Рішення

від 19.03.2025 по справі 400/3795/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 р. № 400/3795/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за участю секретаря судового засідання Суліменко М.Б., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1 Слобідська, 120,м. Миколаїв,54034,

треті особиАкціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", вул. Дегтярівська, 36,м. Київ,04119, Обласний центр медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, пров. Корабелів, 1, м. Миколаїв, 54020

простягнення 1 514 240,34 грн,

за участю представників:

від позивача: Астахової О.С.,

від відповідача: Єнтіс М.Є.,

від третьої особи Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість": Царюк В.В.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (далі - відповідач) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2023 року: загальна сума заборгованості 3 785 600,85 грн., з яких адміністративно-господарська санкція 3783709,00 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 891,85 грн.

Ухвалою від 29.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.05.2024 суд залучив до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".

Ухвалою від 05.07.2024 суд ухвалив замінити по адміністративній справі №400/3795/24 відповідача Державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод".

Ухвалою від 05.07.2024 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Обласний Центр медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 1514240,34 гривень.

Ухвалою від 13.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та розглядати справу з позовними вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 1514240,34 гривень.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що у відповідача протягом 2023 року працювало 17 осіб з інвалідністю, норматив не виконаний у кількості 4 робочих місця, не зайнятих особами з інвалідністю. Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій та пені складає 1514 240,34 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю, відповідачем фактично виконані вимоги законодавства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю за 2023 рік, працевлаштовано визначену кількість працівників з інвалідністю.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд

ВСТАНОВИВ:

Середньооблікова чисельність штатних працівників ДП «МБТЗ» за 2023 рік склала 517 осіб.

Позивачем визначено, що середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю у ДП «МБТЗ» за 2023 рік має складати 21 осіб.

Середньооблікова чисельність працівників, яким встановлена інвалідність, за даними позивача, становить 17 осіб.

Отже, за підрахунками позивача невиконання відповідачем нормативу щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю становить 4 таких робочих місць.

Відтак позивач здійснює розрахунок адміністративно-господарських санкцій виходячи з невиконання відповідачем нормативу робочих місць у кількості 4 (чотирьох).

Так, у зв`язку з невиконаннями позивачем нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції та пені у загальній сумі 1 514 240,34 грн.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом № 875 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону № 875).

Згідно із ст. 20 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В силу положень статті 238 Господарського кодексу України, до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до ст. 18-1 Закону № 875 особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України «Про зайнятість населення».

З аналізу норм Закону № 875 випливає, що обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 (далі Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред`являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (далі Закон № 5067) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 «Про затвердження форм звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення», де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Вказані норми діяли у 2023 році.

Позивач зазначає, що відповідачем протягом 2023 рокудо центру зайнятості надавалися Звіти №3-ПН із зазначенням вакансій не для осіб з інвалідністю.

Доказів надання до Центру зайнятості форми № 3-ПН відповідачем до суду не надано.

Тобто, відповідачем не були виконані вимоги Закону № 875 щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120,м. Миколаїв,54034, ідентифікаційний код 07856371) за участю у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119), Обласний центр медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради (пров. Корабелів, 1, м. Миколаїв, 54020) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 1 514 240,34 грн. - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120,м. Миколаїв,54034, ідентифікаційний код 07856371) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційнйи код 20917114) суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 1 514 240,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складено 04.04.2025