Рішення від 03.04.2025 по справі 289/1273/24

Справа № 289/1273/24

Номер провадження 2/289/48/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді- Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач понесла у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.02.2025 в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Відповідно до ч. 2ст. 246 ЦПК Українисудом призначено судове засідання на 03.04.2025.

27.02.2025 через «Електронний суд», адвокат Лук`яненко В.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20000 грн. Дана заява мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в результаті розгляду справи було понесено витрати в розмірі 20000 грн, які є такими, що наступили, а тому у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України мають бути покладені повністю на позивача.

04.03.2025 від представника позивача надійшли заперечення щодо розміру понесених відповідачем судових витрат, в яких він зазначив, що стороною відповідача не надано підтверджуючий документ щодо фактично понесених витрат. Окрім того, зазначив, що покладення судових витрат на позивача є неправильним і несправедливим, тому просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу адвоката Лук`яненка В.О.

В судовому засіданні представник відповідача заяву про розподіл витратна професійнуправничу допомогупідтримав з підстав зазначеній в ній.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про стягнення судових витрат та заперечення на неї, суд дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності тавідшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення(ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями76-80,89 ЦПК України.

Відповідно до змістуст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно ч. 1ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Крім того, в ч. 1ст. 58 ЦПК Українизакріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1ст. 133 ЦПК України).

За приписамист. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідност. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За приписами ч. 1ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідност. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно приписів ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Також суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 07 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (рішення від 07.11.2013 року у справі «Бєлоусов проти України», Заява № 4494/07, п. 115).

Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У відзиві адвокат Лук`яненко В.О. повідомив суд, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом даної справи, остання підтверджує наданими копіями: договору про надання професійної правової (правничої) допомоги від 19.06.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» та ОСОБА_2 , актом №1273 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги від 26.02.2025, який підписаний сторонами, рахунку на оплату №01 від 26.02.2025.

З вищевказаного акту №1273 вбачається, що Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» надано відповідачеві наступні послуги:

1)підготовка та подача відзиву на позовну заяву у справі №289/1273/24 (правовий аналіз матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 від 29.05.2024 про зменшення розміру стягнення аліментів з додатками; визначення напрямків формування правової позиції в спорі та аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань щодо зменшення розміру стягнення аліментів у подібних правовідносинах; підготовка та направлення адвокатського запиту від 04.07.2024 в інтересах клієнта; збір доказів: із соціальних мереж (Facebook, Instagram), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосується обставин справи, зокрема пошук інформації по дружині позивача ОСОБА_3 ; отримання доказів у вигляді інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по ОСОБА_1 ; отримання доказів із Автоматизованої системи виконавчого провадження за виконавчим провадженням №52586150; написання тексту відзиву, вартість однієї години - 2500 грн, кількість витрачених годин - 6 годин (15000 грн);

2)участь адвоката у судових засіданнях: 22.08.2024, 17.10.2024, 25.12.2024, 25.02.2025 сумарно більше 2 годин (5000 грн).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач понесла у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст додаткового рішення складено 08.04.2025.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО