Рішення від 26.03.2025 по справі 925/57/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Черкаси справа №925/57/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури (вулиця Ю.Кондратюка, 25, місто Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 02911119)

в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області (вулиця Гайдамацька, 2, село Литвинець, Черкаський район, Черкаська область, 19030, ідентифікаційний код 43084654)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 40171,38 грн,

за участю прокурора Бутар В.С.

та представника відповідачки ОСОБА_2 , адвокат,

20.01.2025 заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачки 40171,38 грн неустойки, яка нарахована за прострочення терміну повернення об`єкта оренди. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/296/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 частково задоволено позов Смілянської окружної прокуратури. Стягнуто з відповідачки на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області кошти у сумі 511,18 грн та зобов`язано повернути частину нежитлового приміщення - прибудову до Литвинецького сільського будинку культури, площею 37,6 м2, розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 Бобрицькій об`єднаній територіальній громаді в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради. Прокурор стверджує, що відповідачка була зобов`язана повернути орендоване приміщення орендодавцю протягом трьох робочих днів з 02.03.2021, проте до кінця 2024 року це майно перебувало у її користуванні. Неповернення відповідачкою, після закінчення строку дії договору, об`єкта оренди позивачу порушує права останнього на право розпорядження цим об`єктом. У зв`язку з чим відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області має право для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення зобов`язання щодо повернення об`єкту оренди, з 02.03.2021 до 01.01.2025 у сумі 40171,38 грн.

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що представник відповідачки у відзиві на позов не вказує які саме норми матеріального та процесуального права порушені прокурором при поданні позову. Щодо додатків до позовної заяви, то вони належним чином звірені прокурором. Під час розгляду справи №925/296/24 одним із предметом спору було стягнення з відповідачки заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних витрат, а не неустойки за неповернення орендованого майна, а тому відсутні підстави вважати неправомірною вимогу прокурора про стягнення з відповідачки неустойки у сумі 40171,38 грн. Щодо відсутності укладеного між позивачем та відповідачкою договору оренди, то прокурор вказав, що позивач є структурним підрозділом Бобрицької сільської ради та є балансоутримувачем спірного майна та правонаступником попереднього орендодавця Литвинецької сільської ради, що також встановлено у рішенні Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/296/24. До позову, додано додаток №19 розрахунок неустойки, яка нарахована позивачем відповідачці за неповернення орендованого майна.

У відповіді на відзив відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області зазначив, що прокурором не додано жодного нового доказу, який би не був відомий як позивачу, так і відповідачці, оскільки вони були учасниками господарського процесу у справі №925/296/24, у якій досліджувались усі надані прокурором докази. Між позивачем та відповідачкою дійсно не укладався договір оренди, проте, позивач у спірних правовідносинах є однією із сторін у договірних відносинах за договором оренди від 02.03.2019, як правонаступник попереднього орендодавця Литвинецької сільської ради. Позивач має матеріальні претензії до відповідачки та підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Позивачем неодноразово направлялись листи на адресу відповідачки про необхідність добровільно виконати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 і лише після отримання ухвали про відкриття провадження у цій справі, відповідачка виявила бажання звільнити спірне нежитлове приміщення, передати ключі від цього приміщення позивачу та оформити відповідний акт прийому-передачі приміщення. Отже, враховуючи тривалість зволікання відповідачки на повернення нежитлового приміщення, позивач має законні підстави для отримання неустойки за договором оренди від 02.03.2019.

04.02.2025 від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позовна заява подана прокурором з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та з метою уникнення відповідальності посадових осіб позивача за нанесення збитків територіальній громаді за передачу комунального майна без договорів оренди у період 2021-2025 років. Додатки додані до позовної заяви не завірені, у заступника керівника Смілянської окружної прокуратури відсутні повноваження представляти інтереси відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області. Представник відповідачки також зазначив, що договір оренди між відповідачкою та позивачем не укладався та не міг бути укладеним, у зв`язку з передачею в оренду приміщення для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, що свідчить про недодержання при укладенні спірного договору вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України. Станом на момент відкриття провадження у цій справі, рішення суду у справі №925/296/24 сторонами виконано у повному обсязі, про що складено відповідний акт від 15.01.2025. Доданий прокурором доказ розрахунок неустойки є надуманим прокурором та суперечить рішенню суду у справі №925/296/24. Відповідачка не може надати суду контррозрахунок неустойки у зв`язку з відсутністю будь-якої заборгованості перед позивачем на момент подання позову у цій справі. Враховуючи викладене представник відповідачки просить суд відмовити у задоволенні позову. Разом із відзивом, представник відповідачки подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у якому просить суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У письмових поясненнях представник відповідачки зазначив, що листи №01-04/433 та №01-04/434, якими надавались відповіді на запити Смілянської окружної прокуратури, підписані не уповноваженими особами. Крім того, у особи, яка подала відповідь на відзив Хорошун О.В відсутні повноваження на право представляти інтереси позивача. Отже, прокурор звернувся до суду, не отримавши належним чином згоди позивача, а процесуальні документи, які подані до суду, підписані неуповноваженою особою.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2025 суд прийняв до розгляду позовну заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області до розгляду і відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою суд встановив сторонам строки для подачі заяв по суті.

За клопотанням відповідача та для повного і всебічного встановлення обставин справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2025 призначено судове засідання у справі об 11 год 30 хв 04.03.2025.

Протокольною ухвалою від 04.03.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10 год 30 хв 19.03.2025.

Протокольною ухвалою від 19.03.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву у судовому засіданні до 12 год 00 хв 26.03.2025.

Прокурор у судовому засіданні 26.03.2025 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідачки у судовому засіданні 26.03.2025 проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Позивач (його представник) у судове засідання 26.03.2025 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 26.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

У березні 2024 року заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся у суд із позовною заявою в інтересах держави, в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області, у якій просив (з урахуванням уточненої позовної заяви): стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17953,08 грн (14938,35 сума боргу; інфляційні втрати 2387,07 грн, 3% річних 627,66 грн); розірвати договір оренди майна від 02.03.2019; повернути Бобрицькій об`єднаній територіальній громаді в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради частину нежитлового приміщення прибудову до Литвинецького сільського будинку культури, площею 37,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/57/25 позов прокурора задоволено частково: стягнуто з відповідачки 511,18 грн заборгованості за оренду майна, зобов`язано останню повернути позивачу частину нежитлового приміщення площею 37,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати у сумі 3114,22 грн. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору, оскільки такий договір вже є припиненим.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/296/24 залишено без змін.

Під час розгляду справи №925/296/24 місцевим судом та судом апеляційної інстанції були встановлені такі факти.

02.03.2019 Литвинецька сільська рада (орендодавець) та підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: прибудову до Литвинецького Будинку культури (далі майно), площею 38,4 м2, за адресою АДРЕСА_2 , що знаходиться на балансі сільської ради. Майно передається в оренду з метою організації підприємства.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається сільська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 2.3 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем Литвинецькій сільській раді. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 303,36 грн згідно з рішенням сесії сільської ради від 02.10.2012 №26-7/УІ (пункт 3.1 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).

Орендар зобов`язується, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (пункт 5 договору).

Орендодавець зобов`язується у випадку реорганізації орендаря до припинення чинності цього договору, переукласти цей договір на таких самих умовах одним із правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем (пункт 7.3 договору).

Цей договір укладено строком на два роки що діє з 02.03.2019 до 02.03.2021 включно (пункт 10.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.6 договору).

Реорганізація орендодавця чи орендаря або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем (пункт 10.7 договору).

14.12.2020 Бобрицька сільська рада Черкаської області ухвалила рішення №3-5/VIII «Про початок реорганізації Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області та її виконавчого комітету та Потапцівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Бобрицької сільської ради». Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 цього рішення Бобрицька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області та Потапцівської сільської ради, виконавчий комітет Бобрицької сільської ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків виконавчого комітету Литвинецької сільської ради та виконавчого комітету Потапцівської сільської ради.

Рішенням Бобрицької сільської ради Черкаської області №4-1/VIII від 22.12.2020 «Про передачу закладів культури та бібліотечних закладів виконавчого комітету Бобрицької сільської ради» в управління відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради було передано заклади культури та бібліотечні заклади виконавчого комітету Бобрицької сільської ради, будівлі та споруди, індивідуально визначене майно та зобов`язання станом на 31.12.2020.

Рішенням Бобрицької сільської ради Черкаської області №5-2/VIII від 13.01.2021 «Про зміну засновника та назви відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Литвинецької сільської ради було змінено засновника відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Литвинецької сільської ради шляхом виключення зі складу засновників Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області та включення до складу засновника Бобрицької сільської ради Черкаської області.

Рішенням Бобрицької сільської ради Черкаської області №5-4/VIII від 13.01.2021 «Про закріплення нерухомого майна закладів освіти та культури Бобрицької сільської ради на праві оперативного управління, яке перебуває в комунальній власності Бобрицької сільської ради» визначено, що нерухоме майно закладів освіти та культури Бобрицької сільської ради Черкаської області закріплене за відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області згідно з додатком, у якому серед інших, зазначено будівлю будинку культури площею 444,7 м2 за адресою АДРЕСА_2 .

Листом від 15.02.2021 відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що відповідно до рішення Бобрицької сільської ради від 22.12.2020 №4-2/VIII будівля Литвинецького сільського будинку культури перейшла в оперативне управління відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради, який є правонаступником всіх прав та зобов`язань виконавчого комітету Литвинецької сільської ради, а отже з 01.01.2021 виступає її орендодавцем. У цьому ж листі відділ повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 реквізити для сплати орендної плати.

07.04.2021 право власності на нежитлову будівлю, будинок культури, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 444,7 м2, опис: А-1 будинок культури; а прибудова; а1 прибудова; ґанок; ґанок, за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровано за Бобрицькою сільською радою Черкаської області.

Рішенням Бобрицької сільської ради Черкаської області №12-6/VIII від 29.06.2021 «Про затвердження Переліків об`єктів комунальної власності першого та другого типів» затвердила Перелік першого типу оренди об`єктів комунальної власності, які підлягають передачі у тимчасове користування із застосуванням процедури аукціону (додаток 1).

У переліку об`єктів щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні зазначено також частину приміщення Литвинецького сільського будинку культури (прибудова) площею 37,6 м2 за адресою АДРЕСА_2 , балансоутримувачем якого є відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області.

Листом від 27.06.2023 відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що у зв`язку із закінченням терміну договору оренда частини спірного нежитлового приміщення виставлена на аукціон. Згідно з відміткою на зазначеному листі його 26.07.2023 отримала відповідачка.

14.08.2023 відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради надіслав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 лист, у якому зазначив, що відповідно до результатів електронного аукціону, який проходив 02.08.2023, переможцем визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , початок дії договору оренди 29.08.2023 та просив звільнити приміщення до вказаного терміну.

28.08.2023 позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 підписали договір оренди №1 нерухомого майна площею 37,6 м2, за адресою АДРЕСА_2 та підписали акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

28.08.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської радії Черкаської області підписали додаткову угоду №1 до договору №1 від 28.08.2023 про те, що під час фактичної передачі орендодавцем майна за договором №1 від 28.08.2023 орендарю сторони договору встановили, що майно не звільнено попереднім орендарем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

19.09.2023 комісія, яка створена згідно з наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської радії Черкаської області, склала акт про фактичне зайняття нежитлової будівлі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

29.09.2023 відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області направив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 лист з вимогою виконати рішення комісії (звільнити нежитлове приміщення протягом десяти днів), термін якого спливає 29.09.2023.

09.10.2023 проведено державну реєстрацію права оперативного управління будинком культури, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 444,7 м2, опис: А-1 будинок культури; а прибудова; а1 прибудова; ґанок; ґанок, за адресою АДРЕСА_2 , за відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області.

Під час розгляду справи №925/296/24 суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди від 02.03.2019 є припиненим 02.03.2021, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тому орендар зобов`язана була повернути майно Бобрицькій об`єднаній територіальній громаді в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради. Залишок несплаченої заборгованості відповідачки на час закінчення строку оренди становить 334,22 грн за період з 02.02.2021 до 02.03.2021, також стягнув з відповідачки 3% річних у сумі 29,71 грн та 147,25 грн інфляційних втрат за період з 15.03.2021 до 29.02.2024. Суд відмовив прокурору у вимозі про стягнення орендних платежів з 02.03.2021 до 02.02.2024, оскільки спірний договір оренди є припиненим з 02.03.2021.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 та набрало законної сили 28.10.2024.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У цій справі суд встановив, що Смілянська окружна прокуратура направила відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області лист №52/2-7565вих-24 від 28.11.2024 у якому просила повідомити чи виконано рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/296/24 і в який частині, а якщо ні то повідомити причини невиконання рішення суду та вжиті відділом заходи з метою його виконання (а.с.61-63).

У відповідь відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області направив лист №01-04/410 від 29.11.2024, у якому вказав, що станом на 29.11.2024 рішення суду у справі №925/296/24 не виконане (а.с.64).

У листі №52/2-7985вих-24 від 18.12.2024 Смілянська окружна прокуратура повідомила позивача, що оскільки підприємець ОСОБА_1 не повернула орендоване майно, відповідно у позивача є підстави для нарахування та стягнення з неї неустойки за неповернення спірного майна за період з 02.03.2021 по теперішній час. У цьому листі прокуратура також просила відділ провести розрахунок неустойки за неповернення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 орендованого майна (а.с.65-69).

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області повідомив прокурора, що він направляв відповідачці лист з вимогами виконати судове рішення та повернути майно та зазначив, що не вживав заходи щодо подання позовної заяви до суду про стягнення неустойки з боржниці, у зв`язку із відсутністю у відділі освіти штатного юриста, тому відділ просить прокуратури вжити відповідних заходів з метою стягнення неустойки на користь відділу освіти. До цього листа позивачем додано розрахунок неустойки за період з 02.03.2021 до 01.01.2025 та копії листів, які направлялись на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (лист №01-04/433 від 19.12.2024, а.с.70-71).

У матеріалах справи також містяться листи відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області, які направлялись на адресу відповідачки №01.04/401 від 22.11.2024 та №01-04/430 від 17.12.2024, у яких позивач пропонував у добровільному порядку виконати рішення суду у справі №925/296/24 та звільнити спірне нежитлове приміщення.

15.01.2025 між позивачем та відповідачкою був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно з яким відповідачка передала, а відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області прийняв нерухоме майно, що належить до комунальної власності та перебуває на балансі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області (а.с.172).

За розрахунком позивача (а.с.29-31) розмір неустойки за неповернення відповідачкою орендованого нерухомого майна за період з 02.03.2021 до 01.02.2025 становить 39109,38 грн. За розрахунком прокурора за аналогічний період розмір неустойки визначений у сумі 40171,38 грн.

Листом №52/2-254вих-25 від 14.01.2025 Смілянська окружна прокуратура повідомила відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області про пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області про стягнення неустойки на суму 40171,38 грн (а.с.140).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення повернення майна з користування.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У пункті 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, який встановлений договором.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця (статті 763, 770 Цивільного Кодексу).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 у справі №925/296/24 було встановлено, що відповідачка отримала у платне строкове користування об`єкт нерухомого майна, який на праві комунальної власності належав Литвинецькій сільській раді.

У договорі сторони визначили усі істотні умови для такого виду договору, зокрема, предмет, ціну та строк дії договору.

Також судом було встановлено, що у зв`язку з проведенням адміністративної реформи та реорганізацією органів місцевого самоврядування, Бобрицька сільська рада у порядку правонаступництва отримала у власність спірне нерухоме майно, яке було передано позивачу на праві оперативного управління. Про заміну орендодавця відповідачка була повідомлена шляхом надсилання їй листів протягом 2021-2023 років.

Також судом у справі №925/296/24 було встановлено, що строк дії договору оренди закінчився 02.03.2021, тому саме з цієї дати він є припиненим, відповідно і припиненим є право орендаря на користування спірним приміщенням.

Договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, яка погоджена умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Під час розгляду справи №925/296/24 встановлено, що договір оренди від 02.03.2019 є припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено, відповідно до умов договору та вимог закону відповідачка, як орендар, зобов`язана була протягом трьох робочих днів з 02.03.2021 повернути орендоване майно орендодавцю. Судом було встановлено порушення цього зобов`язання відповідачкою, тому суд задовольнив вимогу прокурора про повернення об`єкта оренди позивачу.

Припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди, оскільки користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Згідно з положеннями статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України (Плата за користування майном) і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України (Обов`язки наймача у разі припинення договору найму) не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному - сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Згідно з усталеною та послідовною практикою Верховного Суду у застосуванні положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України сам факт невикористання об`єкта оренди орендарем не звільняє відповідача від виконання обов`язку повернути об`єкт оренди на підставі акта прийому-передачі після припинення строку дії договору. Водночас у кожному конкретному випадку суд повинен дослідити та встановити обставини щодо наявності вини орендаря у неповерненні об`єкта оренди та наявності можливості у орендаря виконати свій обов`язок щодо повернення об`єкта оренди. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки у порядку, який передбачений частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних равовідносин. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, яка передбачена наведеною нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі №910/13695/18.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Умовами спірного договору оренди визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, який встановлений при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Судом враховані обставини, які встановлені у справі №925/296/24 щодо строку закінчення договору оренди та неодноразових звернень позивача до відповідачки з вимогами щодо звільнення та повернення орендованого приміщення та факт невиконання цього обов`язку відповідачкою, у зв`язку з чим суд зобов`язав останню виконати цей обов`язок примусово. Матеріали справи не містять належних доказів про те, що відповідачка вчиняла будь-які дії з виконання свого обов`язку по своєчасному поверненню орендованого майна навіть після ухвалення рішення суду.

Спірне майно було повернуте позивачу після відкриття провадження у цій справі, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, який підписаний між відповідачкою та позивачем 15.01.2025.

Відповідачкою (її представником) доводи прокурора та позивача не спростовані, суду не надано належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені у судовому засіданні.

У зв`язку із несвоєчасним поверненням відповідачкою орендованого майна, позивач нарахував відповідачці неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 02.03.2021 до 01.01.2025 у сумі 39109,38 грн. Прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідачки неустойку за цей же період у сумі 40171,358 грн.

Дослідивши надані прокурором та позивачем розрахунки, суд встановив, що розраховуючи суму неустойки за кожний наступний місяць за весь період заборгованості і позивачем і прокурором безпідставно застосовано коефіцієнт інфляції, застосування якого було погоджено сторонами у договорі у частині визначення розміру орендної плати на користування майном.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Суд зазначає, що пункт 3.1 договору оренди визначає розмір орендної плата, який за перший місяць оренди становить 303,36 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Разом з тим, наведений порядок визначення плати визначений договором за правомірне, тобто договірне використання відповідачкою майна та не може бути застосований при розрахунку розміру неустойки, оскільки неустойка є видом господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, яка полягає у застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, які передбачені Цивільним Кодексом та іншими законами та договором.

Суд враховує, що у справі №925/296/24 було встановлено, що розмір заборгованості за останній місяць користування відповідачкою нерухомим майном згідно зі спірним договором оренди становить 334,22 грн. Також суд враховує дату закінчення дії спірного договору оренди 02.03.2021, після якої відповідачка, як орендар, зобов`язана була повернути орендоване майно орендодавцю.

Отже, з 03.03.2021 у зв`язку із припинення договору оренди, відповідачка не виконавши своє зобов`язання з повернення майна, здійснювала неправомірне користування майном. Суд вважає, що відповідачка свідомо не вчиняла дій з повернення майна, вказане підтверджується матеріалами цієї справи і обставинами, які були встановлені судом у справі №925/296/24.

За розрахунком суду розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідачки, яка не виконала обов`язку щодо повернення речі за період з 03.03.2021 до 01.01.2025 становить 30748,24 грн (334,22 грн * 2 * 46 місяців), тому на переконання суду саме такий розмір неустойки є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовідносини, пов`язані з використанням державного чи комунального майна, становлять суспільний інтерес, а залишення поза увагою органом місцевого самоврядування (чи його структурним підрозділом) факту порушення договірних відносин (що фактично є не реагуванням уповноваженим органом на порушення інтересів держави) та не стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання по поверненню орендованого майна обмежує відповідні надходження орендодавцю, який такому суспільному інтересу не відповідає.

Бобрицька сільська рада, у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів, у той час як Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області (як структурний підрозділ Бобрицької сільської ради) є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

У позовній заяві прокурор зазначив, що отримання Відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області коштів у розмірі неустойки є компенсацію через не повернення орендарем орендованого майна. Отже, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Питання компенсації понесених витрат через не повернення позивачу орендованого майна і, як наслідок, недоотримання коштів місцевим бюджетом внаслідок користування комунальним майном без законних підстав стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Бобрицької об`єднаної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у їх власності. Неефективне управління комунальним майном та втрата коштів місцевого бюджету у зв`язку із не виконанням умов договору оренди такого майна порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради є балансоутримувачем та орендодавцем спірного майна, тому саме відділ є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним управлінням.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи слідує, що Смілянська окружна прокуратура зверталася до позивача з відповідними листами, але позивач не вчинив дієвих заходів для усунення порушень законодавства.

Враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Прокурором при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 40171,38 грн підлягають до часткового задоволення у сумі 30748,24 грн.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні цього спору, суд не вважає за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, зокрема представником відповідачки, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення цього спору. Суд не надає оцінки іншим доводам відповідачки, які наведені в обґрунтування заперечень проти позову, як таким, що виходять за рамки позовних вимог та не пов`язані безпосередньо з предметом спору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені частково, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Черкаській обласній прокуратурі за рахунок відповідачки у сумі 2317,71 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області (вулиця Гайдамацька, 2, село Литвинець, Черкаський район, Черкаська область, 19030, ідентифікаційний код 43084654) 30748,24 грн.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 02911119) 2317,71 грн судового збору.

3.У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 04.04.2025.

Суддя О.І.Кучеренко