Ухвала від 31.03.2025 по справі 5027/805-б/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" березня 2025 р. Справа № 5027/805-б/2012

при секретарі Вівчарюк І.Б.,

розглянувши справу за заявою управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях, м.Чернівці

про визнання банкрутом Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, м.Чернівці

За участі представників:

від кредиторів Задорожний М.М. у порядку самопредставництва, Радиш Г.Ю. у порядку самопредставництва, Петрюк І.І. головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність від 25.01.2024 р.)

від банкрута не з`явився

За участі: Молдован І.В. головний спеціаліст сектору з питань банкрутства у Чернівецькій області Відділу банкрутства Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (довіреність від 10.01.2024 р.); Комарова В.П. представник (довіреність від 27.05.2024 р.)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.11.2012 р. за заявою управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

Постановою від 22.09.2016 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 26.12.2019 р. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мацьоцького О.І.

Ухвалою від 06.04.2021 р. провадження у справі №5027/805-б/2012 про банкрутство державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (58025, м.Чернівці, вул.Каштанова, 20, код ЄДРПОУ 00729876) закрито.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 р. ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2021 р. про закриття провадження у справі №5027/805-б/2012 скасовано, а справу № 5027/805-б/2012 направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою від 22.08.2022 р. Арбітражного керуючого Мацьоцького О.І. звільнено від виконання обов`язків ліквідатора Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, а новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича (свідоцтво № 1403 від 25.07.2013 р., вул. Яська, 13, м. Чернівці).

04.09.2023 р. ухвалою суду арбітражного керуючого Поповича Д.М. звільнено від виконання обов`язків ліквідатора Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та призначено новим ліквідатором арбітражного керуючого Унгуряну Д.В.

12.04.2024 р. до суду звернувся арбітражний керуючий Унгуряну Д.В. із заявою про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута.

Ухвалою від 15.04.2024 р. подану заяву призначено до розгляду на 08.05.2024 р., а комітету кредиторів запропоновано погодити кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.

На день розгляду справи від комітету кредиторів кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута не надходила, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі у відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Суд чотири рази здійснював електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі, однак жодний арбітражний керуючий не надав згоди на участь у справі.

Ухвалою від 04.11.2024 р. арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. звільнено від виконання обов`язків ліквідатора Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та призначено новим ліквідатором арбітражного керуючого Демчука О.М., який подав заяву за власним бажанням.

Арбітражний керуючий Демчук О.М. фактично до виконання своїх обов`язків не приступив, а уже 19.11.2024 р. звернувся до суду із заявою про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута.

Ухвалою від 20.11.2024 р. подану заяву призначено до розгляду на 11.12.2024 р., а комітету кредиторів запропоновано погодити кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.

На день розгляду справи від комітету кредиторів кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута не надходила, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі у відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Суд тричі здійснював електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі, однак жодний арбітражний керуючий не надав згоди на участь у справі.

В останнє, ухвалою від 05.03.2025 р. запропоновано визначеному автоматизованою системою арбітражному керуючому Додику Л.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2117 від 02.05.2024) протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати Господарському суду Чернівецької області заяву на участь у справі № 5027/805-б/2012, а комітет кредиторів вкотре зобов`язано надати кандидатуру арбітражного керуючого для здійснення повноважень ліквідатора у даній справі.

На день слухання справи комітет кредиторів кандидатуру арбітражного керуючого для здійснення повноважень ліквідатора не надав, учасники комітету кредиторів з переважною більшістю голосів вкотре у судове засідання не з`явилися.

Отже, з 12.04.2024 р., майже рік, ліквідаційна процедура не здійснюється, майно у банкрута відсутнє.

21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), відповідно до п. 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З дня введення в дію цього КУзПБ визнається таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п. 2 Розділу «Перехідні та прикінцеві положення» КУзПБ).

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас, процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство так і КУзПБ, мають строковий характер.

У відповідності до приписів статті 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 22.09.2016 р., не може перевищувати 12 місяців.

Тобто, ліквідаційна процедура у цій справі триває понад 8 років, а сама справа розглядається понад 12 років.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Водночас, процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Втім, у даній справі кредитори не приймали активної участі у справі про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, зокрема не приймали участі у відповідних судових засіданнях; не ініціювали питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (в тому числі щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство та/або прийняття рішення щодо подальшого розгляду справи) тощо.

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника, кредиторами, задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі), до суду не подавалося.

Вказане вказує на відсутність зацікавленості у кредиторів у найефективнішому вирішенні справи.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Беручи до уваги, що провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України триває понад 12 років; понад 8 років на стадії ліквідаційної процедури; ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється; з огляду на пасивну поведінку кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора та на безрезультатність вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у цій справі в якості ліквідатора а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад 12 років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України підлягає закриттю відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) з причин відсутності предмету спору та статті 6 Конвенції.

Вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

У цій частині суд спирається на правову позицію щодо застосування за подібних обставин пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції Верховного Суду викладених у постанові від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012 (за результатами розгляду касаційної скарги ПАТ "Промінвестбанк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 5006/27/116б/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан" до Приватного підприємства "РІА "Гольфстрим" про банкрутство), де Верховний Суд вказав:

"27. Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження"…

…"35. Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.".

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 5/104б від 10.12.2024 р.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 28, 30, 48, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, м.Чернівці.

2. Скасувати дію мораторію у справі.

3. Припинити повноваження ліквідатора Демчука О.М.

4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі.

5. Ухвалу направити учасникам справи та державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 07.04.2025 р.

Суддя А.А. Бутирський