Рішення

від 20.03.2025 по справі 910/777/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2025Справа № 910/777/25Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зручні технології"

про стягнення 2 962 920,10 грн.

за участі представників:

від позивача: Самелюк К.О.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зручні технології" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 6,9989 з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056, на вул. Россошанській, 3 у Дарницькому районі міста Києва за період з 25.09.2020 по 19.11.2021 у сумі 2 962 920,10 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20.02.2025 задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2025, в якій позивач просив стягнути 2955877,80 грн. безпідставно збережених коштів. Також, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що право власності на нежитлові приміщення загальною площею 5811,1 кв.м. по вулиці Россошанській, 3 у Дарницькому районі міста Києва зареєстровано відповідачем 25.09.2020 року. У подальшому, 19.11.2021 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056. Таким чином, за розрахунком відповідача період користування земельною ділянкою складає 420 днів, за які розмір плати становить 2955877,80 грн. Отже, відповідач просив задовольнити позов частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2021 №НВ-0006565622021 сформована земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:63:438:0056.

Рішенням Київської міської ради від 31.08.2021 № 2210/2251 вирішено передати відповідачу в оренду на 10 років земельну ділянку площею 6,9989 га (кадастровий номер 8000000000:63:438:0056) для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків (код виду цільового призначення - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) на вул. Россошанській, 3 у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - земельна ділянка), у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2020 року, номер запису про інше речове право: 38374524).

На підставі вказаного рішення між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 19.11.2021 № 873.

Згідно з інформаційною довідкою від 09.12.2024 № 407122426 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки зареєстровано 19.11.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким: Київська міська рада, орендар: відповідач.

Згідно з інформаційною довідкою від 22.01.2025 № 409106495 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на згадуваній земельній ділянці розташовувався закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 5082,2 кв.м. Опис: будівля контрольно-перепускного пункту (КПП) (літ.М) - 7,60 кв.м.; будівлі складу (літ. Н) - 606,0 кв.м; будівлі складу (літ.О) - 396,3 кв.м; будівлі складу тари (літ. П) - 171,4 кв.м; будівлі складу (літ.Р) - 617,0 кв.м; поштового будинку (літ.С) - 68,2 кв.м.; будівлі складу (літ. Т) - 709,2 кв.м; будівлі складу (літ. У) - 712,8 кв.м; будівлі складу (літ. Ф) - 719,9 кв.м.; будівлі складу (літ. Х) - 318,9 кв.м, будівлі складу (літ. Ц) - 89,9 кв.м; будівлі складу (літ. Щ) - 375,7 кв.м; будівлі складу (літ. Ю) - 123,3 кв.м; нежитлової будівлі (літ. Л) - 262,1 кв.м, загальною площею 5 082,2 кв.м, та перебував у приватній власності відповідача (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2020 року, номер запису про право власності: 38374524, реєстраційний об`єкт нерухомого майна: 876696480000).

04.12.2023 об`єкт нерухомого майна закрито у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (право власності припинено) у зв`язку з його знесенням (знищенням) та початком нового будівництва.

Згідно з листом від 20.12.2024 № 36793/5/26-15-04-15-05 Головного управління ДПС у місті Києві відповідач подавав податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та не сплачував плату за землю з 25.09.2020 по 19.11.2021 до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Як слідує з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2021 № 7846/86-21 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056 становить 85 681 242,69 грн.

Відповідно до розрахунку позивача (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності становить: 1) з 25.09.2020 по 31.12.2020 85 681 242,69*3%/366*98 днів = 688 259,16 грн; 2) з 01.01.2021 по 18.11.2021 85 681 242,69*3%/365*322 дні = 2 267 618,64 грн, загалом 688 259,16 + 2 267 618,64 = 2 955 877,80 грн.

У положеннях статті 80 ЗК України закріплено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для її визначення для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У пункті 274.1. статті 274 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

До моменту оформлення права оренди земельної ділянки, на якій розташований нерухомий об`єкт відповідача, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання позивачем доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18, від 07.02.2019 у справі № 922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Із матеріалів справи слідує, що 25.09.2020 за відповідачем зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 38374524), що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:63:438:0056.

Надалі, 19.11.2021 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056.

Отже, за період із 25.09.2020 до 18.11.2021 відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056 мав обов`язок вносити орендну плату, доказів виконання чого матеріали справи не містять.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2021 № 7846/86-21 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:438:0056 становить 85 681 242,69 грн.

За арифметичним перерахунком суду розміру орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності становить: 1) з 25.09.2020 по 31.12.2020 85 681 242,69*3%/366*98 днів = 688 259,16 грн.; 2) з 01.01.2021 по 18.11.2021 85 681 242,69*3%/365*322 дні = 2 267 618,64 грн., що загалом складає 688 259,16 + 2 267 618,64 = 2 955 877,80 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Одночасно судом ураховано, що в відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про часткове визнання позову на суму 2 955 877,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина 2 статті 191 ГПК України).

Частина 4 статті 191 ГПК України передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом із цим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до статі 129 ГПК України дійшов висновку про покладення понесених позивачем витрат по сплаті судового збору на відповідача. При цьому судом ураховано, що в відзиві на позовну заяву відповідач також зазначив про покладення на нього витрат позивача зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Київської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зручні технології" (02141, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6-А, прим. 58, офіс 2; ідентифікаційний код 43840203) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) 2 955 877 (два мільйона дев`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 80 коп. безпідставно збережених коштів, а також 35470 (тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 07.04.2025 року.

Суддя К.В. Полякова