Постанова від 01.04.2025 по справі 644/3690/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Харків

справа № 644/3690/23

провадження № 22-ц/818/1133/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участі секретаря Сізонової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом КСП Харківгорліфт» до ОСОБА_1 про розірвання договору зберігання та стягнення заборгованості, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2024 року, постановлене суддею Саркісян О.А.,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року КСП «Харківгорліфт» звернулось до суду із позовом, в якому просило розірвати Договір зберігання №5 від 04.01.2016 року між Комунальним спеціалізованим підприємством «Харківгорліфт» та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити від особистих речей нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають у господарському віданні Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт»; стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 48458. 28 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» судові витрати.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір зберігання №5 від 04.01.2016 року, укладений між Комунальним спеціалізованим підприємством «Харківгорліфт» та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити від особистих речей нежитлові приміщення загальною площею 42.45 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 48458 грн. 28 к. та судовий збір в сумі 2684 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розподілити судові витрати.

Зазначає, що в договорі зберігання сторонами зазначено, що на зберігання передається приміщення загальною площею 42,45кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , але позивач просить розірвати догововір та повернути приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, в договорі сторонами погоджено відшкодування витрат, а не відшкодування комунальних послуг. Наголошує на відсутності повноважень у директора КСП «Харківгорліфт» на звернення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківміськліфт» просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.01.2016 з метою схоронності нежитлових приміщень у належному технічному стані, недопущення їх руйнування та розграбування, між Комунальним спеціалізованим підприємством «Харківгорліфт» та ОСОБА_1 укладений Договір зберігання № 5, який погоджений та підписаний сторонами (а.с. 5).

Предметом зазначеного Договору є збереження «Зберігачем» переданих йому нежитлових приміщень, перелік яких зазначений в Акті приймання передачі, що є невід`ємною частиною Договору зберігання № 5, а саме нежитлових приміщень загальною площею 42,45 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно п. 4.1.7. вказаного Договору, протягом 10 днів з моменту ухвалення рішення про ліквідацію, банкрутство Зберігача припинення дії чи розірвання Договору, Зберігач повертає відповідно до Акту приймання передачі приміщення Поклажодавцю та зобов`язаний відшкодувати витрати за споживання комунальних та інших послуг, пов`язаних із утриманням приміщення.

Відповідно п. 4.1.5. вказаного Договору Зберігач зобов`язується відшкодовувати Поклажодавцю витрати за споживання комунальних та інших послуг.

Відповідно п. 5.1. Договору, за невиконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність встановлену законодавчими актами України і даним Договором.

Згідно п. 6.1. Договору даний договір припиняє свою дію за вимогою Поклажодавця. Вимога про припинення договору направляється Зберігачу не пізніше десятиденного строку до запланованої дати припинення договору.

На виконання зазначеного пункту Договору 02.06.2023 року ОСОБА_1 направлено претензію №7235 від 02.06.2023 року (а.с. 16).

Позивач наголошує, що станом на 01.05.2023 заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 48 458,28 грн., що підтверджується к. рахунків-фактур за період з січня 2022 по квітень 2023 років (а.с. 9-12).

В порушення вимог Договору, Зберігач відмовляється звільняти передані йому на зберігання згідно Договору № 5 нежитлові приміщення, які перебувають в господарському віданні Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» та йому не належать, а також відшкодовувати витрати пов`язані з утриманням майна, відшкодовувати Поклажодавцю витрати за споживання комунальних та інших послуг.

Рішенням Харківської міської ради від 21.07.2010 № 266, Комунальному спеціалізованому підприємству «Харківгорліфт» надано в господарське відання нежитлові приміщення загальною площею 1624. 0 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1 первісною вартістю 533659. 00 грн. (а.с. 13).

Рішенням Харківської міської радивід 20.11.2015 р. № 12/15 «Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова» перейменовано вул. Сімнадцятого Партз`їзду на вул. Северина Потоцького а.с. 79).

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 18.08.2023 року № 427/23 «Про перейменування Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт»» - Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт» перейменовано на Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківміськліфт» (а.с. 73).

Розпорядженням Харківського міського голови № 1247/2к від 26.09.2023 року на посаду директора Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» призначено Капустяна М.М. (а.с. 74).

Згідно із ст.ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст. 936 ЦК Україниза договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно із ч.1ст. 937 ЦК Українидоговір зберігання укладається в письмовій формі у випадках, встановленихстаттею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Як визначеност. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема між фізичною та юридичною особами, крім правочинів, передбачених ч.1ст.206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1ст.206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною 1ст. 206 ЦК Українивстановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 937 ЦК Українипередбачає, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Лише при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин факт прийняття речі на зберігання може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Сторони погодили, що предметом договору є нежитлові приміщення загальною площею 42,45 кв. м., які знаходяться за адресою об`єкта:

АДРЕСА_1 , 8 літ. «А-2» знаходиться у комунальній власності Територіальної громади міста Харкова в особі ХМР, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.03.2009, реєстраційний номер 26810903 загальна площа складає 1675,2 кв.м. (а.с. 76).

Судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують факту, що будинок АДРЕСА_3 є різними спорудами.

Рішенням Харківськоїміської ради від 21.07.2010 р. № 266 «Про передачу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , в господарське віддання Комунальному спеціалізованому підприємству «Харківгорліфт» вирішено надати в господарське відання нежитлові приміщення загальною площею 1624,0 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-2».

Таким чином зазначеним рішенням підтверджується факт належності нежитлових будівель по АДРЕСА_2 .

Підстав вважати, що договір між сторонами укладено відносно іншого нерухомого майна не має.

Апелянтом не надано доказів, що він є зберігачем нежитлового приміщення в інший будівлі, ніж та, що перебуває у віданні КСП «Харківгорліфт».

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно п. 4.1.5. вказаного Договору Зберігач зобов`язується відшкодовувати Поклажодавцю витрати за споживання комунальних та інших послуг.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наголошував, що станом 01.05.2023 заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 48458,28 грн., що підтверджується копіями рахунків-фактур за період з січня 2022 по квітень 2023 років (а.с. 9-12).

Відповідно дост. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з п.6 ч.1ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.5 ч.2ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 6ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст.901, ч. 1 ст.903 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Надавачем послуг з опалення у м.Харкові є Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі».

Як убачається із наданих рахунків-фактур вони сформовані саме позивачем КСП «Харківліфт», в яких неможливо встановити, за яким тарифом здійснено розрахунок заборгованості та інші вихідні данні.

Судова колегія зазначає, що оскільки позивачем не надано розрахунків заборгованості або рахунків за надані послуги від особи, яка безпосередньо надає такі послуги, із зазначенням розміру приміщення, вартості наданих послуг, підстав для стягнення заборгованості з відповідача не вбачається.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вказаного рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Частиною 13 ст.141 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що КСП «Харківгорліфт», звертаючись до суду з позовом, сплатило 2684 грн судового збору.

Позовні вимоги задоволено частково

Таким чином, з відповідачів необхідно стягнути на користь КСП «Харківгорліфт» 1342,00 грн за подачу позивачем позову до суду, з урахуванням задоволених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на судове рішення, сплатив 4026,00 грн судового збору.

Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена частково, тому з КСП «Харківгорліфт» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2013,00 грн пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне здійснити взаємозалік, таким чином з КСП «Харківгорліфт» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 671,00 грн.

Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2024 року в частині позовних вимог Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» про стягнення заборгованості за комунальні послуги скасувати, та у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з КСП «Харківгорліфт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 671,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю.Тичкова

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови складено 07.04.2025