Постанова

від 03.04.2025 по справі 211/1434/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3899/25 Справа № 211/1434/24 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/1434/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Комета Інвест»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційну скаргупозивачки ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року, яка постановлена суддею Лященко В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 січня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Комета Інвест», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл, визнання акту прийому-передачі майна та іпотечного договору недійсним, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Криворізького районногосуду Дніпропетровськоїобласті від23січня 2025рокупозовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Скасована заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року та від 08 травня 2024 року

Роз`яснено позивачці її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовних заяв без розгляду.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та перешкоди у доступі до правосуддя. Зокрема, зазначає, що суд не повідомив її належним чином про час та місце розгляду справи та залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання суперчить нормам ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Рогову І.Т., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Компанія Комета Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл, визнання акту прийому-передачі майна та іпотечного договору недійсним, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України й виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими та такими, що не відповідають обставинам та даним, які містяться в матеріалах справи і вимогам процесуального закону.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19(провадження№ 61-4177св21)вказано,що "залишенняпозову безрозгляду -це формазакінчення розглядуцивільної справибез ухваленнясудового рішення,у зв`язкуіз виникненнямобставин,які перешкоджаютьрозгляду справи,але можутьбути усунутів майбутньому.Однією зпідстав длязалишення позовубез розглядує повторна,тобто двічіпоспіль,неявка всудове засіданняпозивача,якщо віднього ненадходило заявипро розглядсправи безйого участіта існуютьперешкоди длятакого розгляду.При цьомупозивач маєбути належнимчином ів установленомупорядку повідомленийпро дату,час імісце якпершого,так ідругого судовогозасідання,в якевін нез`явився.Процесуальний законне вказуєна необхідністьврахування судомповажності причинповторної неявкипозивача досуду.Такі положенняпроцесуального законупов`язанііз принципомдиспозитивності цивільногосудочинства,у відповідностідо змістуякого учасниксправи самостійнорозпоряджається наданимийому закономпроцесуальними правами.Зазначені наслідкинастають незалежновід причинповторної неявки,які можутьбути поважними.Таким чином,навіть маючидокази поважностіпричин неявкипозивача,суд залишаєпозовну заявубез розгляду,якщо нез`явленняпозивача єперешкодою длярозгляду справи.Зазначена нормадисциплінує позивача,як ініціаторасудового розгляду,стимулює йогоналежно користуватисясвоїми правамита незатягувати розглядсправи.Якщо позивачне можевзяти участьв судовомузасіданні,він маєправо податизаяву пророзгляд справиза йоговідсутності.Така заяваможе бутиподана набудь-якійстадії розглядусправи.З матеріалівсправи вбачається,що заявапро розглядсправи завідсутності позивачаані позивачем,ані йогопредставником поданане була.Правове значенняв даномувипадку маєлише належнеповідомлення позивачапро деньта часрозгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі №675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі №675/1561/19тощо".

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про призначення підготовчого судового азсідання на 31 жовтня 2024 року, 14 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року та 23 січня 2025 року, шляхом отримання СМС-повідомлень у додатку "Viber".

Однак, матеріали справи не містять заяви позивачки ОСОБА_1 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою засобів мобільного зв`язку, зокрема у додатку "Viber".

Отже, долучена до справи довідка про доставку повідомлення щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Те ж саме правило стосується і мобільного додатку "Viber".

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №495/6258/20вказано, що можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України. Відповідно суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи. Проте, у справі, що переглядається, у суду апеляційної інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення особи про апеляційний розгляд, адже ЦПК України не передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №666/6309/13-ц (провадження № 61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі №440/222/19(провадження № 61-8993св22) та від 31 січня 2023 року у справі №693/812/21(провадження № 61-11611св22).

Зазначені обставини вказують на те, що позивачка ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена судом апеляційної інстанції про розгляд справи, призначений на 30 травня 2022 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), № 38789/04, § 23).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia», № 43330/09 § 25, 27).

Таким чином, суд безпідставно розглянув цю справу за відсутності доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання.

Порушення обов`язку завчасно повідомити про розгляд справи позбавило заявника права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане порушення також перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом порушено норми процесуального права колегія суддів вважає обґрунтованими.

Зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, для продовження розгляду.

Колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки, згідно ч. 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, якщо, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, а у даному випадку справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційнускаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Криворізького районногосуду Дніпропетровськоїобласті від23січня 2025року - скасувати.

Направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Компанія КометаІнвест»,третя особа: ОСОБА_3 ,про визнаннямайна спільноюсумісною власністюта йогорозподіл,визнання актуприйому-передачімайна таіпотечного договорунедійсним,скасування вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно записупро державнуреєстрацію прававласності нанерухоме майнодо Криворізького районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: