Постанова від 04.04.2025 по справі 953/11659/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

04 квітня 2025 року

м. Харків

справа № 953/11659/23

провадження № 22-ц/818/2708/25

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Яцини В.Б., Маміної О.В,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні безповідомлення учасниківсправи цивільнусправу за позовомОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«МЖК 28»до ОСОБА_1 про стягненнягрошових коштів(внесківна утриманнябагатоквартирного будинку), за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2025 року, постановлене суддею Колесник С.А.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року представник Позивача ОСББ «МЖК 28» Яровий О.В. звернувся до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить: стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у розмірі 13 717,24 грн як суму боргу зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території станом на 16 вересня 2023 року та суму судових витрат у розмір 2 684 грн.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги Позивач посилається на те, що ОСББ «МЖК 28» є юридичною особою, створеною власниками квартир багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке забезпечує утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території. ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 . Таким чином, Відповідач є одним зі співласників багатоквартирного будинку. Відповідач виконує обов`язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та його прибудинкової території лише частково та не систематично. У зв`язку з чим, станом на 16 вересня 2023 року Відповідач має заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 13 717,24 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.59 т.1).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від29 січня 2024 рокупозовні вимогиОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» (місце знаходження: м. Харків, вул. Кричевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40549700) грошові кошти у розмірі 13 717 гривень 24 копійки як суму боргу зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території станом на 16 вересня 2023 року. Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» (місце знаходження: м. Харків, вул. Кричевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40549700) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 гривні 00 копійок (а.с.72-74 т.1).

23.09.2024 до суду надійшла заява Відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року по цивільній справі№ 953/11659/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (а.с.80-87 т.1).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07.10.2024 поновлено Відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року задоволено.Заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від29 січня 2024 року- скасовано.Цивільну справу № 953/11659/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 9-10 т.2).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2025 року позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» (місце знаходження: м. Харків, вул. Кричевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40549700) грошові кошти у розмірі 13 717 (тринадцять тисяч сімсот сімнадцять) тисяч 24 копійки як суму боргу зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території станом на 16 вересня 2023 року.

ПонесеніОб`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28»витрати по сплаті судового збору у розмірі2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 зазначає пронеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа тапорушення нормпроцесуального права,просить рішеннясуду першоїінстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю з урахуванням вимог ч. 1 ст. 26, 123 ЦПК України.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що не був повідомлений про судове засідання, призначене на 13.02.2025 року. Вказує, що керівник ОСББ-28 Яровий О. закрив під`їзди в будинку АДРЕСА_1 на замки не повідомивши мешканців будинку, не повідомивши членів ОСББ, не надав ключи для доступу у власні квартири, позбавив законного права користуватися кв. АДРЕСА_4 , позбавив інваліда 2-ї групи на гідне існування. Керівник ОСББ-28 ухиляється від виконання своїх посадових обов`язків, не забезпечив виконання ремонту будинку, виконання робіт, прибирання території, вивіз мусору, тощо. Зазначає, що ОСОБА_2 прийняла до провадження позов, який не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, позивачем в порушення вимог ч. 5 п. 3 ст. 175 ЦПК України не вказано, що ОСОБА_3 має право звертатися до суду в інтересах іншої особи, відсутня довіреність представляти інтереси. Вказує, що позивач має право стягувати борг з 16.11.2020 року по 16.11.2023 рік при наданні доказів несплати. Зазначає, що ним надано заяву про застосування строку позовної давності, але суддя не прийняла до уваги вказану заяву. Вказує, що рішенням від 03.09.2024 року Харківського окружного адміністративного суду встановлено та не підлягає доказуванню, що в будинку ніхто не проживає, потрапити в будинок неможливо, ведуться ремонтно-відновлювальні роботи, про що складений акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 11.11.2022 року № 59, отже незрозуміло яким чином ОСОБА_3 виконував роботи в закритому будинку АДРЕСА_1 за відсутності мешканців в зруйнованому будинку після обстрілів «Градів». Вважає, що діями ОСОБА_4 йому заподіяна моральна шкода.

Просить зобов`язати суд першої інстанції об`єднати в одне провадження первісний та зустрічний позови, прийняти до розгляду зустрічний позов із первісним, оскільки вони взаємопов`язані, залучити до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_2 , визнати протиправними дії представника відповідача та такими, що перевищують службові повноваження керівника ОСББ-28 Ярового О.В., які полягають у припиненні виплати/щомісячної доплати соціальних пільг ОСОБА_1 , ненадання 50% знижки за комунальні послуги, винести у відношенні нього окрему ухвалу, стягнути моральну шкоду та матеріальну шкоду на користь позивача, зобов`язати представника відповідача надати в повному обсязі засвідчені належним чином документи фінансово-господарської діяльності ОСББ-28, борги, які вказані позивачем, що перевищують строк позовної давності списати, зупинити виконання за виконавчим документом № 10980 від 20.03.2024 року, заборонити приймати виконавчий документ до виконання на підставі ч. 4 ст. 432 ЦПК України, оскільки заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року скасовано, як незаконно постановлене, допитати свідків, витребувати завірені належним чином докази повідомлення всіх членів ОСББ-28 про проведення зборів, забезпечити обов`язкову явку на всі судові засідання представника ОСББ-28

ОСОБА_5 надав до суду уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд розглянув справу під час повітряної тривоги, без належного повідомлення його про дату слухання справи. Зазначає, що суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи, якщо на початок судового засідання триває повітряна тривога.

У порядку ч.1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплата відповідачем боргу за належні платежі та внески, затверджені на загальних зборах ОСББ «МЖК 28» є порушенням зобов`язань, отже позовні вимоги ОСББ «МЖК 28» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 та є співвласником багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9 т. 1).

ОСОБА_1 з 21.08.2023 встановлено 2 групу інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується Пенсійним посвідченням (а.с.33 т.4).

Згідно Довідки від 08.04.2022 №6306-7000440655 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою АДРЕСА_6 (а.с.228 т.1).

Згідно Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого установчими зборами Об`єднання співвласників баготоквартирного будинку "МЖК 28" протокол №1 від 15.05.2016 установчих зборів ОСББ "МЖК 28", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК 28" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (а.с.40-50 т.1)

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається місцезнаходження юридичної особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК 28", ідентифікаційний код юридичної особи 40549700, м.Харків вулиця Кричевського, буд.28, ОСОБА_6 - керівник (а.с.51-52 т.1).

Відповідно до рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28», оформлених відповідними протоколами загальних зборів, затверджено термін сплати внесків до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; було запропоновано сплату одноразового обов`язкового внеску на ремонт будинку у розмірі 500 грн., що підлягав сплаті до 30.06.2019; також за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року всі співвласники житлових приміщень були звільнені від сплати внесків на утримання будинку в повному обсязі у зв`язку з бойовими діями на території м. Харкова, тимчасовим припиненням фактичного обслуговування будинку (а.с.13-39 т. 1).

Відповідно до пп.8 п.2 Розділу 5 Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно Розділу 6 співвласники є відповідальними за порушення Статуту об`єднання та рішень статутних органів (а.с.40-50 т. 1).

Відповідно до ч. 2ст. 382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 322 ЦК Українивстановленообов`язок власника утримувати майно, що йомуналежить,якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У відповідності до ч. 4ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

При цьому, відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

У свою чергу, ст.ст.15,16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 5ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з ч. 3ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду, незалежно від наявності договору між об`єднанням та боржником.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільного майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирною будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

За правилами ст.ст.12,81 ЦПК Українироку кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зіст. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наведених обставин справи вбачається, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 та є співвласником багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де було створено ОСББ.

Так, статутом ОСББ «МЖК 28» встановлено, що рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників, сплата внесків і платежів є обов`язковою для всіх співвласників, співвласники несуть відповідальність за порушення Статуту об`єднання та рішення статутних органів відповідно до закону.

Відповідно до Довідки ОСББ "МЖК 28" про стан заборгованості ОСОБА_1 (кв. АДРЕСА_4 ) АДРЕСА_1 станом на 16.09.2023 за період з 31.05.2018 по 31.08.2023 заборгованість становить 13 717,24 грн. (а.с. 10-12 т. 1).

З 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року всі співвласники житлових приміщень були звільнені від сплати внесків на утримання будинку в повному обсязі у зв`язку із бойовими діями на території м. Харкова, що також відображено у розрахунку заборгованості позивача.

Щодо посилання відповідача на наявність у нього 50 відсоткової знижки на сплату комунальних послуг, яка не була врахована ОСОБА_7 при складенні розрахунку заборгованості, судова колегія зазначає наступне.

З довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 , яка надана позивачем на підтвердження позовних вимог вбачається, що пільги, надані ОСОБА_1 як інваліду 2 групи були враховані при складенні розрахунку заборгованості за період з травня 2018 про по вересень 2019 року.

Відповідно до п. 5 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини.

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» ЄСПЛ констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

ЄСПЛ у рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 встановлено, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення №117). Метою прийняття даної постанови було питання удосконалення обліку осіб, які мають право на пільгу за соціальною ознакою.

Відповідно достатті 3-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`реєстр створюєтьсядля забезпечення обліку осіб, визначених частиною першою цієї статті) реалізації особами, визначеними частиною першою цієї статті, пільг та інших соціальних гарантій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 1 «Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 373 (далі Порядок № 373), визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг: на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Пунктом 6 Порядку № 373 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги на оплату житлово- комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених У пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Пунктом 7 Порядку № 373 встановлено, що виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанкна підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТОщадбанкдоговору (далі - рахунок для виплати пільг). За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем після подання заяви.

Таким чином з квітня 2019 року пільги надаються шляхом перерахування пільговику грошових коштів на картковий рахунок із зазначенням виплатних реквізитів та відповідно до поданої заяви пільговика.

Отже, доводи відповідача про неврахування позивачем при складенні розрахунку заборгованості 50% знижки за комунальні послуги, не заслуговують на увагу.

Свого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 суду не надав.

Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо незастосування судом першої інстанції строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути заборгованість за період з 31.05.2018 року по 31.08.2023 року.

Згідно ізст. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02.04.2020 року.

Згідно допостанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2»в Україні встановлено карантин з 12.03.2020 року, який діяв до 30.06.2023 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину.

Разом з тимЗаконом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану»доповнено, серед іншого,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинностіЗакону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Наведене свідчить, що законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своєї прав та інтересів.

За таких обставин, перебіг строку позовної давності у рамках даної справи продовжений у порядку пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк позовної давності за вимогами за період з 01 травня 2018 року закінчувався у червні 2021 року, коли перебіг позовної давності продовжувався до кінця дії карантину (30 червня 2023 року), а після припинення дії карантину строк позовної давності продовжується на строк дії воєнного стану в Україні, то період заборгованості з 31 травня 2018 року по 31 серпня 2023 року, з вимогами про стягнення якої позивач звернувся до суду у листопаді 2023 року, не виходить за межі строку позовної давності.

Отже, доводи ОСОБА_1 про незастосування судом першої інстанції строку позовної давності не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неналежного виконання посадовою особою ОСББ «МЖК 28» своїх повноважень не приймаються до уваги суду апеляційної інстанції з огляду на те, що вказане не стосується спірної заборгованості.

Щодо доводів відповідача про те, що керівник ОСББ-28 ухиляється від виконання своїх посадових обов`язків, не забезпечив виконання ремонту будинку, виконання робіт, прибирання території, вивіз мусору, колегія суддів зазначає.

За змістомстатті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"виконавцем житлово-комунальних послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положеньстатті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Отже, позивач не здійснює господарської діяльності у розумінні наведених норм законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання.

Крім того, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов № 59 від 11.11.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку ведуться ремонтно-відновлювальні роботи.

Отже, такі доводи відповідача не заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 , як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції посилається на те, що у зустрічній позовній заяві ним було зазначено у якості відповідача суддю Колесник С.А., отже справу необхідно було передати до апеляційного суду для визначення підсудності.

Колегія суддів з приводу наведених доводів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

Між тим, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 28» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу ОСОБА_1 .

Отже, оскільки у прийнятті вказаної зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено, суддя Київського районного суду м. Харкова не була відповідачем у справі, тому немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції саме з цих підстав.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу під час повітряної тривоги, без належного повідомлення його про дату слухання справи, колегія суддів зазначає.

З матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 . Вказана адреса зазначалась ОСОБА_1 при зверненні до суду, як адреса для листування.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 направлялась судова повістка на судове засідання, призначене на 13.02.2025 року на 16.00 год. (т. 4 а.с. 78) на адресу: АДРЕСА_3 , яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270(далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про додержання вимог пункту 91-1 Правил, тому суд першої інстанції враховував причину повернення до суду судової повістки.

За змістом пункту 3 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Українивідмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Оцінюючи вказані доводи скаржника, апеляційний суд враховує, щоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно достатті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23).

Відповідно до наведених норм судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Ураховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні вважаються загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 року у справі № 523/11536/19.

Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування.

Загальновідомою інформацією є те, що 13 лютого 2025 року тривала повітряна тривога, сигнал про яку оголошено з 13.54 год до 15.10 год, з 16.11 год до 17.20 год, судове засідання було призначене на 16.00 год., Голубка Г.Г. в судове засідання не з`явився, отже вказані доводи апелянта не заслуговують на увагу.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 не має права звертатися до суду інтересах іншої особи, оскільки відсутня довіреність представляти інтереси ОСББ-28, колегією суддів не приймаються, оскільки згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «МЖК-28» Яровий О.В. є особою, яка має право вчинять юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Стосовно доводів щодо постановлення окремих ухвал у відношенні ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає наступне.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.

Процесуальне законодавство України, визначаючи повноваження суду як носія судової влади, встановлює, що суд, крім виконання функцій, пов`язаних із безпосереднім вирішенням судових справ, уповноважений виносити окремі ухвали (постанови), які мають бути ефективним засобом дотримання законності забезпечення судом прав і свобод людини.

Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Окрема ухвала може бути постановлена судом до завершення судового розгляду або одночасно із цим. Така ухвала постановляється як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду.

Суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про винесення окремої ухвали.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддіввважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з дотриманням нормматеріальногота процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбаченихстаттею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

В.Б. Яцина