Рішення

від 04.04.2025 по справі 925/271/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/271/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників: позивача адвоката Стойка А.Ю, відповідача-1 ОСОБА_1 особисто, відповідача-2 не з`явились, відповідаса-3 не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і Приватного підприємства «Альп-Ком» про визнання недійсним рішення засновника приватного підприємства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників приватного підприємства, визнання недійсною редакції Статуту приватного підприємства,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2018 позивач ОСОБА_2 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом (вх. № 8420/18) до ОСОБА_1 (далі також відповідач-1), ОСОБА_3 (далі також - відповідач-2) і Приватного підприємства «Альп-Ком» (далі також відповідач-3 або ПП «Альп-Ком»), в якому просив суд визнати недійсними:

договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року, сторонами у якому зазначені: продавцем позивач, покупцями відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%);

рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений позивач;

рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%);

редакцію Статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затверджену рішенням загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстровану 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383.

Позивачем свої вимоги мотивовано тим, що рішення від 08.09.2012 року про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора ним, як одноосібним засновником ПП «Альп-Ком», не приймалось. Договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року ним із відповідачами на викладених у ньому умовах, не укладався. Відсутність його волевиявлення на відчуження відповідачу-1 частки статутного капіталу ПП «Альп-Ком» у розмірі 35%, не підписання ним вищеназваних рішення засновника і договору є підставою визнання їх недійсними. Внаслідок цього склад учасників ПП «Альп-Ком» - відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%) є неповноважним, а рішення загальних зборів учасників ПП «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, прийняте ними про затвердження змін до статуту підприємства і обрання директором підприємства відповідача-1, підлягає визнанню недійсним як і редакція статуту підприємства, затверджена ними. Незаконне виключення позивача зі складу учасників підприємства на підставі підроблених документів є порушенням його корпоративного права, за захистом якого він звернувся в господарський суд із цим позовом в обраний ним спосіб.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 7048 грн. судового збору (т. 1 а.с. 10).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/271/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач-2 ОСОБА_3 подав суду 05.04.2018 відзив на позовну заяву, в якому позов із заявлених у ньому підстав визнав і просив суд задовольнити повністю (т. 1 а.с. 68).

Відповідач-3 ПП «Альп-Ком» в особі директора підприємства Смаглія В.М. подав суду 18.04.2018 відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю у зв`язку з безпідставністю його вимог до відповідача-3 (т. 1 а.с. 74).

Відповідач-1 ОСОБА_1 подав суду 19.04.2018 відзив на позовну заяву, в якому позов із заявлених у ньому підстав не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю у зв`язку з безпідставністю його вимог до відповідача-1, 28.09.2018 - заяву про застосування позовної давності, 03.10.2018 - письмові додаткові заперечення на позов та письмові пояснення, до відзиву додав докази на підтвердження доводів, викладених у ньому (т. 1 а.с. 81-84, 87-114, т. 2 а.с. 33-34). За його ж клопотаннями до матеріалів справи приєднано заяву свідка ОСОБА_4 , письмові докази на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов (т. 1 а.с. 156, 157-158, 206-207, 208-220, т. 2 а.с. 90-91).

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 19.04.2018 витребувано у слідчого СВ Черкаського відділу поліції документи із кримінального провадження № 1201825101000066, відкритого за заявою позивача, для огляду (т. 1 а.с. 122-124).

Позивач в особі свого представника подав 03.05.2018 відповідь на відзив відповідача-1, в якій спростовував доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позов, до відповіді на відзив додав заяву свідка ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 129-130, 131).

На виконання вимог ухвали суду від 19.04.2018 слідчим СВ Черкаського відділу поліції направлено суду висновок експерта № 1/121 від 26.01.2018 в судовій експертизі, проведеній в кримінальному провадженні № 1201825101000066 (т. 1 а.с. 140-141, 142-155).

Ухвалою суду від 21.05.2018 у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу документів, за її результатами експертами ЧВ КНДІСЕ 13.09.2018 складено висновок № 538, 935-941/18-23 і направлено суду. Після проведення судової експертизи витребувані ухвалою суду від 19.04.2018 документи повернені Черкаському ВП ГУНП в Черкаській області (т. 1 а.с. 173-176, т. 2 а.с. 14-15, 16-26, 95).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 року у справі № 925/271/18 (суддя Довгань К.І.) позов задоволено повністю, здійснено розподіл судових витрат (т. 2 а.с. 131-138).

За результатами перегляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про призначення додаткової почеркознавчої експертизи і виклику свідка ОСОБА_5 , постановою того ж суду від 18.03.2019 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 року змінено в частині розподілу судових витрат, в решті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін (т. 2 а.с. 159-163, 179-180, т. 3 а.с. 119-120, 121-138, 152-153).

До апеляційної скарги апелянтом відповідачем-1 було додано копію ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.12.2017 про надання слідчому СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області тимчасового доступу з можливістю подальшого вилучення у державних реєстраторів суб`єктів підприємницької діяльності матеріалів справи по реєстрації Приватного підприємства «Альп-Ком» в кримінальному провадженні № 12017251010010205, відкритому за заявою відповідача-1 (т. 2 а.с. 166-167).

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 року і постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 925/271/18 місцевим господарським судом видано 3 накази про стягнення судових витрат на користь позивача з ОСОБА_3 17 558,66 грн., з ПП «Альп-Ком» - 17 558,66 грн., з ОСОБА_1 12680 грн. (т. 3 а.с. 171, 172, 173).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 року і постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 925/271/18 скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Скасовуючи судові рішення місцевого і апеляційного господарських судів у справі № 925/271/18 та скеровуючи справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту порушення його корпоративних прав, за захистом яких він звернувся до суду, але визнав передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач звернувся з позовом у даній справі в межах позовної давності. Під час нового розгляду справи Верховний Суд рекомендував судам взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з`ясувати обставини щодо початку перебігу позовної давності за заявленими позивачем вимогами, наявності чи відсутності спливу позовної давності на момент звернення з позовом у даній справі (т. 3 а.с. 295-296, 297-309).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В. від 30.07.2019 року справу № 925/271/18 прийнято до свого провадження (т. 4 а.с. 2-4).

Позивачем в особі представника адвоката Биченка І.Я. 18.09.2019 подані письмові пояснення щодо обставин справи, які підлягають дослідженню, зокрема щодо застосування позовної давності за заявою відповідача-1, суб`єктного складу учасників справи і заявлених до них позовних вимог (т. 4 а.с. 15-23).

18.09.2019 представником відповідача-3 ПП «Альп-Ком» в особі адвоката Пятіна Є.В. подано місцевому господарському суду заяву про визнання позову в частині вимог, заявлених до підприємства, про визнання недійсними рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, рішень загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлених протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, редакції статуту приватного підприємства «Альп-Ком», затвердженої рішенням загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлених протоколом від 08.09.2012 № 1/2012. В частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року просив суд відмовити з підстав неукладеності цього договору (т. 4 а.с. 9-13).

Відповідач-1 подав суду 19.09.2019 клопотання про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи, 15.10.2019, 16.10.2019 про витребування додаткових пояснень і письмових доказів (т. 4 а.с. 25-26, 49, 66).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.10.2019 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні клопотань від 19.09.2019 про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи, від 16.10.2019 про витребування додаткових доказів, за його ж (відповідача-1) клопотанням від 16.10.2019 зобов`язано позивача і відповідача-2 надати суду для огляду їх оригінальні примірники договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року. Підготовче провадження у справі судом було закрите, справу призначено до розгляду по суті (т. 4 а.с. 71-72, 73-78).

17.10.2019 відповідачем-1 подані суду клопотання про призначення судових почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів (т. 4 а.с. 80-81, 83-84).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.10.2019 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні клопотань від 17.10.2019 про призначення судових почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів, залишено без розгляду його ж (відповідача-1) зауваження на протокол судового засідання від 15.10.2019 у даній справі, в судове засідання, призначене на 07.11.2019, викликано свідка ОСОБА_5 , свідка попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (т. 4 а.с. 108-109, 110-117).

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Чевгуз О.В.) від 05.12.2019 у справі № 925/271/18 позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано недійсним рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 ; визнано недійсними рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп КОМ», що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%); визнано недійсною редакцію Статуту Приватного підприємства «Альп КОМ», затверджену рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та зареєстровану 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (нині Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер реєстраційного запису - 10261050008008383. У задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем ОСОБА_2 , покупцями ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі 35%) і ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 65%) відмовлено, здійснено розподіл судових витрат (т. 4 а.с. 144-145, 146-162, 170-171, 172-174).

За апеляційною скаргою відповідача-1 (т. 5 а.с. 2-10), з урахуванням доводів, викладених у відзивах на апеляційну скаргу позивачем (т. 5 а.с. 35-41), представником відповідача-3 (т. 5 а.с. 54-57), представником відповідача-2 (т. 5 а.с. 70-73) постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача-1, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 року у справі № 925/271/18 без змін (т. 5 а.с. 120-121, 122-146). Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 (в протоколі судового засідання) також відмовлено у задоволенні клопотань відповідача-1 про призначення судових технічної експертизи документів і почеркознавчої експертизи (т. 5 а.с. 86-88, 92-94).

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.12.2019 у справі № 925/271/18 місцевим господарським судом видано 3 накази про стягнення судових витрат на користь позивача з ОСОБА_1 9645 грн., з ОСОБА_3 9645 грн., з ПП «Альп-Ком» - 12 288 грн., (т. 5 а.с. 153, 154, 155).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 11.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1 (т 6 а.с. 2-12, 24-26, 47-66, 67-85, 143-145, 87-91). Позивач і представники відповідача-3 подали відзиви на касаційну скаргу (т. 6 а.с. 95-102, 113-116).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 частково задоволена касаційна скарга відповідача-1, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 скасовані в частині задоволення позовних вимог, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині відмови в позові залишені без змін. У постанові від 22.10.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України не повно врахували вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 у цій справі та достовірно не встановили обставини, пов`язані з моментом, коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав (т. 6 а.с. 152-153, 154-175).

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 справу № 925/271/18 передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у складі судді Грачова В.М. від 01.12.2020 справу № 925/271/18 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 20.01.2021, явку учасників справи визнано обов`язковою (т. 6 а.с. 184-186).

У зв`язку з витребуванням додаткових доказів та за клопотаннями представників позивача, відповідача-2 і відповідача-1 та з інших поважних причин (т. 6 а.с. 200, 202, 213, 211-212, 215) ухвалами суду від 20.01.2021, 11.02.2021, 08.04.2021 підготовче провадження у справі відкладалось і було призначене на 27.04.2021.

За клопотанням представника позивача (т. 6 а.с. 240-242), ухвалою суду від 08.04.2021 витребувано додаткові докази: в Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради реєстраційну справу Приватного підприємства «Альп-Ком»; в Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з матеріалів кримінального провадження № 1201825101000066 від 05.01.2018 належним чином завірений висновок експерта від 08.05.2018 № 1/1127; на отримання цих доказів і подання їх суду уповноважено представника позивача і відповідача-1 або його представника (т. 6 а.с. 247-251).

27.04.2021 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради надано суду на його вимогу реєстраційну справу ПП «Альп Ком» (вх. № 6945/21, т. 7 а.с. 1-268).

В той же день, 27.04.2021 з матеріалами реєстраційної справи ПП «Альп Ком» у справі № 925/271/18 ознайомився відповідач-1 ( ОСОБА_1 ) і отримав з неї фотокопії необхідних документів (т. 7 а.с. 269).

За клопотаннями відповідача-1 і представника позивача та у зв`язку з лише частковим виконанням ухвали суду від 08.04.2021, ухвалами суду від 27.04.2021, 06.07.2021, 29.07.2021 підготовче провадження у справі відкладалось і було призначене на 08.09.2021 (т. 8 а.с. 1, 22)

08.09.2021 начальником СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області надано суду на його вимогу (ухвала суду від 08.04.2021) копію висновку експерта № 1/1127 від 08.05.2018 з матеріалів кримінального провадження № 1201825101000066 (вх. № 14394/21, т. 8 а.с. 29, 30-39).

Ухвалою суду від 08.09.2021 поданий доказ приєднано до матеріалів справи, підготовче провадження у справі № 925/271/18 було закрите і призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2021, явку у судове засідання сторін визнано обов`язковою (т. 8 а.с. 42-44).

Ухвалою суду від 05.10.2021, за клопотаннями представника позивача і відповідача-1 розгляд справи по суті відкладено на 28.10.2021 (т. 8 а.с. 49-51).

За клопотаннями відповідача-1 і представника позивача ухвалами суду від 28.10.2021, 21.12.2021, 29.07.2021 розгляд справи по суті відкладався і був призначений на 25.01.2022 (т. 8 а.с. 56, 74).

20.12.2021 відповідач-3 Приватне підприємство «Альп-Ком» в особі свого представника подало заяву про визнання позову повністю, що заявлені до підприємства (п.п. 2, 3, 4 позовних вимог). Розгляд справи відповідач-3 просив проводити без участі його представника т. 8 а.с. 71-72).

В судовому засіданні 25.01.2022 за участі представника позивача і відповідача-1 розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення присутніх представників сторін, в яких представник позивача позов підтримав і просив задовольнити повністю, відповідач-1 позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи і з процесуальних питань. У зв`язку з неможливістю вирішити спір у даному судовому засіданні, ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 11.03.2022, визнано обов`язковою явку позивача і відповідачів-1 і 2.

В судове засідання 11.03.2022 учасники справи/їх представники не з`явились, через введення воєнного стану в Україні та через відсутність інформації про причини їх неявки в судове засідання з розгляду справи по суті судове засідання було відкладене, судом було запропоновано учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направляти в суд та іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції т. 8 а.с. 87-88).

10.01.2023 представник позивача звернувся в суд з клопотанням про призначення розгляду справи по суті, зважаючи на наявність належних умов для здійснення судочинства в регіоні (т. 8 а.с. 91)

Ухвалою суду від 20.01.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 02.03.2023, копії ухвали направлені відповідачу-1 на зазначену ним електронну адресу і поштою, іншим учасникам - поштою (т. 8 а.с. 92-93).

Копії ухвал суду від 20.01.2023, адресовані позивачу і відповідачу-2, ними отримані, а адресовані відповідачу -1 і відповідачу-3 відділеннями Укрпошти повернені суду з відмітками про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (т. 8 а.с. 106-110).

01.03.2023 відповідач-1 через канцелярію суду подав такі клопотання:

про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якій запропонував суду експертну установу і свої питання на вирішення експертів. Для забезпечення її проведення просив суд викликати в судове засідання свідка ОСОБА_5 і позивача ОСОБА_2 , витребувати і відібрати у них вільні та експериментальні зразки підписів і почерку (вх. № 3492/23, т. 8 а.с. 96-97);

про призначення судової технічної експертизи документів, в якій також запропонував суду експертну установу і свої питання на вирішення експертів. Для забезпечення її проведення просив суд витребувати у позивача ОСОБА_2 і у відповідача ОСОБА_3 оригінальні примірники документів, дійсність яких оспорюється (вх. № 3495/23, т. 8 а.с. 100-101);

про відновлення підготовчого провадження для розгляду і вирішення заявлених клопотань. В цьому ж клопотанні відповідач-1 повідомив, що заперечує проти позову і просить суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи і клопотаннях з процесуальних питань, підтримав подану заяву про застосування судом наслідків пропуску позовної давності (т. 2 а.с. 33) та застеріг, що перебуває за межами України, до його повернення просив суд судові засідання для розгляду справи по суті не призначати (вх. № 3491/23, т. 8 а.с. 94).

Представник позивача 02.03.2023 подав письмові заперечення, в яких у задоволенні заявлених відповідачем-1 клопотань просив суд відмовити у зв`язку з необґрунтованістю і безпідставністю (т. 8 а.с. 105).

Ухвалою суду від 02.03.2023 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні його клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, його ж клопотання про призначення судових експертиз залишені без розгляду, судове засідання з розгляду справи по суті відкладене на 16.05.2023, учасників справи повідомлено, що усю інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням (т. 8 а.с. 113-117).

В судове засідання 16.05.2023 учасники справи не з`явились, явку своїх представників не забезпечили. Представник позивача 16.05.2023 через канцелярію суду подав письмові пояснення щодо заяви відповідача-1 про застосування строків позовної давності, які просив суд врахувати при ухваленні судового рішення, позовні вимоги підтримав повністю, судове засідання проводити без його участі. Інші учасники причин неявки суду не повідомили, клопотань з процесуальних питань не заявляли.

В обґрунтування письмових пояснень від 16.05.2023 позивач просив врахувати висновки про застосування норм права в подібних правовідносинах (застосування позовної давності), викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 70, 73, 139), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.20020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 року у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (т. 8 а.с. 121-123).

Через продовження дії воєнного стану в Україні та через перебування відповідача-1, з його слів, за кордоном, відсутність інформації про причини його неявки в судове засідання з розгляду справи по суті судове засідання 16.05.2023 було відкладене, судом знову ж таки було запропоновано учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направляти в суд та іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.10.2024 суд за своєю ініціативою повернувся до розгляду справи по суті, призначив судове засідання на 12 год. 28.11.2024, явку учасників справи визнав обов`язковою.

В судове засідання 28.11.2024 відповідачі відповідно не з`явились, явку своїх представників не забезпечили, з цих підстав, з урахуванням думки представника позивача, судом відкладено розгляд справи по суті на 09.01.2025.

В судове засідання 09.01.2025 учасники справи не з`явились, явку своїх представників не забезпечили, повідомлялись належним чином. Представник позивача подав письмову заяву, в якій підтримав повністю позовні вимоги і просив їх задовольнити, розгляд справи провести без його участі за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що перебування одного з відповідачів за межами країни, не свідчить про неможливість розгляду пред`явлених до нього вимог, яким враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 04.12.2024 року у справі № 297/1881/23.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе завершити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані учасниками справи їх заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє з таких підстав.

На виконання рекомендацій Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 02.07.2019 і від 22.10.2020 у справі № 925/271/18, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2021 витребувано в Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради реєстраційну справу Приватного підприємства «Альп-Ком». Державним реєстратором управління реєстраційна справа була надана суду 27.04.2021 в копіях і приєднана судом до матеріалів господарської справи (т. 7 а.с. 1-268). Із реєстраційної справи Приватного підприємства «Альп-Ком» вбачається наступне.

15.10.2007 громадянин України ОСОБА_5 прийняв рішення про створення Приватного підприємства «Альп-Ком» і видав ОСОБА_6 довіреність, якою уповноважив її представляти його інтереси у органі державної реєстрації з питань, пов`язаних з державною реєстрацією Приватного підприємства «Альп-Ком». Довіреність посвідчена приватним нотаріусом, зареєстрована в реєстрі за № 7974. 16.10.2007 ним же (Хомідовим Р.В.) затверджено статут Приватного підприємства «Альп-Ком» і того ж дня державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради, за заявою ОСОБА_6 , проведена державна реєстрація юридичної особи Приватного підприємства «Альп-Ком». За письмовим запитом ОСОБА_5 від 17.10.2007 державним реєстратором 19.10.2007 року видано йому витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію Приватного підприємства «Альп-Ком», ідентифікаційний номер юридичної особи 35493159, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 72 кв. 152, він же ( ОСОБА_5 ) був і керівником підприємства. 10.12.2009 року Приватним підприємством «Альп-Ком» в особі директора Хомідова Р.В. видано довіреність ОСОБА_7 на право представляти інтереси підприємства в усіх установах, підприємствах і організаціях.

05.02 2010 року ОСОБА_5 , як єдиний засновник ПП «Альп-Ком», прийняв рішення про вихід із складу засновників ПП «Альп-Ком» на користь ОСОБА_2 і, у зв`язку з цим, про викладення статуту ПП «Альп-Ком» в новій редакції. Того ж дня ОСОБА_5 і ОСОБА_2 заявили усім компетентним державним органам відповідно про вихід ОСОБА_5 і вхід ОСОБА_2 до складу засновників ПП «Альп-Ком», їх спільна заява посвідчена державним нотаріусом і зареєстрована в державному реєстрі за № 2-201. 11.02.2010 року ОСОБА_2 , як засновником ПП «Альп-Ком», затверджена нова редакція статуту ПП «Альп-Ком» і за його заявою державним реєстратором проведена реєстрація змін до установчих документів підприємства.

01.03.2011 Приватним підприємством «Альп-Ком» в особі директора ОСОБА_2 видано довіреність ОСОБА_1 на право представляти інтереси підприємства в усіх органах влади, установах, підприємствах і організаціях, довіреність видана на термін до 31.12.2012.

Відповідно до опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», 10.09.2012 року Смаглій О.М., на підставі довіреності, в інтересах юридичної особи ПП «Альп-Ком» для проведення реєстраційної дії подала державному реєстратору такі документи: 1. Реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2. Рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу); 3. Статут; 4. Нова редакція установчих документів (два примірника); 5. Копія квитанції; 6. Копія квитанції (за публікацію); Договір про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства (примірник оригіналу); 8 Документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Із цих поданих документів, зокрема, слідує наступне.

08.09.2012 ОСОБА_2 , як продавець, з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , як покупці, з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець продав та передав покупцям у власність належну йому стовідсоткову частку у статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» та відповідні цій частці корпоративні права щодо підприємства, а покупці прийняли у продавця вказані корпоративні права та частку в статутному капіталі в таких частинах: ОСОБА_3 - 65%, ОСОБА_1 35% і зобов`язались сплатити продавцю ціну на умовах цього договору. За договором права власності покупців на їх частки і відповідні корпоративні права виникають з моменту укладення цього договору, а продавець втрачає всі права та обов`язки щодо підприємства. Укладення договору посвідчено підписами його учасників.

08.09.2012 засновник юридичної особи Приватного підприємства «Альп-Ком» Пустовіт О.О. прийняв рішення, у зв`язку із продажем стовідсоткової частки у статутному капіталі підприємства та відповідних цій частці корпоративних прав щодо підприємства, вийти зі складу засновників підприємства і звільнити посаду директора підприємства.

08.09.2012 присутніми учасниками ОСОБА_3 і ОСОБА_1 проведено загальні збори засновників ПП «Альп-Ком», на яких вони згідно порядку денного вирішили затвердити зміни до статуту підприємства і обрати директором підприємства ОСОБА_1 . Прийняті загальними зборами засновників рішення оформлені протоколом № 1/2012, посвідчені підписами учасників.

10.09.2012 Приватним підприємством «Альп-Ком» в особі директора Смаглія В.М. видано довіреність ОСОБА_8 на право представляти інтереси підприємства в усіх органах влади, установах, підприємствах і організаціях по питанням, пов`язаним з державною реєстрацією змін до установчих документів підприємства та інших відомостей про підприємство, довіреність видана терміном на два місяці.

Того ж дня, 10.09.2012, на підставі поданих документів державним реєстратором проведена державна реєстрація змін до установчих документів ПП «Альп-Ком», номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10261050008008383.

Відповідно до опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «підтвердження відомостей про юридичну особу, 27.02.2014 Смаглій В.М. в інтересах юридичної особи ПП «Альп-Ком» для проведення реєстраційної дії подав державному реєстратору такі документи: 1. Реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Наступне підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «Альп-Ком» ОСОБА_1 проведене 19.05.2015 року.

В період з 10.09.2012 по 27.02.2014 запити про видачу виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від імені ОСОБА_2 в матеріалах реєстраційної справи Приватного підприємства «Альп-Ком» відсутні.

Вважаючи порушеними його корпоративні права єдиного засновника і учасника Приватного підприємства «Альп-Ком», ОСОБА_2 26.03.2018 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2) і Приватного підприємства «Альп-Ком» (відповідач-3), в якому просив суд визнати недійсними: договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 (далі також вимога-1); своє рішення, як засновника приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012, про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений він (позивач) (далі також вимога-2); рішення загальних зборів засновників приватного підприємства «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012 (далі також вимога-3); редакцію статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затверджену рішенням загальних зборів засновників приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстровану 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383 (далі також вимога-4).

Спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. В частині захисту корпоративних прав регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про господарські товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», іншими нормативними актами, виданими на їх виконання.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення,. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 дійшла висновку, що рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).

За позовною заявою ОСОБА_2 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/271/18, справа розглядалась місцевим, апеляційним і касаційним господарськими судами двічі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 року і постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 925/271/18, якими позов було задоволено повністю, скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Після повторного розгляду рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 року у справі № 925/271/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано недійсним рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012; визнано недійсними рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп Ком», що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012; визнано недійсною редакцію Статуту Приватного підприємства «Альп Ком», затверджену рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012. У задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп Ком» від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем ОСОБА_2 , покупцями ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що цей договір судом визнаний неукладеним.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року частково задоволена касаційна скарга відповідача-1 - ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 скасовані в частині задоволення позовних вимог, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині відмови в позові залишені без змін. У постанові від 22.10.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не повно врахували вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 у цій справі та достовірно не встановили обставини, пов`язані з моментом, коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, господарськими судами при попередніх розглядах справи встановлені обставини, які свідчать про неукладеність договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем позивач, покупцями відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%), та наявність підстав для визнання недійсними: рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений позивач; рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%); редакцію статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затверджену рішенням загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстровану 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383.

Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 залишена без змін, а ці ж судові рішення цих же судів у цій же справі про визнання недійсними: рішення позивача, як засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року, про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора (вимога-2); рішень загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлених протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%) і відповідач-2 (частка в статутному капіталі 65%) (вимога-3); редакції статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затвердженої рішенням загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстрованої 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383 (вимога-4) скасовані, в цій частині позовних вимог справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 925/271/18, залишивши без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання договору від 08.09.2012 року купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком», погодився з висновками місцевого і апеляційного господарських судів у цій справі про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним, оскільки цей договір є неукладеним. Крім того, скасовуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині вимог другої четвертої і скеровуючи справу в зазначеній частині вимог на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області, Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у цій же справі підтвердив, встановлені судами першої і апеляційної інстанцій, порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, але зобов`язав суд першої інстанції виконати вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 у цій справі та достовірно встановити обставини, пов`язані з моментом, коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.

Судові рішення ґрунтуються на доказах, що зібрані у справі.

Відтак, предметом позову у справі, що розглядається, залишились вимоги позивача ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Альп-Ком» (відповідач-3) про визнання недійсними: свого рішення, як засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012, про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений він (позивач) (вимога-2); рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012 (вимога-3); редакції Статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затвердженої рішенням загальних зборів засновників приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстрованої 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383 (вимога-4).

Вимога позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (відповідач-1) і ОСОБА_3 (відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року (вимога-1) вирішена рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі № 925/271/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020.

При цьому вимога-1 є основною позовною вимогою, звернена вона до відповідача-1 ( ОСОБА_1 ) і відповідача-2 ( ОСОБА_3 ), наступні вимоги є похідними від неї і зверненні до відповідача-3 - Приватного підприємства «Альп-Ком».

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач-1, крім доводів про безпідставність, необґрунтованість і недоказаність позовних вимог, заявив про пропуск позивачем позовної давності звернення до суду зі спірними вимогами і з цієї підстави також просив суд відмовити у задоволенні усіх позовних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі N 369/6892/15-ц (провадження N 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі N 367/6105/16-ц (провадження N 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі N 504/2864/13-ц (провадження N 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах N 522/2202/15-ц (провадження N 14-132цс18, пункт 61), N 522/2201/15-ц (провадження N 14-179цс18, пункт 62) та N 522/2110/15-ц (провадження N 14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі N 2004/1979/12 (провадження N 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі N 522/1029/18 (провадження N 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі N 372/266/15-ц (провадження N 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі N 712/8916/17-ц (провадження N 14-448цс19, пункт 28), від 29 червня 2021 у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20, п. 57).

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Із загального правила, встановленого статтями 12, 13 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, також випливає, що позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

У постановах від 22.05.2018 року у справі N 369/6892/15-ц (провадження N 14-96цc18), від 14.11.2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду також висловила позицію про те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Так, зокрема, у пунктах 70-72 постанови від 14.11.2018 року у справі N 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для цілей застосування частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

За доводами позивача, він дізнався про існування спірних договору, рішення засновника та рішення загальних зборів засновників з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого ним 03.01.2018. ОСОБА_2 звернувся в господарський суд з цим позовом, до позовної заяви додав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2018, із якого вбачається, що з 10.09.2012 засновниками (учасниками) юридичної особи Приватного підприємства «Альп-Ком» і її кінцевими бенефіціарними власниками є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у відповідних частках, ОСОБА_1 є також керівником і підписантом підприємства.

Відповідач-1 ОСОБА_1 , у свою чергу, надав суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 04.12.2013, в якому зазначено, що цей витяг виданий на запит ОСОБА_2 .

Позивач в особі своїх представників заперечив проти отримання ним зазначеного витягу.

Судом досліджені матеріали реєстраційної справи Приватного підприємства «Альп-Ком», із них вбачається, що запити про видачу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від імені ОСОБА_2 в період з 10.09.2012 по 27.02.2014 та інформація про його видачу відсутні.

Відповідно до поданих до суду представниками відповідача-2 ОСОБА_3 і відповідача-3 Приватного підприємства «Альп-Ком» заяв, відповідачі-2 і 3 позов в частині заявлених до них вимог визнали повністю.

Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, положення судової практики, з дотриманням вказівок, що містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 і від 22.10.2020 суд визнає обґрунтованими і доведеними обставини, викладені у позовній заяві і з цих підстав позов задовольняє повністю. Заяву відповідача-1 про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності суд визнає необґрунтованою, недоведеною і з цих підстав у її задоволенні відповідачу-1 відмовляє.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи викладене, суд позовні вимоги визнає обґрунтованими, доказаними і з заявлених у позові підстав задовольняє повністю. Доводи відповідача-1, наведені у його заявах по суті справи господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача-3 - Приватного підприємства «Альп-Ком» на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5286 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення засновника Приватного підприємства «Альп-Ком» від 08.09.2012 року про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений позивач - ОСОБА_2 .

Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі 65%).

Визнати недійсним редакцію Статуту Приватного підприємства «Альп-Ком», затверджену рішенням загальних зборів засновників Приватного підприємства «Альп-Ком», оформленим протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, зареєстровану 10.09.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису 10261050008008383.

Стягнути з Приватного підприємства «Альп-Ком», код ЄДРПОУ 35493159, місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 15 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 5286 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.04.2025 року.

Суддя В.М.Грачов