Ухвала

від 07.04.2025 по справі 911/602/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.04.2025Справа № 911/602/25

Суддя Мандриченко О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"

до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" звернулось з позовом до Господарського суду Київської області, в якому просить визнати такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію № 725/24-ГВ від 06.03.2024, видану АТ "Банк інвестицій та заощаджень".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем встановленого порядку пред`явлення банківської гарантії № 725/24-ГВ від 06.03.2024 до виконання та сплати гаранту гарантійної суми.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2025 вирішено позовну заяву б/н від 14.02.2025 (вх. № 4852 від 17.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та додані до неї матеріали - передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.03.2025 матеріали справи № 911/602/25 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва, а згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 справу було передано на розгляд судді Мандриченка О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 було вирішено відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, до повернення із Господарського суду Київської області матеріалів справи № 911/602/25, оформлених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, а також Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25.

02.04.2025 матеріали справи № 911/602/25 повернулися на адресу Господарського суду міста Києва.

Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.

Згідно частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та оформлення позовної заяви, зокрема визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга цієї статті).

Таким чином, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Одночасно частиною першою, другою статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною першою, четвертою, восьмою статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, позовна заява була підписана електронним цифровим підписом та подана до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" Кузьменком Євгенієм Анатолійовичем, а на підтвердження повноважень останнього діяти від імені позивача до суду було надано лише довіреність у порядку передоручення від 17.10.2024, сформована в системі "Електронний суд".

Разом з тим, суд зазначає, що згідно частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на складність предмету даного спору та обсяг заявлених позовних вимог, суд зауважує, що справа не є малозначною, а тому відсутні підстави для представництва позивача фізичною особою згідно положень частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, жодного іншого документу на підтвердження повноважень у Кузьменка Євгенія Анатолійовича як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком", у відповідності до положень статей 56-60 Господарського процесуального кодексу України, разом із позовною заявою до суду надано не було (доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва юридичної особи, або як адвоката).

Суд зазначає, що у випадку наявності у Кузьменка Є.А. статусу адвоката такими документами можуть бути свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України, у відповідності до положень статей 6, 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", проте такі документи до суду не надавались.

Крім того, щодо наданої довіреності у порядку передоручення від 17.10.2024, на підставі якої Кузьменко Є.А. звернувся до Господарського суду міста Києва, суд зазначає наступне.

Вказана довіреність у порядку передоручення від 17.10.2024 є сформована в системі "Електронний суд" та видана від імені Харченка Василя Васильовича (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком").

Так, відповідно до пунктів 30-34 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

При цьому, суд зауважує, що довіреність у порядку передоручення від 17.10.2024 у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.

Разом з тим, суд також зауважує, що згідно частини першої, другої статті 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Довіреність, яка видана Харченком В.В. в порядку передоручення на ім`я Кузьменка Є.А. щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком", не посвідчена нотаріально та не входить до переліку довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Також суд зазначає, що до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують, що надана довіреність від 17.10.2024 була створена та підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису Харченка В.В.

Таким чином, суд також зазначає, що надана довіреність від 17.10.2024 не є належним документом на підтвердження повноважень Кузьменка Є.А. як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" в суді.

Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повертається позивачу у разі, якщо таку заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на все вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 56, 58, 59, 60, 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шептицького, буд. 43) і додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. В. Мандриченко