Постанова

від 05.12.2007 по справі 20-4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/275

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"05" грудня 2007 р.  17:38                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)

до відповідача: Приватного підприємства „Септима” (проспект Генерала Острякова, 172 Б –26, місто Севастополь, 99040,   друга адреса: вул. Крестовського, 3-7, місто Севастополь, 99042)

про стягнення заборгованості в розмірі 62 771,44 грн.,

суддя Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Філонович Є.Д.,

За участю представників:

Від позивача: Турчин Д.С., довіреність №10-004/271 від 05.07.2007,

Ягунов В.П., довіреність №10-004/270 від 05.07.2007,

Від відповідача: не з`явився,

Суть спору: Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного підприємства „Септима” про стягнення заборгованості в розмірі 62 771,44грн.

Ухвалою від 17.08.2007 відкрите провадження в адміністративній справі №20-4/275 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 04.09.2007.

Попереднє судове засідання неодноразово відкладалося.

За результатами підготовчого провадження ухвалою від 03.10.2007 справа призначена до розгляду на 24.10.2007.

Розгляд справи відкладався, в судовому розгляді оголошувалась перерва за правилами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач письмових заперечень суду не надав, в ході розгляду справи проти позову заперечував, зазначаючи, що розрахунок суми позову не є обґрунтованим.

В процесі розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що Приватне підприємство „Септима” звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову господарського суду міста Севастополя від 17.08.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2006  по справі №20-3/243 за позовом Приватного підприємства „Септима” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000492600/0 від 26.07.05 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 61987,01 грн.

Оскільки доказів прийняття Вищим адміністративним судом України вказаної касаційної скарги до розгляду суду не надано, тому у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі №20-4/275.

Письмовим клопотанням (вхідний номер 52332) позивач уточнив позовні вимоги з урахуванням погашень відповідача  та просить суд стягнути з Приватного підприємства „Септима” 62771,44 грн. (у тому числи податкове зобов`язання з податку на додану вартість –49349,64 грн., штрафні санкції з податку на додану вартість –13118,96 грн., пеня –302,84 грн.).

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2007 не з`явився, письмовим клопотанням (вхідний номер 52225 від 05.12.2007) просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній термін по причині перебування на лікарняному (а.с. 120-121).

Відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Також законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Таким чином перебування представника відповідача на лікарняному не є поважною причиною для відкладення судом розгляду справи на більш пізній термін,  у зв`язку з чим суд вирішує спір у відсутності відповідача або його належного представника за наявними у справі матеріалами.

Згідно  зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам позивача роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача,  суд

в с т а н о в и в :

Згідно зі статтею 4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України, покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно  з пунктом 3 статті 9   Закону  України   „Про   систему  оподаткування”   платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Позивачем 19.06.2007 проведена перевірка відповідача з питання дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством „Каноб” за період з 01.01.2004 по 30.09.2004, з Приватним підприємством „Рептон” за період з 01.01.2003 по 31.03.2003.

За результатами перевірки складений Акт перевірки №109/26-207/23445165 від 19.07.2005 і прийняте податкове повідомлення-рішення №0000492600/0 від 26.07.2005 про донарахування податкових зобов`язань по податку на додану вартість в розмірі 61987,01 грн. (у тому числі податкове зобов`язання по податку на додану вартість –41324,67 грн., штрафні санкції –20662,34 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачеві 04.08.2005 та отримане уповноваженим представником відповідача 08.08.2005.

Відповідач, не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами чого скарги відповідача були залишені без задоволення.

Відповідач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000492600/0 від 26.07.2005 (справа №20-3/243, суддя Гоголь. Ю.М.).

Постановою господарського суду міста Севастополя від 17.08.2006 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі №20-3/243 судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідачем позивачеві були надані декларації з податку на додані вартість за період лютий-березень 2006 року, а саме: №2944 від 16.02.2006 (заявлене зобов`язання складає 154,00 грн.), №6796 від 20.03.2006 (заявлене зобов`язання складає 510,00 грн.).

За період квітень-липень 2006 року відповідачем позивачеві були надані наступні декларації з податку на додані вартість: №17064 від 18.04.2006 (заявлене зобов`язання складає 291,00 грн.), №26491 від 16.05.2006 (заявлене зобов`язання складає 156,00 грн.), №29929 від 16.06.2006 (заявлене зобов`язання складає 396,00 грн.), №40965 від 18.07.2006 (заявлене зобов`язання складає 284,00 грн.).

За період серпень-листопад 2006 року відповідачем позивачеві були надані наступні декларації з податку на додані вартість: №51138 від 17.08.2006 (заявлене зобов`язання складає 1696,00 грн.), №53419 від 13.09.2006 (заявлене зобов`язання складає 1341,00 грн.), №64393 від 18.10.2006 (заявлене зобов`язання складає 2158,00грн.), №75823 від 17.11.2006 (заявлене зобов`язання складає 570,00 грн.).

За період грудень 2006 року-липень 2007 року відповідачем позивачеві були надані наступні декларації з податку на додані вартість: №79749 від 18.12.2006 (заявлене зобов`язання складає 434,00 грн.), №90763 від 18.01.2007 (заявлене зобов`язання складає 112,00 грн.), №5950 від 15.03.2007 (заявлене зобов`язання складає 50,00 грн.), уточнюючий розрахунок №16985 від 01.02.2007 (уточнене зобов`язання до 50,00 грн.), №17098 від 19.04.2007 (заявлене зобов`язання складає 50,00 грн.), №27606 від 18.05.2007 (заявлене зобов`язання складає 10,00 грн.), №31060 від 19.06.2007 (заявлене зобов`язання складає 7,00 грн.), №42825 від 19.07.2007 (заявлене зобов`язання складає 10,00 грн.).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 (із змінами і доповненнями, далі –Закон №2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, що вказує в податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається погодженим із дня надання такої податкової декларації.

Згідно з представленими позивачем розрахунками, з урахуванням проведених відповідачем погашень сума боргу з податку на додану вартість склала 62771,44 грн. (у тому числи податкове зобов`язання з податку на додану вартість –49349,64 грн., штрафні санкції з податку на додану вартість –13118,96 грн., пеня –302,84грн.).

Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя.

В добровільному порядку відповідач погашення боргу не провив.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Проте відповідно до ухвали правління Національного банку України „Про затвердження змін в Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №66 від 26.02.2003, зареєстрованому в Мінюсті України під №197/7518 12.03.2003, з переліку розрахункових документів на стягнення з кореспондентського рахунку банку вилучені розрахункові документи на стягнення податкової заборгованості і відповідно до чинного законодавства безперечне стягнення, безакцептне або примусове списання (стягнення) засобів з таких рахунків проводиться тільки на підставі виконавчих документів, встановлених законами України.

Таким чином позивач не має права проводити подальше погашення податкової заборгованості шляхом безперечного списання грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача.

Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.          

Належних доказів оплати заборгованості перед позивачем відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного , керуючись ст. 94, 111, ч. 3 ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Септима” (проспект Генерала Острякова, 172 Б –26, місто Севастополь, 99040, друга адреса: вул. Крестовського, 3-7, місто Севастополь, 99042, ідентифікаційний код 23445165) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 62771,44 грн. (у тому числи податкове зобов`язання з податку на додану вартість –49349,64 грн., штрафні санкції з податку на додану вартість –13118,96 грн., пеня –302,84 грн.) на р/р 31112029700007,  одержувач: УДКУ в місті Севастополі, код платежу –14010100,  МФО 824509.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України10.12.2007.