Ухвала

від 08.04.2025 по справі 932/12019/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/578/25 Справа № 932/12019/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26лютого 2025року,якою продовженозастосування допідозрюваного,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.15,п.1ч.2ст.115,ч.1ст.115КК України, ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 квітня 2025 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до ухвали слідчого судді, слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у тому, що близько 21:30 год. 30.11.2024 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_1 , та, відчуваючи невдоволення діями свого безпосереднього командира ОСОБА_9 , який 30.11.2024 разом із ОСОБА_10 приїхав до нього для перевірки, тримаючи у лівій руці заздалегідь підготовлену, ввірену йому для службового користування протипіхотну уламкову ручну гранату дистанційної дії, наступального типу «РГД-5», привів її у бойову готовність, діставши з неї запобіжну чеку, відчинив вхідні двері до квартири та запустив у квартиру ОСОБА_9 , який пройшов у глибину приміщення, та ОСОБА_10 , який залишився стояти на порозі квартири, і, перебуваючи на близькій відстані від останніх, кинув у напрямку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 гранату «РГД-5». У відповідь ОСОБА_9 , з метою збереження життя і здоров`я собі та ОСОБА_8 , відштовхнув останнього та стрибнув за стіну кімнати.

Внаслідок вибуху гранати «РГД-5» ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості.

Далі ОСОБА_8 взяв у руки ввірену йому для службового користування автоматичну зброю, а саме бойову нарізну вогнепальну зброю 5.45 мм, автомат Калашникова зразка 1974 року (АКС-74у) № НОМЕР_1 , 1988 року виготовлення, перевів запобіжник в режим автоматичної стрільби та здійснив з дистанції близько 2 метрів не менше 19 пострілів у бік ОСОБА_10 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного кульового поранення голови, від яких помер на місці.

03.12.2024 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26 лютого 2025 року, продовжено застосування до підозрюваного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 квітня 2025 року включно.

На вказану ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_6 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій він просить апеляційний суд ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26 лютого 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі від 80 до 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вважає, що ризики на які посилається слідчий в своєму клопотанні, відсутні

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 , його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийшов до правильного висновку про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст. 177 ч. 2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів, вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, з санкцією до 15 років позбавлення волі, що дає обґрунтовані підстави вважати про існування ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_8 є поліцейським, на час події перебував у зоні, наближеній до проведення бойових дій. Зі службової характеристики вбачається, що за час перебування в зоні ведення бойових дій багаторазово особисто виїздив на бойові позиції та виконував бойові завдання. Тобто підозрюваний має спеціальні навички і досвід з переховування, маскування, вміє користуватися зброєю. Підозрюваний особою з інвалідністю не визнавався, не одружений, дітей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. За місцем проходження служби характеризується позитивно.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, відомості про особу підозрюваного, навички та досвід, отримані під час виконання бойових завдань, дають підстави обґрунтовано вважати про наявність ризику переховування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про продовження застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором було доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги адвоката про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави у розмірі від 80 до 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не є слушними, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у закінченому замаху на вбивство, тобто закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та в умисному вбивстві людини.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вирішуючи заявлене клопотання, повно та всебічно врахував обсяг пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 , всі ризики, які продовжують існувати та прийшов до правильного висновку про задоволення клопотання слідчого.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді - не обґрунтовані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26 лютого 2025 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: