Постанова

від 28.03.2025 по справі 643/16537/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/16537/24

Провадження № 3/643/52/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каратаєвої Я. В.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В`ячеслава Анатолійовича у справі з розгляду матеріалів, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває об`єднана справа про адміністративне правопорушення № 643/16537/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про залучення прокурора до участі у справі. Клопотання, окрім посилань на практику ЄСПЛ, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнає та заперечує обставини, викладені у протоколах. А суд не може виконувати функції сторони обвинувачення, відтак є необхідність залучення прокурора до участі у справі для неупередженого, повного та всебічного розгляду справи.

Також, 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про виклик поліцейського, а саме інспекторів 2 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Помазуна А. С. та старшого лейтенанта поліції Єсікова Д. О. Клопотання обґрунтоване тим, що поліцейськими було порушені вимоги чинного законодавства, оскільки відеозаписи є небезперервними та неповними, відтак є необхідність отримання від поліцейських роз`яснення щодо цього.

Також, 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про виклик свідків, а саме ОСОБА_2 , лікаря відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння КНП ХОР ОКНЛ. Клопотання обґрунтоване тим, що лікарем порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, оскільки у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища (кров), без зазначення причини неможливості відібрати інші зразки, відтак є необхідність отримання від лікаря роз`яснення щодо цього.

Також, 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про витребування повних відеозаписів, в якому захисник просить витребувати в УПП в Харківській області ДПП оригінальні та повні версії відеозаписів у цій справі. Клопотання обґрунтоване тим, що наявні у справі відеозаписи є неповними та небезперервними, не відображають повної картини подій та не містять всіх обставин, що стали підставою для складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Також, 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, в якому захисник просить:

- призначити по справі № 643/16537/24 експертизу з технічного дослідження наявного в матеріалах даної справи відеозвукозапису, проведення якої доручити експертам Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експертам поставити наступні питання: чи є наданий на дослідження відеозвукозапис автентичним? чи є наданий на дослідження відеозвукозапис оригіналом чи копією? чи проводилась фіксація наданого на дослідження відеозвукозапису безперервно? Чи зазнавав змін наданий на дослідження відеозвукозапис? За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані фрагменти наданого на дослідження відеозвукозапису?

В обґрунтування клопотання зазначено, що наявні у справі відеозаписи є неповними та небезперервними, не відображають повної картини подій та не містять всіх обставин, що стали підставою для складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Також, 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про витребування доказів, в якому захисник просить:

- витребувати у Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» наступні відомості:

1. Документальне підтвердження того, чи міститься КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» в переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, який затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я АР Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2. Документальне підтвердження того, чи було пройдено лікарем ОСОБА_2 , яка 16.12.2024 проводила огляди ОСОБА_1 на стан сп`яніння, спеціальну підготовку та тематичне удосконалення згідно з чинним законодавством для проведення оглядів на стан сп`яніння та копії підтверджуючих документів.

3. Документальне підтвердження чи було зареєстровано в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляди ОСОБА_1 16.12.2024.

4. Копію направлення ОСОБА_1 на огляди водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

5. Інформацію про те, які зразки біологічного середовища були відібрано у ОСОБА_1 , чи було їх відібрано у дві ємності, чи зберіглася друга ємність на даний час.

6. Інформацію про те, чи були проведені лабораторні дослідження на визначення можливого стану алкогольного сп`яніння доставленого ОСОБА_1 . У випадку, якщо були проведені лабораторні дослідження, то отримати копії підтверджуючих документів - сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

7. Копії актів медичних оглядів ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, на переконання сторони захисту, в адміністративних матеріалах відносно ОСОБА_1 є недоліки, відтак з метою повного та об`єктивного провадження у справі, а також з метою перевірки законності та допустимості зібраних по справі доказів є необхідність у випробовуванні зазначених доказів.

У судовому засіданні захисник підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.

Суд, заслухавши думку захисника, вивчивши матеріали справи та подані клопотання, встановив таке.

Щодо залучення прокурора до участі у справі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно вимог ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду з прав людини є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2022 по справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом першим статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ`єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб`єктивним та об`єктивним.

Безсторонність за суб`єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного.

Об`єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з`ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об`єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 56).

Дотримання вищезазначеного критерію покликане продемонструвати безсторонність суду учасникам процесу і суспільству з урахуванням того, що одержати докази необ`єктивності чи упередженості конкретного судді зазвичай досить складно. У цьому відношенні ЄСПЛ неодноразово акцентував увагу на важливості зовнішньої форми судових процедур для сприйняття їх поінформованим та розсудливим стороннім спостерігачем. Іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися - має бути також видно, що воно чиниться. Навіть видимість є важливою, оскільки йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні викликати у громадськості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

Згідно практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76).

Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 Конвенції, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89;«Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Згідно із законодавством України, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.

У частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ані цим Кодексом, ані Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами.

Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без участі прокурора відповідає вимогам КУпАП та інших законів України.

Поряд з цим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення, як правило, є необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76; «Озеров проти росії», заява № 64962/01, § 52 - 54).

У справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній ЄСПЛ керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене.

Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

В інших справах, у яких ЄСПЛ оцінив відсутність у судовому процесі сторони обвинувачення як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, коли національні суди допитували осіб, яких притягували до адміністративної відповідальності, а також із власної ініціативи викликали і допитували свідків. У результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 16; «Озеров проти росії» № 64962/01, § 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, § 44, 45). Цим самим суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.03.2023 у справі № 208/712/19, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з підстави встановлення ЄСПЛ у справі «Бантиш та інші проти України» порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України».

Доводи адвоката Савченка В. А., що відсутність сторони обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП свідчитиме про упереджений, неповний та невсебічний розгляд справи, оскільки суд не може взяти на себе функції обвинувачення та самостійно відшуковувати докази винуватості особи, а ОСОБА_1 заперечує обставини подій - не заслуговують на увагу. Такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та помилковому тлумаченні рішень ЄСПЛ, наводячи лише частково схожість обставин цієї справи з тими, що розглядилися ЄСПЛ, а також без наведення жодних аргументів, які б свідчили про можливу необ`єктивність чи упередженість суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Окремо суд зазначає, що згідно матеріалів справи, судом вживались всі заходи, спрямовані на дотримання прав ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, за клопотаннями сторони захисту неодноразово відкладався судовий розгляд справи для надання можливості ознайомитись з її матеріалами та забезпечив участь захисника у судових засіданнях в режимі відеоконференції, шляхом задоволення відповідного клопотання.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» є неприпустимим спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

Суд, під час розгляду цієї справи вживає всіх заходів щодо унеможливлення спрощеного підходу до її розгляду, забезпечує права сторони захисту та у повній мірі надає доступ до правосуддя.

Відтак, клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Савченка В. А. про залучення прокурора до участі у цій справі задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про виклик поліцейських.

Відповідно до ч.1 ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові КАС ВС у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020 цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Згідно з даною правовою позицією працівник поліції не може бути свідком у справі, в якій складав матеріали, оскільки він вважається зацікавленої особою, а його пояснення не можуть бути допустимими.

Відтак, у задоволенні клопотання про виклик поліцейських суд відмовляє.

Щодо клопотання про витребування повних відеозаписів.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд виходить з того, що для об`єктивної оцінки дій ОСОБА_1 є достатні докази для розгляду справи по суті, у зв`язку з цим відсутня потреба у витребуванні повних відеозаписів, зазначених у клопотанні, оскільки орган, що склав протокол та надіслав матеріали до суду, вважав, що додав усі необхідні докази.

Щодо клопотання про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Зі змісту клопотання слідує, що у адвоката Савченка В. В. є сумніви щодо автентичності доданого до матеріалів справи відеозвукозапису.

Слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість дослідити обставини інкримінованого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

У заявленому клопотанні не наведено жодних мотивів того, яким чином висновок судової експертизи відеозвукозапису може вплинути на вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та чому іншими доказами неможливо встановити ці обставини.

Також суд зауважує, що крім дисків із відеозаписами до матеріалів справи долучено інші докази на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Отже, для об`єктивної оцінки дій ОСОБА_1 є достатні докази для розгляду справи по суті, у зв`язку з цим відсутня потреба в спеціальних знаннях, а тому призначення такої експертизи є недоцільним.

Зважаючи на викладене, що відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, що відсутні підстави для призначення експертизи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні цього клопотання.

Щодо клопотання про виклик свідків та про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 двічі проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння 16.12.2024 у КНП ХОР ОКНЛ, про що є відповідні висновки, підписані лікарем ОСОБА_2 .

Адвокатом Савченком В. А. в повній мірі обґрунтовано та доведено, що без витребування зазначених доказів та допиту свідка, суд не зможе повно та об`єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки витребування зазначених доказів та виклик свідків необхідно для повного та всебічного розгляду справи, прийняття по справі справедливого неупередженого рішення, суд вважає за доцільне клопотання про витребування доказів та виклик свідків задовольнити.

Керуючись ст. 245, 251, 278 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника особи, яка притягається, до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Савченка В`ячеслава Анатолійовича про витребування доказів та виклик свідка - задовольнити.

Витребувати у Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня»:

1. Документальне підтвердження того, чи міститься КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» в переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, який затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я АР Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2. Документальне підтвердження того, чи було пройдено лікарем ОСОБА_2 , яка 16.12.2024 проводила огляди ОСОБА_1 на стан сп`яніння, спеціальну підготовку та тематичне удосконалення згідно з чинним законодавством для проведення оглядів на стан сп`яніння та копії підтверджуючих документів.

3. Документальне підтвердження чи було зареєстровано в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляди ОСОБА_1 16.12.2024.

4. Копію направлення ОСОБА_1 на огляди водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

5. Інформацію про те, які зразки біологічного середовища були відібрано у ОСОБА_1 , чи було їх відібрано у дві ємності, чи зберіглася друга ємність на даний час.

6. Інформацію про те, чи були проведені лабораторні дослідження на визначення можливого стану алкогольного сп`яніння доставленого ОСОБА_1 . У випадку, якщо були проведені лабораторні дослідження, то отримати копії підтверджуючих документів - сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

7. Копії актів медичних оглядів ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що витребувані матеріали (докази) мають бути направлені безпосередньо до Московського районного суду м. Харкова у строк до 10 травня 2025 року.

Викликати у судове засідання для допиту як свідка ОСОБА_2 , лікаря відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня»:

У задоволенні інших клопотань - відмовити.

Відкласти розгляд справи на 20 травня 2025 року о 14:30 год.

Копію постанови надіслати для виконання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (ЄДРПОУ 24669110, адреса: вул. Світязька, буд. 1, м. Харків, 61013, електронна пошта: oknl@i.ua).

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2025 року.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО