Ухвала

від 04.04.2025 по справі 677/373/25

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/373/25

Провадження № 1-а/677/31/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 квітня 2025 року м. Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Щиборівської сільської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 14 від 13.09.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Красилівського районного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Адміністративної комісії Щиборівської сільської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 14 від 13.09.2023 року.

Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву, в якій позивач фактично дублює позовні вимоги та обставини справи, які привели до пропущення строків звернення до суду з даним позовом, при цьому доказів, на підтвердження вказаних обставин суду не надав, а саме, не надано доказів про те, що залишив позовну заяву без розгляду в травні 2024 року, оскільки чекав на відповідь на подану ним скаргу від 06.02.2024 року.

Разом з цим, суд вказані доводи не прийняв та залишив позов без руху. Нових обґрунтованих доводів поважності пропуску строків звернення до суду позивач не надав.

У постанові від 11.04.2024 року у справі № 990/330/23 Велика Палата Верховного суду виснувала, що хоча частина восьма ст. 169 КАС України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду в разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення. Тож, якщо позов подано з пропуском установленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі, якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню), з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд першої інстанції, у свою чергу, повинен з`ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.

Аналогічні висновки вказані у постанові Великої Палати Верховного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/246/24.

Черговість подачі позовних заяв не повинна свідчити про зловживання стороною наданих законодавством процесуальних обов`язків.

Водночас, встановлені обставини свідчать про те, що первинний позов із спірними позовними вимогами був поданий уже з пропуском строку звернення до суду (оскільки про оскаржуване рішення позивач дізнався у січні 2024 року, 04 березня 2024 року позивач звернувся з позовом, де йому поновили строки для звернення.

При цьому, процесуальна поведінка позивача не була добросовісною, оскільки у справі № 677/390/24 позовна заява була повернута (ухвалою суду від 29.05.2024 року) на підставі його особистої заяви про залишення його позову без розгляду. І лише після повернення позовної заяви у цій справі позовна заява із аналогічними вимогами була подана до суду знову, аж 06.03.2025 року.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Проте інші підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні.

Позивач не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Також не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.

Оскільки позовна заява не містить належних доказів на підтвердження усунення недоліків, які викладені в ухвалі суду від 10.03.2025 року, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства Українипозовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями169,171,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Щиборівської сільської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 14 від 13.09.2023 року - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя