Рішення від 03.04.2025 по справі 210/157/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/157/25

Провадження № 2/210/525/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 квітня 2025 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Новосилецького В.О. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання (а.с. 1-5).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 10 січня 2025 року визначено головуючого - суддю Скотар Р.Є.

Ухвалою судді від 13 січня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 30).

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 25 лютого 2025 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року витребувано у позивача ОСОБА_1 довідку, видану банківською установою про наявність у нього рахунку для поповнення.

На виконання ухвали суду 27.03.2025 року ОСОБА_1 надав до суду довідку, видану банківською установою про наявність у нього рахунку для поповнення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Клопотань про виклик у судове засідання сторін не надходило. Підстав для призначення судового засідання з ініціативи суду не вбачається. Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що він працював з 28.03.2018 року по 29.08.2023 року розливальником сталі дільниці виплавки сталі електросталі в електропечах, розливання сталі, Фасоносталеливарного цеху ТОВ «Ливарно-механічний завод» тобто тривалий час у шкідливих умовах праці, а саме 5 років 5 місяців та 5 днів.

На підставі медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» від 14.05.2024 року № 737 позивачу встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії). Легенева недостатність другого ступеня.

У зв`язку із заподіянням з вини відповідача шкоди здоров`я позивачу, 29.08.2024 року ОСОБА_1 пройшов первинний огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 30% та рекомендовано забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, нагляд сімейного лікаря та санаторно-курортне лікування.

У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено нормальні життєві зв`язки позивача, він відчуває задишку після незначного фізичного навантаження, частий кашель, напади утрудненого дихання за типом задухи, які виникають після фізичного навантаження та у нічний час, підвищену втому, періодичний головний біль за грудиною в ділянці серця, тому просить суд стягнути на його користь з відповідача 250 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди без утримання податків, зборів та обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» - Ботвінко О.А. надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у 2024 року стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 105000,00 грн., таким чином позивачу вже відшкодована моральна шкода, заподіяна втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, оскільки причиною виникнення професійного захворювання є не лише робота в період 65 місяців на ТОВ «ЛМЗ», а й робота 228 місяців на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», при цьому загальний стаж ОСОБА_1 за професією в умовах впливу шкідливих факторів становить 275 місяців, отже робота та ТОВ «ЛМЗ» становить лише 23% відпрацьованого часу. Відповідно розмір «шкоди» з боку ТОВ «ЛМЗ» не має становити більше ніж 57500,00 грн.

Також зазначив, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Позивач достеменно усвідомлюючи наявність шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці, що безпосередньо пов`язані із використанням обладнання, машин та механізмів, все одно реалізував своє право на працю саме в ТОВ «ЛМЗ» у шкідливих умовах праці протягом 5 років. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював з 29.03.2018 року по 29.08.2023 року розливальником сталі фасонносталерозливального цеху на ТОВ «ЛМЗ», звільнений 29.08.2023 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 12-13).

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримані хронічні професійні захворювання.

По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18 червня 2024 року (а.с. 14-18).

Відповідно до пункту 17 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18 червня 2024 року (надалі акт Форми П-4), причиною виникнення професійного захворювання Позивача є те, що ОСОБА_1 працюючи розливником сталі фасонносталелитейного цеху та литейно-ковального виробництва ТОВ «Ливарно-механічний завод» в період з 29.03.2018 року по 29.08.2023 року, був безпосереднім виконавцем робіт по розливанню сталі за допомогою сталерозливальних ковшів ємністю 6 т або 30 т на заливальному майданчику. Внаслідок недосконалості робочого місця, технологічного процесу та устаткування, підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії (а.с.16).

Відповідно до пункту 18 акту Форми П-4, причиною виникнення професійного захворювання Позивача є концентрація пилу фібро генної дії з вмістом діоксину кремнію від 2-10% та 10-70%, перевищувала нормативне значення в 2,1 2,2 рази згідно Наказу МОЗ України від 14.07.2020 № 1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони в період роботи позивача на ТОВ «Ливарно-механічний завод» (а.с. 17).

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання від 14.05.2024 року № 737 ОСОБА_1 має захворювання професійного характеру (а.с. 24-25).

Згідно із виписки із акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 573861 від 29.08.2024 року Позивачу протипоказана важка праця в умовах виробничого пилу з 12 серпня 2024 року безстроково (а.с. 20).

Згідно ізвиписки ізакта оглядуМСЕК серії12ААА №130219від 29.08.2024року Позивачубуло встановлено30% втрати професійної працездатності по ХОЗЛ та 3 група інвалідності з 12.08.2024 року безстроково (а.с. 19).

Позивачу визначено потребу в медикаментозному лікуванні, забезпеченні засобами медичного призначення (а.с. 19).

Нормативно-правове обґрунтування

ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до статті 22Закону України«Про охоронупраці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Так, Актом форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.06.2024 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 21-23, 26-27).

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт, складений за фактом отримання Позивачем хронічних професійних захворювань підприємством Відповідача не оскаржувався.

При цьому суд бере до уваги висновок про наявність шкідливих умов праці ОСОБА_1 , згідно якого умови виробничого середовища ОСОБА_1 розливальника сталі відносяться: по вмісту пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по показникам мікроклімату до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по важкості праці до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по напруженості праці до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (п.13 Акту а.с. 16).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико - соціальною експертною комісією 29 серпня 2024 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ТОВ «Ливарно-механічний завод».

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ «Ливарно-механічний завод» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває задишку після незначного фізичного навантаження, частий кашель, напади затрудненого дихання, підвищену втому та головний біль, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, тривалість праці на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів 5 років 5 місяців, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 30 % втрати працездатності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 65 000 гривень.

Крім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2024 року стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 105 000,00 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з ТОВ «Ливарно-механічний завод» в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 35748028, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 65 000,00 (шістдесят п`ять тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 35748028, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний тест рішення складено та підписано 07 квітня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

-відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю«Ливарно-механічнийзавод» (кодЄДРПОУ 35748028,50095,Дніпропетровська область,м,Кривий Ріг,вул.Криворіжсталі,1).

Суддя: Р. Є. Скотар