Ухвала

від 03.04.2025 по справі 148/553/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/553/24

Провадження №2-п/148/4/25

УХВАЛА

03 квітня 2025 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.05.2024, ухваленого в цивільній справі № 148/553/24,

встановив:

31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 01.05.2024, ухваленого в цивільній справі № 148/553/24, за позовом виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тульчинської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

У своїй заяві, крім іншого, відповідач просить поновити строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що в судовому засіданні у даній справі участі не приймав та копію заочного рішення після його ухвалення не отримував, оскільки проживає не за місцем ркеєстрації в АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим він був змушений звертатись безпосередньо до суду для отримання копії рішення для ознайомлення, яку отримав 12.03.2025.

Крім того,вимоги заявипро переглядзаочного рішення ОСОБА_1 мотивував тим,що ухвалюючизаочне рішеннята задовольняючипозов,суд ненадав правовоїоцінки ухваліТульчинського районногосуду Вінницькоїобласті від11.10.2023 усправі №148/1661/23,не з`ясувавпитання проте,які обставинивстановлені цимрішенням,та чипідлягають вонидоказуванню усправі,яка розглядається,що призвелодо неповнотивстановлення фактичнихобставин,які маютьзначення дляправильного вирішеннясправи. При цьому, ухвала Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.10.2023 висновку про винуватість відповідача у вчиненні злочину не містить, а також не містить відомостей про дослідження судом висновку експерта судової автотехнічної експертизи на предмет його достовірності та відповідності обставинам справи.

На підставі зазначеного вище відповідач просить поновити строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.05.2025 у цивільній справі № 148/553/24, призначити справу до розгляду.

Вивчивши доводи заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши додані до неї докази, матеріали цивільної справи № 148/553/24, доходжу наступних висновків.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування і оскарження такого рішення.

Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першої статті 288 ЦПК України підстав для його скасування і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Згідно положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою(«Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Аналізуючи доводи відповідача щодо поновлення строків на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, суд доходить висновку, що відповідачем не наведено жодних об`єктивних причин, які перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду з даною заявою.

Посилання відповідача на те, що в судовому засіданні у даній справі він участі не приймав та копію заочного рішення не отримував, оскільки проживає не за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим він змушений був звернутися до суду, де лише 12.03.2025 отримав копію заочного рішення, суд вважає необгрунтованими, не підтверджими жодними доказами та такими, що не свідчать про поважність причин пропуску даного строку з огляду на таке.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом ізрозпискою рекомендованимлистом зповідомленням провручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Копія заочного рішення направляється відповідачам, які не зявились в судове засідання, в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Так, згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України визначено, що днем врученнясудового рішення, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про судові засідання в даній справі належним чином шляхом направлення йому рекомендованим листом з повідомленням судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 77). При цьому, повістка про виклик в судове засідання 08.04.2024, копія ухвали суду від 13.03.2024 про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками отримані ним, як отримана і повістка про виклик в судове засідання 01.05.2024, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулись на адресу суду (а.с. 93, 103).

Так само, за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 09.05.2024 направлена відповідачу ОСОБА_1 і копія повного тексту заочного судового рішення від 01.05.2024 (а.с. 115).

При цьому, жодних відомостей прозміну місцяпроживання (перебування) відповідачем ОСОБА_1 суду повідомлено не було, хоча, виходячи зі змісту ч.1 ст. 131 ЦПК України, це є його процесуальним обовязком.

Поштове відправлення, яким відповідачу направлялась копія заочного рішення повернудось до суду з відміткою працівника АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля (а.с. 119).

Отже, вказане вище свідчить про те, що відповідач був обізнаний про наявність справи в суді, мав право подати відзив на позов, заяви та клопотання, так само повідомити про зміну місця свого проживання. Проте він не вжив заходів для актуалізації своїх контактних даних, а так само не повідомив про зміну місця проживання, що є його обовязком.

З огляду на викладене копія заочного рішення від 01.05.2024 вважається врученою відповідачеві в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання, а саме 18.05.2024 (а.с. 119, 120).

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі №725/7357/21.

За таких обставин доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що про заочне рішення йому стало відомо лише 12.03.2025 року безпідставні.

Звернувшись досуду ззаявою проперегляд заочногорішення від01.05.2024лише 31.03.2025, ОСОБА_1 пропустив встановлений строк, передбачений ч. 3 ст. 284 ЦПК України. Доказів поважності причин пропуску цього строку відповідачем не подано, у звязку з чим суд не знаходить підстав для поновлення відповідачу процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на те, що, ухвалюючи заочне рішення у справі, суд не надав правової оцінки ухвалі Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.10.2023 у справі № 148/1661/23, не відповідають дійсності. Адже в рішенні суду від 01.05.2025 суд вказав, що згідно ухвали від 11.10.2023 кримінальне провадження № 148/1661/23 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито з нереабілітуючих підстав, тобто невинним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 не визнано. При цьому, судом не вирішувалося питання про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 113-зворотній бік).

Також, слід зазначити, що у вказаній ухвалі обвинуваченому було роз`яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Діюча норма не містить можливості залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення з підстав пропуску процесуальних строків, як це визначено ст. 126 ЦПК, згідно якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 в справі №214/5505/16 зробила висновок про те, що не в усіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановленими частиною другою та третьою ст. 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 1 Розділу ІІІ ЦПК України, не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, оскільки поважних підстав для поновлення пропущеного строку на подачу такої заяви судом не встановлено.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд ,-

постановив:

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.05.2024, ухваленого в цивільній справі № 148/553/24.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.05.2024, ухваленого в цивільній справі № 148/553/24 ,за позовом звиконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тульчинської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Штифурко