Ухвала

від 15.04.2025 по справі 303/4794/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 303/4794/22

провадження № 61-4463ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадстру у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мукачівської міської ради,

ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень.

Ухвалою Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

від 20 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

10 січня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2024 року у справі №303/4794/22.

Вказану справу витребувано з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано їй строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Роз`яснено заявнику, якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що копію оскаржуваного рішення вона отримала засобами поштового зв`язку 27 грудня 2024 року, попередньо подавши 09 грудня 2024 року заяву про видачу копії ухвали.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 березня 2025 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, суд виходив з того, що ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної ухвали через підсистему «Електронний Суд» 22 листопада 2024 року о 21:00:31 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, відтак відповідно до абз. 2 частини шостої статті 272 ЦПК України вважається, що його копію першочергово вручено заявнику наступного робочого дня - 25 листопада 2024 року.

Отримання у подальшому ОСОБА_1 копії оскаржуваної ухвали за допомогою засобів поштового зв`язку не може бути підставою для обрахунку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції саме з моменту вручення їй ухвали у вказаний спосіб, оскільки нею раніше було отримано копію такого рішення у інший визначений цивільним процесуальним законодавством спосіб.

06 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 березня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційну скаргу скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував, що заявник отримала оскаржувану ухвалу суду першої інстанції 27 грудня

2024 року, а тому подала апеляційну скаргу в строк передбачений статтею 354 ЦПК України. Крім цього, зазначає, що вона не користується підсистемою «Електронний Суд» та не була належним чином проінформована про можливість надсилання через вказану підсистему електронних судових рішень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частин п`ятої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційна систему, особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Як встановив апеляційний суд, копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 20 листопада 2024 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 22 листопада 2024 року о 21:00:31 хв., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу від 22 листопада 2024 року.

Оскільки копію оскаржуваної ухвали до електронного кабінету

ОСОБА_1 доставлено 22 листопада 2024 року о 21:00:31 хв., а саме пізніше 17 години, відтак відповідно до положень абз. 2 частини шостої статті 272 ЦПК України вважається, що його копію першочергово вручено заявнику наступного робочого дня - 25 листопада 2024 року.

За таких обставин, останнім днем звернення з апеляційною скаргою, протягом якого ОСОБА_1 мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до положень частини другої статті 354 ЦПК України було 10 грудня 2024 року.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що отримання у подальшому ОСОБА_1 копії оскаржуваної ухвали засобами поштового зв`язку не може бути підставою для обрахунку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції саме з моменту вручення їй ухвали у вказаний спосіб, оскільки нею раніше було отримано копію такого рішення у інший визначений цивільним процесуальним законодавством спосіб, а тому вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 вказала, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.

Доводи касаційної скарги, які є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі і їм дана належна правова оцінка, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на незловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи та аргументи, наведені заявником у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, тому правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадстру у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська