Ухвала

від 01.04.2025 по справі 303/4794/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/4794/22

2/303/766/22

УХВАЛА

01 квітня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування рішень.

01.04.2025 позивачка подала до суду заяву про направлення запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу до компетентного органу Чеської Республіки для допиту в якості свідка відповідача ОСОБА_2 .

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник позивачки - адвокат Гуштан Г.Г. у судовому засіданні заяву підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі. Просив поновити строк для подання клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , оскільки він раніше не брав участь по цій справі і тільки вступив у справу в якості представника позивачки.

Представник Мукачівської міської ради заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки відсутні в цьому доцільність, також заявником не зазначена повна адреса відповідача і взагалі відсутні докази його знаходження в Чеській Республіці.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.

За загальним правилом, встановленим ч. 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Якщодоказ неможе бутиподаний увстановлений закономстрок зоб`єктивних причин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Судом встановлено, що позивачкою фактично заявлено клопотання про допит свідка, який проживає за кордоном у порядку направлення судового доручення про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Порядок вирішення питання щодо судових доручень визначені ст. 87 ЦПК України, яка передбачає, що суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з`ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.

Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави врегульовано ст. 498 ЦПК України, згідно якої у разіякщо впроцесі розглядусправи судунеобхідно вручитидокументи,отримати докази,провести окреміпроцесуальні діїна територіїіншої держави,суд Україниможе звернутисяз відповіднимсудовим дорученнямдо іноземногосуду абоіншого компетентногооргану іноземноїдержави (далі-іноземний суд)у порядку,встановленому цимКодексом абоміжнародним договором,згода наобов`язковість якогонадана ВерховноюРадою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Частиною 3 ст. 91 ЦПК України встановлено строки подання заяви про виклик свідка і передбачено, що заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, законом встановлений процесуальний строк для подання заяви про виклик свідків.

Дана справа розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження, тому у відповідності до ч. 3 ст. 91 ЦПК України позивачка мала право на подання заяви про виклик свідків до початку першого судового засідання у справі.

Заява про допит свідка позивачкою подана до суду 01.04.2025, тоді як перше судове засідання відбулось 22.09.2022, тобто з пропуском процесуального строку встановленого ч. 3 ст. 91 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання заяви про виклик свідка представник позивачки посилався на те, що він раніше не брав участь по цій справі в якості представника позивачки, але суд вважає, що зазначена представником позивача причина пропуску процесуального строку не є об`єктивно непереборною, незалежною від волевиявлення позивачки та пов`язаною з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії, оскільки судом необхідно встановити наявність цієї обставини у період строку на вчинення процесуальної дії позивачкою, а не її представником.

Так,ч.1ст.64ЦПК Українипередбачає,що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Тобто, виходячи із зазначеного представник здійснює процесуальні права та обов`язки особи, від імені якої він виступає.

Участь адвоката як представника у судовому процесі полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.

Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), насамперед для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.

Суд вважає, що за таких обставин суду необхідно встановити об`єктивну неможливість саме позивачкою ОСОБА_1 заявити клопотання про допит свідка у встановлений законом строк, а не об`єктивну можливість заявити таке клопотання її представником.

Матеріали справи свідчать про те, що до вступу у справу представника позивача - адвоката Гуштан Г.Г., позивачці надавалась правова допомога іншими адвокатами, тому суд вважає, що у позивачки та її представників будо достатньо часу для подачі заяви про виклик свідків у встановлений законом строк.

Зазначені представником позивачки підстави поновлення строку лише вказують на те, що позивачка не дотрималась встановленого процесуального строку з причини власної бездіяльності чи бездіяльності її представників, які не скористалися правом на подання заяви про виклик свідка у встановлений законом строк.

Наведені представником позивача причини пропуску строку не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для поновлення строку для подання заяви про виклик свідка, оскільки можливість подання цієї заяви по суті справи виникло у позивачки з моменту звернення з позовом до суду, а тому можливість подання заяви про виклик свідка залежала лише від волевиявлення самої позивачки, тобто мала суб`єктивний характер.

Слід також зауважити, що залучення до участі по справі нового представника та посилання на неможливість вчинення процесуальних дій у строки встановлені законом, оскільки цей представник не приймав участь у справі створює штучні умови для усунення негативних наслідків пропуску строку на вчинення процесуальної дії особою, яка його пропустила, що також може свідчити про зловживання учасником процесу процесуальними правами.

Крім того, слід звернути увагу на те, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що підстави для поновлення строку на подання заяви про виклик свідка відсутні, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку для подання заяви про виклик свідка слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що заява про виклик свідка подана після закінчення процесуального строку визначеного ч. 3 ст. 91 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення її без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 91, 126, 127, 259-261, 353-355 ЦПК України ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У поновлення процесуального строку для подання заяви про допит в якості свідка відповідача ОСОБА_2 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про допит в якості свідка відповідача ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 04.04.2025.

Суддя