою 20000 кг нетто, обставини та докази по справі також були ідентичні.

09.10.2023 рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/2675/22 позов було задоволено.

16.04.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

09.07.2024 р. Постановою Верховного суду було залишено без змін рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024

Отже, фактично ОСОБА_1 протиправно намагається повторно розглянути справу, але вже в іншому суді та подавши позов особисто від себе як засновника, при тому, що останній брав участь у розгляді справи №916/2675/22.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Склярук О.І.

7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 у справі №905/172/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25 залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 , м. Дніпро усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2422,40грн. шляхом надання до Східного апеляційного господарського суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

8. Після усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №905/172/25 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25 та призначила розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, про що поінформовано учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

9. 14.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 , м. Дніпро надійшли заперечення на відповідь на відзив.

10. 14.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» , м. Одеса надійшли письмові пояснення.

11. 14.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Нафтотранс» надійшли додаткові пояснення у справі. За текстом пояснень вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Нафтотранс» третя особа, проте місцевим судом не було залучено третіх осіб, оскільки відповідних клопотань Позивачем заявлено не було.

12. 15.05.2025 (документ сформований 14.05.2025) на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 , м. Дніпро надійшла відповідь на відзив (нова редакція).

13. Враховуючи викладене в п.п.6, 8 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Склярук О.І. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Відносно пояснень, поданих сторонами 14.05.2025 (відповідь на відзив, письмові пояснення) та 15.05.2025 (відповідь на відзив), колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України суд витребовує пояснення учасників справи у разі необхідності для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. Між тим, апеляційний суд таких пояснень не витребовував.

Враховуючи викладене, колегія суддів залишає зазначені пояснення без розгляду відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Нафтотранс» у порядку ст.50 цього Кодексу не набувало статусу учасника цього провадження, а тому не може надавати пояснення, які мають враховуватися апеляційним судом.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

16. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» м. Одеса про зобов`язання відповідача повернути в натурі майно Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» м. Дніпро - «Лом мідного дроту» вагою 20000кг нетто, яке належить ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», м. Дніпро на праві власності.

17. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що у справі №916/3137/21 (сторони - ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА») судом встановлено, що відповідачем не забезпечено виконання предмету укладеного між сторонами договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, що завадило досягти цілей замовлених послуг.

Позивач вважає, що з причини неналежного виконання Відповідачем зазначеного договору транспортного експедирування останній заволодів майном ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», яке отримав у березні 2019 року та мав експедирувати та перевезти. Посилаючись на розірвання договору транспортного експедирування 31.12.2021, стверджує, що Відповідач безпідставно утримує спірне майно.

17.1. Позивач зазначав, що має право обирати суд відповідно до п.8 та п.16 статті 28 ЦПК, адже місцем виконання умов договору та місцем доставки вантажу згідно товарнотранспортної накладної CMR № 043670 від 04.03.2019 було вказано місто Дружківка.

17.2. Позивач визначив підставою позову порушення Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, а саме експедитор не здійснив доставку спірного вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС.

17.3. У вступній частині позовної заяви позивач зазначив третю особу ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» м. Дніпро без відповідного клопотання про залучення вказаної третьої особи у позовній заяві.

18. Між Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС (далі клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІТРІДАТ ОДЕСА (далі експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 (далі Договір, а.с.19-21), який відповідно до п.1.1 регулює взаємовідносини сторін при організації, здійсненні та оплаті транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитором, при комбінованих перевезеннях експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта.

18.1. За умовами п.1.2 Договору клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, які перевозяться залежно від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу, морським (у тому числи контейнера), залізничним та автомобільним транспортом по території України, країн СНД та інших держав. При цьому, на кожне перевезення вантажу, шляхом підписання додаткової угоди до договору до відповідної заявки клієнта, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відправлення вантажу, порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, які пов`язані з виконанням даного договору, угоджені між сторонами.

У договорі сторонами погоджено, що на підставі заяви клієнта на кожне перевезення буде укладатися Додаткова угода до договору, яка є його невід`ємною частиною, у якій сторони в тому числі погоджують пункти призначення вантажу, тобто місце виконання договору.

18.2. Пунктом 6.1. договору, укладеного між його сторонами, останні чітко визначили, що сторони повинні вжити всіх заходів для врегулювання спорів та розбіжностей, які виникають при виконанні даного договору, шляхом переговорів. Якщо згоди не буде досягнуто, спори та розбіжності вирішуються в Господарському суді Одеської області.

18.3. Відповідно до умов п.8.3 Договору всі зміни, додатки та доповнення до даного договору є його невід`ємною частиною та дійсні у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані представниками обох сторін.

19. Стосовно спірного перевезення позивачем приєднана до матеріалів справи підписана лише ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС Додаткова угода №1 від 25.02.2019 до договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, за якою визначені умови поставки спірної партії вантажу CIF порт Одеса, графа адреса вивантаження не заповнена (а.с.22-23).

20. Передаючи позовну заяву ОСОБА_1 , м. Дніпро за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області, місцевий суд керувався ст.ст.27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

21. Приписами ст.27 ГПК встановлено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

22. Своєю чергою, відповідно до ч.5. ст.29 ГПК, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

23. Суд першої інстанції виходив із того, що сторонами договору не було визначено місце його виконання, що, на думку місцевого суду, унеможливлює застосування ч.5 ст. 29 ГПК щодо визначення територіальної підсудності спору за місцем виконання договірного зобов`язання.

Однак місцевим судом не враховані істотні обставини, що випливають із тексту позовної заяви та доданих до неї доказів, а саме:

- за змістом позовної заяви та наданими до неї доказами, Позивач взагалі не є і не був стороною договору з Відповідачем, на який він посилається як на підставу для виникнення спірних правовідносин. Відповідно, сам по собі факт існування договору між Відповідачем та іншою особою не може слугувати достатньою підставою для висновку про застосування правил територіальної підсудності, передбачених ч. 5 ст. 29 ГПК, щодо спору за участю особи, яка не є його стороною;

- Позивач дійсно пов`язаний корпоративними відносинами з ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, яке було стороною відповідного договору з Відповідачем. Водночас, як убачається з позовних вимог, предмет позову жодним чином не стосується реалізації чи захисту корпоративних прав Позивача у відносинах із зазначеним товариством. Більш того, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС взагалі не залучено до участі у справі, оскільки Позивачем не заявлено вимог ані до цього товариства, ані про його залучення як співвідповідача чи третьої особи.

- Характер правовідносин між Відповідачем та ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, які, згідно з твердженням самого Позивача, базуються на припинених договірних відносинах, не може визначати територіальну підсудність справи, в якій бере участь інша особа Позивач, що не є стороною згадуваного договору.

24. З урахуванням предмета позову та його нормативного обґрунтування, заявлені вимоги опосередковують спір, що виник із кондикційних правовідносин, тобто спрямовані на захист у межах недоговірного зобов`язання, пов`язаного з набуттям чи збереженням майна без достатньої правової підстави. Такий характер правовідносин виключає договірну природу спору, а отже, у принципі унеможливлює застосування ч.5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від тлумачення чи припущень Апелянта щодо «місця виконання зобов`язання».

Таким чином, направлення справи до Господарського суду міста Одеси як суду за місцем знаходження Відповідача є правильним і обґрунтованим рішенням, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства і враховує характер спірних правовідносин.

25. З урахуванням викладеного у п.п.23 і 24 цієї постанови, незастосування місцевим судом норм матеріального права і не врахування обставин хоча і свідчать про неправильну кваліфікацію позовних вимог до Відповідача, але не мало наслідком неправильне формулювання резолютивної частини переглядуваної ухвали.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені апеляційних вимог Позивача та зміну мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, шляхом її викладення у редакції цієї постанови.

26. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Інших судових витрат (ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України) учасниками провадження відповідно до ч.1 ст. 124 цього Кодексу не заявлялось, що унеможливлює вирішення питання про їх розподіл.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 29, 129, 269-271, 273, 275-277, 281 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25 залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови.

Резолютивну частину ухвали Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 у справі №905/172/25 залишити без змін.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок ОСОБА_1 , м. Дніпро.

3. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2025р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.І. Склярук