Постанова

від 07.04.2025 по справі 909/913/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Справа №909/913/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.01.2025 (повний текст рішення складено 07.01.2025, суддя Неверовська Л. М.)

у справі №909/913/24

за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ

до відповідача Громадської організації «Обласна спілка учасників антитерористичної операції», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 171631,31 грн, а саме: 127328,58 грн основного боргу, 34994,74 грн інфляційних збитків, 9307,99 грн 3% річних

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 30.09.2024 звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Громадської організації «Обласна спілка учасників антитерористичної операції» 127328,58 грн основного боргу, 34994,74 грн інфляційних збитків та 9307,99 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про постачання теплової енергії від 08.01.2022 щодо оплати вартості послуг, у період з жовтня 2021 по листопад 2022 року.

При ухваленні вказаного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що договір є укладеним з 08.01.2022, відтак у відповідача відсутнє зобов`язання з оплати за послуги надані до укладення договору з 01.10.2021 по 07.01.2022. Таким чином, здійснивши перерахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем за період з 08.01.2022 по 30.11.2022, суд 07.01.2025 ухвалив рішення, яким позовні вимоги Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволив частково; з Громадської організації «Обласна спілка учасників атитерористичної операції» на користь позивача стягнув 89154,26 грн основного боргу, 6332,13 грн 3% річних, 25367,08 грн інфляційних втрат та 2132,15 грн судового збору; в задоволенні стягнення 38174,32 грн основного боргу, 2975,86 3% річних та 9627,66 грн інфляційних втрат відмовив.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином письмові докази, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим вказане рішення є незаконним та необґрунтованим. Так, позивач зазначає, що суд залишив поза увагою п. 9.1 договору, в якому сторони погодили термін дії договору до 31.12.2022 і умови його пролонгації, а також зазначили, що дія вказаного договору поширюється на відносини, що виникли між сторонами з 01 жовтня 2021р, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Факт надання/отримання послуги з постачання теплової енергії (з початку опалювального сезону) в період стягнення з 01.10.2021 по 30.11.2022, в тому числі до будинку, де знаходиться орендоване відповідачем приміщення, підтверджується рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, які розміщені в загальному доступі на офіційному веб-сайті Івано-Франківської міської ради. Лише належним чином оформлений акт від 01.11.2022 про відключення (відокремлення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води став підставою для припинення позивачем надання послуг теплопостачання та здійснення нарахування їх вартості, відтак відсутності зобов`язання відповідача щодо їх оплати. Водночас, позивач звертає увагу на положення абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в яких йдеться про те, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З огляду на вказані обставини, позивач просить змінити оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача на його користь 127328,58 грн основного боргу, 34994,74 інфляційних втрат, 9307,99 грн 3% річних та відшкодувати судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025, справу за № 909/913/24 передано на розгляд колегії судів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та постановлено здійснювати розгляд вказаної апеляційної скарги в порядку спрощеного провадження без виклику представників сторін, в порядку ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.02.2025 скеровано в електронний кабінет позивача та на поштову адресу відповідача 05.02.2025.

10.02.2025 Західному апеляційному господарському суду повернувся без вручення поштовий конверт разом з копією ухвали від 03.02.2025, який був скерований на адресу відповідача із зазначення причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Поштовий конверт з копією ухвали суду апеляційної інстанції від 03.02.2025 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 13В оф. 17.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, з огляду на положення статей 120, 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

З врахуванням наведеного судова колегія зазначає, що відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в них докази, судова колегія встановила таке:

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго», у відповідності до положень п. 3.1 статуту, створено з метою надання в інтересах Івано-Франківської міської територіальної громади фізичним і юридичним особам якісних послуг із централізованого теплопостачання та централізованого постачання гарячої води. Предметом діяльності підприємства є, зокрема виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, надання послуг з постачання гарячої води, тощо (пункт 3.2 статуту). Статут підприємства у новій редакції, затверджено рішенням Івано-Франківської міської ради (34 сесія) 8 демократичного скликання від 10.03.2023 № 45-34 "Про збільшення статутного капіталу та затвердження нової редакції статуту Держаного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та розміщено на сайті Івано-Франківської міської ради у загальнодоступному режимі (http://www.namvk.if.ua/dt/840538/). Таким чином, позивач є виконавцем послуг теплопостачання та постачання гарячої води для усіх категорій споживачів у місті Івано-Франківську.

Відповідно до договору від 25.08.2021 № 4088 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, ГО «Обласна спілка учасників антитерористичної операції» користується об`єктом нерухомого майна - нежитловими приміщеннями, розташованими на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 19-А.

25.11.2021 ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» засобами поштового зв`язку направило ГО «Обласна спілка учасників антитерористичної операції» цінний лист з двома примірниками договору № 386 про постачання теплової енергії для підписання, який був вручений представнику відповідача 08.12.2021 особисто, що підтверджується трекінгом поштового відправлення 7601870299566.

Належним чином оформлений договір позивачу не повертався, проте жодних заперечень, протоколу розбіжностей від відповідача не надходило, у зв`язку з чим, позивач зазначає, що в порядку абз. 3 п.4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», даний договір вважається укладеним з 08.01.2022.

Отже, за умовами укладеного між сторонами договору ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (як виробник) зобов`язалося постачати ГО «Обласна спілка учасників антитерористичної операції» (як споживачу) теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов`язався своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

За умовами пунктів 2.1 та 2.3 договору, енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до даного договору на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби. Опалювальним об`єктом за додатком №1 є приміщення реабілітаційного центру на вул. Нова, 19а в м. Івано-Франківську з відповідним тепловим навантаженням, визначеним у ньому. Відпуск теплової енергії здійснюється відповідно до чинних тарифів протягом періоду надання послуг. Тарифи на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води встановлюються органами місцевого самоврядування в залежності від вимог, які містяться в чинному законодавстві та є обов`язковими до застосування з моменту набрання чинності (оприлюднення) такого рішення.

У разі зміни тарифів на послуги з постачання теплової енергії, теплопостачальна організація в односторонньому порядку без попереднього узгодження зі споживачем застосовує нові тарифи. Зміни вартості будуть зазначені в рахунку-фактурі за період, в якому вони відбулися (п. п. 2.4-2.5 договору).

Встановленому п. 3.1.3 договору праву споживача на отримання вчасно та відповідної якості послуг згідно із законодавством та умовами договору, кореспондується визначений п. 3.2.2 договору обов`язок виконувати умови та порядок оплат спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 4.2.1 договору на виробника покладено обов`язок із забезпечення постачання енергії споживачу в обсягах згідно з договором, якому відповідає його право на отримання оплати її вартості у відповідних обсягах та в терміни, встановлені договором (п.п. 5.6-5.8 договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки за енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках до 25 числа місяця наступного за звітним (п. 5.8 договору).

Договір, у відповідності до п. 9.1, діє до 31 грудня 2022 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 10 днів до закінчення строку його дії не буде заявлено однією зі сторін про відмову від договору або його перегляд. Даний договір поширюється на відносини, що виникли між сторонами з 01 жовтня 2021, відповідно до ч. 3 ст. 637 Цивільного кодексу України.

За твердженнями позивача, ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року (до моменту відключення споживача від централізованого опалення, що підтверджується актом про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.11.2022), надало ГО «Обласна спілка учасників антитерористичної операції», послуги з теплопостачання в обсягах, визначених в рахунках-фактурах, однак неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати цих послуг, призвело до утворення боргу перед позивачем у сумі 127328,58 грн. За прострочення виконання зобов`язань позивач, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 34994,74 грн інфляційних втрат та 9307,99 грн 3% річних.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з огляду на таке:

Згідно із частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За визначеннями термінів, наведеними у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Водночас, п. 1 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону покладає на споживача обов`язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.

За умовами п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У відповідності до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, 25.11.2021 рекомендованим поштовим відправленням направив відповідачу проект договору № 386 про постачання теплової енергії, який 08.12.2021 було вручено представнику відповідача особисто. Однак, відповідач підписаний примірник договору не повернув, своїх заперечень чи протоколу розбіжностей не надав. Відтак, з огляду на положення абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», такий договір вважається укладеним з 08.01.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання», відповідно до ст. 1 якого постачання теплової енергії (теплопостачання) є господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», як виробник теплової енергії, надало ГО «Обласна спілка учасників антитерористичної операції» послуги з теплопостачання в обсягах, визначених в рахунках-фактурах, які відповідач не оплатив.

Водночас, задовільняючи частково позовні вимоги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про відсутність у відповідача зобов`язань з оплати за надані послуги з 01.10.2021 по 07.01.2022, оскільки договір є укладеним з 08.01.2022, позаяк не врахував положення п. 9.1 договору, в якому йдеться про те, що дія цього договору поширюється на відносини, що виникли між сторонами з 01 жовтня 2021, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не здійснив оплату наданих послуг за період з 01.10.2021 по 30.11.2022, в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмір 127328,58 грн, яка підлягає стягненню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання зобов`язань з оплати наданих послуг позивач, у відповідності до ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 34994,74 грн інфляційних втрат та 9307,99 грн 3% річних. Перевіривши здійснений позивачем обрахунок інфляційних втрат та 3% річних судова колегія вважає його правильним, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області у цій справі в частині відмови у стягненні 38174,32 грн основного боргу, 29755,86 грн 3% річних та 9627,66 грн інфляційних втрат.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.01.2025 у справі № 909/913/24 скасувати в частині відмови в стягненні 38174,32 грн основного боргу, 29755,86 грн 3% річних та 9627,66 грн інфляційних втрат; в цій частині - позов задоволити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.01.2025 у справі № 909/913/24 викласти в такій редакції:

«Стягнути з Громадської організації «Обласна спілка учасників антитерористичної операції», вул. Є.Коновальця, буд. 13 В, офіс 17, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 40020441) на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», вул. Б.Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 03346058) 127328,58 грн (сто двадцять сім тисяч триста двадцять вісім гривень 58 коп) основного боргу, 34994,74 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 74 коп) інфляційних втрат, 9307,99 грн (дев`ять тисяч триста сім гривень 99 коп) 3% річних, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.»

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.01.2025 у справі № 909/913/24 залишити без змін.

Стягнути з Громадської організації «Обласна спілка учасників антитерористичної операції», вул. Є.Коновальця, буд. 13 В, офіс 17, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 40020441) на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», вул. Б.Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 03346058) 4542,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Господарському суду Івано-Франківської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік