Ухвала

від 07.04.2025 по справі 440/8816/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

07 квітня 2025 року

м. Київ

справа №440/8816/24

адміністративне провадження №К/990/11308/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава»

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (суддя Супрун Є.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Жигилія С.П., Русанової В.Б., Перцової Т.С.)

у справі № 440/8816/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава»

до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» (далі також - ТОВ «СК «Полтава», позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі також - Комісія, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.05.2024 № 258 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» та зупинення розповсюдження реклами» (з урахуванням рішення Комісії від 04.07.2024 № 349 «Про внесення змін до рішення від 16.05.2024 № 258»).

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 17.09.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025, відмовив у задоволенні позову.

Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами загального позовного провадження.

17.03.2025 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «СК «Полтава», в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає п. 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. В той же час мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з врахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, позивач не вказав на підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (як то усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми тощо), а також не навів переконливих мотивів, у чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду, та як така відповідна норма права повинна була застосовуватись, виходячи із сукупності встановлених судами у справі обставин й досліджених доказів.

Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування положень законодавства у поєднанні з незгодою позивача із наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів у справі - тобто, до їх переоцінки, що у свою чергу не узгоджується із нормативним визначенням п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та водночас знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

У контексті наведеного слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 440/8816/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб