Рішення від 01.04.2025 по справі 921/66/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/66/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

за участю секретаря судового засідання Дідура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гловака Сергія Івановича, м. Тернопіль

про стягнення 421 545,77грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Ярмусь В.Д., адвокат, ордер серії ВО №1099468 від 05.03.2025.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів", місто Львів звернулося 31.01.2025 (згідно з відтиском календарного штемпеля 5-го відділення поштового зв`язку оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" на конверті поштового відправлення №7903400027647) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гловака Сергія Івановича, місто Тернопіль, про стягнення - 382 489,71грн суми неповернутого кредиту, 39 056,06грн відсотків за користування кредитом, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №1015/В/2021 від 16.11.2021, з урахуванням додаткового договору від 29.12.2022, яким відтерміновано сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, а також залишення вимоги від 19.06.2024 без задоволення.

Позиція відповідача.

Відповідач заявлений позов заперечив, зокрема зазначивши про те, що оскільки Банк 19.06.2024 пред`явив вимогу про дострокове повернення кредиту у зв`язку з наявністю прострочених грошових зобов`язань за кредитним договором, то саме з цієї дати втратив право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами згідно кредитного договору. За наданим відповідачем розрахунком від 31.03.2025 його заборгованість за кредитним договором становить, окрім суми неповернутого кредиту, 35 884,84грн відсотків, нарахованих до 19.06.2024. Просив в позові відмовити.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 06.03.2025, яке відкладалося на 25.03.2025, в якому згодом оголошувалася перерва до 01.04.2025.

Представник позивача в судове засідання не з`явися, а у відповіді на відзив без номера від 24.03.2025 (вх.№2110 від 24.03.2025) просив здійснювати розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у заявах по суті спору з посиланням на долучені до справи докази.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У судовому засіданні 01.04.2025 судом відповідно до ст.240 ГПК України проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення.

Фактичні обставини справи.

16.11.2021 між АТ АКБ "Львів" як Банком та фізичною особою-підприємцем Гловаком Сергієм Івановичем як Позичальником укладено Кредитний договір №1015/В/2021, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти та комісію за користування ним.

Відповідно до п. 2.1 договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:

- розмір та валюта кредиту - 1 000 000 грн (п. 2.1.1),

- призначення кредиту - поповнення обігових коштів,

- процентна ставка - 19,9% (п. 2.1.3),

- дата повернення кредиту в повному обсязі - 15.11.2024 (п. 2.1.4),

- порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 (п. 2.1.5),

- графік повернення кредиту - згідно графіка погашення кредиту оформленого додатком № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2.1.6).

Згідно п.4.1 договору, позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Згідно п.4.2 договору, повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку.

У відповідності до п.3.2 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в п.2.1.4 цього договору.

Згідно з п.2.7 договору, банк має право відмовити у виплаті Позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема, у випадку:

- невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором; наявності арешту на грошові кошти Позичальника на його поточних рахунках, які обліковуються в банку;

- несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Як зазначено у п. 4.8 Договору, банк у випадках передбачених п. 2.7 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Пунктом 4.9 Договору передбачено, що позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.8) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Згідно матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобов`язання по Кредитному договору виконав, перерахувавши позичальнику кошти в розмірі 1000000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №557937 від 16.11.2021 (а.с.12).

За заявою Позичальника від 28.12.2022 про відтермінування оплати по тілу кредиту, між банком та позичальником укладено Додатковий договір від 29.12.2022, яким передбачено відтермінування кінцевого строку повернення кредиту на термін з 30.11.2022 по 28.02.2023 відтерміновано сплату відсотків за користування кредитом на 3 місяці та укладено Додаток №1 до Кредитного договору (Графік платежів) в новій редакції від 29.12.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ФОП Гловак Сергій Іванович взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконував, сплату нарахованих банком процентів здійснював з порушенням Графіку. Станом на 28.01.2025 заборгованість по нарахованих і несплачених процентах становила 39 056,06 грн за період з 01.01.2024 по 04.07.2024, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках (належним чином завірені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на наявність заборгованості, в порядку п. 4.8. договору, банком надіслано позичальнику лист-вимогу від 19.06.2024 за вих.№4596/0-05 про дострокове повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів.

Однак, дана вимога залишилась без відповідного реагування.

З 04.07.2024р. банком припинено нарахування процентів згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України у зв`язку із пред`явленням позичальнику вказаного листа-вимоги.

Станом на 28.01.2025 заборгованість по Кредитному договору №1015/В/2021 від 16.11.2021 становить 421 545,77грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 382 489,71грн: заборгованість по відсотках - 39 056,06грн, що підтверджується виписками по рахунках.

Дана заборгованість по тілу кредиту відповідачем не заперечується.

За вказаних обставин, банк звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 421 545,77 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управленою стороною.

В силу вимог ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.345 ГК України, ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З`ясовано, що на виконання умов укладеного сторонами кредитного договору позивач передав, а відповідач фізична особа-підприємець Гловак Сергій Іванович отримав грошові кошти в розмірі 1000000,00грн (Виписка по рахунку за період з 16.11.2021 по 28.0.2025, а.с.23).

На підставі заяви Позичальника від 28.12.2022 про відтермінування погашення по тілу кредиту від 29.12.2022, у зв`язку з російською агресією надано відповідачу відтермінування оплати тіла кредиту на 3 місяці, про що підписано 29.12.2022 додатковий договір, яким передбачено відтермінування повернення отриманого Позичальником кредиту та відсотків на термін з 30.11.2022 по 28.02.2023 та Додаток №1 до Кредитного договору (Графік платежів) в новій редакції від 29 .12.2022.

Відповідно до п.4.1, п.4.2 кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього, а саме до 15.11.2024. Повернення Кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.

З`ясовано, що у зв`язку з наявністю у Позичальника заборгованості за кредитним договором, Банк звернувся з листом - вимогою №4596/0-05 від 19.06.2024 про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, про що свідчить список згрупованих відправлень Ф.103А з описом вкладення від 19.06.2024 (а.с.14-16).

Вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом фізичною особою-підприємцем Гловаком С. І. не виконано в повній мірі, чим порушено п. 4.9 договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою вимогою до позичальника в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

У кредитному договорі сторони передбачили, що у випадку наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернуто у строки, визначені договором, невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених договором, несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних сплати платежів за цим договором, про що повідомляє Позичальника, який зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

У направленій відповідачу вимозі від 19.06.2024 позивач в порядку ч.2 ст. 1050 ЦК України вимагав достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Такими діями позивач змінив строк виконання кредитного зобов`язання.

Обов`язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, відповідач не дотримався, що свідчить про прострочення останнім виконання зобов`язань за кредитним договором. Доказів зворотнього суду не надано.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи детального розрахунку заборгованості, виписки по рахунку за період з 16.11.2021 по 28.01.2025 Позичальник допустив заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 382 489,71грн.

З урахуванням вимог ст.68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, суд враховує, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, котрі вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд зауважує, що Позичальник покладені на нього зобов`язання, визначені умовами кредитного договору, виконав неналежним чином, а саме - у встановлений договором строк черговий платіж не повернув, а вимогу про дострокове повернення суми кредиту у розмірі 382 489,71грн не задоволив.

Оскільки Банк виконав належним чином зобов`язання, а Позичальник допустив прострочення в сплаті чергового платежу згідно Графіку, то слід дійти висновку, що вимоги Банку в частині позову щодо повернення тіла кредиту є правомірними та документально підтвердженими, жодним чином не спростованими відповідачем.

Згідно з п.3.2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» ( фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 цього додатково Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4 цього додаткового договору.

Станом на 28.01.2025 заборгованість по нарахованих і несплачених процентах становить 39 056,06 грн за період з 01.01.2024 по 04.07.2024, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках, які додаються.

Як зазначає позивач, з 04.07.2024 Банком припинено нарахування процентів у зв`язку із виставленням листа-вимоги від 19.06.2024 №4596/0-05 про дострокове повернення кредиту, яким змінено кінцевий термін зобов`язання.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як вже зазначено вище, за нормами частини 1 ст. 1048 ЦК України визначено право позикодавця отримати від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Банком нараховано відповідачу відсотки за користування кредитними коштами, з яких останнім не сплачено 39 056,06грн станом на 04.07.2024 (Виписки по рахунку).

При цьому, вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором Банком пред`явлено Позичальнику 19.06.2024.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13 дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України, сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту позичальник не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Також у постанові від 14.02.2018 у справі № 564/2199/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. Аналогічна позиція щодо правильного застосування норм права висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п.91).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що письмову вимогу було пред`явлено відповідачу 19 червня 2024 року, відтак, з урахуванням наведених норм матеріального права та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування у правовідносинах з кредитування, де кредитором заявлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, а також нарахованих відсотків, суд доходить висновку, що вимога Банку щодо відсотків за користування кредитом, нарахованих після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, тобто після 19.06.2024, є безпідставними.

За таких обставин, документально підтвердженими та правомірними є відсотки за користування кредитом, нараховані за період з 01.01.2024 до 19.06.2024 в розмірі 35 884,84грн, розмір яких також обраховано відповідачем у справі.

Висновки господарського суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Станом на день ухвалення рішення судом, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 382 489грн 71коп. суми неповернутого кредиту та 35 884грн 84коп. відсотків за користування кредитом. Позовні вимоги в частині нарахованих за період з 20.06.2024 по 04.07.2024 відсотків в сумі 3171,22грн є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Судові витрати.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46,73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 195, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гловака Сергія Івановича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» (вул.Сербська, 1, місто Львів, 79008, ідентифікаційний код 09801546) - 382 489 (триста вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять)грн 71коп. заборгованості по тілу кредиту, 35 884 (тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири)грн 84коп. нарахованих відсотків за користування кредитом, 6 275 (шість тисяч двісті сімдесят п`ять)грн 62коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.04.2025.

Суддя Н.О. Андрусик