Постанова

від 03.04.2025 по справі 910/9681/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа№ 910/9681/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024

у справі № 910/9681/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі»

про стягнення 88 913,88 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 21005-1 від 01.11.2021 в розмірі 88 913,88 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним на виконання договору поставлено, а Відповідачем прийнято обладнання, матеріали роботи та послуги на загальну суму 2 778 268,70 грн., які Відповідачем оплачено лише в розмірі 2 690 268,70 грн, що свідчить про існування у нього заборгованості в розмірі 88 913,88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» заборгованість - 88 913,88 грн, судовий збір 3 028,00 грн судового збору. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносистем» витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу ТОВ «Анві Технолоджі» до розгляду; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» заборгованості 88 913,88 грн та судового збору 3 028,00 грн і ухвалити нове рішення у відповідній частині про відмову в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що ним 20.09.2024 ним, за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» було надіслано іншій стороні у справі та Господарському суду міста Києва відзив на позовну заяву із додатками, у якому заперечив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 88 913,88 грн, однак, в порушення вимог ст. 80, 90 ГПК України, судом першої інстанції не були враховані надані відповідачем письмові докази, натомість зазначено, що відзив на позовну заяву відсутній у матеріалах справи, що не відповідає дійсності.

Скаржник зазначає, що виконуючи умови договору, відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 198 913,00 грн відповідно до платіжних доручень: № 627 від 31.05.2023 в сумі 138 913,00 грн, № 820 від 29.03.2024 в сумі 30 000,00 грн, № 848 від 30.04.2024 в сумі 10 000,00 грн, № 928 від 31.07.2024 в сумі 10 000,00 грн, № 965 від 20.08.2024 в сумі 10 000,00 грн, отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 16.10.2024 (дата винесення Господарським судом міста Києва рішення у справі), становить 78 913,88 грн, а не 88 913,88 грн, як стверджує суд першої інстанції.

На думку скаржника, Господарським судом міста Києва неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, а саме: не взято до уваги факт часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі 10 000,00 грн згідно із платіжного доручення № 965 від 20.08.2024, що призвело до безпідставного рішення про стягнення заборгованості з відповідача в сумі, яка часткового погашена позивачу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо отримання відзиву на позовну заяву, а також заперечує його наявність в ЄСІТС підсистеми «Електронний суд», відповідачем не надано доказів направлення відзиву позивачу та суду.

Також позивач зазначає, що грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн відповідач оплатив позивачу вже після відкриття провадження у справі і при належному виконанні своїх процесуальних обов`язків, судом першої інстанції даний факт був би врахований.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/9681/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу «Повітряна тривога», тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9681/24 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого позивач, за договором підрядник, виконує за дорученням відповідача, за договором замовника, а відповідач оплачує визначені вказаним пунктом роботи, а саме:

- поставку сертифікованого обладнання та матеріалів для створення водяного пожежогасіння (технологічна частина), блискавкозахисту та автоматики протидимного захисту, внутрішнього протипожежного водопроводу та водяного пожежогасіння;

- здійснення, згідно проектів наданих відповідачем, монтажних і пусконалагоджувальних робіт для створення автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, газового пожежогасіння, водяного пожежогасіння (технологічна частина), блискавкозахисту, сигналізації довибуховонебезпечної концентрації газу та автоматики протидимного захисту, внутрішнього протипожежного водопроводу та водяного пожежогасіння на об`єкті «Нове будівництво заводу по переробці побутових відходів на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проїзд Складський, 20»;

- здійснення інспектування систем протипожежного захисту третьою стороною для підтвердження відповідності монтажних і налагоджувальних робіт проектній документації на Об`єкті.

Згідно з п. 2.2.3. договору, відповідач в термін 5-ти робочих днів, з дня отримання акту здавання-приймання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, зобов`язаний підписати та надіслати позивачу акт здавання-приймання робіт або обґрунтовані заперечення.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума виконаних робіт складає 2 778 268,70 грн.

Підпунктами 3.3.1, 3.3.2 та 3.3.3 договору погоджено умову про те, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу авансові платежі, однак згідно пункту 3.3.4. договору передбачено, що залишок грошових коштів в розмірі 277 826,87 грн сплачується відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту надання об`єкту Сертифікату (Декларації) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Згідно із п. 7.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання відповідачем та Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором.

Факт постачання позивачем товару (насосної станції водяного пожежогасіння) та її монтаж відповідачу на суму 310 908,90 грн з ПДВ, підтверджується актом надання послуг № 2, який підписано без зауважень та претензій.

17.04.2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з поставки сертифікованого обладнання та матеріалів, виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт для створення автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, газового пожежогасіння, водяного пожежогасіння (технологічна частина), блискавкозахисту, сигналізації довибуховонебезпечної концентрації газу та автоматики протидимного захисту, внутрішнього протипожежного водопроводу та водяного пожежогасіння на об`єкті «Нове будівництво заводу по переробці побутових відходів на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проїзд Складський, 20», що оформлено Актом надання послуг № 3, на загальну суму 2 467 359,80 грн, який підписано без зауважень та претензій.

Отже, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обладнання, матеріали роботи та послуги на загальну суму 2 778 268,70 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.3.3 договору відповідач мав сплатити залишок грошових коштів в розмірі 277 826,87 грн протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту надання об`єкту Сертифікату (Декларації) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, однак відповідачем вказану суму коштів сплачено не у повному обсязі у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед відповідачем на суму у розмірі 88 913,88 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вже зазначалось, розділом 3 договору закріплено порядок розрахунків сторін, а саме згідно підпункту 3.3.4 остаточний залишок в розмірі 277 826,87 грн відповідач має сплатити відповідачу протягом трьох днів з моменту надання об`єкту Сертифікату (Декларації) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, визначену підп. 3.3.4 п. 3.3 суму відповідач оплатив частково, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість, як зазначає позивач, на суму у розмірі 88 913,88 грн.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

Враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем коштів у розмірі 10 000,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 965 від 20.08.2024, основна заборгованість за договором зменшилась на відповідну суму, тобто має місце відсутність предмета спору, апеляційний господарський суд, враховуючи вказані правові позиції Верховного Суду, та керуючись положеннями п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та ч.1 ст. 278 ГПК України, дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» заборгованості на суму у розмірі 10 000,00 грн та прийняття нового рішення про закриття провадження у цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням наявних матеріалів справи, дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 78 913,88 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги про те, господарським судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, а саме: не взято до уваги факт часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі 10 000,00 грн згідно із платіжного доручення № 965 від 20.08.2024, що призвело до безпідставного рішення про стягнення заборгованості з відповідача в сумі, яка часткового погашена позивачу, як із такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, за результатом дослідження яких, господарським судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Скаржник, стверджуючи про подання до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву із доказами сплати, через «Електронний Суд», не надав жодних доказів про направлення відзиву на позовну заяву ані до суду, ані позивачу у справі.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи те, що ані позивач, ані відповідач, не подали до господарського суду першої інстанції доказів, які свідчать про часткову сплату заборгованості на суму у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 965 від 20.08.2024, вважає зазначену поведінку учасників справи № 910/9681/24 недобросовісною.

Як вже зазначалось, ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що відмова у відшкодуванні позивачу витрат на професійну правничу допомогу не оскаржувалася.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 підлягає частковому задоволенню, а вказане рішення суду скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» заборгованості на суму у розмірі 10 000,00 грн та прийняття нового рішення про закриття провадження у цій частині.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 231, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» (вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 43497142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (вул. Гоголівська, 43, прим. 61, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 30726586) заборгованості на суму у розмірі 10 000,00 грн та прийняти нове рішення про закриття провадження у цій частині.

3. Здійснити перерозподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» (вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 43497142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (вул. Гоголівська, 43, прим. 61, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 30726586) 2 687,45 грн судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/9681/24 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (вул. Гоголівська, 43, прим. 61, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 30726586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анві Технолоджі» (вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 43497142) 510,83 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу 910/9681/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко