Ухвала

від 07.04.2025 по справі 404/8080/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 404/8080/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2024 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2024 у справі

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до: (1) Акціонерного товариства "Правекс Банк", (2) Приватного підприємства "Дельта-Сервіс", (3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової (Коваленко) Олени Миколаївни, (4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Центр", (5) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой", (6) ОСОБА_3

про визнання договорів недійсними, визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2024 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2024 у цій справі.

Перевіривши матеріали зазначеної скарги, Верховний Суд ухвалою від 20.03.2025 залишив її без руху на підставі положень статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку із виявленням недоліків касаційної скарги, а саме несплатою скаржницею судового збору у передбаченому законодавством розмірі. Для усунення виявлених недоліків Верховний Суд надав скаржниці десятиденний строк із дня вручення копії зазначеної ухвали.

Ухвалу Верховного Суду від 20.03.2025 про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 отримала того ж дня о 20:05 год., що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду.

Не сплативши визначений судом касаційної інстанції розмір судового збору, 25.03.2025 скаржниця подала до Верховного Суду клопотання про звільнення її від такої сплати, обґрунтовуючи його доводами про скрутне матеріальне становище, а також про те, що визначений судом розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. До клопотання додала роздруківку відомостей з виписки по своїй банківській картці за період з 01.01.2025 по 21.03.2025.

Розглянувши подане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, міркуючи так.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Водночас пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Між тим ані положення Закону України "Про судовий збір", ані положення ГПК України не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, зокрема про те, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші) (ухвали Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22, від 15.07.2024 у справі № 917/1920/21).

Натомість, як вказано вище, скаржниця на підтвердження свого фінансового стану надала лише роздруківку відомостей з виписки по її банківській картці за період з 01.01.2025 по 21.03.2025, тобто навіть не за попередній рік.

При цьому вона не надала інших документів, які б у сукупності могли свідчити, що розмір судового збору дійсно перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, зокрема але не виключно: довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; довідки про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України; документів щодо наявності інших банківських рахунків із зазначенням коштів та руху коштів на них тощо.

За цим, оцінивши доводи скаржниці, наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, та додані докази, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки скаржницею не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності реального доходу та не підтверджено того, що її майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкодив їй сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

У цій частині Верховний Суд звертає увагу скаржниці на те, що наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2024 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2024 у справі № 404/8080/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.