Постанова

від 02.04.2025 по справі 918/103/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/103/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 (колегія суддів: Павлюк І.Ю., Грязнов В.В., Розізнана І. В.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 (суддя Романюк Ю. Г) у справі

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Рівненський автомобільний ремонтний завод", про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна,

за участі:

прокурора - Цимбалістого Т. О.,

представника позивача - Надорожняк О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2024 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - Регіональне відділення) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" (далі - ТОВ "КБМ") про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "КБМ" як покупець не виконав умов підпункту 6.4.1 пункту 6.4 договору купівлі-продажу, зокрема, протягом шести місяців з моменту приватизації жодних дій на погашення заборгованості Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП "РАРЗ") із заробітної плати та перед бюджетом не здійснив, що є підставою для розірвання спірного договору, оскільки у відповідності до частини десятої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. Прокурор також вказує, що невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасних розрахунків є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до статей 611, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 10.04.2023 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській та Житомирській областях за результатами проведеного аукціону JА8001-UА-20230303-63387 було продано єдиний майновий комплекс (ЄМК) Державного підприємства "Рівненський автомобільний завод", розташований по вул. Соборна, 364-в, в місті Рівне.

4. Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" затвердженого наказом Регіонального відділення від 03.03.2023 №94, аукціон передбачав наявність умов його проведення.

5. Зокрема, умовами продажу зазначено, що покупець єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" зобов`язаний від дати переходу права власності забезпечити:

- погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості);

- недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців.

6. Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - ЄМК ДП "РАРЗ" на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317,38 грн, а перед бюджетом - 17 272 111,61 грн.

7. 03.05.2023 між Регіональним відділенням (продавець) та переможцем аукціону - ТОВ "КБМ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" (Об`єкт приватизації) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами (далі - договір).

8. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 1000.

9. Згідно з пунктом 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ", а покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації та виконати визначені в Договорі умови.

10. Об`єкт приватизації продано за 3 000 000,00 грн (з ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією № 131 від 21.04.2023.

11. Пунктом 2.1. договору визначено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення цього Договору та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації.

12. Судами встановлено, що акт приймання-передачі об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" підписаний сторонами 03.05.2023. Право власності на Об`єкт приватизації за ТОВ "КБМ" зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13. Окрім того, пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець, який придбав Об`єкт приватизації як ЄМК, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до договору та законодавства України.

14. Відповідно до пункту 6.4 договору з моменту переходу права власності покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме:

1) погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності заборгованості);

2) недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом 6-ти місяців (частина сьома статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

15. Відповідно до пункту 10.2 договору, він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених цим договором, у визначені строки, або відповідно до пункту 5.3 договору. У разі розірвання в судовому порядку договору у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань Об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність у встановленому законодавством порядку.

16. Згідно з пунктом 10.4 договору виключними умовами для розірвання договору в порядку, передбаченому законодавством та договором є:

- невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань покупця, визначених умовами договору, в установлений договором строк;

- сплата за Об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

- продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта (його частини) особам, визначеним частиною другою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", протягом виконання зобов`язань за Договором.

17. Також пунктом 13.1 договору передбачено, що після укладення цього договору орган, до сфери управління якого належить підприємство, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації, приймає рішення про припинення такого підприємства у порядку, передбаченому ЦК України. Головою комісії з припинення (ліквідатором) призначається представник покупця, який вживає передбачені законодавством заходи з припинення підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації.

18. При цьому, абзацом 3 пункту 13.1 договору визначено, що припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації.

19. Судами встановлено відсутність доказів того, що відповідачем порушено умови підпункту 6.4.2. пункту 6.4 договору, зокрема в матеріалах справи відсутні докази вчинення ТОВ "КБМ" дій щодо звільнення працівників ДП за своєю ініціативою.

20. В той же час судами встановлений факт невиконання відповідачем умов підпункту 6.4.1. пункту 6.4 договору, згідно з яким покупець був зобов`язаний у строк до 03.11.2023 погасити заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що склалася на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (а саме станом на 03.05.2023), оскільки заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн) погашена частково (сплачено відповідачем лише 3 364 782,66 грн), що становить 13,2 % від загальної суми заборгованості.

21. Факт невиконання відповідачем як покупцем зобов`язань підтверджується актом № 17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов договору, проведеної Регіональним відділенням, а також інформаціями органів контролю. Зокрема, за інформацією Головного управління державної податкової служби у Рівненські області (лист від 26.10.2023 за № 14108/6/17-00-13-01-09) загальний обсяг залишку непогашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 18 769 634,79 грн. Відповідно до інформації Рівненської ОДА станом на 03.11.2023 борг із виплати заробітної плати на ДП "РАРЗ" складав 11 378,0 тис. грн. В той же час з довідки від 03.11.2023, доданої до листа ДП "РАРЗ" від 08.11.2023 № 33 вбачається, що станом на 03.11.2023 заборгованість по заробітній платі складає 11 377 780,30 грн; заборгованість перед бюджетом складається з: податок на прибуток - 851 537,56 грн; податок на додану вартість (ПДВ) - 2 695 713,79 грн; податок з доходів фізичних осіб - 9 075 163,45 грн; земельний податок з юридичних осіб - 5 277 653,00 грн; збір на спеціальне використання води - 2 243,74 грн; екологічний податок - 1 044,11 грн; військовий збір - 599 790,54 грн.

22. При цьому, 11.10.2023 відповідач звернулося до ФДМ України та до Регіонального відділення з пропозицією (вих. № 11-10/23) щодо внесення змін до договору у частині строку виконання зобов`язань (підпунктів 6.4.1. пункту 6.4. договору та абзацу 3 пункту 13.1. договору), а саме - продовжити строк виконання покупцем зобов`язань за договором на строк, визначений проектом договору про внесення змін до договору, що доданий до пропозиції (у проекті передбачено збільшення строку виконання відповідачем зобов`язань із погашення боргів третьої особи із 6 до 24 місяців з дати переходу права власності на єдиний майновий комплекс).

23. Протоколом від 10.11.2023 № 2, затвердженим наказом 563 Регіонального відділення вирішено відмовити у задоволенні пропозиції ТОВ "КБМ" від 11.10.2023 щодо внесення змін до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. договору та пункту 13.1. договору.

24. В обґрунтування підстав для відмови у внесенні змін до договору орган приватизації зазначив, що з поданої покупцем пропозиції та долучених до неї документів не вбачається дійсна необхідність внесення змін до договору від 03.05.2023 № 1000 в частині збільшення строків виконання покупцем зобов`язань та зазначив, що всі аргументи покупця зводяться до неможливості своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань через дію воєнного стану в Україні, що, на думку покупця, є форс-мажорними обставинами, що не відповідає дійсним обставинам та обґрунтуванням покупця щодо внесення змін до договору. Крім того, Регіональним відділенням зазначено, що у покупця було достатньо часу, щоб визначити розмір заборгованості станом на дату переходу права власності, в свою чергу, припинення юридичної особи державного підприємства спливає лише 03.05.2024, що є достатнім для вчинення необхідних дій з припинення державного підприємства, тому вважає підстави, наведені покупцем для внесення змін до договору, необґрунтованими.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

25. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, позовні вимоги задоволені:

- розірвано договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням та ТОВ "КБМ" та зареєстрованим в реєстрі за № 1000.

- зобов`язано ТОВ "КБМ" повернути у державну власність єдиний майновий комплекс ДП "РАРЗ", розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в, шляхом підписання з Регіональним відділенням акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331.

26. Судові рішення мотивовані тим, що сторонами в спірному договорі погоджено погашення покупцем заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) протягом шести місяців. Такі зобов`язання покупцем мали бути виконані у встановлені сторонами строки, тобто до 03.11.2023, в повному обсязі. В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов`язання у встановлені строки не виконав, тим самим істотно порушив умови договору, що є підставою для його розірвання на підставі частини другої статті 651 ЦК України та статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Короткий зміст касаційної скарги

27. ТОВ "КБМ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

28. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами першої та апеляційної інстанції судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19 щодо застосування положень частини другої статті 651 ЦК України стосовно необхідності доведення істотності порушення умов договору, а саме наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також необхідності установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

- у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 910/502/19 (пункт 43.7) щодо необхідності оскарження актів поточної перевірки виконання умов договору, а саме стосовно того, що не оскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин, оскільки до предмету доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору, аргументи сторін, які мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів.

- у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19 (пункти 93, 96, 109, 111, 151) щодо не оскарження до комісії органу приватизації акта перевірки (і відповідно рішення комісії до суду) щодо порядку проведення та висновків перевірки, викладених в акті, з огляду на приписи статей 13, 14 ГПК України, адже відсутність доказів щодо оскарження спірного акта не перешкоджає стороні навести свої заперечення щодо такого акта, а суду - надати їм оцінку у цій справі.

- у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19 (пункти 107, 108, 111, 114, 115) щодо оцінки доказів судом (стаття 86 ГПК України) з огляду на те, що акт перевірки доводить не тільки факт перевірки і зафіксовані в ньому обставини, а й об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору.

29. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що Прокурором не доведено, а судами не встановлено істотність порушення умов договору. Крім того, скаржник вважає необґрунтованим посилання місцевого суду на те, що відповідачем не оскаржувався акт поточної перевірки, яким були зафіксовані порушення покупцем умов договору, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в органі приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1329.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

30. У відзивах на касаційну скаргу Регіональне відділення та Прокурор просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

31. 01.04.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "КБМ" про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що представник відповідача - адвокат Серебряник О. О. знаходиться на лікарняному у зв`язку з хворобою з 01.04.2025 (докази чого, у разі потреби будуть надані у наступному судовому засіданні, у разі задоволення даного клопотання та відкладення розгляду справи) та не може приймати участь у судовому засідання, яке призначене на 02.04.2025. У зв`язку із наведеним відповідач просив розгляд справи відкласти на іншу дату. До клопотання доказів перебування адвоката Серебряника О. О. на лікарняному, про який йде мова у клопотанні, не додано.

32. Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки у клопотанні не вказано про наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 02.04.2025. При цьому суд врахував у сукупності також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою; позиція скаржника викладена письмово у касаційній скарзі; до клопотання не додано доказів перебування представника відповідача на лікарняному.

Позиція Верховного Суду

33. Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації в процесі приватизації ДП "РАРЗ" відповідно до положень частини другої статті 651 ЦК України у зв`язку з його істотним порушенням покупцем та відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також зобов`язання повернути майно.

34. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

35. Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

36. За положеннями частини першої статті 651 ЦК України та частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

37. Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

38. Поряд з цим, відповідно до частин першої, третьої, дев`ятої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

39. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

40. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

41. У касаційній скарзі ТОВ "КБМ", з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, зазначає про те, що положення частини другої статті 651 ЦК України передбачають необхідність доведення істотності порушення умов договору, а саме наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також необхідності установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

42. Однак, як стверджує скаржник, судами істотність порушення умов договору не встановлено.

43. 07.02.2025 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі № 910/5663/22 (910/7708/17), до розгляду якої зупинялось провадження у цій справі № 918/103/24, у якій об`єднана палата не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, за відсутності колізії між нормами частин другої, п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", частин третьої, дев`ятої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та статті 651 ЦК України.

44. Об`єднана палата у постанові від 07.02.2025 у справі № 910/5663/22 (910/7708/17), серед іншого, виснувала про те, що:

- частина дев`ята статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" має загальний і диспозитивний характер та не містить імперативних вказівок щодо обов`язкового розірвання чи визнання недійсним приватизаційного договору у разі невиконання будь-якого зобов`язання за ним однією із сторін, а тому не вступає у конкуренцію як норма спеціального закону з нормою статті 651 ЦК України, як загального закону;

- частина третя статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не містить імперативного припису про обов`язковість розірвання договору купівлі-продажу у разі невиконання стороною виключних умов, а, навпаки, відсилає до загальним норм ЦК України, зазначаючи про те що за наявності виключних умов для розірвання договору, договір розривається в передбаченому законодавством порядку, що не виключає можливості застосування приписів статті 651 ЦК України;

- наявність передбачених частиною третьою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації не завжди є підставою для його автоматичного розірвання, а потребує додаткового встановлення істотності такого порушення у судовому порядку.

45. Згідно з пунктом 10.4 договору виключними умовами для розірвання договору в порядку, передбаченому законодавством та договором є невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань покупця, визначених умовами договору, в установлений договором строк.

46. Отже, невиконання обов`язку щодо повної оплати заборгованості по заробітній платі та перед бюджетом у встановлений договором строк, хоча і є виключною умовою для розірвання приватизаційного договору, проте не є підставою для автоматичного розірвання договору, що вимагає у даному випадку встановлення обставин істотності порушення договору на підставі критеріїв, передбачених статтею 651 ЦК України.

47. В оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій встановили, що невиконання ТОВ "КБМ" договору істотно порушило права Регіонального відділення, розмір порушень станом на 04.11.2023 (день, наступний після останнього дня для виконання відповідачем пункту 6.4.1 договору) становив 22 142 646, 30 грн, а також зазначили, що Регіональне відділення, укладаючи договір, очікувало повного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із зарплати та перед бюджетом у загальному розмірі 25 507 429,00 грн, натомість отримало задоволення лише 13,2 % своїх легітимних очікувань, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору.

48. Крім того, судами взято до уваги те, що оплата коштів здійснена ТОВ "КБМ" безпосередньо перед зверненням 11.10.2023 до Регіонального відділення з пропозиціями щодо внесення змін до спірного договору в частині продовження строку виконання зобов`язання, а третій платіж - в останній день строку, визначеного умовами договору для виконання зобов`язання. У подальшому відповідач, отримавши відмову від продовження строку виконання зобов`язань за договором, взагалі перестав їх виконувати. Означене свідчить про завдання відповідачем істотних порушень стороні позивача невиконанням договору.

49. Місцевий господарський суд також прийшов до висновку, що ТОВ "КБМ" після отримання відмови у задоволенні своєї пропозиції у продовженні строку виконання зобов`язань за договором не звертався до суду із позовом до Регіонального відділення про внесення змін до договору купівлі-продажу від 03.05.2023 в примусовому порядку, тому дані аргументи відповідача не заслуговують на увагу.

50. За таких обставин суди попередніх інстанцій встановивши, що порушення відповідачем спірного договору входять до переліку виключних умов, визначених частиною третьою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та до переліку виключних умов для розірвання договору, визначених у самому приватизаційному договорі (пункт 10.4 договору), а також встановивши, що такі порушення є істотними в розумінні статті 651 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" від 03.05.2023 № 1000.

51. Задовольняючи позовні вимоги, суди також зазначили, що відповідачем не оскаржувався акт перевірки, яким були зафіксовані порушення відповідачем умов договору, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в органі приватизації № 1329.

52. В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду про те, що не оскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин (постанова Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 910/502/19).

53. Проте відповідач у судах попередніх інстанцій не заперечував встановлені в акті перевірки обставини та не надав докази про виконання умов договору в частині повного та своєчасного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що склалася на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс.

54. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач в позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначав, що для нього в даному випадку існують пом`якшуючі обставини, а саме укладення самого договору у період воєнного стану; сплата ТОВ "КБМ" у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації (3 000 000,00 грн з ПДВ); затягування в часі виконання ФДМ України іншого з пунктів договору, який стосується ліквідації ДП "РАРЗ"; порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону (зокрема, щодо площі земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування у ДП "РАРЗ").

55. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору, суди дійшли до висновку про те, що вказані обставини не звільняють відповідача від виконання зобов`язань згідно з договором. Суди констатували, що правовідносини із ліквідації ДП "РАРЗ", які склалися між позивачем, відповідачем та ФДМ України, які повинні були бути звершені до 03.05.2024, не мають стосунку до факту порушення відповідачем пункту 6.4.1 договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023; так само як і не мають стосунку до факту порушення відповідачем пункту 6.4.1 договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023, обставини із порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону з приватизації ЄМК ДП "РАРЗ".

56. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та додатково зазначає, що вказані обставини не спростовують встановлений Регіональним відділенням у акті від 17.11.2023 № 17 поточної перевірки факт невиконання відповідачем умов продажу Об`єкта приватизації (в частині повної та своєчасної оплати заборгованості по заробітній платі та перед бюджетом), а також достовірність зафіксованих в акті обставин, які доводять наявність порушень умов договору.

57. З огляду на з`ясування господарськими судами усіх обставин, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення спору у цій справі, колегія суддів з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції не здійснює оцінку (переоцінку) доказів, покладених судами в основу висновку про наявність підстав для розірвання договору, а доводи скаржника в цій частині зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних у справі судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

59. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

61. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі № 918/103/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач