Ухвала від 08.04.2025 по справі 920/519/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

08.04.2025м. СумиСправа № 920/519/25

Суддя господарського суду Сумської області Вдовенко Дар`я Володимирівна, розглянувши заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вх. №1953 від 07.04.2025) про забезпечення позову (до подання позовної заяви),

УСТАНОВИВ:

07.04.2025 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (код ЄДРПОУ 45067285), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем», у межах ціни позову в сумі 423 864 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025, заяву призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» укладений договір № 354 від 12.12.2024 на поставку бензину А-95 та дизельного пального. Заявник має намір звернутися до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» про стягнення 423 864 грн 00 коп. оплати за непоставлений товар відповідно до договору № 354 від 12.12.2024. Заявник, зокрема, зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки № 354 від 12.12.2024, перерахував постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» згідно з платіжною інструкцією від 18.12.2024 № 1214 428697,00 грн з ПДВ, отримав відповідно до накладної №2280 від 13.12.2024 довірчі документи (скретч-картки). Однак відпуск палива в обмін за довірчими документами (скретч-картками) в населених пунктах в Сумській області, в яких повинні бути розташовані автозаправні станції, визначені у додатку 1 до договору, не здійснюється. Заявник зазначає, що повністю оплатив бензин та дизельне паливо, що є предметом договору та має відпускатися на автозаправних станціях в Сумській області. Однак за 43 адресами автозаправних станцій паливо не відпускається, автозаправні станції не працюють.

Обставини на які вказує заявник в обґрунтування необхідності забезпечення позову підтверджуються: 1) зверненнями загальних місцевих судів Сумської області, актами складеними працівниками судів, в яких зафіксовані факти про те, що паливо не відпускається з причини припинення роботи автозаправних станцій за визначеними в договорі адресами; 2) претензією (вимога щодо повернення коштів) від 12.03.2025 № 05-1059/25, яка була повернута відправнику через закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідач, як юридична особа має адресу, проте факт неотримання кореспонденції обґрунтовано свідчить про неблагонадійність як ділового партнера та велику вірогідність ухилення від виконання рішення суду у майбутньому, аналогічно ухиленню від виконання договірних зобов`язань; 3) актом від 04.04.2025 № 1, затвердженим начальником ТУ ДСА України в Сумській області 04.04.2025, зверненнями загальних місцевих судів Сумської області, що підтверджують факт відсутності телефонного зв`язку з відповідачем через номери зазначені в договорі. Відповідач, як юридична особа має контактні номери телефонів, проте на телефонні дзвінки не відповідає, що обґрунтовано свідчить про неблагонадійність як ділового партнера та велику вірогідність ухилення від виконання рішення суду у майбутньому, аналогічно ухиленню від виконання договірних зобов`язань; 4) платіжною інструкцією від 18.12.2024 № 1214 та копіями не обміняних на паливо скретч-картками компанії «Авіас», що підтверджують ту обставину, що відповідач користується на власний розсуд коштами перерахованими позивачем, а паливо не відпущене, тому фактично арешт буде накладений на кошти позивача, що знаходяться на рахунку відповідача, що безумовно не може завдати шкоди інтересам відповідача.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми процесуального права вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Суд встановив, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є стягнення 423 864 грн 00 коп. оплати за непоставлений товар; підставою позову визначено невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 354 від 12.12.2024 в частині передачі палива по скретч-карткам в населених пунктах в Сумській області.

Така вимога є вимогою майнового характеру, яка має чітко визначений розмір (ціну позову). Виконання судового рішення у справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Висновками Верховного Суду у цій постанові підтверджена можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі).

Оцінивши обставини, на які вказує заявник, надані ним докази на підтвердження відповідних обставин, суд вважає заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем», які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем», у межах ціни позову в сумі 423 864 грн 00 коп. З урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог щодо накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу в межах ціни позову, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого заявник має намір подати позов.

Суд також зазначає, що застосований захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки при застосуванні такого заходу арештоване майно та грошові кошти фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ними.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» є Україна, 07403, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Броварської сотні, будинок 3 (державна реєстрація зміни місцезнаходження - 13.03.2025).

Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За приписами ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Заяву (вх. № 1953 від 07.04.2025) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (Україна, 40002, Сумська обл., місто Суми, вул. Українських Перемог, буд. 4, код ЄДРПОУ 26270240) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову - задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (Україна, 07403, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Броварської сотні, будинок 3, код ЄДРПОУ 45067285), які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (Україна, 07403, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Броварської сотні, будинок 3, код ЄДРПОУ 45067285), у межах ціни позову в сумі 423 864 грн 00 коп.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

4.Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

5.Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

6.Стягувачем за цією ухвалою є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (Україна, 40002, Сумська обл., місто Суми, вул. Українських Перемог, буд. 4, код ЄДРПОУ 26270240).

7.Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (Україна, 07403, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Броварської сотні, будинок 3, код ЄДРПОУ 45067285).

8.Ухвала дійсна для пред`явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала підписана суддею 08.04.2025.

СуддяД.В. Вдовенко