Рішення від 07.04.2025 по справі 922/308/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/308/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) до Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Промислова, 14, код ЄДРПОУ 22679908) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61, код ЄДРПОУ 07923280) про стягнення 465 440,91грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 416 877,55грн, збитки від інфляції в розмірі 34 587,66грн, 3% річних в розмірі 13 975,70грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019 в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту електричну енергію. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, справу № 922/308/25 визнано малозначною, у зв`язку з чим її розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

У встановлений строк від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач посилається на те, що в періоди, за які позивачем стягується заборгованість, фактичне користування майном за адресою, вказаною у додатку до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019, а отже і споживання електроенергії, здійснюється військовою частиною. Компенсація за спожиті військовою частиною комунальні послуги здійснюється Харківським квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію договору № 09/22 тимчасового безоплатного користування від 12.12.2022.

Крім того, як зазначає відповідач, жоден з наданих позивачем документів не підтверджує факт та обсяг постачання електричної енергії відповідачу, оскільки ані акти приймання-передачі електричної енергії, ані будь-які інші документи не містять підпису споживача. Позивачем не надано доказів направлення відповідних рахунків на оплату споживачу, у зв`язку з чим, строк оплати рахунків не може вважатися таким, що настав.

На підставі зазначеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив, не погоджуючись із запереченнями відповідача, посилається на те, що договірні правовідносини щодо сплати за спожиту електричну енергію та щодо здійснення інших платежів існують між відповідачем та позивачем, порядок оплати за спожиту електричну енергію та здійснення інших платежів третьою особою між сторонами не врегульований. Як вбачається зі змісту умов договору тимчасового безоплатного користування, саме відповідач зобов`язаний виставляти рахунки Харківському квартирно-експлуатаційному відділу м. Харків та надати копії рахунків, що виставлені йому постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідальність за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію за Договором № 041-16373 має нести відповідач.

Щодо обсягу спожитої електричної енергії та рахунків за спожиту електричну енергію позивач зазначає, що визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (пп. 2 п. 2.3 Розділ 2). Ані чинним законодавством України, ані умовами договору не передбачено права постачальника електричної енергії не враховувати чи ставити під сумнів обсяги спожитої електричної енергії по споживачу, які передаються йому оператором системи розподілу. При цьому, позивач звертає увагу на те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за постачання електричної енергії.

Що стосується направлення рахунків відповідачу, позивач, з посиланням на додаткову угоду від 01.01.2019 до договору № 041-16373, зазначає, що сторони дійшли згоди здійснювати електронний документообіг через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО). Відповідач не звертався до позивача щодо припинення користування системою ЕДО.

Як зазначає позивач, про обізнаність відповідача про наявну заборгованість за спірним договором свідчить здійснення ним оплати за спожиту електричну енергію за період з грудня 2023 по лютий 2024 року та частково за березень 2024 року.

На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Харківський квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків письмових пояснень по суті спору не надав, про його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

Оскільки Приватним підприємством "Вячеслав" (відповідач) подано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції, договір про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019 (далі - договір) вважається укладеним.

Крім того, відповідачем також підписані примірники договору № 041-16373 та додатки до нього.

Відповідно до розділу 1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.4 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами п. 5.5 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його відповідачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п.5.6 договору).

За умовами п.5.9 договору відповідач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії позивача, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.6.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії за умовами цього договору.

01.08.2021 комерційна пропозиція, на умовах якої відбулося приєднання споживача до умов договору № 041-16373, була змінена на комерційну пропозицію № 133 Ф-Р: оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію, яка в свою чергу 01.01.2023 змінена на комерційну пропозицію № 133/23 Ф-Р: оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію.

Таким чином, порядок розрахунків за спірним договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 133/23 Ф-Р.

Так, за умовами п.4 "Спосіб оплати" комерційної пропозиції оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку, або розрахунковим шляхом на підставі виставленого рахунка відповідачу, в якому зазначаються суми до оплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані с позивачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

У п.5 комерційної пропозиції сторони погодили, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем. Рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах позивача. В разі неотримання відповідачем рахунків позивач направляє рахунки відповідачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими останнім з дня їх відправлення.

Відповідно до п.8 комерційної пропозиції у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції, позивач має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до п.13 комерційної пропозиції договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Крім того, 01.01.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 041-16373, предметом якої є удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу. Сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).

Відповідно до п. 3.3 додаткової угоди обов`язковим реквізитом електронних документів є кваліфікований електронний підпис (КЕП), який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (п.3.5 додаткової угоди).

За умовами п.3.11 додаткової угоди факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в системі ЕДО; сторони погодили, що наявність в системі ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов договору, Правил, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом.

На підставі переданих даних від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за червень 2022 року, вересень-листопад 2022 року, січень 2023- березень 2023 року, з травень 2023 року по серпень 2023 року, жовтень 2023 року по лютий 2024 року, серпень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року. Рахунки за вказаний період міститься в матеріалах справи.

Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період надсилались позивачем на адресу відповідача через систему ЕДО.

Заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень 2022 року, з вересня 2022 року по листопад 2022 року, з січня 2023 року по березень 2023 року, з травня 2023 року по серпень 2023 року, з жовтня 2023 року по лютий 2024 року сплачена відповідачем несвоєчасно.

Також, відповідачем 27.12.2024 сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2024 року на суму 119 828,57грн та частково за березень 2024 року на суму 171,43 грн.

Таким чином відповідач за спожиту електричну енергію в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за березень-жовтень 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 416 877,55грн, яка до теперішнього часу є не сплаченою.

Також позивачем на суму заборгованості, а також за несвоєчасно здійснену оплату у період червень 2022 року, з вересня 2022 року по листопад 2022 року, з січня 2023 року по березень 2023 року, з травня 2023 року по серпень 2023 року, з жовтня 2023 року по лютий 2024 року, проведено нарахування 3% річних в розмірі 13975,00грн та збитків від інфляції в розмірі 34 587,66грн, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч.6 ст.276 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію за період з березня по жовтень 2024 року на суму 416 877,55грн, що є предметом стягнення, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що відповідальність за несплату рахунків за спожиту електричну енергію за період з березня 2024 року по жовтень 2024 року має понести Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків, у зв`язку з укладенням між відповідачем, військовою частиною та КЕВ м. Харків трьохстороннього договору тимчасового безоплатного користування № 09/22 від 12.12.2022, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи договір тимчасового безоплатного користування № 09/22 від 12.12.2022 укладено між трьома сторонами: ПП "Вячеслав" (сторона 1), військова частина (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (сторона3).

Відповідно до п.3.2 договору тимчасового безоплатного користування платник (КЕВ м. Харків) зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу (ПП "Вячеслав") всі витрати за комунальні послуги, які були отримані користувачем (військовою частиною) за час дії цього договору.

За умовами п.3.4 договору тимчасового безоплатного користування підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов`язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

За приписами ч.1 ст.528 Цивільного кодексу України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

З умов вказаного вище договору вбачається, що його наявність жодним чином не впливає на правовідносини між позивачем, як постачальником електричної енергії та відповідачем, як споживачем. Умовами договору не передбачено, що відповідач реалізував своє право та поклав виконання свого обов`язку з оплати за електричну енергію на іншу особу. Отже, оплату за спожиту електричну енергію відповідач мав здійснювати самостійно відповідно до умов укладеного договору з позивачем.

Також суд відхиляє заперечення відповідача щодо обсягу спожитої електричної енергії та не направлення рахунків за спожиту електричну енергію на адресу відповідача, з огляду на таке.

У відповідності до п.п.12.4.4 "Кодексу комерційного обліку електричної енергії" (далі ККОЕЕ), затвердженого постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 311 у редакції від 20.03.2020 № 716, до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції адміністратора комерційного обліку з ведення реєстрів точок комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку (упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється адміністратором комерційного обліку з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності) виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п.9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Оператором системи розподілу, який здійснює розподіл електричної енергії відповідачу, є Акціонерне товариство "Харківобленерго" та розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої споживачем електричної енергії, яка отримана від АТ Харківобленерго та відображена у рахунках за спожиту електричну енергію, актах-приймання передачі електричної енергії та Витягу з реєстру фактичних обсягів електроенергії, що містяться у матеріалах справи.

Всі рахунки та акти приймання-передачі за спожиту електричну енергію у спірний період направлялись на адресу відповідача через систему ЕДО, відповідно до умов додаткової угоди від 01.01.2019, що підтверджується підписом представника позивача, створеного за допомогою КЕП, що відображено у правому нижньому кутку кожного рахунку та акту. Даний підпис відображує час та дату його створення й відповідно направлення документу іншій стороні. Що стосується не підписаних відповідачем актів приймання-передачі електричної енергії за період з березня 2024 року по жовтень 2024 року, вони відповідачем не були повернуті позивачу, жодних заперечень щодо обсягу споживання на адресу позивача від відповідача не надавалось, тому обсяг споживання електричної енергії за спірний період вважається погодженим відповідно до п.6 комерційної пропозиції.

З огляду на викладене, заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними, необґрунтованими, а тому судом не приймаються.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту за період з березня 2024 року по жовтень 2024 року на суму 416 877,55грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних за період з 01.04.2023 по 31.05.2023, з 01.08.2023 по 30.09.2023, з 01.11.2023 по 31.10.2024 у сумі 13 975,70грн та збитків від інфляції за період травень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, вересень-жовтень 2024 року у сумі 34 587,66грн, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд звертає Суд звертає увагу, що нарахування 3% річних та збитків від інфляції здійснено позивачем на суму заборгованості, а також за несвоєчасно здійснену оплату у період червень 2022 року, з вересня 2022 року по листопад 2022 року, з січня 2023 року по березень 2023 року, з травня 2023 року по серпень 2023 року, з жовтня 2023 року по лютий 2024 року. увагу, що нарахування 3% річних на збитків від інфляції здійснено позивачем на суму заборгованості, а також за несвоєчасно здійснену оплату у період червень 2022 року, з вересня 2022 року по листопад 2022 року, з січня 2023 року по березень 2023 року, з травня 2023 року по серпень 2023 року, з жовтня 2023 року по лютий 2024 року.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 01.04.2023 по 31.05.2023, з 01.08.2023 по 30.09.2023, з 01.11.2023 по 31.10.2024 у сумі 13 975,70грн та збитків від інфляції за період травень 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, вересень-жовтень 2024 року у сумі 34 587,66грн, таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, за кожен період окремо, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, 3% річних та збитків від інфляції підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Промислова, 14, код ЄДРПОУ 22679908) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 416 877,55грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 13 975,70грн 3% річних, 34 587,66грн збитків від інфляції, 5585,29грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "07" квітня 2025 р.

СуддяТ.А. Лавренюк